Постанова від 17.04.2025 по справі 160/10025/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

17 квітня 2025 року м. Дніпросправа № 160/10025/24

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),

суддів: Дурасової Ю.В., Олефіренко Н.А.,

за участю секретаря судового засідання: Бендес А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро апеляційну скаргу Тернопільської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.11.2024 року (суддя Савченко А.В., м. Дніпро, повний текст рішення складено 05.11.2024 року) в справі №160/10025/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Альфатех» до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -

в с т а н о в и в:

16.04.2024 року ТОВ «Торговий Дім «Альфатех» (далі по тексту позивач) звернулось до суду з позовом до Тернопільської митниці (далі по тексту відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення №UA403070/2024/000104/2 від 29.03.2024 року про коригування митної вартості товарів за ВМД 24UA403070003068U3.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.11.2024 року позовні вимоги задоволено.

Тернопільська митниця не погодившись з вищезазначеним рішенням суду, подала до суду апеляційну скаргу, просила скасувати рішення суду та у задоволенні позовних вимог відмовити. Свої вимоги обґрунтувала тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт зазначив, що при винесенні оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару він керувався вимогами Митного кодексу України правилом визначення митної вартості переміщених товарів, де визначено, що якщо з наданих декларантом митної вартості товарів не можливо встановити дійсність задекларованої митної вартості, то митний орган вправі застосувати інші методи визначення митної вартості, окрім методу за прописаною вартістю у контракті або договорі. Апелянт вказував, що ним при митному оформленні товарів виявлено розбіжності у поданих до оформлення документів, декларантом не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару всіх складових митної вартості, необхідних при їх обчисленні відповідно до умов поставки, декларанта було повідомлено про виявлені розбіжності, однак у відповіді на запити при митному оформленні партій товару ним недоліки не усунуто. Апелянт вказував, що ним при аналізі поданих до митного оформлення документів, виявлені розбіжності та неточності, що викликало у митного органу обґрунтовані сумніви щодо правильності визначення складових митної вартості товару та їх числових значень. Не підтверджує факт 100% оплати згідно з специфікаціями №4, №5, №6, №7. Неможливо перевірити всі числові значення складових частин митної вартості, які повинні бути сплачені, а саме фактурну вартість. Апелянт вказував, що в митній декларації країни відправлення № 420420230000362648 від 15.12.2023 року зазначено класифікаційні коди 4011200090, а в поданій до митного оформлення митній декларації 24UA403070003068U3 від 28.03.2024 заявлено класифікаційний код УКТЗЕД 4011209000, копія митної декларації країни відправлення не містить відміток митних органів країни відправлення. Не підтверджено частину транспортного маршруту Gdansk-Замость, оскільки завантаження згідно з залізничною накладною здійснено у Замость. У зв`язку з цим неможливо перевірити всі числові значення складових частин митної вартості, які повинні бути сплачені, а саме транспортні витрати. Тернопільська митниця вказувала, що коносамент від 31.12.2023 № 234167630 та від 31.12.2023 № UTRUST23120860 жодним чином не завірений, відсутні будь-які підписи, штампи, печатки, що викликає сумнів щодо достовірності декларування транспортних витрат та не включення всіх складових частин митної вартості. Відповідно до п.3, п.п. 3.3 договору (контракту) про перевезення від 01.03.2019 № 01039-30 «Оплата робіт та послуг здійснюється замовником протягом 21 календарного дня з часу пред`явлення рахунку, за умови підписання сторонами Актів виконаних робіт». Проте до митного оформлення не подано акту виконаних робіт та платіжних документів щодо оплати рахунку. Даний факт вказує про неможливість перевірки всіх числових значень складових частин митної вартості, таких як транспортні витрати. За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA403070/2024/000104/2 від 29.03.2024, у гр. 33 якого зазначено «Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за основним методом визначення митної вартості товару, у зв`язку з тим, що у документах наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару: - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні (перевізні) документи; - висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією. Апелянт вказував, що джерелом інформації для визначення митної вартості при винесенні рішення про коригування митної вартості №UA403070/2024/000104/2 від 29.03.2024 використано рівень митної вартості аналогічних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, визначений відповідно до раніше визнаної (визначеної) митної вартості товарів, зокрема товару № 1 згідно ЕМД від 30.12.2023 №UA500020/2023/016579 (товар шини та покришки пневматичні, гумові, нові, для автобусів і вантажних автомобілів, з індексом навантаження більш як 121). Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Апелянт зазначив, що він своїм рішенням правомірно визначив митну вартість товарів, оскільки заявлена позивачем митна вартість по відпрацюванню бази даних була нижча, ніж митна вартість подібних товарів, оформлених митними органами України у попередні періоди на митну територію України.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ «Торговий Дім «Альфатех» від імені якого діяв митний брокер, при поданні до митного органу митних декларацій, обґрунтовано застосовано перший метод, як основний метод визначення митної вартості товарів за ціною договору. Суд першої інстанції зазначив, що Чернівецька митниця не мала підстав змінювати митну вартість імпортованих товарів, оскільки позивачем було надано повний пакет документів на підтвердження визначеної ним у митній декларації вартості товарів, розбіжності не перешкоджають встановити справжню вартість товарів, документи дають змогу ідентифікувати товар та об`єктивно визначити його ціну по договору. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості товару, що між позивачем та митницею не відбувалось. Суд першої інстанції зазначав, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованих позивачем товарів від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товарів за першим методом визначення його митної вартості. Суд першої інстанції вказував, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару, тобто, можливість надання додаткових документів передбачена законом. Суд першої інстанції зазначав, що відповідно до вимог ч.3 ст.53 Митного кодексу України додаткові документи надаються декларантом за наявності, відтак, саме по собі подання таких документів не в повному обсязі не може бути підставою для коригування митної вартості товару. Передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування методів, зокрема, основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, на основі додавання вартості (обчислена вартість), резервний. Спростовуючи зауваження митниці, суд першої інстанції вказував, що у п. 5 контракту йдеться про наявність пакування та маркування. Відомостей щодо включення вартості пакування та маркування, яка є складовою митної вартості товару, не надано. Позивач пояснив, що контракт не передбачає виокремлення вартості пакування та маркування. Пакуванню та маркуванню присвячено п. 5 контракту, однак цей пункт містить інформацію лише про спосіб пакування та маркування, без відомостей щодо вартості цих послуг. Відсутність в угоді між сторонами виокремлення вартості пакування та маркування свідчить про те, що вартість цих послуг включено до ціни товару, оскільки це є невід`ємною та обов`язковою властивістю міжнародної операції з постачання і сторони за змістом погодились з тим, що відсутні підстави для виокремлення вартості цих послуг та визначення такої вартості. У разі включення до ціни товару вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, їх вартість не додається при розрахунку митної вартості товару. Законодавство не містить вимог щодо обов`язку сторін за контрактом зазначати у ньому числове значення таких витрат. Суд першої інстанції вказував щодо зауваження митниці, що рахунок-фактура (інвойс) №12232005053-7/5584-7/6263-3/6976-1 від 15.12.2023 року містить посилання на контракт від 03.07.2023 № TRI-0307, в рамках виконання якого здійснювалась поставка товару. Рахунок-фактура (інвойс) №12232005053-7/5584-7/6263-3/6976-1 від 15.12.2023 року дає можливість встановити до поставки якої саме партії товару він відноситься. Рахунок-фактура, специфікація 6/7 та пакувальний лист мають однаковий реєстраційний номер та дату їх складання, а саме №12232005053-7/5584-7/6263-3/6976-1 від 15.12.2023 року, що вказує на оформлення вказаних документів в рамках поставки однієї партії товару. В митній декларації 24UA403070003068U3 від 28.03.2024 зазначена загальна вартість товару, що декларувався 34167,40 доларів США. Судом першої інстанції вказано, що щодо зауважень митного органу про те, що в митній декларації країни відправлення № 420420230000362648 від 15.12. зазначено класифікаційні коди 4011200090, а в поданій до митного оформлення митній декларації 24UА4030700030681U3 від 28.03.2024 заявлено класифікаційний код УКТЗЕД 4011209000, суд погоджується з твердженням представника позивача, щодо того, що товару із кодом 4011200090 не існує взагалі, отже є очевидним, у даному випадку мав випадок технічної помилки або описки, яку здійснив співробітник митного органу країни відправлення, а не декларант. Митна декларація країни відправлення не входить до переліку документів, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Декларантом до митної декларації надано документи на підтвердження розміру транспортної складової митної вартості, зокрема, коносамент від 31 грудня 2023 року № 234167630 та від 31 грудня 2023 року №UTRUST23120860; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 234 від 28 лютого 2024 року; документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 28.02/24-12 від 28 лютого 2024 року; договір (контракт) про перевезення № 01039-30 від 01 березня 2019 року. Довідка про вартість перевезення товару № 28.02/24-12 від 28 лютого 2024 року містить повний розрахунок транспортної складової митної вартості. Відсутність на час подання митної декларації актів виконаних робіт та платіжних документів щодо виконання договору перевезення не може завадити митному органу у здійсненні процедур контролю за декларованою митною вартістю, адже умови оплати транспортних послуг не стосуються безпосередньо розміру такої плати, тому суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про таку складову митної вартості. Суд першої інстанції відхилив аргумент митниці про не підтвердження частини транспортного маршруту Gdansk-Замость, позаяк у довідці про вартість перевезення товару № 28.02/24-12 від 28 лютого 2024 року вказано маршрут перевезення, який жодним чином не спростовано відповідачем. Надані позивачем до митного органу документи не містять жодних розбіжностей, надають можливість ідентифікувати найменування, кількість, вартість, порядок та факт поставки товару, а дані, вказані у зазначених документах, кореспондуються між собою. Суд першої інстанції вказував про прийняття доводів позивача про те, що відповідач цим зауваженням фактично втрутився в договірні відносини суб`єктів господарювання, не погодившись зі способом узгодження ними власних зобов`язань. Митниця при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів протиправно застосувала шостий (резервний) метод визначення митної вартості товарів, що є самостійною підставою для скасування оскаржуваного рішення відповідача. Висновки відповідача щодо документального непідтвердження позивачем митної вартості імпортованого товару є необґрунтованими, а подальше коригування його вартості є протиправним.

