Постанова від 16.04.2025 по справі 640/1991/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/1991/22 Головуючий у 1-й інстанції: Вовк П.В.

Суддя-доповідач: Черпак Ю.К.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2025 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Черпака Ю.К.,

суддів Кобаля М.І., Штульман І.В.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Парфум» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 травня 2022 року, ухвалене в порядку спрощеного (письмового) позовного провадження без повідомлення та виклику сторін, у справі за адміністративним позовом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до товариства з обмеженою відповідальністю «Парфум» про припинення права на виконання будівельних робіт,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2022 року Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - позивач/Департамент) звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Парфум» (далі - відповідач/апелянт/ТОВ «Парфум») з вимогою припинити право на виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) «Реконструкція приміщень нежитлової будівлі літера «Г» з влаштуванням антресолі за адресою: місто Київ, Святошинський район, вулиця Святошинська, 1» від 25 серпня 2021 року № KB 051210818168, замовник будівництва - ТОВ «Парфум».

В обґрунтування позовних вимог Департамент зазначив, що ТОВ «Парфум» у повідомленні про початок виконання будівельних робіт від 25 серпня 2021 року № КВ 051210818168 надало недостовірні відомості щодо об`єкта реконструкції - нежитлової будівлі літ. «Г» за адресою: місто Київ, вулиця Святошинська, будинок 1. Згідно з даними інвентаризаційної справи, виконаної КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації» 08 січня 2013 року, площа зазначеної будівлі становить 240,1 кв.м, при цьому в наданих документах наявна відмітка про відсутність дозволу на реконструкцію та непередання об`єкта в експлуатацію. Разом з тим, у повідомленні про початок будівельних робіт зазначено загальну площу 343,9 кв.м (в тому числі площу антресолі - 99,8 кв.м), що, на думку позивача, свідчить про істотне збільшення площі без дотримання вимог містобудівного законодавства, зокрема пункту 3.1 ДБН В.2.2-15:2019, який обмежує площу антресолі 40% від площі приміщення. Також Департамент зазначив, що ТОВ «Парфум» не надало документів, які б підтверджували його право на об`єкт будівництва та правомірність затвердження проектної документації, що унеможливлює визнання його замовником реконструкції. Крім того, у Єдиному реєстрі дозвільних документів відсутня інформація про реєстрацію прав на виконання будівельних робіт або введення об`єкта в експлуатацію за вказаною адресою. У межах здійснення державного архітектурно-будівельного контролю у жовтні 2021 року уповноважені особи Департаменту не змогли провести перевірку у зв`язку з відсутністю представників ТОВ «Парфум» на об`єкті, а також через ненадання необхідної документації у відповідь на відповідне письмове звернення. Отже, у повідомленні від 25 серпня 2021 року № КВ 051210818168 ТОВ «Парфум» навело недостовірні відомості щодо прав на об`єкт, параметрів будівництва та проектної документації, чим порушено вимоги частини восьмої статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 травня 2022 року позов задоволено.

Припинено право на виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) «Реконструкція приміщень нежитлової будівлі літ. «Г» з влаштуванням антресолі за адресою: місто Київ, Святошинський район, вулиця Святошинська, будинок 1» від 25 серпня 2021 року № KB 051210818168, замовник будівництва - товариство з обмеженою відповідальністю «Парфум».

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2022 року апеляційну скаргу ТОВ «ПАРФУМ» задоволено.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 травня 2022 року скасовано.

Прийнято постанову, якою у задоволені адміністративного позову Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРФУМ» про припинення права на виконання будівельних робіт відмовлено.

Стягнуто з Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01044, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 32-А; ідентифікаційний код: 40224921) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень на користь ТОВ «ПАРФУМ» (03115, м. Київ, вул. Святошинська, буд. 1; ідентифікаційний код: 01552486) витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 721, 50 грн (три тисячі сімсот двадцять одна гривня 50 коп.).

