Ухвала від 18.04.2025 по справі 369/19151/24

Справа № 369/19151/24

Провадження №2/369/4439/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.04.2025 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Пінкевич Н.С.,

секретаря Осіпова В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві

клопотання позивача про залишення позову товариства з обмеженою відповідальністю «ВУД МАНУФУКЧЕР» без розгляду та скасування заходів забезпечення позову

по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вуд Мануфекчер» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 треті особи приватний виконавець Сидорчук Андрій Анатолійович, приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Новохатська Ірина Юріївна про визнання недійним договору дарування,

в с т а н о в и в :

У листопаді 2024 року до суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Вуд Мануфекчер» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 треті особи приватний виконавець Сидорчук Андрій Анатолійович, приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Новохатська Ірина Юріївна про визнання недійним договору дарування.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 листопада 2024 року відкрито провадження по даній справі та визначено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.

20 березня 2025 року до суду надійшла заява представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Вуд Мануфекчер» - Андрія Вегера про залишення позову без розгляду, оскільки ОСОБА_1 зобов`язання по рішенню Господарського суду Київської області від 14 лютого 2024 року у справі №911/3469/23 виконані у повному обсязі. Також просив суд скасувати заходи забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 27 січня 2025 року.

У судове засідання сторони не з`явились.

У відповідності до ч. 5 ст.268ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Щодо залишення позову без розгляду.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Відповідно до положень частин 2, 3 ст. 257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Оскільки заявник просить залишити позов без розгляду, дана вимога відповідає вимогам діючого законодавства, будь-яких обмежень повноважень представника позивача не встановлено, тому суд вважає можливим залишити позов без розгляду, задовольнивши при цьому подану заяву.

Щодо скасування арешту.

Встановлено, що ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 січня 2025 року накладено арешт:

на земельну ділянку площею 0,0132 га кадастровий номер: 3222486201:01:017:0020, РНОНМ 2912147532224;

на житловий будинок загальною площею 398 кв.м., житловою площею 101кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОНМ 22170932224.

Відповідно до п. 4постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року: розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно вимог ч. 1, 2ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії ; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Також слід зазначити, щостаттею 124 Конституції Українивизначено принцип обов`язковості судових рішень, який з огляду на положення статей2,18,153 ЦПК Українипоширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому відповідно до частини третьоїстатті 149 ЦПК Українизабезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

При здійсненні судочинства суди застосовуютьКонвенцію про захист прав людини і основоположних свободвід 04.11.1950 №ETS N 005 та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Н. проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Таким чином, Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. При чому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Відповідно до ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду. У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Питання про скасування заходів забезпечення позову судом може бути вирішено судом при вирішенні питання про залишення позову без розгляду.

Статтею 321 ЦК Українипередбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Оскільки на даний час позовна заява підлягає залишенню без розгляду, враховуючи наявність арешту порушує права власника та суперечить приписам статей319,321 ЦК Українисуд вважає за можливе скасувати заходи забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.73,210,158,293 ЦПК України, суд, -

постановив :

Клопотання позивача про залишення позову товариства з обмеженою відповідальністю «ВУД МАНУФУКЧЕР» без розгляду та скасування заходів забезпечення позову задоволити.

Позов Товаристваз обмеженоювідповідальністю «ВудМануфекчер» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 третіособи приватнийвиконавець СидорчукАндрій Анатолійович,приватний нотаріусБучанського районногонотаріального округуКиївської областіНовохатська ІринаЮріївна провизнання недійнимдоговору дарування -залишити без розгляду.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 січня 2025 року (справа №369/19151/24), шляхом зняття арешту з :

земельної ділянки площею 0,0132 га кадастровий номер: 3222486201:01:017:0020, РНОНМ 2912147532224;

з житлового будинку загальною площею 398 кв.м., житловою площею 101кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОНМ 22170932224..

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Повний текст ухвали виготовлено 18 квітня 2025 року.

Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