Відповідно до матеріалів справи, 03.07.2023 року між ТОВ «Торговий Дім «Альфатех» (покупець) та компанією «Triangle Tyre Co., Ltd» (КНР) (постачальник) укладено зовнішньоекономічний контракт № TRI-0307, за умовами якого, постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар, на умовах та у строки, визначені контрактом, найменування (асортимент), кількість і ціна товару визначається у рахунках-фактурах (інвойсах) на кожну окрему партію товару, який є невід`ємною частиною даного контракту. Умовами поставки визначено, що ціна товару та базис поставки (Інкотермс, 2010) узгоджується сторонами на кожну партію окремо та вказується у специфікаціях до контракту.

Сторонами контракту укладено специфікації: № 4 від 28.08.2023 року, сторонами було погоджено опис товару, його кількість та вартість на умовах поставки FOB Qingdao; відправник Triangle Tyre Co., Ltd; торгова марка TRIANGLE; 100% попередня оплата, постачання протягом 120 днів після оплати; вартість товару 499603,60 дол. США; № 5 від 25.09.2023 року, сторонами було погоджено опис товару, його кількість та вартість на умовах поставки FOB Qingdao, 100% попередня оплата, постачання протягом 120 днів після оплати; вартість товару 810443,46 дол. США; № 6 від 30.10.2023 року, сторонами було погоджено опис товару, його кількість та вартість на умовах поставки FOB Qingdao, 100% попередня оплата, постачання протягом 120 днів після оплати; вартість товару 329637,20 дол. США; № 7 від 04.12.2023 року, сторонами було погоджено опис товару, його кількість та вартість на умовах поставки FOB Qingdao, 100% попередня оплата, постачання протягом 120 днів після оплати; вартість товару 363383,40 дол. США.

