Рішення від 16.04.2025 по справі 620/1576/25

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2025 року м.ЧернігівСправа № 620/1576/25

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Клопота С.Л.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 та просить наступне.

1. Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 (Код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ), щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) індексацїі-різниці за період з 01.03.2018 по 10.08.2023 та з 30.01.2024 по 06.11.2024 у відповідності до положень абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. №1078 з обов`язковим застосуванням буквального способу тлумачення указаних положень, закріпленого пунктами 105-109 постанови Верховного Суду від 23.03.2023 та ухвали від 30.03.2023 у справі № 400/3826/21.

2. 3обов`язати військову частину НОМЕР_1 (Код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ), нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) індексацію-різницю за період з 01.03.2018 по 10.08.2023 та з 30.01.2024 по 06.11.2024 з розрахунку 3991 гривень 99 копійки щомісячно у відповідності до положень абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення Міністрів України від 17 липня 2003 р. №1078 з обов`язковим застосуванням буквального способу тлумачення указаних положень, закріпленого пунктами 105109 постанови Верховного Суду від 23.03.2023 та ухвали від 30.03.2023 у справі №400/3826/21 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004.

3.Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_4 (Код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) за період з 29.01.2020 по 10.08.2023 та з 30.01.2024 по 06.11.2024 щомісячного грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення за 2020, 2021, 2022, 2023 та 2024 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020, 2021, 2022 роки без застосування п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», п.1 примітки Додатку 1 та примітки Додатку 14 до цієї постанови.

4.Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 (Код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) щомісячного грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 10.08.2023 та з 30.01.2024 по 06.11.2024, грошової допомоги для оздоровлення за 2020, 2021, 2022, 2023 та 2024 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020, 2021 та 2022 роки, визначивши розміри посадового окладу та окладу за військове звання із застосуванням показників прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених Законами України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", "Про Державний бюджет України на 2021 рік", «Про Державний бюджет України на 2022 рік», «Про Державний бюджет України на 2023 рік», «Про Державний бюджет України на 2024 рік» помножених на відповідний тарифний коефіцієнт із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004.

Ухвалою судді від 19.02.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення вказаної ухвали для подання відзиву на позов.

Відповідачем подано відзив на позов, у якому останній позовні вимоги не визнав, просив у їх задоволенні відмовити.

Дослідивши матеріали справи, суд враховує таке.

ОСОБА_1 (далі - Позивач), період з 30.01.2017 по 10.08.2023 та з 30.01.2024 по 06.11.2024 проходив військову службу за контрактом на посадах постійного особового складу військової частини НОМЕР_4 (далі - Відповідач), що підтверджується витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_4 (по стройовій частині) від 30.01.2017 №22, витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_4 (по стройовій частині) від 10.08.2023 №222, витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 30.01.2024 №30, витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_4 (по стройовій частині) від 06.11.2024 №313, витягом з послужного списку та копією військового квитка НОМЕР_5 .

У період з 01.03.2018 по 10.08.2023 та з 30.01.2024 по 06.11.2024 нарахування та виплата індексації грошового забезпечення здійснювалася позивачу не в повному обсязі.

Всупереч Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення, а також численними роз`ясненнями Міністерства соціальної політики.

Крім того, у періоди з 29.01.2020 по 10.08.2023 та з 30.01.2024 по 06.11.2024 нарахування та виплата грошового забезпечення позивача, допомог на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань протиправно проводилося без урахування вимог відновленої початкової редакції пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (зі змінами), статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», з врахуванням решти положень Постанови КМУ від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та вимог постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, на 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року та 01 січня 2024 року з множенням на відповідні тарифні коефіцієнти.

