Ухвала

від 31.03.2025 по справі 523/11669/23

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 523/11669/23

Провадження №2/523/1128/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" березня 2025 р. м. Одеса

Суворовський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Далеко К.О.,

за участю секретаря судового засідання - Дмітрієвої В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду №17 м. Одеси, цивільну справу № 523/50/23 за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Юридичного департаменту Одеської міської ради Карпухіної Лілії Володимирівни, Юридичного департаменту Одеської міської ради, третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Героїв оборони 94», про визнання незаконним та скасування рішення, та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У червні2023року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Юридичного департаменту Одеської міської ради Карпухіної Лілії Володимирівни, Юридичного департаменту Одеської міської ради, за участю третьої особи в інтересах співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 співвласників багатоквартирного будинку «Героїв оборони 94», про визнання незаконним та скасування рішення, та зобов`язання вчинити певні дії, якою просить:

- визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Карпухіної Лілії Володимирівни від 23.06.2023 за №68153692 про відмову у державній реєстрації права приватної власності позивача на нежитлове приміщення №01н в будинку АДРЕСА_1 ;

- усунути перешкоди у здійсненні ним права володіння та розпорядження власним майном, шляхом зобов`язання уповноважених осіб (державних реєстраторів) Юридичного департаменту Одеської міської ради зареєструвати право приватної власності на нежитлові приміщення АДРЕСА_2 за позивачем.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що у 2020 році він звернувся до державного реєстратора прав на нерухоме майно Юридичного департаменту Одеської міської ради Одеської області із заявою про державну реєстрацію права приватної власності на нежитлове приміщення АДРЕСА_2 , яке набуто ним на підставі рішення співвласників багатоквартирного будинку, оформлених Протоколом загальних зборів співвласників №4 від 23.05.2020, та Акту приймання-передачі нежитлового приміщення №01н від 17.06.2020.

За вказаною заявою, у проведенні державної реєстрації права приватної власності позивача на нежитлове приміщення було відмовлено 15.12.2020 рішенням №55709801 державного реєстратора прав на нерухоме майно Юридичного департаменту Одеської міської ради Одеської області Панфілової Олени Іванівни.

У зв`язку з чим позивач звернувся до Суворовського районного суду м.Одеси із позовною заявою до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Юридичного департаменту Одеської міської ради Панфілової Олени Іванівни, за участю третьої особи Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Героїв оборони 94» про визнання незаконним та скасування рішення, визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Суворовського районного суду м.Одеси від 21.02.2022 у справі №523/4790/21, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 17.01.2023 року, позов задоволено частково, визнано незаконним та скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Юридичного департаменту Одеської міської ради Панфілової Олени Іванівни №55709801 від 15.12.2020 про відмову ОСОБА_1 у державній реєстрації права приватної власності на нежитлове приміщення, у задоволені решти позовних вимог відмовлено.

22.05.2023 позивач повторно звернувся до державного реєстратора із заявою про державну реєстрацію права приватної власності на нежитлове приміщення №01н в будинку АДРЕСА_1 , при цьому до заяви було додано рішення суду від 21.02.2022 у справі №523/4790/21, яким встановлено наявність підстав для проведення державної реєстрації права.

Разом із тим, рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Карпухіної Лілії Володимирівни від 23.06.2023 за №68153692 йому повторно незаконного було відмовлено у проведенні державної реєстрації права власності, фактично з тих же підстав, яким суд вже раніше надавав правову оцінку.

На думку позивача, його право власності на «ізольоване нежитлове приміщення» №01н в багатоквартирному будинку АДРЕСА_1 набуто на підставах, що не заборонені законом, є правомірним, що вже підтверджується судовим рішенням, іншими співвласниками не оспорюється.

Тому, на думку позивача, у відповідача ОСОБА_2 були відсутні підстави для відмови у проведенні реєстраційної дії, вважає оскаржене рішення державного реєстратора протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідачі - Державний реєстратор прав на нерухоме майно Юридичного департаменту Одеської міської ради Карпухіна Лілія Володимирівна, Юридичний департамент Одеської міської ради, із заявленим позовом не погоджуються, про що до суду надійшли відповідні відзиви із запереченнями на позов, в порядку ст.178 ЦПК України.

Ухвалою судді від 17.07.2023 відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 22 листопада 2023 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином, заявою як він, так і його представник - адвокат Доніна Л.А. просили здійснити подальший розгляд справи у їх відсутність, задовольнивши позовні вимоги.

Відповідач державнийреєстратор правна нерухомемайно Юридичногодепартаменту Одеськоїміської радиКарпухіна ЛіліяВолодимирівнау судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, приймала участь у попередніх судових засіданнях, позов не визнала.

Представник відповідача - Юридичного департаменту Одеської міської ради, в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заявою просив здійснити розгляд справи у його відсутність, відмовивши у задоволенні позовних вимог, приймав участь у попередніх судових засдіаннях.

Представник третьої особи Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Героїв оборони 94» в судове засідання не з`явився, був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відносини, пов`язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюютьсяЗаконом України від 01.07.2004№ 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»(далі - Закон №1952-IV).

Відповідно до частини першоїстатті 2 Закону № 1952-IV, у цьомуЗаконітерміни вживаються в такому значенні: державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповіднихвідомостейдо Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (пункт 1); реєстраційна дія - державна реєстрація прав, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, а також інші дії, що здійснюються державним реєстратором у Державному реєстрі прав, крім надання інформації з цього реєстру (пункт 9).

За змістомстатті 10 зазначеного Законупід час прийняття рішення щодо реєстраційних дій державний реєстратор, зокрема, встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, у тому числі й відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих документах.

Також державний реєстратор перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій,зупиненнярозгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Згідно із частиною першоюстатті 11 Закону № 1952-IVдержавний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Відповідно до приписівстатті 24 Закону № 1952-IVза наявності визначених частиною першою цієї статті підстав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.

Вирішуючи питання юрисдикційної підсудності цього спору, суд зазначає таке.

Згідно із частиною першоюстатті 2 КАС Українизавданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За приписами частини першоїстатті 4 КАС Україниадміністративна справа це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір якому:

- хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

- хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг.

Згідно із пунктом 7 частини першоїстатті 4 КАС Українисуб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Частиною першоюстатті 5 КАС Українипередбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Пунктом 1 частини першоїстатті 19 КАС Українивизначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорівзакономустановлено інший порядок судового провадження.

Так, Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала правові позиції щодо правил віднесення спорів до адміністративної юрисдикції.

Зокрема, у постановах від 21.11.2018 у справі №520/13190/17, від 27.11.2018 у справі №820/3534/17, від 19.02.2020 у справі №1340/3580/18 та інших, Велика Палата дійшла наступних висновків:

«До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для якихзакономустановлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбаченийзаконодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські діїсуб`єктів владних повноважень.

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.».

Натомість до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого суб`єкта, а останній, відповідно, зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №914/2006/17).

Суд також зазначає, що Верховним Судом вже неодноразово розглядались справи в яких поставало питання юрисдикції спорів, предметом оскарження в яких були рішення державного реєстратора щодо вчинення/відмови у вчиненні реєстраційних дій.

Так, у постанові від 28.11.2018 у справі №490/5986/17-ц,Велика Палата Верховного Суду дійшла наступних висновків:

«……у даному випадку, підставою для відмови зазначено пункт 5 частини першоїстатті 24 Закону № 1952-IV. Це свідчить про наявність спору між заявником, що звернувся із заявою про реєстрацію прав на нерухоме майно, та державним реєстратором, який вчиняє такі дії.

Велика Палата Верховного Суду вважає, що у даній справівиникли саме публічно-правові відносини, оскількидержавний реєстратор діє як суб`єкт владних повноважень, дії якого щодо позивача останній вважає неправомірними та такими, що порушують його права.

Тобто, при визначенні юрисдикційності спору з державним реєстратором чи щодо оскарження дій державного реєстратора критерієм такого розмежування є предмет оскарження. Якщо позивач оскаржує дії державного реєстратора з приводу розгляду його заяви у контекстістатті 24 Закону № 1952-IV, і цей спір не стосується речових прав чи обмежень на нерухоме майно третіх осіб, такий спір є публічно-правовим і підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства. Відтак спір підлягає розгляду у порядку адміністративного, а не цивільного судочинства.

Якщо позивачем оскаржуються дії державного реєстратора щодо вчинення їх за заявами третьої особи, тобто стосуються правовідносин, які виникли чи виникають між державним реєстратором і іншою, відмінною від позивача, особою, вбачається спір про право між позивачем та іншою особою щодо нерухомого майна, який повинен розглядатися у порядку цивільного чи господарського судочинства, залежно від суб`єктного складу сторін, та є за своєю природою приватноправовим спором.».

У постанові від 27.02.2019 у справі № 820/3936/16 Велика Палата Верховного Суду дійшла наступних висновків:

« …. спір у цій справі стосується виключно оцінки правомірності дій (рішення) Реєстратора, вчинених (прийнятого) ним під час (за результатами) розгляду заяви представника АБ «Укргазбанк» ОСОБА_1 як уповноваженого представника ОСОБА_2 про державну реєстрацію за ним права власності на спірну квартиру, що свідчить про публічно-правовий характер цього спору.

Оскільки дослідженню в цій справі підлягають виключно владні управлінські дії та рішення Реєстратора, який у межах спірних правовідносин діє як суб`єкт владних повноважень, а також перевірка оскаржуваного рішення на відповідність вимогам, визначеним устатті 2 КАС України, спір у цій справі підлягає вирішенню за правилами адміністративного судочинства.».

У постанові від 18.12.2019 у справі № 922/3659/18 Верховний Суд дійшов висновку, що предметом перевірки в цій справі є правомірність прийняття суб`єктом владних повноважень рішення про відмову в державній реєстрації права власності на нерухоме майно за позивачем. Таким чином з огляду на суть спірних правовідносин та суб`єктний склад сторін у цій справі, спір про право відсутній, а дослідженню підлягають виключно владні управлінські рішення та дії державного реєстратора, який у межах спірних відносин діє як суб`єкт владних повноважень. За таких обставин цей спір не має ознак приватноправового та підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

У постановах Верховного Суду від 29.01.2025 року у справі № 600/252/24-а, від 31.10.2024 року у справі №280/5064/20, за тотожних обставин, Верховний Суд дійшов висновків, що предмет спірних правовідносин не пов`язаний із вирішенням питання щодо речового права, а є публічно-правовим, оскільки виник за участю державного реєстратора прав на нерухоме майно, який реалізовував у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції.

За даних обставин, суд констатує, що підставою відмови у реєстрації права власності за позивачем ОСОБА_1 на нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , державним реєстратором зазначено п.3 ч.1 ст. 24 Закону № 1952-IV. Це свідчить про наявність спору між заявником, що звернувся із заявою про реєстрацію прав на нерухоме майно, та державним реєстратором, який вчиняє такі дії.

У судовому засіданні відповідач зазначив, що відмовив у проведенні державної реєстрації з наступних підстав: 1) протокол загальних зборів ОСББ протиправний, не відповідає вимогам закону, та не є тим документом, який може бути підставою виникнення права власності ОСОБА_1 ; 2) протоколом загальних зборів не може змінюватися тип об`єкта нерухомого майна та присвоюватися адреса; 3) відсутня нотаріальна згода всіх співвласників багатоквартирного будинку на передачу приміщення у власність ОСОБА_1 ;

Разом із тим суд зазначає, що спір про право ОСОБА_1 на нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , вже вирішений судом раніше, зокрема рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 21.02.2022 у справі №523/4790/21, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 17.01.2023 року, встановлено наступні обставини:

- право власності ОСОБА_1 на ізольоване нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_3 , в багатоквартирному будинку набуто на підставах, що не заборонені законом, є правомірним, іншими співвласниками не оспорюється, та незаконність набуття такого права власності судом не встановлювалася;

- документом, на підставі якого у ОСОБА_1 виникло право власності на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_3 , і є протокол загальних зборів ОСББ «Героїв оборони Одеси 94» від 23.05.2020 року, оригінал якого було надано державному реєстратору Юридичного департаменту Одеської міської ради для здійснення державної реєстрації, що узгоджується зі змістом п. 14 ч.1 ст. 27 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»;

- рішення Загальних зборів ОСББ «Героїв оборони Одеси 94», оформлене Протоколом № 4 від 23.05.2020 року, оскаржене до суду та скасоване не було.

За матеріалами справи, позивач не ставить під сумнів майнові права інших осіб. Також, відсутня інша сторона, що претендує на той самий об`єкт, з якого у позивача є спір. Спір виник саме між позивачем та державним реєстратором, як суб`єктом владних повноважень, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно.

Отже, вказане свідчить про те, що предмет спірних правовідносин не пов`язаний із вирішенням питання щодо речового права, а є публічно-правовим, оскільки виник за участю державного реєстратора прав на нерухоме майно, який реалізовував у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції.

Відповідно, предметом перевірки в цій справі є правомірність прийняття суб`єктом владних повноважень рішення про відмову вдержавній реєстрації прав та внесення відповідних записів до Державного реєстру прав.

За таких обставин, цей спір підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

При цьому суд констатує, що надані представником позивача ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 13.08.2020 року у справі № 420/7647/20 та від 25.02.2021 року у справі №420/1009/21 не спростовують попередніх висновків суду. Суд зауважує на тому, що вищенаведені ухвали обґрунтовані наявністю спору про право, разом із тим наразі спір про право ОСОБА_1 на нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , вже вирішений судом раніше, зокрема рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 21.02.2022 у справі №523/4790/21, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 17.01.2023 року.

Відповідно до ч.2 ст. 377 ЦПК України, порушення правил юрисдикції загальних судів, визначенихстаттями 19-22цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги.

Згідно пункту 1 частини першоїстатті 255 ЦПК Українисуд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

З огляду на викладене, провадження у цивільній справі № 523/11669/23 підлягає закриттю.

На підставі викладеного, керуючись: п.1 ч.1 ст. 255, ст.ст. 260, 261, 263 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у цивільній справі №523/11669/23 за позовом ОСОБА_1 доДержавного реєстратораправ нанерухоме майноЮридичного департаментуОдеської міськоїради КарпухіноїЛілії Володимирівни,Юридичного департаментуОдеської міськоїради,третя особаяка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета споруна стороніпозивача Об`єднання співвласниківбагатоквартирного будинку«Героїв оборони94»,про визнаннянезаконним таскасування рішення,та зобов`язаннявчинити певнідії закрити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня складання повного тексту ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Повний текст ухвали суду складений 07.04.2025 року.

Суддя: К.О. Далеко