28.03.2024 року ТОВ «Торговий Дім «Альфатех» було задекларовано до митного органу виїзду Волинська митниця товари: шини та покришки пневматичні гумові нові для автобусів вантажних автомобілів з індексом навантаження більше як 121, шляхом подання електронної митної декларації № 24UA403070003068U3. Разом з митною декларацією подано до митного оформлення: зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів від 03.07.2023 року № TRI-0307, пакувальний лист № 12232005053-7/5584-7/6263-3/6976-1 від 15.12.2023 року, рахунок-фактура (інвойс) № 12232005053-7/5584-7/6263-3/6976-1 від 15.12.2023 року, коносамент № 234167630 від 31.12.2023 року, коносамент № UTRUST23120860 від 31.12.2023 року, накладна УМВС № 02376 від 19.03.2024 року, супровідний документ T1 № 24PL322080NS6HR7F1 від 26.02.2024 року, декларацію про походження товару № 12232005053-7/5584-7/6263-3/6976-1 від 15.12.2023 року, комерційний документ - специфікація № 6/7 від 15.12.2023 року, банківський платіжний документ, що стосується товару № 126 від 04.09.2023 року, банківський платіжний документ, що стосується товару № 129 від 18.09.2023 року, банківський платіжний документ, що стосується товару № 130 від 19.09.2023 року, банківський платіжний документ, що стосується товару № 131 від 20.09.2023 року, банківський платіжний документ, що стосується товару № 133 від 06.10.2023 року, банківський платіжний документ, що стосується товару № 135 від 20.10.2023 року, банківський платіжний документ, що стосується товару № 138 від 06.11.2023 року, банківський платіжний документ, що стосується товару № 144 від 22.11.2023 року, банківський платіжний документ, що стосується товару № 145 від 05.12.2023 року, банківський платіжний документ, що стосується товару № 149 від 18.12.2023 року, банківський платіжний документ, що стосується товару № 151 від 20.12.2023 року, банківський платіжний документ, що стосується товару № 155 від 19.01.2024 року, рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 234 від 28.02.2024 року, документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 28.02/24-12 від 28.02.2024 року, специфікацію № 4 від 28.08.2023 року, специфікацію № 5 від 25.09.2023 року, специфікацію № 6 від 30.10.2023 року, специфікацію № 7 від 04.12.2023 року, договір про надання послуг митного брокера № 0101/23 від 01.01.2023 року, договір (контракт) про перевезення № 01039-30 від 01.03.2019 року, комерційну пропозицію № 5053-7/5584-7/6263-3/6976-1 від 28.08.2023 року, копію митної декларації країни відправлення № 420420230000362648 від 15.12.2023 року. Митна вартість товару заявлена за ціною договору (основний метод) відповідно до ст.58 МК України.

Тернопільською митницею в ході контролю правильності визначення митної вартості на підставі розгляду поданих разом з митною декларацією документів встановлено, що документи, подані для підтвердження митної вартості товару відповідно до статті 53 Кодексу, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митниця вказувала, що оцінюваний товар постачається на підставі зовнішньоекономічного договору від 03.07.2023 № TRI 0307. Відповідно до пункту 7 договору умови оплати погоджуються сторонами на кожну партію окремо, що зазначається у відповідних специфікаціях до договору. Згідно зі специфікаціями від 25.09.2023 № 5 (810443,46 дол. США), від 28.08.2023 № 4 (499603,60 дол. США), від 30.10.2023 № 6 (329637,20 дол. США), від 04.12.2023 №7 (363383,40 дол. США) оплата здійснюється на підставі 100% передоплати. Подані до митного оформлення банківські платіжні документи від 04.09.2023 № 126 (280000,00 дол. США), від 18.09.2023 № 129 (130000,00 дол. США), від 19.09.2023 № 130 (100 00,00 дол. США), від 20.09.2023 №131, (150000,00 дол. США), від 06.10.2023 № 133 (240000,00 дол. США), від 20.10.2023 №135 (400000,00 дол. США), від 06.11.2023 № 138 (180000,00 дол. США), від 22.11.2023 № 144 (220000,00 дол. США), від 05.12.2023 № 145 (260 000,00 дол. США), від 18.12.2023 №149 (240000,00 дол. США), від 20.12.2023 №151 (100 000,00 дол. США), від 19.01.2021 № 155 (140050,16 дол. США), не підтверджує факт 100% оплати згідно з специфікаціями №4, №5, №6, №7. Таким чином неможливо перевірити всі числові значення складових частин митної вартості, які повинні бути сплачені, а саме фактурну вартість. В митній декларації країни відправлення № 420420230000362648 від 15.12.2023 зазначено класифікаційні коди 4011200090, а в поданій до митного оформлення митній декларації 24UA403070003068U3 від 28.03.2024 заявлено класифікаційний код УКТЗЕД 4011209000. Окрім цього, копія митної декларації країни відправлення не містить відміток митних органів країни відправлення. Не підтверджено частину транспортного маршруту Gdansk-Замость, оскільки завантаження згідно з залізничною накладною здійснено у Замость. У зв`язку з цим неможливо перевірити всі числові значення складових частин митної вартості, які повинні бути сплачені, а саме транспортні витрати. Коносамент від 31.12.2023 № 234167630 та від 31.12.2023 № UTRUST23120860 жодним чином не завірений, відсутні будь-які підписи, штампи, печатки, що викликає сумнів щодо достовірності декларування транспортних витрат та не включення всіх складових частин митної вартості. Відповідно до п.3, п.п. 3.3 договору (контракту) про перевезення від 01.03.2019 № 01039-30 «Оплата робіт та послуг здійснюється Замовником протягом 21 календарного дня з часу пред`явлення рахунку, за умови підписання Сторонами актів виконаних робіт». Проте до митного оформлення не подано акту виконаних робіт та платіжних документів щодо оплати рахунку. Декларанту повідомлено, що, відповідно до ч.6 ст.53, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати інші додаткові наявні у них документи для підтвердження митної вартості товару. Керуючись вимогами статті 53 Митного кодексу України митницею були додатково витребувані у позивача додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів: виписку з бухгалтерської документації, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, каталоги, специфікації фірми виробника товару, копію митної декларації країни відправлення з перекладом на українську мову.