Постановою Верховного Суду від 14 серпня 2024 року касаційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задоволено частково, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2022 року у справі скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Верховний Суд, скасовуючи постанову суду апеляційної інстанції та направляючи справу на новий розгляд, звернув увагу на ряд обставин, які мають суттєве значення для правильного вирішення справи, однак залишилися поза межами оцінки апеляційного суду під час попереднього розгляду:

1. Апеляційним судом не з`ясовано ключове питання - чи був спірний об`єкт реконструкції, а саме нежитлова будівля літ. «Г» за адресою: місто Київ, вулиця Святошинська, будинок 1, введений в експлуатацію у встановленому законом порядку. Відповідно до вимог державних будівельних норм та містобудівного законодавства, реконструкція допускається виключно щодо об`єктів, які прийняті в експлуатацію. Невстановлення цього факту унеможливлює правильну юридичну кваліфікацію спірних дій замовника.

2. Суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки розбіжностям у площі об`єкта до реконструкції: 240,1 кв.м згідно з технічною документацією БТІ та 244, 1 кв.м - вказаним у повідомленні про початок виконання будівельних робіт. Зазначена розбіжність є суттєвою для визначення фактичного обсягу змін, що відбулися в результаті реконструкції, а також для з`ясування правомірності виконання таких робіт без отримання містобудівних умов та обмежень.

3. Не досліджено питання відповідності площі антресолі вимогам пункту 3.1 ДБН В.2.2-15:2019, який передбачає, що площа антресолі не може перевищувати 40 % площі приміщення, в якому вона влаштовується. Площа антресолі у розмірі 99, 8 кв.м за загальної площі приміщення до реконструкції 244,1 кв.м може свідчити про перевищення допустимих меж, що є ознакою порушення будівельних норм і потенційного внесення недостовірних відомостей у повідомлення.

4. Апеляційний суд не оцінив доводи позивача про істотне збільшення загальної площі приміщення до 343,9 кв.м внаслідок влаштування антресолі, що може свідчити про зміну геометричних параметрів об`єкта. Така зміна, у свою чергу, обумовлює необхідність отримання містобудівних умов та обмежень. Посилання відповідача на пункт 25 Переліку № 289 як на підставу для відсутності такої потреби не є безумовним і має оцінюватися з урахуванням конкретних технічних характеристик реконструкції.

5. Апеляційний суд, покладаючись на довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно як на доказ права власності відповідача, не з`ясував, чи містить ця довідка відомості про факт прийняття будівлі в експлуатацію, що є обов`язковою умовою для правомірного здійснення реконструкції.

6. Не досліджено правовстановлюючий документ - договір купівлі-продажу від 1994 року, який згадується як підстава для державної реєстрації права власності, але відсутній у матеріалах справи. Без належної оцінки цього документу неможливо достовірно встановити обсяг і статус нерухомого майна, щодо якого було подано повідомлення.

7. Технічний паспорт об`єкта та лист БТІ, які використовувалися як докази у суді першої інстанції, не є документами, що самі по собі підтверджують факт прийняття об`єкта в експлуатацію. Такі документи підлягають оцінці в сукупності з іншими доказами, включаючи дані з Реєстру будівельної діяльності.

8. У матеріалах справи відсутні відомості з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва про прийняття спірного об`єкта в експлуатацію. Вказане підтверджує обґрунтованість сумнівів щодо правомірності виконання будівельних робіт без отримання відповідних дозвільних документів.

