Постанова

від 17.04.2025 по справі 160/23662/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

17 квітня 2025 року м. Дніпросправа № 160/23662/24

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 січня 2025 року (суддя А.В. Савченко) у справі № 160/23662/24 за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Егіда Центр" про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок коштів отриманих від продажу майна Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕГІДА ЦЕНТР»,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулось до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Егіда Центр", у якому просило надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок коштів отриманих від продажу майна Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕГІДА ЦЕНТР» (ЄДРПОУ 30949900), що перебуває у податковій заставі згідно акту опису №45925/5/04-36-13-10-16.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідача наявний податковий борг. Позивач вживав заходи щодо погашення податкової заборгованості, визначені Податковим кодексом України, однак, вжиті заходи не призвели до надходження коштів до бюджету для погашення податкового боргу відповідачем. Відтак, позивач просить надати дозвіл на погашення усієї податкової заборгованості за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 січня 2025 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Судом першої інстанції зазначено, що ПК України встановлено черговість вжиття податковим органом заходів для погашення податкового боргу: спочатку вчиняються дії для стягнення коштів з платника податків, а у разі їх недостатності погашення податкового боргу здійснюється за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі.

Водночас, контролюючий орган, у даному випадку, порушив вищевказану черговість, заявивши вимоги про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, не виконавши свій обов`язок спочатку стягнути дану суму боргу за рахунок грошових коштів.

Відтак, суд вважав, що позов не підлягає задоволенню.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення адміністративного позову.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник вказує, що відповідно до абз. 2

п.95.5 ст. 95 ПК України з 12.01.2023 прийняття рішення керівника та стягнення податкового боргу, що виник на підставі податкових декларацій здійснюється без попереднього звернення до суду. Зазначає, що матеріалами справи неможливість погашення податкового боргу за рахунок коштів платника податків у банках, що обслуговують такого платника податків.

Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що в інтегрованих картках ТОВ «ЕГІДА ЦЕНТР» станом на час звернення з позовом до суду обліковується податковий борг, що підлягає погашенню за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі на загальну суму 920 795,49 грн, а саме:

1. Заборгованість з орендної плати, яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов`язань у розмірі 856 970,27 грн;

2. Заборгованість з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (нежитлова нерухомість), яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов`язань у розмірі 63 825,22 грн.

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області була сформована податкова вимога від 14.04.2023 №0002227-1310-0436, яка отримана відповідачем 27.04.2023.

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області 14.04.2023 прийнято рішення №0002227-1310-0436 про опис майна ТОВ «ЕГІДА ЦЕНТР» у податкову заставу.

Податковим керуючим проведено опис майна ТОВ «ЕГІДА ЦЕНТР» та складено акт опису майна: №1789/30949900/484 від 28.11.2023.

Податкова застава зареєстрована в Державному реєстрі обтяжень 29.11.2024, номер запису про обтяження №52736793, документи подані для державної реєстрації: акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, серія та номер 45925/5/04-36-13-10-16, виданий 28.11.2023.

На час розгляду справи в суді відсутні докази оскарження чи скасування актів опису майна в установленому порядку.

Податковий орган вважає, що наявні підстави для звернення до суду з позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (пункт 57.1 статті 57 Податкового кодексу України).

Згідно з положеннями статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплату грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також: а) за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника); б) за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів з урахуванням особливостей, визначених у пункті 43.4-1 статті 43 цього Кодексу; в) за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України".

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до статті 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Положеннями пунктів 89.1, 89.2, 89.8 статті 89 Податкового кодексу України передбачено, що право податкової застави виникає: 89.1.1. у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; 89.1.2. у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу; 89.1.3. у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань.

З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею.

Право податкової застави не поширюється на майно, визначене підпунктом 87.3.7 пункту 87.3 статті 87 цього Кодексу, на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов`язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов`язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій.

Право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Контролюючий орган зобов`язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з положеннями пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з положеннями пункту 95.5 статті 95 Податкового кодексу України у разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов`язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов`язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість. У разі наявності непогашеного зобов`язання держави перед платником податків у сумі, що є меншою за суму податкового боргу, ця норма застосовується в межах різниці між сумою податкового боргу та сумою зобов`язання держави.

