Постанова

від 29.12.2007 по справі 16/5700а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/5700а

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

--------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ПОСТАНОВА            

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

                                                   Справа №  16/5700а

"29" грудня 2007 р.,  12 год.  50 хв.                                                                     м. Черкаси

          Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Спаських Н.М., при секретарі: Волна С.В. , за участю представників сторін:     

позивача:  Дубовик М.В. –за довіреністю;

відповідача: Стариш В.М. -  за  довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в м. Черкаси адміністративну справу за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Урожай плюс" до Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності  про стягнення 8 380,94 грн.

                                                             ВСТАНОВИВ:

У відповідності до уточнених позовних вимог (а.с. 29), позивачем заявлено позов про визнання протиправним та скасування рішення Виконавчої дирекції відповідача по справі № 144-2246-2 від 09 листопада 2007 року і стягнення 8 380,94 грн. на відшкодування понеcених витрат на матеріальне забезпечення працівника по вагітності та пологах.  В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю та просить його задовольнити. Здійснено заміну відповідача по справі згідно ухвали від 04.12.2007 року.

Представник відповідача проти позову заперечив з мотивів, що рішення є правомірним, виплата  коштів працівнику повинна бути здійснена лише в сумі 1 885,84 грн., оскільки підприємством допущені грубі порушення чинного трудового законодавства.

Заслухавши доводи та пояснення представників сторін, дослідивши наявні в справі матеріали, суд вважає, що позов підлягає до повного задоволення, виходячи з наступного:

       У відповідності до ст. 22 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами. зумовленими народженням і похованням” ( далі - Закон № 2240) від 18.01.01 року № 2240-111, платниками страхових внесків  на  загальнообов'язкове державне соціальне страхування  у  зв'язку  з  тимчасовою  втратою працездатності    та   витратами,   зумовленими   народженням   та похованням, є страхувальники та застраховані особи. Страхувальники  -  юридичні  та  фізичні  особи  набувають статусу платників страхових внесків до Фонду з дня їх реєстрації у виконавчих дирекціях відділень Фонду. Спеціальна реєстрація для фізичних осіб-найманих працівників  не вимагається –ці особи вважаються застрахованими з часу укладення трудового договору ( ст.8, 10 Закону).

У відповідності до ст. 23 Закону страхувальники-роботодавці сплачують до Фонду різницю  між нарахованими  для  роботодавців  і найманих працівників страховими внесками  та  витратами,  пов'язаними  з  наданням   матеріального забезпечення  та соціальних послуг застрахованим особам відповідно до цього Закону.  Тобто підприємство самостійно здійснює належні виплати своїм працівникам  в результаті настання страхового випадку за рахунок сум внесків, які належать до сплати Фонду. У випадку недостатності цих коштів їх відшкодування здійснюється Фондом на користь підприємства за даними звітності підприємства.

        У відповідності до положень Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми, відповідно до цього закону призначаються 1) допомога у зв'язку з вагітністю та пологами; 2) одноразова допомога при народженні дитини; 3) допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та інші види допомог.

              Допомога у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону, призначається і виплачується за місцем основної роботи (служби) –ст. 5 даного Закону.  Допомога надається на підставі довідки лікувального закладу встановленого зразка ( лікарняний лист) –ст.. 8 даного Закону.

         Допомога у зв'язку з вагітністю та пологами призначається, якщо звернення за нею надійшло не пізніше шести місяців з дня закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, і виплачується жінкам за весь період відпустки, тривалість якої становить 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі ускладнених пологів або народження двох чи більше дітей - 70) календарних днів після пологів.  Зазначена допомога обчислюється сумарно та надається жінкам у повному обсязі незалежно від кількості днів відпустки, фактично використаних до пологів.

    Допомога у зв'язку з вагітністю та пологами надається у розмірі 100 відсотків середньомісячного доходу (стипендії, грошового забезпечення, допомоги по безробіттю тощо) жінки, але не менше 25 відсотків від розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для працездатної особи із розрахунку на місяць ( ст.. 9 даного Закону).

Актом перевірки № 553 від 30.10.2007 року було встановлено, що  28.11.2006 року позивач звернувся до відповідача із заявою про відшкодування витрат на виплату допомоги по вагітності і пологах працівниці Яковченко І.Ю. в розмірі 8 380,94  грн.  В зв'язку із цим було проведено позапланову перевірку позивача, як страхувальника.

Цією перевіркою встановлено, що Яковченко І.Ю. була прийнята на посаду фінансового директора підприємства-позивача  з посадовим окладом в розмірі 2 000,00 грн., в той час як оклад директора становить 450,00 грн., а спеціаліста - 400,00 грн. З цього відповідач зробив висновок про порушення позивачем вимог трудового законодавства щодо дотримання посадових співвідношень окладів згідно ст. 96 Кзпп України. Відповідач також вважає, що Яковченко І.Ю. працювала за строковим трудовим договором, бо посада, яку вона займала, після виходу її в декретну відпустку, залишилася вакантною. Прийнявши до уваги порушення трудового законодавства щодо встановлення посадових окладів, які вплинули на визначення розміру допомоги по вагітності та пологах, відповідач сам  здійснив розрахунок сум, належних до виплати Яковченко І.Ю. та визначив їх у розмірі 1 885,84 грн. з окладу в 450,00 грн. З цих підстав до заліку не було прийнято 6  495,10 грн. коштів.

