Ухвала від 15.04.2025 по справі 686/5129/16-ц

Справа № 686/5129/16-ц

Провадження № 6/686/101/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2025 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд

Хмельницької області в складі:

головуючого судді Палінчака О.М.,

при секретарі Цибульській Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хмельницькому справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», заінтересовані особи: Акціонерне товариство «Ідея Банк», Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Рантье», Товариство з обмеженою відповідальністю «Нью Файненс Сервіс», ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчому документі,

встановив:

07 лютого 2025 року заявник ТОВ «Свеа Фінанс» в інтересах якого діє представник Владко Р.О. звернувся до суду із заявою, в якій просить замінити сторону вибулого стягувача АТ «Ідея Банк» у виконавчому листі, що видав Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області у справі № 686/5129/16 на ТОВ «Свеа Фіанс», як правонаступника.

В обґрунтування заяви зазначає,що Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області,розглянувши цивільну справу № 686/5129/16за позовом до ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, позов задовольнив. На виконання вищевказаного рішення судом 15.08.2016 року було видано виконавчий лист № 686/5129/16. На момент подання даної заяви, згідно відомостей Автоматизованої системи виконавчого провадження відсутнє відкрите виконавче провадження про стягнення боргу з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 . Відповідно до договору факторингу № 30/10-1 від 30.10.2015 ПАТ «Ідея Банк» відступило право вимоги за кредитним договором №Р20.981.74894 від 20.01.2015 року новому кредитору ТОВ «Факторингова компанія «Рантье». Відповідно до договору факторингу № 28/02-1 від 28.02.2017, укладеного між ПАТ «Факторингова компанія «Рантье» та ТОВ «Фінансова компанія «Серет», відбулося подальше відступлення права вимоги і остання набула право вимоги за кредитним договором № Р20.981.74894 від 20.01.2015 року. Відповідно до п.1.1. статуту ТОВ «Фінансова компанія «Серет» (код ЄДРПОУ39691431) 27.06.2017 року змінило назву на ТОВ «Нью Файненс Сервіс» (код ЄДРПОУ39691431). Згідно договору факторингу № 08/22 від 31.08.2022 року право вимоги за кредитним договором № Р20.981.74894 від 20.01.2015 року, боржник ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , було відступлено від ТОВ «Нью Файненс Сервіс» (код ЄДРПОУ39691431) до ТОВ «Росвен Інвест Україна» (код ЄДРПОУ37616221). ТОВ «Росвен Інвест Україна» (код ЄДРПОУ37616221) 25.03.2024 року змінило назву на ТОВ «Свеа Фінанс» (код ЄДРПОУ37616221). З огляду на зазначене заявник просить замінити сторону вибулого стягувача на його правонаступника.

Ухвалою суду від 14 лютого 2025 року заяву прийнято до розгляду та призначено заяву до розгляду в приміщенні суду з повідомленням учасників справи.

Представник заявника ТОВ «Свеа Фінанс» в судове засідання не з`явився, у заяві зазначив клопотання про розгляд справи у його відсутності, вимоги заяви підтримав.

Інші учасники справи в судове засідання не з1явились, про час та місце розгляду заяви повідомлені належним чином, жодних заяв чи клопотань до суду не подали.

Відповідно до ч.3 ст.442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши обґрунтування викладені в заяві, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як вбачається із матеріалів справи, 15 серпня 2016 року Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області було видановиконавчий лист по справі № 686/5129/16 за позовом ПАТ «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, а саме стягнуто із ОСОБА_1 на користь ПАТ «Ідея Банк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 119659,15 грн. Рішення набрало законної сили 21 липня 2016 року. Строк пред`явлення виконавчого листа до виконання до 21 липня 2017 року.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

30.10.2015 року між ТОВ «Факторингова компанія «Рантьє» та ПАТ «Ідея Банк» було укладено договір факторингу № 30/10-1.

28.02.2017 року між ТОВ «Факторингова компанія «Рантьє» та ТОВ «Фінансова компанія «Серет» укладено договір факторингу № 28/02-1.

Відповідно до п.1.1. статуту ТОВ «Фінансова компанія «Серет» 27.06.2017 року змінило назву на ТОВ «Нью Файненс Сервіс».