У таких випадках: рішення про стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов`язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи; рішення про стягнення готівкових коштів вручається такому платнику податків і є підставою для стягнення.

Тобто, з аналізу вказаних положень чинного на момент виникнення спірних правовідносин податкового законодавства вбачається, що за наявності відповідних обставин, а саме: якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов`язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені Податковим кодексом України строки, за умови якщо такий податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов`язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість, контролюючий орган за рішенням його керівника (його заступника або уповноваженої особи) наділений правом для здійснення стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, без звернення до суду.

Матеріалами справи підтверджено, що в інтегрованих картках ТОВ «ЕГІДА ЦЕНТР» станом на час звернення з позовом до суду обліковується податковий борг на суму 920 795,49 грн, а саме:

1. Заборгованість з орендної плати, яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов`язань у розмірі 856 970,27 грн;

2. Заборгованість з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (нежитлова нерухомість), яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов`язань у розмірі 63 825,22 грн.

Цей податковий борг виник та обліковується за відповідачем на підставі податкових декларацій поданих до контролюючого органу відповідачем, в яких визначено грошові зобов`язання, що не сплачені у встановлені строки.

Крім того, заявлений позивачем податкових борг включає пеню у розмірі 1195,24 грн, яка розрахована контролюючим органом згідно положень ст. 129 ПК України, що підтверджується наявним в матеріалах справи розрахунком.

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області була сформована податкова вимога від 14.04.2023 №0002227-1310-0436, яка отримана відповідачем 27.04.2023.

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області 14.04.2023 прийнято рішення №0002227-1310-0436 про опис майна ТОВ «ЕГІДА ЦЕНТР» у податкову заставу.

Податкова застава зареєстрована в Державному реєстрі обтяжень 29.11.2024, номер запису про обтяження №52736793, документи подані для державної реєстрації: акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, серія та номер 45925/5/04-36-13-10-16, виданий 28.11.2023, відомості про суб`єктів обтяження боржник ТОВ «ЕГІДА ЦЕНТР».

Колегія суддів встановила, що у зв`язку з наявним податковим боргом відповідача, уповноважена особа позивача прийняла рішення №94/30949900/484 від 21.06.2023 року про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках, що передбачено положеннями пункту 95.5 статті 95 ПК України.

Однак, направлені позивачем до банківських установ платіжні інструкції №22832, №22834, №22836 на примусове списання були повернуті банківськими установами без виконання згідно інструкції, що затверджена постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 № 163, через відсутність коштів на рахунку платника (відповідача).

Також, матеріалами справи не підтверджено наявність непогашеного зобов`язання держави щодо повернення відповідачу помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Відтак, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції помилково вказав стосовно невиконання контролюючим органом вимог пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, оскільки в межах спірних правовідносин позивач правомірно діяв з урахуванням положень пункту 95.5 статті 95 Податкового кодексу України.

Апеляційний суд зазначає, що в даному випадку є доведеним факт наявності у платника податків податкового боргу внаслідок несплати в установлений законом строк узгоджених сум податкових зобов`язань; направлення платнику податків податкової вимоги про сплату податкового боргу не пізніше, ніж за 30 календарних днів до дня звернення до суду з відповідним позовом; відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; у платника податків - боржника є майно, яке передано у податкову заставу і за рахунок вартості якого може бути погашено податковий бор.

Таким чином, сукупність вказаних обставин наділяє контролюючий орган правом на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.

Підсумовуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нової постанови про задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 317, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 січня 2025 року у справі № 160/23662/24 - скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову.

Надати дозвіл Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок коштів отриманих від продажу майна Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕГІДА ЦЕНТР» (ЄДРПОУ 30949900), що перебуває у податковій заставі згідно акту опису №45925/5/04-36-13-10-16.

Постанова суду набирає законної сили з дати ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанову складено в повному обсязі 17.04.2025

Головуючий - суддяЯ.В. Семененко

суддяН.А. Бишевська

суддяІ.Ю. Добродняк