Рішенням № 144 2246/2 від 09.11.2007 року ( а.с. 45)  на позивача було накладено штраф у сумі 3 248,00 грн. за порушення порядку витрачання коштів фонду, оскільки до заліку не було прийнято 6 495,10 грн. витрат.

          Оцінюючи доводи та заперечення сторін стосовно дотримання чи порушення вимог трудового законодавства, судом було встановлено наступне:.

У відповідності до положень Закону України № 2240„Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”, виплата соціальної допомоги по вагітності та пологах здійснюється підприємством лише тим особам, з якими укладено трудові договори, а не цивільно-правові. Соціальне страхування осіб, які працюють на умовах цивільно-правових договорів здійснюється на добровільних засадах.

          У відповідності до положень ст. 5,6,14,15 Закону України "Про оплату праці" від   24 березня 1995 року N 108/95-ВР організація оплати праці здійснюється на підставі: законодавчих та інших нормативних актів; генеральної угоди на державному рівні; галузевих, регіональних угод; колективних договорів; трудових договорів. Основою організації оплати праці є тарифна система, яка включає: тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники). Тарифна система оплати праці використовується для розподілу робіт залежно від їх складності, а працівників - залежно від їх кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою формування та диференціації розмірів заробітної плати. тарифна сітка (схема посадових окладів) формується на основі: тарифної ставки робітника першого розряду, яка встановлюється у розмірі, що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати.

          Договірне регулювання оплати праці працівників підприємств здійснюється на основі системи угод, що укладаються на державному (генеральна угода), галузевому (галузева угода), регіональному (регіональна угода) та виробничому (колективний договір) рівнях відповідно до Закону України "Про колективні договори і угоди". Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. У разі, коли колективний договір на підприємстві не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво органом.

          У відповідності до Кодексу законів про працю ( ст. 96) основою організації оплати праці є тарифна система оплати праці, яка включає тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники). Тарифна система оплати праці використовується для розподілу робіт залежно від їх складності, а працівників - залежно від їх кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою формування та диференціації розмірів заробітної плати.

          Оплата праці працівників здійснюється за погодинною, відрядною або іншими системами оплати праці. Оплата може провадитися за результатами індивідуальних і колективних робіт. Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом. Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються власником або уповноваженим ним органом з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті. Власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами ( ст. 97).

          Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю здійснюють спеціально уповноважені на те органи та інспекції, які не залежать у своїй діяльності від власника або уповноваженого ним органу. Центральні органи державної виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні. Вищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів про працю здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами. Громадський контроль за додержанням законодавства про працю здійснюють професійні спілки та їх об'єднання ( ст. 259).

          Актом перевірки № 765 від 26.12.2006 року ( а.с. 46) встановлено, що на думку відповідача велика різниця між окладами  Яковченко І.В. та іншими працівниками підприємства і вакантність посади Яковченко І.Ю. після виходу її в декрет свідчать про те, що Яковченко було необґрунтовано завищено заробітну плату  та прийнято її на роботу з метою отримання держаних коштів у вигляді допомоги по вагітності та пологах.

          За доводами представника відповідача по справі, на підставі встановлення фактів порушення трудового законодавства, відповідач звернувся з поданням до Територіальної державної інспекції  праці в Черкаській області для відповідного реагування.

          Актом перевірки № 099 від 26.03.2007 року ( а.с. 52) Територіальна державна інспекція праці в Черкаській області встановила факт порушення ст. 96,97 Кодексу законів про працю. Актом позивачу запропоновано у подальшій роботі дотримуватися вимог чинного законодавства.

          Приписом № 071 від 26.03.2007 року ( а.с. 54) позивачу було предписано оплату праці працівників підприємства за період з січня по грудень 2006 року привести у відповідність з вимогами чинного законодавства з урахуванням вимог законів "Про індексацію грошових доходів населення", "Про компенсацію громадянам виплати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати" та дотримуватися вимог законодавства при встановленні посадових окладів, ставок, строків та періодичності виплати заробітної плати.

          В справі також мається постанова Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11.04.2007 року ( а.с. 41) якою встановлено, що керівник підприємства позивача не мав умислу на порушення чинного трудового законодавства, встановивши працівниці Яковченко І.Ю. 2000,00 грн. окладу, оскільки вона проявила себе як сумлінний працівник і перебуваючи на посаді фінансового директора з власної ініціативи та поза робочим часом вона фасувала насіння. Провадження у адміністративній справі про притягнення директора підприємства-позивача до відповідальності за ч. 1 ст. 41 КУпАП (порушення вимог законодавства про працю) було припинено за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

За доводами представника позивача по справі, припис Територіальної державної інспекції праці  в Черкаській області було виконано шляхом приведення у відповідність посадових окладів працівників підприємства за жовтень-грудень 2006 року до посадового окладу працівника Яковченко І.Ю. станом на вересень 2006 року.