20 листопада 2024 року позивач звернувся із письмовим запитом до командування військової частини НОМЕР_6 8 з проханням відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (зі змінами), пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (зі змінами), пункту 1 примітки Додатку 1 та примітки 14 до цієї постанови, чинних на спірний період, з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18 здійснити мені, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) перерахунок та доплату грошового забезпечення за наступні періоди, а саме: період з 29.01.2020 по 10.08.2023 та з 30.01.2024 по 06.11.2024 шляхом визначення розмірів посадового окладу та окладу за військове звання із застосуванням показників прожиткового мінімуму для працездатних осіб саном на 01 січня відповідного року, встановлених Законами України на 2017-2024 роки, у тому числі:

-щомісячних основних видів грошового забезпечення (окладу за військовим званням, посадового окладу, надбавки а вислугу років);

-щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки за особливості проходження служби, надбавки за роботу в умовах режимних обмежень, надбавки за кваліфікацію та інше), премії;

-одноразових додаткових видів грошового забезпечення (грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги, допомоги для вирішення соціально-побутових питань та інше).

Відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ (зі змінами), Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 №1282-ХІІ (зі змінами), Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (зі змінами) (далі - Порядок №1078) нарахувати та виплатити мені, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) індексацІю-різницю грошового забезпечення за наступні періоди, а саме: з 01.03.2018 по 10.08.2023 та з 30.01.2024 по 06.11.2024, відповідно до положень абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 з обов`язковим застосуванням буквального тлумачення указаних положень, закріплених висновком Верховного Суду у складі колегії Касаційного адміністративного суду в постанові від 23.03.2023 та в ухвалі від 30.03.2023 по справі №400/3826/21 та надати мені наступну інформацію та документи:

інформацію стосовно показників прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з якого календарного року були встановлені розміри посадового окладу та окладу за військовим званням за період з 30.01.2017 по 10.08.2023 та з 30.01.2024 по 06.11.2024 військовослужбовця ОСОБА_1 ;

довідку про суми індексації-різниці відповідно до положень абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 10.08.2023 та з 30.01.2024 по 06.11.2024 помісячно із зазначенням усіх складових для проведення та виплати індексації: суми індексації внаслідок перевищення порогу індексації, місяць, рік, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації (базовий місяць);

завірені встановленим порядком копії карток особового рахунку військовослужбовця ОСОБА_1 за період з 30.01.2017 по 10.08.2023 та з 30.01.2024 по 06.11.2024;

довідку-витяг із розрахунково-платіжних відомостей на виплату грошового забезпечення військовослужбовцю ОСОБА_1 за період з 30.01.2017 по 10.08.2023 таз 30.01.2024 по 06.11.2024 помісячно із зазначенням місяця, року, за який визначаються вищевказані види грошового забезпечення;

інформацію про розміри грошового забезпечення військовослужбовця ОСОБА_1 за період з 30.01.2017 по 10.08.2023 та з 30.01.2024 по 06.11.2024 з відображенням щомісячних основних, щомісячних додаткових, одноразових додаткових видів грошового забезпечення помісячно із зазначенням місяця, року, за який визначаються вищевказані види грошового забезпечення.

витяги з наказів командира військової частини НОМЕР_4 (по стройовій частині) про зарахування до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , призначення на відповідні посади у військовій частині НОМЕР_1 за періоди проходження служби, а саме: з 30.01.2017 по 10.08.2023 та з 30.01.2024 по 06.11.2024, про виключення із 'списків особового складу військової частини військовослужбовця ОСОБА_1 .

Військовою частиною НОМЕР_6 8 надано роз`яснення, що при нарахуванні грошового забезпечення та одноразових додаткових видів грошового забезпечення застосовувався прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць, у розмірі станом на 01.01.2018 для працездатних осіб, а саме - 1762,00 грн.

Крім того роз`яснено, що виплатити індексацію за запитувані періоди немає законних підстав через відсутність механізму нарахування та виплати за попередні періоди, що підтверджується листом військової частини НОМЕР_1 від 24.12.2024 №5696.

Також військовою частиною НОМЕР_1 надано:

1.Довідку про індексацію грошового забезпечення за періоди з 01.01.2018 по 10.08.2023 та з 30.01.2024 по 06.11.2024 від 16.12.2024 №3374/1;

2.Копії карток особового рахунку за 2017, 2018, 2019, 2020, 2021, 2022, 2023 та 2024 роки;

3.Довідку-витяг про грошове забезпечення за періоди з 30.01.2017 по 10.08.2023 таз 30.01.2024 по 06.11.2024 від 16.12.2024 №3374/2;

4.Витяги з наказів про зарахування та виключення зі списків особового складу частини.

09.01.2025 позивач повторно звернувся до військової частини НОМЕР_4 з проханням надати інформацію про суми виплаченої мені допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально- побутових питань, на що отримав відповідь від 14.01.2025 вих.№297.

З наданих військовою частиною НОМЕР_6 8 документів, вбачається, що Відповідачем, у період з 01.03.2018 по 10.08.2023 та з 30.01.2024 по 06.11.2024, нарахування та виплата позивачу індексації (індексації-різниці) грошового забезпечення протиправно здійснювалася не в повному обсязі, а виплата грошового забезпечення, допомог на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань проводилося без урахування вимог відновленої початкової редакції пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (зі змінами), статті 9 Закону України від 20.12.1991 року №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», та решти положень Постанови КМУ від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та вимог постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року у справі №826/6453/18, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, на 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року з множенням на відповідні тарифні коефіцієнти.

Не погодившись з цим, позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей від 20.12.1991 №2011-XII (далі Закон України №2011-XII) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закон України №2011-XII).

Преамбулою Закону України Про індексацію грошових доходів населення від 03.07.1991 №1282-ХІІ (далі Закон України №1282-ХІІ) встановлено, що вказаний Закон визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.

У статті 1 Закону України №1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до статті 2 Закону України №1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

У частині першій статті 5 Закону України №1282-ХП встановлено, що підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів.

Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України (частини другої статті 5 Закону України №1282-ХІІ).

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік (частина шоста статті 5 Закону України №1282-ХІІ).

Відповідно до пункту 1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 (далі Порядок №1078) підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 №491-IV Про внесення змін до Закону України Про індексацію грошових доходів населення.

У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства (абзац восьмий пункту 4 Порядку №1078).

Згідно з пунктом 6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

Виходячи з наведеного, можна дійти до висновку, що індексація грошового забезпечення як складова грошового забезпечення військовослужбовців є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, тому підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті.

Крім того, слід врахувати висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 19.07.2019 у справі №240/4911/18.

Водночас, відповідно до положення абзаців першого-п`ятого пункту 5 Порядку № 1078 (у редакції Постанови № 1013), відповідно до яких у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 вказаного Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму' індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

Відповідно до абзаців третього-п`ятого пункту 5 Порядку №1078 сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання грошового доходу за рахунок інших його складових без підвищення тарифних ставок (посадових окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення грошового доходу. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (посадового окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові грошового доходу, які не мають разового характеру.

Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац шостий пункту 5 Порядку №1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.

У постанові від 20.04.2023 у справі №320/8554/21 Верховний Суд виснував, що Порядок №1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, поточної та індексації-різниці.

Суми цих індексацій можуть нараховуватися і одночасно, і окремо одна від одної.

У разі виникнення спору щодо індексації грошових доходів, коло обставин, які є істотними для справи; факти, що підлягають встановленню; характер спірних правовідносин; матеріальний закон, який їх регулює, - залежать від виду індексації, з приводу якої існує спір.

Системний аналіз пункту 1, абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає підстави зробити висновок, що нарахування й виплата індексації-різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов`язковим для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

Враховуючи те, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абзацами третім, четвертим, шостим пункту 5 Порядку №1078, можливо дійти висновку, що повноваження військової частини щодо виплати цієї суми не є дискреційними. Своєю чергою, обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати такий вид індексації грошового забезпечення.

З урахуванням того факту, що 01.03.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 30.08.2017 №704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу військовослужбовців, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.

Отже, слід врахувати висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, що викладені у постановах від 23.03.2023 у справі №400/3826/21, від 29.03.2023 у справі №380/5493/21, від 06.04.2023 у справі №420/11424/21, від 20.04.2023 у справі №320/8554/21.

Згідно з довідкою-розрахунком нарахування індексації, що надала військова частина НОМЕР_1 за період з 01.03.2018 по 10.08.2023 та з 30.01.2024 по 06.11.2024 від 16.12.2024 №3374, нарахування індексації грошового забезпечення за вказаний період проводилося із врахуванням березня 2018 року, як базового місяця.

З огляду на абзац четвертий пункту 5 Порядку №1078 позивач, як військовослужбовець має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.

Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.

Розмір підвищення доходу в березні 2018 року визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.

В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення другого абзацу п`ятого пункт 5 Порядку №1078).

Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018,року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац п`ятий пункту7 4 Порядку №1078).

Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.

У такому випадку відповідно до абзацу четвертого пункту 5 Порядку №1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.

Визначаючи суму можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків), слід брати за основу величину приросту індексу споживчих цін 253,3%, правильність чого підтверджується листом Мінсоцполітики від 28.09.2021 №5211/0/290-21/51.

У березні 2018 року прожитковий мінімум складав 1762,00 грн.

Відповідно до абзацу п`ятого пункту 4 Порядку №1078 сума індексації за березень 2018 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 березня 2018 року помножений на величину приросту індексу споживчих цін і поділена на 100%, тобто 1762,00 грн * 253,30% 1100% = 4463,15 грн.

З набуттям чинності Порядку від 07.06.2018 №260 грошове забезпечення з 1 березня 2018 року виплачується у поточному місяці за минулий.

З урахуванням зазначеного, грошове забезпечення за лютий 2018 р. було виплачене у березні 2018 р., а грошове забезпечення за березень 2018 р. було виплачене у квітні 2018 р.

Відтак, згідно картки особового рахунку за 2018 рік:

розмір грошового забезпечення за лютий 2018 року, без урахування складових разового характеру, дорівнює 9423 грн 28 коп.,

розмір грошового забезпечення за березень 2018 року, без урахування складових разового характеру, дорівнює 9894 грн 44 коп.

Керуючись висновками Верховного Суду в постанові від 23.03.2023 та в ухвалі від 30.03.2023 по справі №400/3826/21, визначені коло обставин, які були з`ясовані для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078:

розмір підвищення доходу позивача у березні 2018 року (А);

сума можливої індексації грошового забезпечення позивача у березні 2018 року, (Б);

чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б);

розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А), що визначений як різниця між сумою грошового забезпечення, виплаченого за березень 2018 року та сумою грошового забезпечення, виплаченого за лютий 2018 року.

В обидві ці суми враховані складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку № 1078), виплата яких проведена на підставі наказів командира військової частини та які фактично підтверджені долученими доказами:

-відповідно, розмір грошового забезпечення за лютий 2018 року дорівнює 9423 грн 28 коп., розмір грошового забезпечення за березень 2018 року дорівнює 9894 грн 44 коп.,

-розмір підвищення грошового забезпечення дорівнює 471 грн 16 коп. (9894,44-9423,28);

- сума можливої індексації в березні 2018 року (Б) визначена як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078) - дорівнює 4463 грн 15 коп. (1762 * 253,3%);

- розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці з 01.03.2018 до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), а в цьому випадку до дня виключення зі списків особового складу частини 01 березня 2024 року;

- відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації- різниці в березні 2018 року розрахована як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А) та становить 3991 грн 99 коп. (4463,15 - 471,16), тобто щомісячна індексація-різниця, на яку має право позивач з 01 березня 2018 р. до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), а в цьому випадку до дня виключення зі списків особового складу частини - 06 листопада 2024 р.

Зважаючи на викладене, відповідач повинен нарахувати та виплатити позивачу індексацію-різницю за спірний період щомісячно, до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби, оскільки, індексація грошового забезпечення у спірний період не нараховувалась та не виплачувалась позивачу в належному розмірі.

У рішенні Конституційного Суду України від 15.10.2013 у справі № 9- рп/2013 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначено, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги. Тому системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.07.2019 (справа № 240/4911/18), від 07.08.2019 (справа № 825/694/17), від 23.10.2019 (справа №825/1832/17).

З огляду на викладене, обмежене фінансування жодним чином не впливає на наявність чи відсутність у позивача права на нарахування індексації грошового забезпечення, що є предметом спору у цій справі.

