Рішення

від 17.04.2025 по справі 472/1353/24

ВЕСЕЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 472/1353/24

Провадження №2-о/472/22/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2025 року с- ще Веселинове

Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Тустановського А.О.,

за участю секретаря Маслюк А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Веселинове Миколаївської області справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Веселинівська селищна рада Вознесенського району Миколаївської області про встановлення факту спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини,

В С Т А Н О В И В :

23 грудня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про встановлення факту спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

В заяві зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Михайлівка Веселинівського району Миколаївської області помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої відповідно до ст. 1218 ЦК України входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Оскільки ОСОБА_2 за життя заповіту не склав, а тому право на спадкування після смерті отримали спадкоємці за законом.

У ОСОБА_2 дітей не було, у шлюбі він офіційно ні з ким не перебував, його батьки померли раніше за нього, близьких родичів не мав. Останній перебував у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_3 , яка в свою чергу померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

За такого, право на спадкування за законом після його смерті отримала ОСОБА_1 , яка проживала разом із спадкодавцем, як членом однією сім`ї більше п`яти років, а саме починаючи приблизно з 1990 років.

Зважаючи на те, що ОСОБА_1 постійно, в тому числі на час відкриття спадщини, проживала разом із ОСОБА_2 , остання є такою, що прийняла спадщину, яка відкрилася внаслідок його смерті.

На виконання вимог вищевказаних норм права, ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Вознесенського районного нотаріального округу в Миколаївській області Болгарчук О.Ф. з заявою про видачу на ім`я свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно.

Разом з тим, нотаріус поставила під сумнів факт спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не менш як п`яти років, та зауважила, що кваліфікуючою ознакою віднесення осіб до четвертої черги спадкоємців є проживання осіб однією сім`єю зі спадкодавцем. За такого, нотаріус роз`яснила ОСОБА_1 про необхідність звернення до суду з відповідною заявою для встановлення факту спільного проживання однією сім`єю зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не менше як п`яти років.

17 квітня 2025 року від представника заявника ОСОБА_4 надійшла заява про уточнення вимог а саме зазначила, що в судовому засідання було встановлено, що заявниця проживала з ОСОБА_2 з 2000 року, а не з 1991 року, до дня його смерті тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 заяву підтримала та просила задовольнити повністю.

Представник заявника ОСОБА_4 в судовому засіданні заяву підтримала, крім того зазначила, що ОСОБА_2 фактично почав проживати з ОСОБА_1 з 2000 року, а не з 1991 року по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Представник заінтересованої особи Веселинівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області Стаднічук А. в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву в якій просив розглядати справу у його відсутність, не заперечує щодо задоволення заяви.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 суду пояснили, що ОСОБА_2 проживав з ОСОБА_7 без реєстрації шлюбу. Коли ОСОБА_8 захворіла і ОСОБА_2 не міг самостійно доглядати останню, ОСОБА_1 приблизно з 2000 по 2001 роки забрала їх до себе проживати. ОСОБА_7 і ОСОБА_9 були дуже вдячні ОСОБА_10 за те, що вона їх забрала до себе і доглядала. Вони разом святкували свята, дід і баба по своїй змозі та силі допомагали ОСОБА_10 по господарству. Після смерті ОСОБА_7 , ОСОБА_9 продовжував проживати у ОСОБА_11 до самої смерті. Поховання проводила ОСОБА_1 .

Суд заслухавши заявника ОСОБА_1 , представника заявника ОСОБА_4 , показання свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , дослідивши матеріали справи, в межах заявлених вимог та наданих доказів, приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Михайлівка Веселинівського району Миколаївської області помер ОСОБА_2 , смерть якого була зареєстрована 18 квітня 2008 року Веселинівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вознесенському районі Миколаївської області Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) за актовим записом № 21 /а.с. 12/.

Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої відповідно до ст. 1218 ЦК України входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За життя ОСОБА_2 заповіту не залишив.

За життя ОСОБА_2 проживав з ОСОБА_3 без реєстрації шлюбу, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується повторним свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 . Дітей у них не було.

