Рішення

від 16.04.2025 по справі 580/1389/25

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2025 року справа № 580/1389/25 м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рідзеля О.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Державної установи "Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України" до Відділу державної виконавчої служби в місті Сміла Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

07.02.2025 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов Державної установи "Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України" (далі позивач) до Відділу державної виконавчої служби в місті Сміла Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі відповідач), в якому позивач просить:

визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби в місті Сміла Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 31.01.2025 про стягнення виконавчого збору №76494216 за виконавчим листом № 823/1380/18, виданим Черкаським окружним адміністративним судом 04.06.2018;

визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби в місті Сміла Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 31.01.2025 про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження № 76494216 за виконавчим листом № 823/1380/18, виданим Черкаським окружним адміністративним судом 04.06.2018;

визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби в місті Сміла Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 04.02.2025 про відкриття виконавчого провадження №77058295 на виконання постанови №76494216, виданою Відділом державної виконавчої служби в місті Сміла Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 31.01.2025;

визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби в місті Сміла Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 04.02.2025 про відкриття виконавчого провадження №77058400 на виконання постанови №76494216, виданою Відділом державної виконавчої служби в місті Сміла Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 31.01.2025.

Позов мотивовано тим, що у разі, якщо боржником є державний орган (державне підприємство), то порядок стягнення коштів з державного органу (державного або місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами) регулюється положеннями ст. 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" з урахуванням положень ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження".

Приймаючи оскаржувані постанови відповідач діяв не в порядку та не у спосіб, визначений чинним законодавством України, що призвело до прийняття незаконного рішення, яке підлягає скасуванню судом. Прийняття відповідачем оскаржуваної постанови тягне за собою безпідставні витрати позивача, які не передбачені кошторисом на поточний рік, оскільки як вже зазначалося, позивач є бюджетною установою, яка фінансується з державного бюджету України.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 10.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.

У встановлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не подав.

Ухвалою від 31.03.2025 суд продовжив строк розгляду справи на двадцять днів.

Дослідивши письмові докази та надавши їм правову оцінку, суд встановив таке.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 04.06.2018 у справі №580/1380/18 стягнуто з державного закладу Спеціалізована медико-санітарна частина №14 Міністерства охорони здоров`я України на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за січень-березень 2018 року в сумі 18655 (вісімнадцять тисяч шістсот п`ятдесят п`ять) грн. 78 коп.

З метою примусового виконання вказаного рішення, Черкаський окружний адміністративний суд видав виконавчий лист.

Старшим державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ткаченко Оксаною Вікторівною, постановою від 08.11.2024 відкрито виконавче провадження №76494216 з виконання виконавчого листа №823/1380/18, виданого 04.06.2018 Черкаським окружним адміністративним судом.

Постановою старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ткаченко О.В. від 31.01.2025 у межах виконавчого провадження №76494216 стягнуто з Державна установа "Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України" виконавчий збір у розмірі 1865,58 грн.

Також, постановою старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ткаченко О.В. від 31.01.2025 у межах виконавчого провадження №76494216 стягнуто з Державна установа "Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України" витрати, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій у сумі 319,05 грн.

На підставі вказаних постанов від 31.01.2025 №76494216, постановами старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ткаченко О.В. від 04.02.2025 відкрито виконавчі провадження:

- №77058295 про стягнення з ДУ "Інститут судової психіатрії МОЗ України" на користь держави 1865,58 грн. виконавчого збору;

- №77058400 про стягнення з ДУ "Інститут судової психіатрії МОЗ України" на користь держави 319,05 грн витрат виконавчого провадження.

Не погоджуючись із цими рішеннями державного виконавця, позивач звернувся в суд з позовом.

Надаючи оцінку спірним постановим, суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України від 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ "Про виконавче провадження" (далі Закон №1404-VІІІ).

Згідно з ч.1 ст.1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною ст.5 Закону № 1404-VІІІ визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Частиною 1 ст.18 Закону № 1404-VІІІ на виконавця покладено обов`язок вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

На підставі ч.5 ст.26 Закону №1404-VІІІ виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Щодо постанов про стягнення з позивача виконавчого збору та витрат виконавчого провадження, суд зазначає таке.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.42 Закону №1404-VIII витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

Витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті.

Витрати виконавчого провадження приватних виконавців здійснюються за рахунок авансового внеску стягувача, стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження можуть здійснюватися приватним виконавцем за рахунок власних коштів.

Розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України.

Частинами 1-4 ст.42 Закону №1404-VIII встановлено, що кошти виконавчого провадження складаються з:

1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця;

2) авансового внеску стягувача;

3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

Витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті.

Витрати виконавчого провадження приватних виконавців здійснюються за рахунок авансового внеску стягувача, стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження можуть здійснюватися приватним виконавцем за рахунок власних коштів.

Розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України.

На стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.

Згідно з ч.ч.1-3 ст.27 Закону №1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Відповідно до ч.4 ст.27 Закону №1404-VIII державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Стягнутий виконавчий збір перераховується до Державного бюджету України протягом трьох робочих днів з дня надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.

Відповідно до ч.9 ст.27 Закону №1404-VIII виконавчий збір не стягується у разі закінчення Ст. 27 Закону № 1404-VIII визначено виключний перелік підстав, з яких виконавчий збір не стягується.

Так, пунктами 1-6 ч.5 ст.27 Закону № 1404-VIII встановлено, що виконавчий збір не стягується:

за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню;

у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини;

якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень";

за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону;

у разі виконання рішення приватним виконавцем;

за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

Також ч.9 ст.27 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, та у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 17 частини першої статті 39 цього Закону.

