Рішення від 08.04.2025 по справі 686/29507/24

Справа № 686/29507/24

Провадження № 2/686/1990/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Заочне

08 квітня 2025 рік м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області у складі:

головуючого судді Колієва С.А.

при секретарі Кучерук Н.В.

за участю позивача ОСОБА_1

представника органу опіки та піклування

виконавчого комітету Городоцької міської ради Єгорової А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа орган опіки та піклування виконавчого комітету Городоцької міської ради про позбавлення батьківських прав,-

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом, в якому просив позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітніх доньок ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У позові зазначив, що 13.10.2007 року між ним та ОСОБА_2 був укладений шлюб, який був зареєстрований у Відділі РАЦС Хмельницького міськрайонного управління юстиції, актовий запис №2351. У вказаному шлюбі у них з відповідачкою народилося двоє спільних дітей доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . До 2020 року вони проживали разом у м. Хмельницькому. У 2020 році ОСОБА_4 виїхала за кордон, а він разом з дітьми переїхав проживати до своєї матері у с. Жищинці Хмельницького району. З того часу діти залишилися повністю на його утриманні та він одноособово займається питаннями їх виховання, навчання. ОСОБА_2 участі в утриманні, вихованні та навчанні дітей не приймає, потребами та інтересами дітей не цікавиться. Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 12.04.2024 року укладений з відповідачкою шлюб був розірваний. Після розірвання шлюбу діти залишилися проживати разом з ним та спору з цього приводу з ОСОБА_2 не має. З огляду на викладене і посилаючись на те, що відповідачка тривалий час не піклується про фізичний і духовний розвиток доньок, участі в їх утриманні не приймає, не спілкується з дітьми в обсязі, необхідному для їх нормального самоусвідомлення, не займається питаннями їх освіти, вважав, що останні свідомо ухиляється від виконання покладених на неї батьківських обов`язків, що є підставою для позбавлення її батьківських прав щодо обох дітей. Також вважав, що за таких обставин позбавлення відповідачки батьківських прав щодо доньок буде відповідати найкращим інтересам останніх.

Відзив на позов відповідачкою не поданий.

В судовому засіданні позивач позов підтримав, просив його задовольнити. Зазначив, що у 2007 році він уклав шлюб з ОСОБА_2 . У вказаному шлюбі у них народилося двоє дітей доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . У 2020 році коли почався карантин ОСОБА_2 виїхала за кордон на заробітки, а їх спільних дітей залишила у його матері у с. Жищинці. З початком навчального року ОСОБА_2 повідомила, що не бажає повертатися, а у подальшому повідомила, що бажає самостійно влаштувати своє особисте життя. У зв`язку із цим у 2023 році за рішенням суду їх шлюб був розірваний. З того часу ОСОБА_2 лише декілька разів поверталася до України та бачила дітей. Все її спілкування з дітьми зводиться до періодичних і нетривалих телефонних дзвінків. Фактично участі у вихованні, утриманні дітей, їх навчанні ОСОБА_2 не приймає і цими питаннями займається виключно він. Вважав, що ОСОБА_2 самоусунулася від виховання, утримання доньок, тривалий час не спілкується з доньками у необхідному для їх нормального самоусвідомлення обсязі, та не бажає цього роботи. За таких обставин, зважаючи на те, що ОСОБА_2 перебуває за кордоном і не бажає повертатися до України, а також те, що він може бути у будь-який час призваний по мобілізації на військову службу, у зв`язку із чим діти залишаться фактично без батьківського піклування, позбавлення відповідачки батьківських прав щодо доньок буде відповідати найкращим інтересам останніх.

Представник органу опіки та піклування виконавчого комітету Городоцької міської ради Хмельницької області позов підтримала та вважала за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 щодо її неповнолітніх доньок ОСОБА_5 та ОСОБА_7 . Зазначила, що на засіданні комісії з питань захисту дитини виконавчого комітету Городоцької міської ради розглядалося питання щодо доцільності позбавлення батьківських прав відповідачки щодо дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_7 . Під час засідання заслуховувалася думка дітей, які повідомили, що останні лише періодично спілкуються з матір`ю в телефонному режимі та здебільшого ініціаторами такого спілкування є самі діти. Сама ОСОБА_2 у телефонному режимі повідомила комісії, що періодично пересилала кошти на утримання дітей та останній раз таку допомогу надавала лише у березні 2024 року. З огляду на викладене, комісія дійшла до висновку про доцільність позбавлення відповідачки батьківських прав щодо її дітей, про що складено відповідний висновок. Вважала, що за таких обставин, а також враховуючи те, що ОСОБА_2 тривалий час перебуває за кордоном, не спілкується у достатньому обсязі з дітьми, не приймає участі у їх вихованні та утриманні остання ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків та позбавлення її батьківських прав буде відповідати інтересам дітей.