Суд вважає, що такі дії позивача чинного законодавства не порушують. Приписи  Територіальної державної інспекції праці не містять вказівки на чіткий спосіб виправлення порушення співвідношень окладів і підняття окладів інших працівників до чийогось окладу не суперечить чинному законодавству, оскільки це прямо не встановлюється нормативними актами.

          Доводи представника відповідача про те, що дії керівництва позивача по приведенню окладів працівників підприємства до окладу  працівника Яковченко І.Ю. є незаконними і їх не можна приймати до уваги, суд відхиляє, оскільки питання про законність чи незаконність локальних нормативних актів підприємства слід  вирішувати лише в позовному провадженні як трудовий спір. Такі спори розглядиться лише загальними судами у відповідності до ч. 1 ст. 15 ЦПК України. ЗУ про оплату праці. У відповідності до ст. 32 Закону України "Про оплату праці" трудові спори з питань оплати праці розглядаються і вирішуються згідно з законодавством про трудові спори, яке господарським судом не застосовується.

З  наказу № 5 від 19.11.2007 року ( а.с. 33) вбачається, що Яковченко І.Ю. перервала декретну відпустку і вийшла на роботу та отримує 25% від окладу, що спростовує  доводи відповідача про те, що її посада не зайнята і не потрібна підприємству, а сама працівниця працює за цивільно-правовим договором. Корім того,  Яковченко І.Ю. здійснено запис в трудову книжку про прийняття на посаду фінансового директора (а.с 40).

Таким чином, матеріалами справи засвідчується, що в діях директора підприємства-позивача не було умислу на порушення трудового законодавства при встановленні окладу працівниці Яковченко І.Ю. в розмірі 2000,00 грн., порушення виправлено шляхом приведення окладів працівників підприємства до рівня окладу Яковченко І.Ю. за період жовтня-грудня 2006 року і  такі дії позивача в судовому порядку не визнані незаконними.

Суд вважає, що в акті № 553 від 30.10.2007 року відповідач неправомірно встановив оклад працівниці Яковченко І.Ю. в розмірі 450,00 грн. та провів з нього розрахунок належної до виплати допомоги, оскільки підмінив своїм рішенням рішення уповноваженого органу - а саме підприємства-позивача про встановлення окладу своєму працівнику.

Спору про математичному розрахунку допомоги по вагітності і пологах з окладу 2000,00 грн. між сторонами немає і ця сума складає 8 380,94 грн.

          Згідно ст. 36 Закону № 2240 встановлено підстави для відмови в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності і ці підстави з огляду на обставини даної справи, відповідачем не доведені.

Таким чином, суд вважає, що з наявних у справі документів не вбачається підстав для невідшкодування позивачу коштів на виплату допомоги по вагітності і пологах.

Рішення відповідача № 144 2246/2 від 09.11.2007 року не відповідає чинному законодавству та фактичним обставинам  справи, а тому є протиправним і його необхідно скасувати та стягнути з відповідача на користь позивача  8 380,94 грн. коштів на відшкодування витрат на допомогу по вагітності та пологах Яковченко І.Ю.

У випадку отримання рішення місцевого суду про скасування локальних нормативних актів ТОВ "Урожай плюс" про встановлення нових окладів працівникам підприємства за період жовтня-грудня 2006 року дане рішення може бути переглянуто за нововиявленими обставинами.

Заперечення позивача про те, що спірне рішення встановлює штраф за порушення витрачання коштів фонду, які підприємством ще не були отримані, суд до уваги не приймає, оскільки посиланням на вищевикладені нормативні акті доведено, що виплата допомоги по вагітності та пологах проводиться за рахунок страхових внесків. Якщо підприємство заявляє, що виплату слід проводити за рахунок страхових внесків, а не за власні кошти,  то вони і є коштами фонду.

На підставі статті 89,94 КАС України понесені позивачем судові витрати (87,21 грн.) підлягають йому до відшкодування з Державного бюджету.

           Керуючись статтями 89,160,163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

           1.   Позов  задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчої дирекції  Фонду соціального страхування  з тимчасової втрати працездатності № 144 2246/2 від 09.11.2007 року та стягнути з Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності , ідентифікаційний код 26043780, м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького, 18 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Урожай Плюс”, ідентифікаційний код 24420623 м. Черкаси, ,  вул. Дахнівська, 50 – 8 380,94 грн. на відшкодування понесених витрат на матеріальне забезпечення по вагітності і пологах.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Урожай Плюс”, ідентифікаційний код 24420623, м. Черкаси, вул. Дахнівська, 50 -- 87,21 грн. на відшкодування судових витрат.

Виконавчий  лист  видати.

Про апеляційне оскарження постанови може бути подана до Київського  апеляційного адміністративного суду через господарський суд Черкаської області заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови і апеляційна скарга протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                                  Н.М. Спаських

Постанова підписана 04 січня 2008 року