У своїх додаткових поясненнях ТОВ «Парфум», даючи відповідь на поставлені Верховним Судом питання, зазначило, що є законним власником нежитлової будівлі літ. «Г» загальною площею 244, 1 кв.м, розташованої за адресою: місто Київ, вулиця Святошинська, будинок 1, на підставі договору купівлі-продажу від 09 лютого 1994 року, що також підтверджується записом у Державному реєстрі речових прав. Наголошено на тому, що будівля введена в цивільний обіг та використовується за призначенням з моменту її придбання, що виключає сумніви щодо правомірності її реконструкції. Стверджує, що виконані роботи з влаштування антресолі не змінили ані функціонального призначення, ані геометричних параметрів об`єкта, оскільки реконструкція здійснювалася в межах існуючого внутрішнього об`єму приміщення, без зміни зовнішньої конфігурації будівлі, містобудівні умови та обмеження згідно з пунктом 25 Переліку, затвердженого наказом Мінрегіону № 289, не вимагалися. У поясненнях також наведено аргументи щодо непоширення до даного об`єкта положень ДБН В.2.2-15:2019 з підстав того, що спірний об`єкт є нежитловою будівлею, а тому обмеження щодо максимальної допустимої площі антресолі (не більше 40% від площі приміщення) не підлягає застосуванню. Крім того, ТОВ «Парфум» вказує на порушення процедури проведення контролюючим органом позапланової перевірки. Жодного акта, припису або іншого документа за результатами перевірки йому надано не було, що суперечить вимогам Порядку № 553 та Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Факт фіксації порушень не має документального підтвердження та не може вважатися належним доказом. Позивач ґрунтує свої вимоги на даних БТІ, актуальних станом на 2013 рік, тоді як технічна інвентаризація з 2014 року проводиться у сертифікованих приватних компаніях, згідно з чинним законодавством. Дані про площу 244, 1 кв.м ґрунтуються саме на актуальному технічному паспорті, що був підставою для заповнення повідомлення про початок виконання будівельних робіт. Також зазначено про не достовірність фотофіксації, доданої до матеріалів справи, оскільки вона стосується іншого об`єкта - будівлі літ. «А», яка не є предметом реконструкції.

Апеляційний розгляд справи відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та на основі наявних доказів.

Згідно з частинами першою та другою статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

З метою повного та всебічного встановлення обставин справи, колегією суддів вирішено продовжити на розумний строк її апеляційний розгляд.

Перевіривши повноту встановлення фактичних обставин справ та їх правову оцінку, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що Департамент зареєстрував повідомлення ТОВ «Парфум» про початок виконання будівельних робіт на об`єктах з незначними наслідками (СС1) на об`єкті будівництва: «Реконструкція приміщень нежитлової будівлі літ. «Г» з влаштуванням антресолі за адресою: місто Київ, Святошинський район, вулиця Святошинська, 1» від 25 серпня 2021 року № KB 051210818168.

Замовником будівництва - ТОВ «Парфум» у повідомленні наведені наступні дані:

- проектна документація розроблена ТОВ «Група компаній «Промінвестбуд» під керівництвом головного архітектора проекту Старжинського А.С. (серія та номер кваліфікаційного сертифіката АР № 007470) та затверджена наказом директора ТОВ «Парфум» - Кобцем С.В. від 24 червня 2021 року № 20;

- генеральним підрядником є ТОВ «Група компаній «Промінвестбуд»;

- містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки не вимагаються згідно пункту 25 Переліку № 289 (реконструкція житлових та нежитлових приміщень без зміни їх зовнішньої конфігурації та функціонального призначення, розміщення в існуючих житлових будинках, адміністративно-побутових та громадських будівлях вбудованих приміщень громадського призначення);

- загальна площа об`єкта відповідно до проектної документації - 343, 9 кв.м, в тому числі площа антресолі - 99, 8 кв.м;

- загальна площа до реконструкції - 244, 1 кв.м.; поверховість - 1.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI/в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб. Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.

Кабінетом Міністрів України постановою від 23 травня 2011 року № 553 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно із пунктом 5 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до пункту 7 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога головного інспектора будівельного нагляду ДІАМ про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів щодо проведення перевірки, складена на підставі ухвали слідчого судді.

З матеріалів справи вбачається, що Департамент у зв`язку із необхідністю проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання будівельних робіт від 25 серпня 2021 року № KB 051210818168, здійснив 05 жовтня 2021 заходи державного архітектурно-будівельного контролю.

Проте, під час виїзду на місце посадової особи Департаменту з метою проведення перевірки, доступ до об`єкта будівництва був відсутній, як і відповідальні особи.

Посадовою особою Департаменту під час виїзду на місце проведено фотофіксацію об`єкта будівництва, яка підтверджує факт здійснення виїзду з метою проведення перевірки (т. 1, а.с. 41-43).

На зазначених фотоматеріалах зафіксована дата їх здійснення - 05 жовтня 2021 року, що спростовує твердження апелянта про те, що посадовою особою Департаменту не було здійснено виїзду на об`єкт будівництва для проведення перевірки.