Допитані в якості свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 суду повідомили, що вони живуть у селі Жищенці по сусідству з ОСОБА_10 . Приблизно у 2020 році разом з нею став проживати її син ОСОБА_11 разом з дітьми ОСОБА_5 та ОСОБА_12 . Матері дітей вони не бачили та остання разом з ними не проживає. Зі слів ОСОБА_10 відомо, що мати дітей ними не опікується, участі у їх виховані та навчанні не приймає.

Свідок ОСОБА_10 суду повідомила, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у шлюбі. У березні 2020 року ОСОБА_2 привезла до неї своїх дітей (її онуків) ОСОБА_5 та ОСОБА_13 та залишила їх у неї, а сама виїхала за кордон. З того часу утриманням, вихованням, навчанням дітей займається лише вона та її син ОСОБА_11 . З того часу ОСОБА_14 спілкується з дітьми лише по телефону, останній разом приїжджала до дітей на Новий рік у 2023 року. Також знає що шлюб між її сином і ОСОБА_2 був розірваний у 2023 році.

Опитані в судовому засіданні неповнолітні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 суд повідомили, що вони проживають разом з бабусею та татом ОСОБА_1 у селі Жищинці з 2020 року. Тоді до бабусі їх привезла мати ОСОБА_2 , а сама поїхала за кордон на заробітки. З того часу вони вкрай рідко бачилися з матір`ю і остання така зустріч відбулася на новий рік у 2022-2023 році. З матір`ю вони спілкуються по телефону приблизно раз у два тижня. Такі розмови є нетривалими. Вважали, що мати недостатньо приділяє їм уваги, не піклується про них та не спілкується з ними у достатньому обсязі, що призводить до втрати зв`язку між ними.

Фактичні обставини справи встановлені судом.

13.10.2007 року між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 був укладений шлюб, який був зареєстрований у Відділі реєстрації актів цивільного стану Хмельницького міськрайонного управління юстиції (актовий запис №2351).

ІНФОРМАЦІЯ_4 у подружжя народилася донька ОСОБА_3 , а ІНФОРМАЦІЯ_5 донька ОСОБА_4 , що підтверджено свідоцтвами про народження серія НОМЕР_1 , яке видане 15.07.2008 року відділом РАЦС по місту Хмельницькому Хмельницького МРУЮ та серія НОМЕР_2 , яке видане 08.09.2013 року відділом РАЦС по місту Хмельницькому Хмельницького МРУЮ відповідно.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 12.03.2024 року (справа №686/30651/23) укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 13.10.2007 року шлюб був розірваний.

Згідно довідки про склад сім`ї №02-14-03-13/351 від 03.09.2024 року, яка видана старостою сіл Жищенці, Балакири встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 проживають: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 (проживає без реєстрації) ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно довідки №02-14-03-13/353 від 03.09.2024 року, яка видана старостою сіл Жищенці, Балакири посвідчено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з березня 2020 року проживають за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно довідки №02-14-03-13/352 від 03.09.2024 року, яка видана старостою сіл Жищенці, Балакири посвідчено, ОСОБА_1 дійсно утримує, виховує та здійснює догляд за своїми доньками ОСОБА_17 та ОСОБА_15 , які проживають у АДРЕСА_1 . Мати дітей ОСОБА_2 не виконує своїх батьківських обов`язків щодо дітей на протязі багатьох років, в селі вона не зареєстрована і ніколи не проживала, її місце перебування не відоме.

Відповідно до довідки №54 від 06.09.2024 року, яка видана Жищинецьким ліцеєм Городоцької міської ради Хмельницької області мати учениць 6-го класу ОСОБА_16 та 11-го класу ОСОБА_17 у шкільному житті дітей участі не приймає, контакту зі школою не підтримує, з класними керівниками не спілкується.

Згідно відомостей з Державної прикордонної служби України ОСОБА_2 виїхала за кордон 12.06.2020 року. Останній раз повернулася до України 24.12.2022 року, виїхала за кордон 06.01.2023 року і більше не поверталася.

Згідно висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Городоцької міської ради, який затверджений рішенням виконавчого комітету міської ради від 29.01.2025 року № 11/2025 визнано доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовно неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Застосовані норми права та мотиви з яких виходить суд.