Декларантом до Тернопільської митниці надано митному органу Dealer certificate (сертифікат дилера) з перекладом, надано пояснення щодо зауважень митниці та повідомлено, що усі наявні у підприємства документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, повною мірою підтверджують розрахунок митної вартості, здійснений декларантом, у зв`язку з чим будь-які інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованного товару надаватись не будуть та висловило прохання здійснити митне оформлення за наявними документами.

Згідно матеріалів справи, митним органом винесено рішення про коригування митної вартості товарів від 29.03.2024 року № UA403070/2024/000104/2 із застосуванням резервного методу у відповідності до статті 64 Митного кодексу України. Приймаючи оскаржуване рішення та коригуючи митну вартість товару, який ввозився на митну територію України, відповідач використав наявну у нього інформацію щодо раніше визнаної/визначеної митної вартості, згідно подібних поставок декларації від 30.12.2023 року №UA500020/2-23/016579 для товару на рівні 3,02 долара США за 1 кг або 85,5273 долара США за 1 шт.

Скориставшись правом, ТОВ «Торговий Дім «Альфатех» задекларувало зазначені товари з урахуванням коригування митниці, та випустило їх у вільний обіг за ЕМД №24UA403070003121U9 від 29.03.2024 року.

Відповідно до ст. 49, ч. 1, ч. 3 ст. 51, ч. 2 ст. 52 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України у митних режимах, відмінних від митного режиму імпорту, здійснюється згідно з положеннями статей 65, 66 цього Кодексу. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Згідно ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію). Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Отже, передбачений перелік документів, які подаються разом з митної декларацію, які мають на меті встановити товар та визначити його вартість, вартість страхування, транспортування, упаковки, є вичерпним. У разі, коли декларантом надано повний перелік документів передбачених частиною 2 ст. 53 МК України, та можливо встановити повну, вірну ціну товару, складники, що впливають на формування його вартості, вимагати додаткові документи заборонено.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з ч. 2-4 ст. 57, ч. 1-2 ст. 58 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що митниця при митному оформленні товарів мала нарікання, що у п.5 контракту №TRI 0307 від 03.07.2023 йдеться про наявність пакування та маркування. Відомостей щодо включення вартості пакування та маркування, яка є складовою митної вартості товару, не надано.

Тернопільська митниця має нарікання, що відповідно до пункту 7 договору №TRI 0307 від 03.07.2023 умови оплати погоджуються сторонами на кожну партію окремо, що зазначається у відповідних специфікаціях до договору. Специфікаціями від 25.09.2023 № 5 (810443,46 дол. США), від 28.08.2023 № 4 (499603,60 дол. США), від 30.10.2023 № 6 (329637,20 дол. США), від 04.12.2023 №7 (363383,40 дол. США) оплата здійснюється на підставі 100% передоплати. Подані до митного оформлення банківські платіжні документи не підтверджує факт 100% оплати згідно з специфікаціями №4, №5, №6, №7. Позивачем до митного оформлення надано банківські документи, що підтверджують предоплату за товар. Передоплата за товар здійснена платіжними дорученнями від 04.09.2023 року № 126, від 18.09.2023 року № 129, від 19.09.2023 року № 130, від 20.09.2023 року №131, від 06.10.2023 року № 133, від 20.10.2023 року №135 , від 06.11.2023 року № 138, від 22.11.2023 року № 144, від 05.12.2023 року № 145, від 18.12.2023 року №149, від 20.12.2023 року№151, від 19.01.2024 року № 155.

Митниця вказувала, що в митній декларації країни відправлення № 420420230000362648 від 15.12.2023 зазначено класифікаційні коди 4011200090, а в поданій до митного оформлення митній декларації 24UA403070003068U3 від 28.03.2024 заявлено класифікаційний код УКТЗЕД 4011209000.

Товару із кодом 4011200090 не існує, товариством або співробітником митного органу країни відправлення допущено помилку при заповненні декларації відправлення.