У зв`язку із зазначеним, Департамент на адресу замовника будівництва - ТОВ «Парфум» та проектної організації ТОВ «Група компаній «Промінвестбуд», поштовою кореспонденцією направив лист від 06 жовтня 2021 року № 073-8764 щодо прибуття до Департаменту 18 жовтня 2021 року о 10 год. 00 хв. та надання документів, необхідних для проведення перевірки.

Проте, на призначену дату уповноваженні особи замовника будівництва та проектної організації до Департаменту не прибули, необхідних для проведення перевірки документів не надали.

Пунктами 7 частини третьої статті 41 Закону та пунктом 11 Порядку № 553 встановлено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Із-за необхідності отримання додаткової інформації щодо об`єкту будівництва, Департамент листом від 06 жовтня 2021 року № 073-8763 звернувся до Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації», в якому просив надати усі наявні креслення з експлікацією площ приміщень нежитлової будівлі літ. «Г» за адресою: вулиця Святошинська, 1 у Святошинському районі міста Києва.

Комунальне підприємство Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» листом від 11 жовтня 2021 року № 062/14-13331 (И-2021) надало копії запитуваних документів з інвентаризаційної справи, виконаної станом на 08 січня 2013 року.

Згідно із інформацією, зазначеною у журналі внутрішніх обмірів та розрахунків площ, наявному в інвентаризаційній справі, загальна площа нежитлової будівлі літери «Г» на вулиці Святошинській, 1 у Святошинському районі міста Києва, станом на 08 січня 2013 року, становить 240,1 кв.м.

Також у цьому журналі внутрішніх обмірів та розрахунків площ, наявна примітка, що дозвіл на реконструкцію в БТІ не подано. Об`єкт не прийнятий в експлуатацію.

Позивач звернув увагу на факт збільшення загальної площі приміщення з 240, 1 кв.м. (за інформацією БТІ) до 343, 9 кв.м. з урахуванням антресолі.

На підставі наведеного наголосив, що влаштування антресолі площею 99, 8 кв.м. перевищує 40 % площі приміщення будівлі літ. «Г» по вул. Святошинська, 1, м. Київ, що є порушенням вимог пункту 3.1 ДБН В.2.-15:2019.

Саме на підставі вищенаведеної інформації Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» та інформації про відсутність реєстрації документів, які б надавали право на виконання будівельних робіт та прийняття спірного об`єкта будівництва в експлуатацію, позивач вважав, що ТОВ «Парфум» не володіло (не володіє) на законних підставах нежитловою будівлею літ. «Г», загальною площею 244,1 кв.м. Тому, Товариство не може бути замовником будівництва з її реконструкції та не може затверджувати проектну документацію на об`єкт будівництва «Реконструкція приміщень нежитлової будівлі літ. «Г» з влаштуванням антресолі за адресою: м. Київ, Святошинський район, вул. Святошинська, 1».

Виходячи з того, що відповідач при поданні повідомлення про початок виконання будівельних робіт зазначив недостовірні відомості, які є підставою для кваліфікації об`єкта як самочинного будівництва, Департамент звернувся до суду з позовом про припинення права на виконання таких робіт.

Верховний Суд при касаційному розгляді справи дійшов висновку, що предметом судового розгляду у цій справі є не лише встановлення наявності або відсутності підстав для припинення права на початок виконання будівельних робіт, а й оцінка правомірності набуття такого права на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт, поданого ТОВ «Парфум» 25 серпня 2021 року № КВ 051210818168.

За позицією позивача, вказане повідомлення містить недостовірні відомості щодо права власності на об`єкт, техніко-економічних характеристик будівлі, необхідності отримання містобудівних умов та обмежень, що у сукупності, на його думку, свідчить про відсутність у відповідача статусу замовника будівництва та наявність підстав для визнання об`єкта таким, що зводиться самочинно.

