Постанова

від 10.04.2025 по справі 480/2850/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2025 р.Справа № 480/2850/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Калиновського В.А.,

Суддів: Мінаєвої О.М. , Спаскіна О.А. ,

за участю секретаря судового засідання Тютюник О.Ю.

представник відповідача Асланова А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Сумської міської ради на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 24.02.2025, головуючий суддя І інстанції: О.М. Кунець, м. Суми, по справі № 480/2850/21

за позовом ОСОБА_1

до Сумської міської ради

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 11.11.2021 задоволено позов ОСОБА_1 до Сумської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення. Визнано протиправним та скасовано рішення Сумської міської ради № 841-МР від 31.03.2021р. «Про відмову ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та наданні її в оренду за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,2000 га» (кадастровий № 5910136600:22:026:0002). Зобов`язано Сумську міську раду повторно розглянути подану ОСОБА_1 заяву про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та наданні її в оренду за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,2000 га» (кадастровий № 5910136600:22:026:0002) та прийняти відповідне рішення щодо проекту землеустрою, з врахуванням правової позиції суду, викладеної у мотивувальній частині рішення суду.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22.08.2022 у справі № 480/2850/21 апеляційну скаргу Сумської міської ради залишено без задоволення, рішення Сумського окружного адміністративного суду від 11.11.2021 по справі № 480/2850/21 - залишено без змін.

20.02.2025 Сумська міська рада звернулась до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Разом із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відповідачем подано клопотання про поновлення строків на звернення до суду з даною заявою.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року у задоволенні клопотання Сумської міської ради про поновлення пропущеного строку - відмовлено. Заяву Сумської міської ради про перегляд рішення суду від 11.11.2021 за нововиявленими обставинами у справі № 480/2850/21 за позовом ОСОБА_1 до Сумської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення - повернуто заявнику без розгляду.

Відповідач у справі, Сумська міська рада, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року скасувати та винести нову ухвалу, якою клопотання про поновлення строків на звернення до суду з заявою про перегляд рішення Сумського окружного адміністративного суду від 11.11.2021 по справі № 480/2850/21 за нововиявленими обставинами задовольнити; визнати причини пропуску строку на звернення до суду поважними та поновити Сумській міській раді строк на звернення до суду з заявою про перегляд рішення Сумського окружного адміністративного суду від 11.11.2021 по справі № 480/2850/21 за нововиявленими обставинами.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник зазначає, що рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 11.11.2021, яке постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22.08.2022 залишено без змін, задоволено позов ОСОБА_1 (далі Позивач) до Сумської міської ради (далі Відповідач, Апелянт) про визнання протиправним та скасування рішення, яким визнано протиправним та скасовано рішення Сумської міської ради № 841-МР від 31.03.2021 «Про відмову ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та наданні її в оренду за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,2000 га» (кадастровий номер 5910136600:22:026:0002) та зобов`язано Сумську міську раду повторно розглянути подану ОСОБА_1 заяву про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та наданні її в оренду за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,2000 га» (кадастровий номер 5910136600:22:026:0002) та прийняти відповідне рішення щодо проекту землеустрою, з врахуванням правової позиції суду, викладеної у мотивувальній частині рішення суду.

Проте, 20.06.2024 ухвалою Ковпаківського районного суду міста Суми у справі № 592/43/24 встановлено, що згідно з обвинувальним актом у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020200440002350 від 06.08.2020, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 197-1 та частиною 3 статті 197-1 Кримінального кодексу України, тобто у самовільному занятті земельної ділянки та у самовільному будівництві будівлі на самовільно зайнятій земельній ділянці, що є підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, передбаченою пунктом 2 частини 2 статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того, відповідач зазначає, що на сьогоднішній день з 06.03.2024 місто Суми віднесено до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (територія можливих бойових дій), згідно з переліком, затвердженим наказом Мінреінтеграції від 12 квітня 2024 року № 108.