Відповідно до п.7 ч.3 ст. 53 МК України експортна декларація країни відправлення є додатковим документом, відтак, зауваження відповідача щодо ненадання до митного оформлення зазначеної декларації не є підставою для коригування митної вартості товару, оскільки така декларація надається до митного оформлення як додатковий документ, якщо є сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості товару, проте, як вбачається з матеріалів справи, позивачем були надані всі документи для підтвердження митної вартості товару та її складових.

Суд зауважує, що декларантом до митної декларації надано документи на підтвердження розміру транспортної складової митної вартості, зокрема, коносамент від 31.12.2023 року № 234167630 та від 31.12.2023 року №UTRUST23120860, рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 234 від 28.02.2024 року, документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 28.02/24-12 від 28.02.2024 року, договір (контракт) про перевезення № 01039-30 від 01.03.2019 року.

Довідкою про вартість перевезення товару № 28.02/24-12 від 28.02.2024 року підтверджується маршрут здійснення перевезення твоару та повний розрахунок транспортної складової митної вартості.

Відсутність на час подання митної декларації актів виконаних робіт та платіжних документів щодо виконання договору перевезення не може завадити митному органу у здійсненні процедур контролю за декларованою митною вартістю, адже умови оплати транспортних послуг не стосуються безпосередньо розміру такої плати, тому суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про таку складову митної вартості.

Встановлено, що Чернівецькою митницею при коригуванні митної вартості товару шини та покришки пневматичні гумові нові для автобусів вантажних автомобілів з індексом навантаження більше як 121 було використано інформацію щодо раніше визнаних/визначених митних вартостей за першим методом згідно за оформленням подібного товару, за раніше поданими ВМД, зокрема від 30.12.2023 року №UA500020/2-23/016579.

В матеріалах справи наявна копія вантажно-митної декларації від 30.12.2023 року №UA500020/2-23/016579, яка була взята митним органом для коригування митної вартості товару. Декларацією взятою для коригування вартості товару підтверджується, що на територію України на умовах поставки FOB CN Qingdao, ввезено товари шини та покришки пневматичні, гумові нові для автобусів вантажних автомобілів з індексом навантаження більше як 121, торговельна марка Triangle, виробник Triangle Tyre Co., Ltd, країна виробництва Китай, CN.

Порівнюючи умови ввезення та характеристики товару за декларацією № 24UA403070003068U3 від 28.03.2024 року, та декларації, яка була використана митницею від 30.12.2023 року №UA500020/2-23/016579, колегія суддів зазначає, що однаковим є товар, що ввозився, його характеристики, умови постачання, проте різними є виробник та торгівельна марка.

Використана для митного коригування вартості товару митна декларація від 30.12.2023 року №UA500020/2-23/016579 визначає вартість товару за резервним методом (6 метод), тобто митниця використала декларацію, що подана декларантом після коригування, де визначено митну вартість товару не за основним методом.

Поряд з тим, частинами 1, 2, 6 ст. 54 Митного кодексу України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, митниця не довела правомірність свого рішення, не обґрунтувала в чому саме, на її думку, розбіжності в документах поданих позивачем, не дають змогу визначити митну вартість товару за основним методом за ціною товару, визначеною позивачем у інвойсі до контракту.

Суд вказує, що частиною 7 ст. 54 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

На думку суду, позивачем було вірно проведено розрахунок митної вартості, відповідно до контракту, подано документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 Митного кодексу України, вірно обрано метод визначення митної вартості товару.

При вирішенні спору, суд апеляційної інстанції враховує позиції Верховного Суду, зокрема, викладені у постановах від 14.11.2019 року у справі № 809/33/17, від 25.02.2021 року у справі № 815/6799/17, від 02.03.2021 року у справі № 809/857/17, від 12.03.2021 року у справі № 826/16699/16, 05.03.2021 року у справі № 823/1461/17, від 17.05.2022 року у справі № 814/1916/17, від 29.06.2022 року у справі № 1.380.2019.001524, від 21.06.2022 року у справі № 820/6811/16, від 08.06.2022 року у справі № 380/1197/20.

Згідно ч. 1, ч. 6 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Новий розподіл судових витрат здійснюється у разі задоволення апеляційної скарги. Не передбачено повернення судових витрат здійснених суб`єктом владних повноважень, крім пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 139, 242, 315, 316, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Тернопільської митниці залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.11.2024 року в справі №160/10025/24 залишити без змін.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення у порядку ст.ст. 328 329 КАС України.

Головуючий - суддяО.М. Лукманова

суддяЮ. В. Дурасова

суддяН.А. Олефіренко