Згідно із статтею 1 Закон № 3038-VI будівництво - нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт об`єкта будівництва; замовник будівництва (далі - замовник) - фізична чи юридична особа, яка має у власності чи користуванні одну чи декілька земельних ділянок або у власності чи управлінні будівлю/споруду і має намір щодо виконання підготовчих та/або будівельних робіт. У разі виконання підготовчих/будівельних робіт щодо багатоквартирного будинку замовником будівництва може бути об`єднання співвласників багатоквартирного будинку або управитель багатоквартирного будинку чи житлово-будівельний (житловий) кооператив, який здійснюватиме утримання такого будинку на підставі рішення (договору) співвласників багатоквартирного будинку; проектна документація - затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об`ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а також кошториси об`єктів будівництва.

Відповідно до приписів статті 34 Закону № 3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

Виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Положеннями статті 36 Закону № 3038-VI унормовано, що виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється.

Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні про початок виконання будівельних робіт, та за виконання будівельних робіт без повідомлення.

Повідомлення про початок виконання будівельних робіт, зміну даних у поданому повідомленні, зміну даних про початок виконання будівельних робіт, які містяться у Реєстрі будівельної діяльності, відомості про припинення права на початок виконання будівельних робіт не пізніше наступного робочого дня з дня отримання відповідного повідомлення в паперовій формі або настання обставин, визначених частиною сьомою цієї статті, вносяться органами державного архітектурно-будівельного контролю до Реєстру будівельної діяльності з присвоєнням реєстраційного номера в цьому реєстрі та оприлюднюються на порталі електронної системи.

Повідомлення про початок виконання будівельних робіт, зміну даних у поданому повідомленні, зміну даних про початок виконання будівельних робіт, які містяться в Реєстрі будівельної діяльності, відомості про припинення права на початок виконання будівельних робіт, які подані в електронній формі через електронний кабінет або іншу державну інформаційну систему, інтегровану з електронною системою, включаються до Реєстру будівельної діяльності автоматично з присвоєнням реєстраційного номера в цьому реєстрі та оприлюднюються на порталі електронної системи.

Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт, порядок його подання, форма повідомлення про зміну даних у поданому повідомленні визначаються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт» від 13 квітня 2011 року № 466 затверджено Порядок виконання підготовчих та будівельних робіт, який визначає механізм набуття права на виконання підготовчих та будівельних робіт (далі - Порядок № 466).

В розумінні цього порядку будівельні роботи - роботи з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту.

Згідно із пунктами 5, 6 Порядку № 466 будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) та об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта.

Документи, що надають право на виконання підготовчих робіт, діють до моменту отримання права на виконання будівельних робіт. Документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.

Відповідно до пункту 11 цього Порядку замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні, за виконання будівельних робіт без подання повідомлення та за порушення вимог, визначених цим Порядком, відповідно до Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Пунктом 13 Порядку № 466 визначено, що повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, та повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) (далі - повідомлення), повідомлення про зміну даних у зазначених повідомленнях за формою згідно з додатками 1, 2 і 21 подається замовником (його уповноваженою особою) до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Положеннями частини другої статті 39-1 Закону № 3038-VI визначено, що у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду звертається до суду із позовом про скасування реєстрації такої декларації або про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення.

Приписами пункту 15 Порядку № 466 встановлено, що у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання наведених у надісланому повідомленні недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю звертається до суду із позовом про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, протягом двох місяців з дня закінчення строку для усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил, визначеного у приписі про зупинення підготовчих або будівельних робіт.

Отже, законом визначено, що підставою для звернення до суду з позовом про скасування реєстрації декларації або про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт є виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, що дають, зокрема, підстави вважати об`єкт самочинним будівництвом.

Сукупність зазначених норм матеріального права, а також положення пункту 5 частини першої та пункту 5 частини четвертої статті 46 КАС України підтверджують наявність у суб`єкта владних повноважень права на звернення до адміністративного суду з відповідним позовом, а також поширення юрисдикції адміністративних судів на спірні правовідносини.

Основними мотивами звернення Департаменту до суду з позовом про припинення права на початок виконання будівельних робіт було те, що:

1. ТОВ «Парфум» не володіло (не володіє) на законних підставах нежитловою будівлею літ. «Г» загальною площею - 244,1 кв.м. за адресою: вулиця Святошинська, будинок 1 у Святошинському районі міста Києва, а тому не може бути замовником будівництва з її реконструкції та затверджувати проектну документацію на об`єкт будівництва «Реконструкція приміщень нежитлової будівлі літ. «Г» з влаштуванням антресолі за адресою: місто Київ, Святошинський район, вулиця Святошинська, будинок 1.

2. Наявні розбіжності між площею будівлі, зафіксованою у матеріалах БТІ (240,1 кв.м), та площею, вказаною у повідомленні (244,1 кв.м), що мало суттєве значення для перевірки відповідності параметрів реконструкції будівельним нормам, зокрема вимогам ДБН В.2.2-15:2019 щодо площі антресолі.

3. Площа антресолі перевищує допустимі 40% від загальної площі приміщення, у якому вона влаштовується, що порушує ДБН В.2.2-15:2019 і виходить за межі спрощеного порядку за Переліком об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 06 листопада 2017 року № 289, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27 листопада 2017 року за № 1437/31305 (далі - Перелік № 289), внаслідок чого у повідомленні подано недостовірні дані.

4. У реєстрі відсутні відомості про прийняття об`єкта в експлуатацію за цією адресою, що свідчить про подання недостовірних даних та наявність ознак самочинного будівництва, а відтак - підстав для припинення права на виконання будівельних робіт.

5. Зазначено недостовірні дані у частині необхідності отримання містобудівних умов та обмежень, чим порушено вимоги частини восьмої статті 36 Закону № 3038-VI

Оцінюючи зазначені доводи, враховуючи висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 14 серпня 2024 року, колегія суддів вважає за доцільне надати поетапну відповідь на поставлені питання.

Щодо володіння на законних підставах нежитловою будівлею літ. «Г» загальною площею - 244,1 кв.м. за адресою: вулиця Святошинська, будинок 1 у Святошинському районі міста Києва, то під час нового розгляду цієї справи до суду апеляційної інстанції ТОВ «Парфум» подано договір купівлі-продажу № 52 від 09 лютого 1994 року, укладеного між Фондом державного майна України (далі - Продавець) та Організацією орендарів Київського орендного парфюмерного підприємства (далі - Покупець/правонаступником якого є ТОВ «Парфум»), за умовами якого Продавець продав, а Покупець купив державне майно цілісного майнового комплексу Київського орендного парфюмерного підприємства, що знаходиться за адресою: 252115, місто Київ, вулиця Святошинська, будинок 1 та розташований на земельній ділянці розміром 10 731, 5 кв.м.

Крім того, відповідно до інформаційної довідки № 56766780 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, вбачається, що ТОВ «Парфум» є власником нежитлової будівлі літ. «Г» загальною площею 244, 1 кв.м., яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Святошинська, 1. Підстава виникнення права власності зазначено: договір купівлі-продажу, № 58, серія та номер: 1у-26, виданий 09 лютого 1994 року, видавник: Морозова Т.О., державний нотаріус вісімнадцятої Київської міської нотаріальної контори.

Таким чином, надані відповідачем докази, зокрема договір купівлі-продажу № 52 від 09 лютого 1994 року та інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, підтверджують наявність у ТОВ «Парфум» права власності на нежитлову будівлю літ. «Г» загальною площею 244,1 кв.м за адресою: м. Київ, вул. Святошинська, 1. Отже, твердження позивача про те, що відповідач не володіє зазначеним об`єктом на законних підставах і не може бути замовником будівництва, спростовуються належними та допустимими доказами.

Щодо наявних розбіжностей в 4 кв.м. між площею будівлі, зафіксованою у матеріалах БТІ (240,1 кв.м), та площею, вказаною у повідомленні (244,1 кв.м), то слід зазначити наступне.

Різниця у 4 кв.м сама по собі не може свідчити про подання недостовірних даних у розумінні частини восьмої статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», з огляду на відсутність суттєвого впливу на параметри проектування чи обсяг будівельних робіт.

Крім того, проаналізувавши правовстановлюючий документ, на підставі якого ТОВ «Парфум» набуло право власності на зазначений об`єкт - договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу від 09 лютого 1994 року, на обов`язковість дослідження якого зазначав Верховний Суд, то він не містить інформації щодо точних технічних характеристик будівель, зокрема їх площі.