Наявності вказаних обставин, за яких виконавчий збір не стягується, позивачем не доведено.

Згідно з ч.3 ст.40 Закону №1404-VIII у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Тому суд дійшов висновку, що у разі закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону) частини першої статті 39 цього Закону, відповідно до приписів ч.3 ст.40 ЗУ №1404-VIII, виконавчий збір та витрати виконавчого провадження стягуються з боржника на підставі відповідної постанови, винесеної державним виконавцем не пізніше наступного робочого дня з дня завершення виконавчого провадження.

У спірних правовідносинах постанови про стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження від 31.01.2025 №76494216 винесені за умов завершеного виконавчого провадження №76494216, тобто на виконання вимог ч.3 ст.40 Закону №1404-VIII.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що спірні постанови від 31.01.2025, винесені у межах виконавчого провадження №76494216 про стягнення з ДУ "Інститут судової психіатрії МОЗ України" на користь держави 1865,58 грн. виконавчого збору та 319,05 грн. витрат виконавчого провадження є правомірними та не підлягають скасуванню, а позовні вимоги у цій частині є необґрунтованими.

Щодо постанов державного виконавця від 04.02.2025 про відкриття виконавчих проваджень №77058295 щодо примусового стягнення виконавчого збору та №77058400 щодо примусового стягнення витрат виконавчого провадження, суд зазначає таке.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.3 Закону №1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди.

Отже, постанови від 31.01.2025, винесені у межах виконавчого провадження №76494216, про стягнення з ДУ "Інститут судової психіатрії МОЗ України" на користь держави 1865,58 грн. виконавчого збору та 319,05 грн. витрат виконавчого провадження є виконавчими документами у розумінні п.5 ч.1 ст.3 Закону №1404-VIII.

Згідно з ч.1 ст.5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Разом з тим, відповідно до ч.2 ст.6 Закону №1404-VIII рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, рішення про стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника-консультанта народного депутата України, у тому числі при звільненні з такої посади, виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Суд встановив, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Державна установа "Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України" (ДУ "ІСП МОЗ України") має організаційно-правову форму: державна організація (установа, заклад).

Відповідно до довідки УДКСУ у Подільському районі від 18.09.2023 Державна установа "Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України" включена до Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів.

Згідно з п.12 ч.1ст.2 Бюджетного кодексу України, бюджетними установами є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими.

Відтак, позивач є Державною установою, яка фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Механізм виконання судових рішень про стягнення коштів з бюджетних установ визначається Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року №845 (далі Порядок №845).

Відповідно до визначень, наведених у п.2 Порядку №845, безспірне списання - операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.

Боржники - визначені в рішенні про стягнення коштів державні органи, розпорядники бюджетних коштів (бюджетні установи), а також одержувачі бюджетних коштів в частині здійснення передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено, які мають відкриті рахунки в органах Казначейства, крім рахунків із спеціальним режимом використання;

Виконавчі документи - оформлені в установленому порядку виконавчі листи судів та накази господарських судів, видані на виконання рішень про стягнення коштів, а також інші документи, визначені Законом України Про виконавче провадження.

Стягувачі - фізичні та юридичні особи, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів, державні органи (посадові особи) за рішеннями про стягнення коштів в дохід держави.

Згідно з п. 3 Порядку №845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Відповідно до п. 24 Порядку №845 стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник (відкриті рахунки), або за його місцезнаходженням документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку.

Пунктом 26 Порядку №845 передбачено, що безспірне списання коштів з рахунків розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів, на яких обліковуються кошти загального та спеціального фондів відповідного бюджету, здійснюється в межах бюджетних асигнувань, передбачених у затвердженому кошторисі або плані використання бюджетних коштів, та у разі наявності на його рахунках для обліку відкритих асигнувань (залишків коштів на рахунках).

Безспірне списання коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, здійснюється Казначейством на підставі поданих: 1) органом Казначейства: документів та відомостей, надісланих стягувачами та боржником; інформації про неможливість виконання безспірного списання коштів з рахунків боржника; 2) керівником органу державної виконавчої служби зазначених у пункті 7 цього Порядку документів та відомостей (п. 47 Порядку №845).

Зважаючи, що позивач є Державною установою, яка фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України, суд дійшов висновку, що постанови від 31.01.2025, винесені у межах виконавчого провадження №76494216 про стягнення з ДУ "Інститут судової психіатрії МОЗ України" на користь держави 1865,58 грн. виконавчого збору та 319,05 грн. витрат виконавчого провадження мають виконуватись у встановленому законодавством порядку органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Отже, постанови державного виконавця від 04.02.2025 про відкриття виконавчих проваджень №77058295 щодо примусового стягнення виконавчого збору та №77058400 щодо примусового стягнення витрат виконавчого провадження винесені не на підставі та не у спосіб, визначений Законом, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частково.

Згідно з ч.ч.1, 3 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Дотримуючись вказаних вимог, суд дійшов висновку, що сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно задоволеній частині позовних вимог у розмірі 605,60 грн.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 241-246, 287, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Державної установи "Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України" задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати постанови старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ткаченко О.В. від 04.02.2025 про відкриття виконавчого провадження №77058295 та від 04.02.2025 про відкриття виконавчого провадження №77058400.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Відділу державної виконавчої служби у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (20701, Черкаська обл., м. Сміла, вул. Житомирська, буд.6, код ЄДРПОУ 36091333) на користь Державної установи "Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд.103, код ЄДРПОУ 04803492) судовий збір в сумі 6056,00 грн. (шість тисяч п`ятдесят шість гривень 00 копійок).

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його складення.

Суддя Олексій РІДЗЕЛЬ