31.08.2022 року між TOB «Росвен Інвест Україна» та ТОВ «Нью Файнес Сервіс» було укладено договір факторингу № 08/22.

25.03.2024 року ТОВ «Росвен Інвест Україна» змінило назву на TOB «Свеа Фінанс».

Із копії витягу з Реєстру передачі Прав Вимоги вбачається, що на підставі вище укладених договорів факторингу, до факторів переходили права вимоги до ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за кредитним договором № 647 від 23.11.2007.

Отже, TOB «СВЕА ФІНАНС» набув права кредитора по відношенню до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № Р20.981.74894 від 20.01.2015 року.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Стаття 6 Конвенції поширює свою дію і на таку стадію цивільного процесу як виконання судового рішення. У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказує, що право на судовий розгляд було б примарним, якщо б внутрішня судова система Договірної Держави дозволила б, щоб остаточне та обов`язкове судове рішення залишалось невиконаним відносно однієї зі сторін, і що виконання рішення або постанови будь-якого органу судової влади повинне розглядатися як невід`ємна частина «процесу» в розумінні статті 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 28 липня 1999 року в справі «Іммобільяре Саффі» проти Італії», від 19 березня 1997 року в справі «Горнсбі проти Греції»).

Відповідно до статті 1 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон про виконавче провадження) виконавчим провадженням як завершальною стадією судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) вважається сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконання судового рішення є невід`ємною та заключною частиною судового процесу, яка поєднана із попередніми єдиною та основною метою всього судочинства, яке полягає у захисті прав і охоронюваних законом інтересів осіб.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення. Частиною п`ятою згаданої статті встановлено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до абзацу першого частини п`ятої статті 15 Закону про виконавче провадження у разі вибуття однієї зі сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Згідно зі статтею 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особи).

Стаття 11 Закону про виконавче провадження регулює загальні строки виконавчого провадження, а стаття 12 - строки пред`явлення виконавчих документів до виконання, переривання строку давності пред`явлення виконавчого документа до виконання, поновлення пропущеного строку. Строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем (частина перша статті 11 Закону про виконавче провадження). Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону про виконавче провадження).

Як вбачається із копії виконавчого листа виданого 15.08.2016 року по справі № 686/5129/16, строк пред`явлення даного виконавчого листа до виконання до 21.07.2017 року. Згідно відмітки у даному виконавчому листі, виконавче провадження було завершено на підставі п. 2 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» 26.10.2017 року.

У заяві про заміну сторони у виконавчому документі представник заявника посилається на те, що згідно відомостей Автоматизованої системи виконавчого провадження відсутнє відкрите виконавче провадження про стягнення боргу ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Стаття 37 Закону України «Про виконавче провадження» регулює підстави для повернення виконавчого документа стягувачу. Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону (частина п`ята статті 37 Закону про виконавче провадження).

Стаття 39 Закону України «Про виконавче провадження» регулює питання закінчення виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац другий частини першої статті 40 Закону про виконавче провадження). Стаття 41 цього Закону регулює питання відновлення виконавчого провадження.

Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії саме виконавчого провадження як юридичного процесу стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям, тобто підставою заміни стягувача внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Враховуючи завдання виконавчого провадження, як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закінчене, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництво, якщо виконавче провадження закінчене, заявник має здійснювати процесуальні дії (наприклад, оскаржити постанову про закінчення виконавчого провадження), спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати ці питання в комплексі.

За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.

Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то разом з питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися з заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.

Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21) та в постанові від 22 січня 2025 року у справі №207/3019/17(провадження 61-4142св24).

Судом встановлено, що заявником, при зверненні до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому документі, не подано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження того, що стягувачем не пропущено строк звернення виконавчого документу до виконання та не заявлено клопотання про його поновлення.

Враховуючи викладене, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, суд дійшов висновку, що в задоволенні заяви про заміну сторони у виконавчому документі слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 11, 12, 15, 37, 39, 40 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 12, 15, 55, 76, 77, 78, 81, 55, 247, 442 ЦПК України, суд -

постановив:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», заінтересовані особи: Акціонерне товариство «Ідея Банк», Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Рантье», Товариство з обмеженою відповідальністю «Нью Файненс Сервіс», ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчому документі - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 15 квітня 2025 року.

Суддя: О.М. Палінчак