Постійній повітряні тривоги (по кілька годин, а інколи і по 1,5 2 доби) та систематичні відключення світла по 4 6 годин протягом робочого дня (робоче місце на вул. Садова 33 м. Суми) значною мірою утруднюють роботу юридичної служби Апелянта. Загальновідомим фактом також є, що починаючи з літа 2024 року Сумська область і зокрема м. Суми потерпають від активізації обстрілів "шахедами", КАБами, а подекуди і ракетами, що призводить до неможливості здійснювати в цих умовах роботу (зокрема представник Апелянта під час повітряних тривог має бути в укритті і вимикати електроприлади, згідно з наказом директора ДЗРП СМР від 07.05.2024 № 21-А, що додається). Укриття не обладнано відповідною комп`ютерною технікою для забезпечення сталого робочого процесу, зокрема користування системою «Електронний суд».

Вказані підстави, на думку апелянта, є поважними причинами пропуску строку звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, а отже можуть слугувати підставою для поновлення пропущеного строку.

Апелянт вважає, що порушення норм процесуального права полягає саме у формальному підході судом першої інстанції до розгляду клопотання Апелянта про поновлення строків на звернення до суду з заявою про перегляд рішення Сумського окружного адміністративного суду від 11.11.2021 по справі № 480/2850/21 за нововиявленими обставинами та позбавлення Апелянта процесуальної можливості на звернення до суду з заявою про перегляд судового рішення по цій справі за нововиявленими обставинами, що фактично є легалізацією злочинної діяльності Позивача та спонукання його до вчинення аналогічних кримінальних правопорушень в подальшому, що, серед іншого, містить значний суспільний інтерес до обставин цієї справи (самовільне зайняття та самовільна забудова земельної ділянки комунальної форми власності), в той час як норми пункту 2 частини 2 та частини 3 статті 363 Кодексу адміністративного судочинства України дають Апелянту (Відповідачу) таку процесуальну можливість при умові, що нововиявлені обставини виникли не більше ніж за 10 років до звернення з такою заявою.

Позивач, ОСОБА_1 , направив на адресу Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просив у задоволенні апеляційної скарги відповідача відмовити.

Розглянувши матеріали даної справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до ч. 1 ст. 308 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи судом встановлено, що рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 11.11.2021 задоволено позов ОСОБА_1 до Сумської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення. Визнано протиправним та скасовано рішення Сумської міської ради № 841-МР від 31.03.2021р. «Про відмову ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та наданні її в оренду за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,2000 га» (кадастровий № 5910136600:22:026:0002). Зобов`язано Сумську міську раду повторно розглянути подану ОСОБА_1 заяву про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та наданні її в оренду за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,2000 га» (кадастровий № 5910136600:22:026:0002) та прийняти відповідне рішення щодо проекту землеустрою, з врахуванням правової позиції суду, викладеної у мотивувальній частині рішення суду.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22.08.2022 у справі № 480/2850/21 апеляційну скаргу Сумської міської ради залишено без задоволення, рішення Сумського окружного адміністративного суду від 11.11.2021 по справі № 480/2850/21 - залишено без змін.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2021 року набрало законної сили 22 серпня 2022 року.

20.02.2025 Сумська міська рада звернулась до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Заявник, у якості підстави для перегляду рішення за нововиявленими обставинами зазначив, що 20.06.2024 ухвалою Ковпаківського районного суду міста Суми у справі № 592/43/24 було встановлено, що згідно з обвинувальним актом у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020200440002350 від 06.08.2020, позивач ( ОСОБА_1 ) обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 197-1 та частиною 3 статті 197-1 Кримінального кодексу України, тобто у самовільному занятті земельної ділянки та у самовільному будівництві будівлі на самовільно зайнятій земельній ділянці. Встановлені у указаній ухвалі суду факти та обставини мають безпосереднє значення для справи № 480/2850/21, а саме - спростовують факт порушення Сумською міською радою будь яких прав та законних інтересів ОСОБА_1 , що покладено в основу судового рішення та підтверджують факт зловживання ОСОБА_1 своїм правом на судовий захист та, вочевидь, є нововиявленими для цієї справи.

Разом із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відповідачем подано клопотання про поновлення строків на звернення до суду з даною заявою.