Водночас право власності на будівлю літ. «Г» площею 244,1 кв.м зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відповідно до законодавчо встановленої процедури.

Таким чином, відомості, зазначені у повідомленні про початок виконання будівельних робіт, були сформовані на підставі чинного запису в Реєстрі, а не на власний розсуд замовника.

При цьому, на переконання колегії суддів така різниця у 4 кв.м між площею, зазначеною у повідомленні, та даними БТІ не є істотною, не впливає на зміст правовстановлюючих документів і не змінює техніко-економічні параметри об`єкта, тому не може бути самостійною підставою для висновку про подання відповідачем недостовірної інформації.

Щодо перевищення площі антресолі від допустимих 40 % від загальної площі приміщення, у якому вона влаштовується, що порушує ДБН В.2.2-15:2019 і виходить за межі спрощеної процедури за Переліком № 289.

Відповідно до пункту 25 Переліку № 289 містобудівні умови та обмеження не надаються на реконструкцію житлових та нежитлових приміщень без зміни їх зовнішньої конфігурації та функціонального призначення, розміщення в існуючих житлових будинках, адміністративно-побутових та громадських будівлях вбудованих приміщень громадського призначення.

Згідно із приписами пункту 2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24 травня 2001 року № 127, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 липня 2001 року за № 582/5773, антресоль - майданчик, що займає верхню частину об`єму приміщення житлового, громадського та виробничого будинку, призначена для збільшення його площі, розміщення допоміжних, складських та інших приміщень.

Відповідно до пункту 3.1 ДБН В.2.2-15:2019 «Житлові будинки. Основні положення» (зі змінами), антресоль - площадка, на і під яку передбачено доступ людей в приміщенні, висотою, що забезпечує її безпечну експлуатацію і має площу не більше 40% площі приміщення, в якому вона розташовується.

Верховний Суд у цій справі вказав, що вихідні дані щодо загальної площі приміщення, яке має бути реконструйовано, мають суттєве значення, оскільки необхідно надати оцінку відповідності намірів реконструкції у тому числі (…) відповідності пункту 3.1 ДБН В.2.2-15:2019 «Житлові будинки. Основні положення» (зі змінами), згідно із яким антресоль не може мати площу більше ніж на 40% від площі приміщення, в якому вона розташовується.

Надані відповідачем документи свідчать, що загальна площа приміщення до реконструкції становила 244, 1 кв.м, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а також технічною документацією, складеною сертифікованим інженером з технічної інвентаризації.

Тому, оскільки зазначена відповідачем площа антресолі становить 99,8 кв.м, а відповідно до вимог пункту 3.1 ДБН В.2.2-15:2019 її площа не повинна перевищувати 40% загальної площі приміщення, в якому вона влаштовується, допустимий максимум складає 97, 64 кв.м. (244,1 кв.м х 0,4).

Різниця між фактичною площею антресолі та дозволеною становить 2,16 кв.м (99,8 кв.м - 97,64 кв.м), що у процентному співвідношенні становить приблизно 0,89 % ((2,16/244,1) х 100).

Незважаючи на незначне абсолютне перевищення встановленої нормативами межі площі антресолі, така невідповідність свідчить про порушення вимог будівельних норм. Зазначене порушення не є формальним, оскільки норма щодо допустимої площі антресолі має на меті забезпечення безпеки експлуатації об`єкта та є критерієм для визначення необхідності отримання містобудівних умов та обмежень у разі виходу за межі існуючих геометричних параметрів будівлі.

Відтак, недотримання цієї вимоги свідчить про порушення порядку проектування та є ознакою подання недостовірних даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт.

Щодо відсутності відомостей про прийняття об`єкта в експлуатацію.

Згідно із пунктом 3.21 ДБН А.2.2-3-2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» (з подальшими змінами ДБН А.2.2-3:2014), затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 03 березня 2012 року № 98, реконструкція - це перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкта будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг.

Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих та призупинення на час виконання робіт експлуатації об`єкта в цілому або його частин (за умови їх автономності).