Статтею 11 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідно зі статтею 9 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20 листопада 1989 року, яка ратифікована 27 лютого 1991 року і набула чинності для України 27 вересня 1991 року (далі - Конвенція), держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Преамбулою Конвенції визначено, що держави-учасниці беруть до уваги принципи, закладені в Декларації прав дитини, яка прийнята Генеральною Асамблеєю 20 листопада 1959 року. У відповідності до 6 принципу цієї Декларації дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної і матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли мають місце виключні обставини, бути розлученою зі своєю матір`ю.

Із положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» та ч. 4 ст. 10 ЦПК України слідує, що суд застосовує при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі «Мамчур проти України» ("Mamchur v. Ukraine", заява №10383/09, рішення від 16 липня 2015 року, п. 100) зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте, необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

Також у рішенні від 7 грудня 2006 року у справі «Хант проти України» («Hunt v. Ukraine», заява №31111/04, п.п. 57-58) Європейський суд з прав людини вказав на те, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до сина.

У відповідності з п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Згідно із ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

У відповідності до п.п.15 16, 18 постанови Пленуму Верховного Суду України, від 30.03.2007, № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб,які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам додосягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених статтею 164 СК.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, необхідно враховувати, що позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків (постанова Верховного Суду від 12.09.2019 року у справі № 638/6919/16-ц).

Розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, позбавлення батька спорідненості з дитиною, а це буде вважатись виправданим лише за виняткових обставин.

Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду, зокрема від 24.06.2020 року у справі № 344/6374/18, від 08.04.2020 року у справі № 645/731/18, від 29.01.2020 року у справі № 127/31288/18, від 29.01.2020 року у справі № 643/5393/17, від 17.01.2020 року у справі № 712/14772/17, від 25.11.2019 року у справі № 640/15049/17, від 24.04.2019 року у справі № 331/5427/17, від 13.03.2019 року у справі № 631/2406/15-ц.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачка досить тривалий час не піклується про фізичний і духовний розвиток дітей, належним чином не приймала участі у їх вихованні та навчанні (будучи розлученою з батьком дітей та фактично проживаючи окремо від дітей, остання належної участі в утриманні дітей не приймає, не спілкується у достатньому обсязі з доньками для забезпечення їх нормального самоусвідомлення, підтримання та збереження належного контакту з ними), однак вказані обставини не є безумовними та достатніми для позбавлення відповідачки батьківських прав та застосування такого крайнього заходу впливу, оскільки простої бездіяльності з боку матері недостатньо для того, щоб зробити висновок про наявність виняткових обставин, за яких можливо позбавити її батьківських прав.

Посилання позивача на остаточне і свідоме самоусунення відповідачки від спілкування та не бажання зберігати контакт з дітьми є безпідставними, оскільки як повідомили самі діти вони періодично спілкуються з матір`ю. При цьому сам по собі факт, що таке спілкування відбувається лише по телефону та є нетривалим, з огляду на перебування відповідачки за кордоном, не може свідчити про свідоме небажання відповідача підтримувати контакт з дітьми.

Щодо представленого висновку органу опіки та піклування, в якому визнано за доцільним позбавлення відповідачки батьківських прав щодо неповнолітніх доньок, суд зазначає наступне. Так, визначаючи за доцільним позбавлення відповідачки батьківських прав щодо обох дітей, у вказаному висновку органом опіки та піклування фактично не наведено обставин, які б давали підстави для застосування такої виключної міри, як позбавлення батьківських прав матері, а також не наведено мотивів, за яких орган опіки та піклування дійшов висновку що позбавлення батьківських прав відповідачки буде відповідати найкращим інтересам дітей.

З огляду на викладене, за встановлених судом обставин справи на даний час вищевказані обставини не є безумовними та достатніми для позбавлення відповідачки батьківських прав та застосування такого крайнього заходу впливу.

Крім того суд звертає увагу, що в разі, якщо відповідачка не змінить свого ставлення до дитини, позивач не позбавлений можливості повторно звернутись до суду з аналогічним позовом.

При цьому суд вважає за необхідне попередити відповідачку про необхідність зміни ставлення до дітей.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 150, 164 СК України, ст.ст. 4, 5, 10, 206 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову відмовити.

Попередити ОСОБА_2 про необхідність належного виконання батьківських обов`язків та зміни ставлення до виховання відносно неповнолітніх доньок ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Покласти на орган опіки та піклування виконавчого комітету Городоцької міської ради обов`язок контролю стосовно виконання ОСОБА_2 своїх батьківських обов`язків стосовно доньок ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду шляхом подання в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Рішення набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , адреса проживання: АДРЕСА_2 .

Третя особа: орган опіки та піклування виконавчого комітету Городоцької міської ради, код ЄРДПОУ 38823893.

Повний текст судового рішення виготовлено 18.04.2025 року.

Суддя: