Ухвала

від 17.04.2025 по справі 580/2894/25

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

17 квітня 2025 року Справа № 580/2894/25 м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рідзеля О.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження клопотання представника ОСОБА_1 про витребування доказів в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування,

ВСТАНОВИВ:

17.03.2025 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 (далі позивач) до військової частини НОМЕР_1 (далі відповідач), в якому позивач просить:

визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення і виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення та додаткових видів грошового забезпечення, у тому числі, але не виключно, щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), а також одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби, компенсацію за невикористану відпустку, грошову допомогу на оздоровлення, з 26.03.2022 по 08.01.2025 включно без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 30.08.2017 №704;

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити за рахунок бюджетних асигнувань за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2112 Грошове забезпечення військовослужбовців ОСОБА_1 з 26.03.2022 по 08.01.2025 включно грошове забезпечення, яке складається з посадового окладу, окладу за військовим званням, процентної надбавки за вислугу років, та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, а також одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби, компенсацію за невикористану відпустку, а також грошову допомогу на оздоровлення, із розрахунку шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, з урахуванням виплачених сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.

Ухвалою суду від 24.03.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив спрощене провадження у справі.

08.04.2025 суду надійшло клопотання представника позивача про витребування у військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України документи та відомості: наявності у Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на момент звернення бюджетних асигнувань по КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки», та розміру таких виплат; коли останній раз здійснювалося бюджетні асигнування (фінансування) військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України вищим розпорядником коштів по КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» та на яку суму.

Клопотання мотивоване тим, що інформація про фінансування по КЕКВ 2800 є ключовою, оскільки дозволяє вчасно реагувати та вживати необхідних заходів для виконання рішення суду, тому виходячи з відповіді на поставлені запитання безпосередньо залежить виконання рішення суду.

Оцінивши доводи клопотання, перевіривши матеріали справи, суд вважає його необґрунтованим, з огляду на таке.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах згідно з ч.1 ст.9 КАС України здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частинами 2-4 ст.73 КАС України визначено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч.4 ст.79 КАС України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

На підставі ч.ч.1, 2 ст.80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Суд врахував, що предметом спору у цій справі є перерахунок та виплата позивачу за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2112 Грошове забезпечення військовослужбовців грошового забезпечення у період з 26.03.2022 по 08.01.2025.

Отже, не доведено необхідності витребування у відповідача інформації щодо наявності у бюджетних асигнувань по КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки», тобто по іншій класифікації видатків бюджету, ніж представник позивача зазначає у прохальній частині позовної заяви.

Крім того, доводи клопотання про витребування доказів фактично стосуються питання виконання рішення суду, що не вирішується судом на стадії підготовчого провадження.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що клопотання про витребування доказів є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 9, 72, 80, 175, 241-246, 255, 295 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити повністю у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 (вх. від 08.04.2025 №17932/25) про витребування доказів.

2. Копію ухвали направити учасникам справи.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

СуддяОлексій РІДЗЕЛЬ