Наведене в сукупності свідчить про те, що індексація заробітної плати (грошового забезпечення) є одним із способів забезпечення державних соціальних стандартів і нормативів, тому держава не може односторонньо відмовитись від взятих на себе зобов`язань, шляхом на виділення на дані цілі бюджетних асигнувань, без внесення відповідних змін до чинного законодавства щодо зміни соціальних стандартів і нормативів.

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 12.12.2018 по справі № 825/874/17.

При цьому, з аналізу норм № 1282-ХІІ та Порядку № 1078 слідує, що розрахунок індексації грошового забезпечення є компетенцією відповідача як органу, який виплачував йому грошове забезпечення. Саме на відповідача, за наявності законних підстав, покладається обов`язок нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення.

Водночас, суд вважає за необхідне зобов`язати військову частину НОМЕР_4 нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки з 01 березня 2018 року по день фактичної виплати індексації.

Так в силу вимог статті 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 № 2050-ІІІ (далі Закон №2050-111) компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема: заробітна плата (грошове забезпечення); сума індексації грошових доходів громадян.

Відповідно до статті 3 Закону № 2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (стаття 4 Закону № 2050-111).

Системний аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що індексація є складовою заробітної плати та у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до діючого законодавства.

Окрім того, використане у статті 3 Закону № 2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Таким чином, враховуючи наявність факту невиплати позивачу належного розміру індексації грошового забезпечення за періоди з 01.03.2018 по 10.08.2023 та з 30.01.2024 по 06.11.2024, він має право на компенсацію втрати частини доходів, у зв`язку з порушенням строків виплати індексації у належному розмірі за спірні періоди.

Крім того, з карток особового рахунку, листа військової частини НОМЕР_4 від 24.12.2024 №5696 та від 14.01.2025 №297, убачається, що основні і додаткові щомісячні види грошового забезпечення за 2020, 2021, 2022, 2023 та 2024 роки, грошова допомога для оздоровлення за 2020, 2021, 2022, 2023 та 2024 роки, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2020-2022 роки були виплачені шляхом визначення розмірів посадового окладу та окладу за військове звання із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік", помноженого на відповідний тарифний коефіцієнт.

Зазначене підтверджується таким:

-станом на день виключення зі списків частини (06.11.2024) я, штаб- сержант ОСОБА_1 займав посаду головного сержанта школи автомобіліста військової частини НОМЕР_6 8 за 17 тарифним розрядом та посадовий оклад виплачувався в розмірі 4090 гривень: 1762 грн. (прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 01 січня 2018 року) * 2,32 (тарифний коефіцієнт) = після округлення 4090,00 гривень;

- оклад за військове звання «штаб-сержант» виплачувався в розмірі 950 гривень: 1762 грн (прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 01 січня 2018 року) * 0,54 (тарифний коефіцієнт) = після округлення 950,00 гривень.

Крім того, у спірному періоді з 29.01.2020 по 10.08.2023 та з 30.01.2024 по 06.11.2024, грошове забезпечення, у тому числі його складові: щомісячні основні види грошового забезпечення (оклад за військовим званням, посадовий оклад, надбавка за вислугу років), щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавка за особливості проходження служби) та премія, грошова допомога для оздоровлення за 2020 - 2024 роки, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2020-2022 роки, було виплачене також шляхом визначення розмірів посадового окладу та окладу за військове звання із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік", помноженого на відповідний тарифний коефіцієнт.

З урахуванням викладеного та інформації з документів, що знаходяться в матеріалах справи, суд дійшов переконання, що військова частина НОМЕР_4 протиправно:

- нарахувала та виплатила позивачу щомісячне грошове забезпечення за період з 29.01.2020 по 10.08.2023 та з 30.01.2024 по 06.11.2024, грошову допомогу для оздоровлення за 2020 - 2024 роки та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2020 - 2022 роки без застосування п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі також «Постанова № 704»), п.1 примітки Додатку 1 та примітки Додатку 14 до цієї постанови, чинних на спірний період;

- не здійснила перерахунок та доплачу указаних видів грошового забезпечення із застосуванням п. 4 постанови № 704, п.1 примітки Додатку 1 та примітки Додатку 14 до цієї постанови, для встановлення розмірів посадового окладу та окладу за військове звання не застосував показники прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня відповідного року.