На виконання вимог закону ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Вознесенського районного нотаріального округу Миколаївської області Болгарчук О.Ф. з заявою про прийняття спадщини. Ознайомившись з документами, нотаріус рекомендувала заявниці звернутися до суду для встановлення факту постійного проживання однією сім`єю зі спадкодавцем ОСОБА_2 не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, що підтверджується листом нотаріуса "Довідка - роз`яснення" № 311/01-16 від 20.11.2024 року (а.с. 11).

Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру № 79675530 від 10.01.2025 року вбачається, що спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , померлого 2008 року не заводилася.

Відповідно достатті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з ч. 3 ст. 1268ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогостаттею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»визначено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

Згідно з п. 2Постанови Пленуму Верховного Суду України за №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.

Відповідно до п. 23Постанови Пленуму Верховного Суду України за №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Місцем проживання фізичної особи згідно з частиною першоюстатті 29 ЦК Україниє житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Статтями2,3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибірмісця проживання в Україні»передбачено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбаченихКонституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Факт спільного проживання заявниці ОСОБА_1 з ОСОБА_2 однією сім`єю з 2000 року по день відкриття спадщини після його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами:

-довідкою виконкому Веселинівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області з якої вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , дійсно проживав постійно з 1990 року в АДРЕСА_2 по день смерті. Знятий з реєстраційного обліку у зв`язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 . На день смерті разом з померлим проживала та вела спільне господарство ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 , з 1990 року по 2008 рік /а.с.13/;

-довідкою Зеленівського старостинського округу Веселинівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області №779 від 10.12.2024 р. видана ОСОБА_1 , 1972 р.н., в тім, що дійсно, відповідно до записів по господарської книги, гр.. ОСОБА_2 1943 р.н. на день своєї смерті, ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживав за адресою: АДРЕСА_1 . На день смерті гр. ОСОБА_2 за даною адресою проживали: ОСОБА_12 , ОСОБА_1 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 /а.с14-16/;

-довідкою Зеленівського старостинського округу Веселинівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області №777 від 10.12.2024 р. видана ОСОБА_1 , 1972 року народження, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , Веселинівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області в тім, що дійсно вона у 2008 році здійснювала поховання гр. ОСОБА_2 /а.с.17/;

-довідкою КНП «Веселинівський центр первинної медико санітарної допомоги» Веселинівської селищної ради Миколаївської області №74/01-10 від 16.12.2024 р. з якої вбачається, що ОСОБА_1 доглядала за ОСОБА_3 , 1925 р.н., і ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які проживали в одному помешканні з ОСОБА_1 на протязі 2000 р. по 2008 р. до дня їхньої смерті. ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не одноразово оглядалися сімейним лікарем, призначене амбулаторне лікування виконувалось медичною сестрою /а.с.18/;

-актом про пожежу №66 від 18 листопада 2019 р. та додатком до акту про пожежу, з яких вбачається, що пожежа виникла 18 листопада 2018 року у господарчій споруді житлового сектору (літня кухня) за адресою: АДРЕСА_1 під час якої було пошкоджено паспорти громадян України, військовий квиток, документи на права власності на квартири та житловий будинок, технічні паспорта на транспортні засоби, побутова техніка /а.с.20/.

На підставі наданих та досліджених у судовому засіданні доказів та, враховуючи, що встановлення даного факту має для заявниці юридичне значення, суд дійшов висновку про те, що заява підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, згідно ст. ст. 11-13, 19, 77-81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 319 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 ,заінтересована особа:Веселинівська селищнарада Вознесенськогорайону Миколаївськоїобласті провстановлення фактуспільного проживаннязі спадкодавцемоднією сім`єюне меншяк п`ятьроків дочасу відкриттяспадщини- задовольнити повністю.

Встановити факт спільного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (РНОКПП НОМЕР_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), однією сім`єю разом із спадкодавцем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Михайлівка Веселинівського району Миколаївської області, починаючи з 2000 року по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 18 квітня 2025 року.

Суддя Веселинівського районного суду

Миколаївської області А.О. Тустановський