Розглянувши наведену заяву та приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції прийшов до висновку про наявність підстав для повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без розгляду, оскільки заява подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 363 цього Кодексу, а судом не встановлено обґрунтованих підстав, як для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними, так і для його поновлення.

Колегія суддів, надаючи оцінку рішенню суду першої інстанції з урахуванням доводів апелянта, виходить з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

Пунктом п. 2 ч. 1 ст. 363 КАС України встановлено, що заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 2 частини другої статті 361 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли вирок (ухвала) у кримінальному провадженні набрав (набрала) законної сили.

Відповідно до ч.ч. 2, 3, 4, 5 ст. 366 КАС України протягом п`яти днів з дня після надходження заяви до адміністративного суду суддя (суддя-доповідач) перевіряє її відповідність вимогам статті 364 цього Кодексу і вирішує питання про відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами.

До заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 364 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу.

Крім випадків, визначених статтею 169 цього Кодексу, заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами також повертається заявникові без розгляду, якщо заява подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 363 цього Кодексу, і суд відхилив клопотання про його поновлення.

Суд відмовляє у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами у разі, якщо така заява подана до суду після закінчення строку, визначеного частиною другою статті 363 цього Кодексу.

У даному випадку, в якості підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами відповідачем зазначено, що встановлені в ухвалі Ковпаківського районного суду міста Суми від 20.06.2024 у справі № 592/43/24 факти та обставини мають безпосереднє значення для справи № 480/2850/21, а саме - спростовують факт порушення Сумською міською радою будь-яких прав та законних інтересів ОСОБА_1 , що покладено в основу судового рішення та підтверджують факт зловживання ОСОБА_1 своїм правом на судовий захист та, вочевидь, є нововиявленими для цієї справи.

З Єдиного державного реєстру судових рішень судом встановлено, що ухвала Ковпаківського районного суду міста Суми від 20.06.2024 у справі № 592/43/24 (на яку посилається відповідач, як на нововиявлену обставину), якою закрито кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 197-1, ч. 3 ст. 197-1 КК України, у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, набрала законної сили 28.06.2024 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/119893719).

Разом з цим, із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами Сумська міська рада звернулася до суду лише 20.02.2025 (більше ніж через півроку з дня набрання законної сили ухвали у кримінальному провадженні), тобто з пропуском тридцятиденного строку звернення до суду з такою заявою, встановленого ч. 1 ст. 363 КАС України.

Мотивуючи клопотання про поновлення строку на звернення до суду з заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, Сумська міська рада просила врахувати постійні повітряні тривоги та систематичні відключення світла по 4 - 6 годин протягом робочого дня (робоче місце на вул. Садова 33, м. Суми), а також зважити на загальновідомі факти, що починаючи з 06 серпня 2024 року Сумська область і зокрема м. Суми потерпають від активізації обстрілів "шахедами", КАБами, а подекуди і ракетами, що призводить до тривалих відключень електроенергії, неможливості здійснювати в цих умовах роботу (зокрема представник відповідача під час повітряних тривог має бути в укритті і вимикати електроприлади, згідно з наказом директора ДЗРП СМР від 07.05.2024 № 21-А).

Колегія суддів зазначає, що доводи апеляційної скарги щодо причин пропуску строку на звернення до суду за переглядом судового рішення за нововиявленими обставинами тотожні доводам, викладеним в заяві, поданій до суду першої інстанції.

Так, в своїй апеляційній скарзі заявник, зокрема, вказує, що з 06.03.2024 місто Суми віднесено до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (територія можливих бойових дій), згідно з переліком, затвердженим наказом Мінреінтеграції від 12 квітня 2024 року № 108.

Постійній повітряні тривоги (по кілька годин, а інколи і по 1,5 2 доби) та систематичні відключення світла по 4 6 годин протягом робочого дня (робоче місце на вул. Садова 33 м. Суми) значною мірою утруднюють роботу юридичної служби Апелянта. Загальновідомим фактом також є, що починаючи з літа 2024 року Сумська область і зокрема м. Суми потерпають від активізації обстрілів "шахедами", КАБами, а подекуди і ракетами, що призводить до неможливості здійснювати в цих умовах роботу (зокрема представник Апелянта під час повітряних тривог має бути в укритті і вимикати електроприлади, згідно з наказом директора ДЗРП СМР від 07.05.2024 № 21-А, що додається). Укриття не обладнано відповідною комп`ютерною технікою для забезпечення сталого робочого процесу, зокрема користування системою «Електронний суд».

Щодо доводів відповідача про введення в країні воєнного стану, необхідно зауважити, що, дійсно, у зв`язку із розпочатою військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ.

У подальшому, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указами Президента України продовжено строк дії воєнного стану в Україні, який триває і на сьогодні.

Верховний Суд в ухвалі від 22 червня 2022 року у справі № 640/12494/20 зазначив, що введення з 24.02.2022 воєнного стану в країні, безумовно, є поважною підставою, яка відповідно до частини першої статті 121 КАС повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку. Але між пропуском процесуального строку і введенням воєнного стану повинен бути безпосередній, прямий причинний зв`язок.

Водночас, посилання на сам факт введеного в Україні воєнного стану не може бути поважною підставою для поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду. Оскільки сам факт пропуску строку повинен бути безпосередньо пов`язаний із обставинами, які істотно ускладнювали звернення до суду у встановлений законом строк та, які, в свою чергу, неопосередковано пов`язані із введеним воєнним станом в державі.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 10.03.2023 року по справі № 540/1285/22.

Верховний Суд в ухвалах від 23.06.2022 у справі № 380/7251/21, у справі № 520/8674/2020 та у справі № 440/2822/20 зазначив, що питання продовження процесуального строку у випадку невиконання вимог ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується у кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у клопотанні скаржника. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для безумовного продовження процесуального строку, відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору у всіх абсолютно випадках.

Згідно із приписами частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідач до клопотання про поновлення строків на звернення до суду з заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не надав доказів, яким чином запровадження воєнного стану в Україні вплинуло на пропуск строку на звернення до суду із такою заявою.

Так, відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України Про воєнний стан від 12.05.2015 №389-VIII (в редакції, чинній на 24.02.2022) в умовах воєнного стану Президент України та Верховна Рада України діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією та законами України. Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Органи державної влади продовжують здійснювати свої повноваження після введення воєнного стану.

Посилання відповідача на довготривалі повітряні тривоги не можуть бути основною та поважною причиною для поновлення строку на подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, оскільки зазначені обставини не носили постійного, безперервного характеру у період з 28.06.2024 (дата набрання законної сили ухвали Ковпаківського районного суду міста суми у справі № 592/43/24, на яку посилається відповідач, як на нововиявлену обставину) по 20.02.2025 (дата звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами).

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалі від 27.03.2023 у справі № 160/4767/22.

Щодо посилань апелянта на обстріли, відсутність електрозабезпечення, то вони є необґрунтованими/недоведеними та загальними, оскільки апелянтом не надано жодних доказів, як то актів знеструмлення, з урахуванням того, що строк апеляційного оскарження пропущено не на декілька днів.

Також суд акцентує увагу на тому, що органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених, в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтермінувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 29.06.2022 у справі № 240/16920/21, від 29.08.2022 у справі № 640/21878/20, від 22.09.2022 у справі № 640/9839/20.

При цьому, суд апеляційної інстанції також враховує тривалість пропущеного строку.

Так, проміжок часу, який сплинув з 28.06.2024 (дата набрання законної сили ухвали Ковпаківського районного суду міста суми у справі № 592/43/24, на яку посилається відповідач, як на нововиявлену обставину) до 20.02.2025 (дата звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами), є досить тривалим, та значно перевищує процесуальний строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, що вказує на відсутність процесуальної зацікавленості скаржника в перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами у даній справі.

Водночас навіть наявність об`єктивних та непереборних обставин, що обумовлюють поважність причин пропуску строку звернення до суду, не може розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення пропущеного строку (справа "Олександр Шевченко проти України", заява № 8371/02, пункт 27), оскільки у випадку, якщо минув значний проміжок часу з моменту закінчення пропущеного строку, відновлення попереднього становища учасників справи, що може бути зумовлено скасуванням рішення або визнанням незаконної дії (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, буде значно ускладнено та може призвести до порушення прав та інтересів інших осіб.

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що 26 травня 2021, набув чинності Закон № 1416-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення поетапного впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи". З цього часу будь-яка особа мала можливість звернутися до суду в електронній формі. Електронний суд дозволяє подавати учасникам судового процесу до суду будь-які документи в електронному вигляді, а також надсилати таким учасникам процесуальних документів в електронному вигляді, паралельно з документами у паперовому вигляді відповідно до процесуального законодавства.

До Електронного суду користувачі можуть надіслати в електронному вигляді і матеріали, передбачені процесуальним законодавством.

Крім того, колегія суддів, надаючи оцінку доводам апелянта, вважає за необхідне зауважити, що Указ Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 стосується лише введення воєнного стану в Україні, будь-яких змін щодо строків розгляду справ, інших процесуальних строків вказаний указ не містить, зміни в частині процесуальних строків до КАС України не вносились.

Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Тобто, особа, зацікавлена у поданні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Колегія суддів зазначає, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Суд першої інстанції слушно звернув увагу на те, що воєнний стан ще не припинено на даний час і сигнали "Повітряна тривога" оголошуються і по сьогодні, проте, це не перешкодило відповідачу звернутися з цією заявою до суду так і з іншими заявами/поясненнями в даній справі у 2024-2025 роках.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції зауважує, що тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації права щодо перегляду судового рішення у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск такого строку з поважних причин.

Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Однак, закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.

Відтак, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані із дійсними, істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Колегія суддів зазначає, що у практиці Верховного Суду неодноразово, зокрема, у постановах від 11 липня 2019 року у справі № 0940/1181/18, від 31 жовтня 2019 року у справі № 823/1915/18, від 22 січня 2020 року у справі № 826/4464/17, від 16 липня 2020 року у справі № 487/3042/16-а, висловлена позиція, згідно якої пропуск відповідного строку на звернення до суду через необізнаність щодо прийнятих актів законодавства або байдужість до своїх прав чи небажання скористатися цим правом не є поважними причинами пропуску строку та, відповідно, підставою для поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом.

Суд апеляційної інстанції, за наслідками апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали, дійшов висновку, що відповідачем не надано належних доказів наявності об`єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду та не наведено поважних обставин, які не залежали від його волевиявлення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах встановленого строку.

При цьому, колегія суддів зазначає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку.

Водночас, як правильно встановлено судом першої інстанції, заявником у клопотанні про поновлення строку не наведено належних та достатніх підстав, за наявності яких причини пропуску встановленого законом строку звернення до суду з даною заявою, можна визнати поважними.

Частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.

Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що обмеження строком можливості подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами застосовується для досягнення стабільності судових рішень та з метою дотримання принципу юридичної визначеності, що є однією зі складових верховенства права. Натомість поновлення процесуального строку без наявності поважних причин його пропуску суперечить принципу res judicata.

У пункті 33 рішення у справі «Христов проти України» (заява № 24465/04) Європейський Суд з прав людини зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. рішення у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania), заява N 28342/95, пункт 61, ECHR 1999-VII, у справі «Желтяков проти України», заява № 4994/04, пункт 42).

Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata (пункт 34), тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява №52854/39, пункт 52, ECHR 2003-IX, у справі «Желтяков проти України», заява №4994/04, пункт 43).

З огляду на викладене, враховуючи положення статті 316 КАС України, прецедентну практику ЄСПЛ, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що судом першої інстанції у рішенні викладено мотиви повернення без розгляду заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, на основі об`єктивної оцінки наданих сторонами доказів, повно встановлено фактичні обставини справи, правильно застосовано норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність ухвали суду не впливають.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Сумської міської ради залишити без задоволення.

Ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 24.02.2025 по справі № 480/2850/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя В.А. КалиновськийСудді О.М. Мінаєва О.А. Спаскін Повний текст постанови складено 17.04.2025 року