Відповідно, у разі неприйняття об`єкта будівництва в експлуатацію у встановленому законодавством порядку, на такому об`єкті не може бути виконано такий вид будівництва, зокрема як реконструкція, оскільки можливості проведення реконструкції передує обов`язкова умова щодо необхідності прийняття в експлуатацію об`єкта будівництва у вигляді, який у подальшому має бути реконструйований.

Також, згідно із пунктом 3.6 ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» (зі змінами), замовник будівництва - це фізична чи юридична особа, яка має у власності або у користуванні земельну ділянку для забудови чи володіє на законних підставах об`єктом будівництва, на якому має намір виконувати будівельні роботи.

Отже, відповідно до вимог чинних будівельних норм, реконструкція може здійснюватися лише щодо об`єктів, які вже введені в експлуатацію.

З тексту договору купівлі-продажу не вбачається, що об`єкт прийнятий в експлуатацію.

Відповідач не надав належних і допустимих доказів того, що нежитлова будівля літ. «Г» за адресою: місто Київ, вулиця Святошинська, 1, була прийнята в експлуатацію у встановленому законом порядку.

Крім того, у Реєстрі будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, невід`ємною архівною складовою частиною якої є Єдиний реєстр документів, що надають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, а також засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відсутні відомості щодо прийняття в експлуатацію об`єкта за адресою: м. Київ, вул. Святошинська, 1, загальною площею 244,1 кв.м., а отже відсутні підстави для законного набуття права на виконання будівельних робіт.

Відсутність документального підтвердження факту введення об`єкта в експлуатацію унеможливлює визнання такого об`єкта як повноцінного та завершеного з точки зору містобудівного законодавства.

Отже, за відсутності підтвердження факту прийняття будівлі в експлуатацію, вона не могла бути об`єктом реконструкції, а будь-які дії, пов`язані з її перебудовою, є такими, що суперечать законодавству та виходять за межі допустимої процедури.

Це, у свою чергу, свідчить про неправомірність набуття відповідачем права на виконання будівельних робіт у спрощеному порядку та є самостійною підставою для визнання поданого ним повідомлення недостовірним.

Доводи відповідача про те, що обмеження щодо площі антресолі, встановлене пунктом 3.1 ДБН В.2.2-15:2019, застосовується виключно до житлових будинків, є безпідставними. Вказана норма сформульована універсально - як вимога до антресолі, що є елементом приміщення, без звуження її дії виключно до житлових об`єктів. Більше того, згідно з пунктом 1.1 ДБН В.2.2-15:2019 дія цього нормативного акту поширюється на нове будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт як житлових, так і громадських будинків, якщо інше прямо не передбачено. Таким чином, визначений у будівельних нормах граничний відсоток площі антресолі (не більше 40% площі приміщення) є загальнообов`язковим при реконструкції будь-яких приміщень, незалежно від їх функціонального призначення та підлягає врахуванню при перевірці достовірності даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт.

Щодо зазначення недостовірних даних у частині необхідності отримання містобудівних умов та обмежень, чим порушено вимоги частини восьмої статті 36 Закону № 3038-VI, то колегія суддів вважає доводи позивача в цій частині обґрунтованими, оскільки встановлене збільшення загальної площі об`єкта з 244,1 кв.м до 343,9 кв.м за рахунок влаштування антресолі площею 99,8 кв.м свідчить про зміну техніко-економічних показників та вихід за межі початкових геометричних параметрів приміщення.

За таких обставин, реконструкція об`єкта не може вважатися такою, що підпадає під спрощений порядок, визначений пунктом 25 Переліку № 289, і потребує обов`язкового отримання містобудівних умов та обмежень.

Таким чином, зазначення ТОВ «Парфум» у повідомленні від 25 серпня 2021 року № КВ 051210818168 про те, що отримання містобудівних умов та обмежень не вимагається, не відповідає приписам законодавства та є недостовірним, що відповідно до частини восьмої статті 36 Закону № 3038-VI є підставою для припинення права на виконання будівельних робіт.

Оскільки суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, то колегія суддів згідно із статтею 316 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги залишає її без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРФУМ» залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 травня 2022 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати ухвалення та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: Черпак Ю.К.

Судді: Кобаль М.І.

Штульман І.В.