Закон України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі також «Закон № 2011- ХІІ») відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Згідно статті 18 Закону України від 05.10.2000 № 20Г7-ІП «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

В силу положень статті 19 Закону України від 05.10.2000 №2017-111 «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України відокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони. Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 № 5- рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі також «Постанова № 704»), якою з 01.03.2018 було збільшено розмір грошового забезпечення військовослужбовців та деяких інших осіб.

Відповідно до п. 10 Постанови № 704, ця постанова набрала чинності з 01.03.2018.

21.02.2018 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі також «Постанова № 103»).

Постановою № 704, зокрема, затверджено: тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовцівстроковоївійськовоїслужби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строковоївійськової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.

Пунктом 4 Постанови № 704 в редакції, чинній до прийняття Постанови № 103, визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначалися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50% розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Згідно з п. 6 Постанови № 103, внесені зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Так, до Постанови № 704 були внесені зміни, внаслідок яких п. 4 Постанови № 704 викладено у новій редакції, а саме: «4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12, 13 і 14.».

Отже, з лютого 2018 року було змінено розрахункову величину, з якої обчислюються розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями: замість «розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року)» передбачено використання «розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року».

Пункт 6 постанови КМУ № 103 втратив чинність у зв`язку із набранням законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18.

Тобто, саме з 29.01.2020 була відновлена дія п. 4 Постанови № 704 у первісній редакції, котра визначала розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а не на 01 січня 2018.

З наведеного висновується, що з 29.01.2020 - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/6453/18, виникли підстави для встановлення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14 до Постанови № 704.

Закон України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, згідно із положеннями статті 1 якого державні соціальні стандарти - це встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій.

Базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров`я та освіти (стаття 6 Закону №2017-111).

Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет У країни на відповідний рік.

При цьому, згідно Із частиною другою статті 92 Конституції України виключно законами України встановлюються, Державний бюджет України і бюджетна система України (пункт 1) та порядок встановлення державних стандартів (пункт 3).

Разом з тим, згідно з п. З розділу II «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом (01 січня 2017 року) не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 01 січня 2017 року.

З огляду на правовідносини, що виникають у цій справі вбачається, що положення п. 4 Постанови № 704 та п. З розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» можуть підлягати солідарному застосуванню.

Зазначені норми права у своїй сукупності вказують на те, що з 29 січня 2020 року розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями слід визначати шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704.

Натомість розмір мінімальної заробітної плати, встановлений законом на 01 січня відповідного року на розрахунок посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями не впливає.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 02 серпня 2022 року у справі № 440/6017/21, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудні 2019 року у справі №240/4946/18, щодо застосування п. З розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

При цьому, згідно із ч. 2 ст. 92 Конституції України виключно законами України встановлюються Державний бюджет України і бюджетна система України (п.1) та порядок встановлення державних стандартів (п.З).

Разом з цим, Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів Із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили.

При цьому п. 8 Прикінцевих положень Закону України № 2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» № 2629-VIII від 23.11.2018 було установлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року.

У свою чергу, Закон України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» №294-ІХ від 14.11.2019 (далі - Закон №294-ІХ) та Закони №1082-ЇХ, №1928-ІХ, 2710-ІХ, 3460-ІХ таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року на 2020, 2021, 2022, 2023, 2024 роки, відповідно, не містять.

Тобто, положення п.4 Постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для обчислення розмірів посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою №704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року до 01.01.2020 - набрання чинності Законом №294-ІХ не входили в суперечність із актом вищої юридичної сили.

Відповідно до ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Крім того, Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 по справі №913/204/18, від 10.03.2020 по справі №160/1088/19, від09.06.2022 у справі №520/2698/19).

На підставі вказаних висновків Верховного Суду, з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18, можна дійти висновку, що відповідач, застосовуючи при обчисленні посадового окладу та окладу за військовим званням позивача такої розрахункової величини як прожитковий мінімум для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018, починаючи з 29.01.2020, діяв протиправно.

Наведене узгоджується із висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 02.08.2022 у справі №440/6017/21, від 12.09.2022 у справі №500/1813/21 та від 19.10.2022 у справі №400/6214/21.

Щодо порядку обрахунку розміру грошового забезпечення вважаю, що з цього приводу доцільно врахувати висновки, викладені у постанові Верховного Суду по справі №820/3719/18 від 14 квітня 2020 року, суд зазначає наступне.

Питання складу грошового забезпечення військовослужбовців було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у справі №522/2738/17. Приймаючи постанову від 06 лютого 2019 року у вказаній справі, Велика Палата Верховного Суду дійшла наступних висновків.

Згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону №2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять такі складові: 1) посадовий оклад, 2) оклад за військовим званням, 3) надбавка за вислугу років, 4) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Пунктом 2 Постанови №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Вище наведена інформація, а відтак і включення до складу грошового забезпечення щомісячних основних та щомісячних додаткових видів, не тільки відповідає додатку 8 до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2017 №3-1 (зі змінами), а й повністю узгоджується з наведеними вище висновками Верховного Суду щодо порядку обрахунку розміру грошового забезпечення.

Відповідно до статті 9 Закону №2011-XII та Постанови №704, наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 був затверджений Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі також «Порядок №260»), що набрав чинності 20 липня 2018 року.

Пунктом 1 розділу IV Порядку №^60 встановлено, що військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) щомісячно виплачується надбавка за вислугу років на військовій службі у відсотках посадового окладу (за основною чи тимчасово займаною посадою) з урахуванням окладу за військовим званням у відповідних розмірах.

Пунктом 1 розділу VI Порядку №260 закріплено норму, що військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) щомісячно виплачується надбавка за особливості проходження служби в розмірах до 100 відсотків посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років залежно від складності та важливості виконуваних обов`язків.

Також військовослужбовцям, які мають присвоєну в установленому порядку класну кваліфікацію, займають посади і виконують службові обов`язки за спеціальністю, щомісяця виплачується надбавка за кваліфікацію у відсотках посадового окладу - визначено у пункті 1 розділу VXIII Порядку №260.

Водночас, пунктом 1 розділу XI Порядку №260 встановлено, що військовослужбовцям, яким надано доступ до державної таємниці та які виконують службові обов`язки в умовах режимних обмежень у зв`язку з роботою, що передбачає доступ до державної таємниці відповідно до функціональних обов`язків, займаються розробкою, виготовленням, обліком, зберіганням і використанням документів, виробів та інших матеріальних носіїв секретної інформації, приймають рішення з цих питань або здійснюють постійний контроль за станом охорони державної таємниці, виплачується надбавка до посадових окладів.

Командири (начальники) військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій Збройних Сил України мають право щомісяця здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби) відповідно до їх особистого внеску в загальні результати служби. Розмір щомісячної премії, але не менше 10 відсотків посадового окладу, встановлює Міністр оборони України для відповідних категорій військовослужбовців виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України, та особливостей проходження військової служби. Зазначене передбачене пунктами 1, 2 розділу XVI Порядку №260.

Пунктом 6 розділу XXIII Порядку №260 встановлено, що розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

Пунктом 7 розділу XXIV Порядку №260 встановлено, що місячного грошового забезпечення, з якого визначається розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, включаються посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

Згаданими Постановою №704 та Порядком №260 також встановлено, що щомісячні додаткові види грошового забезпечення розраховуються у відсотках посадового окладу.

Як вбачається з копій карток особового рахунку за 2020-2024 роки, довідки про грошове забезпечення від 16.12.2024 №3374/2 наданих військовою частиною НОМЕР_4 , розмір посадового окладу та окладу за військове звання, а відтак і щомісячні основні та додаткові види грошового забезпечення, одноразові види грошового забезпечення позивачу були розраховані, виходячи з показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року в розмірі 1762 гривні та визначені шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 та 14 Постанови №704.

Відтак, у спірні періоди з 29.01.2020 по 10.08.2023 та з 30.01.2024 по 06.11.2024 грошове забезпечення, у тому числі його складові: щомісячні основні види грошового забезпечення (оклад за військовим званням, посадовий оклад, надбавка за вислугу років), щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавка за особливості проходження служби) та премія, грошова допомога для оздоровлення за 2020 - 2024 роки, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2020 - 2022 роки, було виплачене також шляхом визначення розмірів посадового окладу та окладу за військове звання із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік", помноженого на відповідний тарифний коефіцієнт.

З урахуванням наведених положень законодавства вбачається, що Відповідач безпідставно у спірному періоді не здійснив нарахування та виплату позивачу щомісячного грошового забезпечення та одноразових додаткових видів грошового забезпечення виходячи з прожиткового мінімуму, встановленого законом на 01 січня 2020 року, 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року та 01 січня 2024 року, а отже вважаю правомірними позовні вимоги цього адміністративного позову.

Окремо суд зазначає, що з 20 травня 2023 року пункт 4 Постанови №704 діє в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481, та установлює, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Проте згідно із частиною першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Це означає, що за загальним правилом норма права діє стосовно відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тобто, до певних юридичних фактів застосовується той закон (інший нормативно- правовий акт), під час дії якого вони настали.

Конституційний Суд України (Рішення від 13 травня 1997 року № 1 -зп) висловив позицію, згідно з якою закріплення принципу незворотності дії нормативно- правового акта у часі на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.

Підсумовуючи викладене, слід дійти висновку, що Відповідач безпідставно здійснив обчислення та виплату грошового забезпечення позивача, застосовуючи механізм обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням, визначений Постановою №704, з урахуванням розрахункової величини - розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб станом на 01.01.2018, при цьому допустив помилкове тлумачення положень нормативно-правових актів у зв`язку із скасуванням у судовому порядку пункту 6 Постанови №103.

Отже, внаслідок протиправних дій військової частини НОМЕР_7 відбулось не правильне обчислення грошового забезпечення з 29.01.2020 по 10.08.2023 та з 30.01.2024 по 06.11.2024, які призвели до порушення законних прав позивача на отримання належного грошового забезпечення.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити.

Підстави для повернення судового збору відсутні, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 , щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації-різниці за період з 01.03.2018 по 10.08.2023 та з 30.01.2024 по 06.11.2024 у відповідності до положень абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. №1078 з обов`язковим застосуванням буквального способу тлумачення указаних положень, закріпленого пунктами 105-109 постанови Верховного Суду від 23.03.2023 та ухвали від 30.03.2023 у справі № 400/3826/21.

3обов`язати військову частину НОМЕР_1 , нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю за період з 01.03.2018 по 10.08.2023 та з 30.01.2024 по 06.11.2024 з розрахунку 3991 гривень 99 копійки щомісячно у відповідності до положень абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення Міністрів України від 17 липня 2003 р. №1078 з обов`язковим застосуванням буквального способу тлумачення указаних положень, закріпленого пунктами 105 109 постанови Верховного Суду від 23.03.2023 та ухвали від 30.03.2023 у справі №400/3826/21 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004.

Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 по 10.08.2023 та з 30.01.2024 по 06.11.2024 щомісячного грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення за 2020, 2021, 2022, 2023 та 2024 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020, 2021, 2022 роки без застосування п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», п.1 примітки Додатку 1 та примітки Додатку 14 до цієї постанови.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_1 щомісячного грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 10.08.2023 та з 30.01.2024 по 06.11.2024, грошової допомоги для оздоровлення за 2020, 2021, 2022, 2023 та 2024 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020, 2021 та 2022 роки, визначивши розміри посадового окладу та окладу за військове звання із застосуванням показників прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених Законами України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", "Про Державний бюджет України на 2021 рік", «Про Державний бюджет України на 2022 рік», «Про Державний бюджет України на 2023 рік», «Про Державний бюджет України на 2024 рік» помножених на відповідний тарифний коефіцієнт із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 16 квітня 2025 року.

Суддя Сергій КЛОПОТ