Рішення

від 09.04.2025 по справі 554/7066/24

ОРЖИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу 09.04.2025Справа № 554/7066/24 Провадження № 2/554/1234/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2025 року м. Полтава

Октябрський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді- Материнко М.О.,

за участю секретаря судового засідання - Кашуби В.А.,

за участю позивача - ОСОБА_1 ,

представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог: Служби у справах дітей виконавчого комітету Шевченківської районної в місті Полтаві ради -Сомик Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог: Служба по справах дітей виконавчого комітету Шевченківської районної в місті Полтаві ради про позбавлення батьківських прав

В С Т А Н О В И В:

До Октябрського районного суду м.Полтави звернувся із позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав.

В обгрунтування своїх позовних вимог зазаначав, що 17.12.2014 року між ним та відповідачем було укладено шлюб, про що Центральним відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Полтавського міського управління юстиції в Полтавській області зроблено відповідний актовий запис №2024 та видано свідцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .

Від шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спільне життя у сторін не склалося, проживають окремо.

17.11.2020 року рішенням Октябрського районного суду м.Полтави шлюб розірвано.

Судом встановлено наступне.

17.12.2014 року між ним та відповідачем було укладено шлюб, про що Центральним відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Полтавського міського управління юстиції в Полтавській області зроблено відповідний актовий запис №2024 та видано свідцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .

Від шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Спільне життя у сторін не склалося, проживають окремо.

17.11.2020 року рішенням Октябрського районного суду м.Полтави шлюб розірвано.

Рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 21 грудня 2020 року визначено місце проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із батьком - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за місцем його проживання.

Згідно висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - ОСОБА_2 доцільно позбавляти батьківських прав відносно малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справа розподілена на суддю Материнко М.О.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 08.07.2024 року відкрито провадження у вказаній справі, та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження з викликом всіх учасників справи.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Потави від 11.02.2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

В судовому засіданні позивач підтримував позовні вимоги та прохав суд їх задовольнити.

Відповідач будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце судового засідання до суду не з`явилася.

Представник третьої особи - Служби у справах дітей виконавчого комітету Шевченківської у місті Полтаві ради позовні вимоги підтримала, прохала задовольнити.

В судовому засіданні були допитані свідки ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ОСОБА_7 , ОСОБА_8 які зазначали, що мати не бере участі у вихованні та забезпеченні дитини.

Суд, заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

В судовому засіданні були допитані свідки ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ОСОБА_7 , ОСОБА_8 які зазначали, що мати не бере участі у вихованні та забезпеченні дитини.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Статтею 3 Конвенції про права дитини передбачено, що у всіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, які займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно з ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про охорону дитинства», ч. 2 ст. 150 СК України батьки мають право та зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, створювати належні умови для розвитку її здібностей, а за ухилення від виконання своїх обов`язків, відповідно до ст.164 СК України можуть бути позбавлені батьківських прав.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально важливим урахуванням інтересів дитини.

Частиною 1 статті 3 Конвенції про захист прав дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 1989 року та ратифікованою Постановою ВР № 789-XII від 27.02.91 в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно із ст. 18 Конвенції про захист прав дитини суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Статтею 27 Конвенції про захист прав дитини визначено, що батько( -ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Пунктом 18 Постанови Пленуму «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» № 3 від 30.03.2007 року наголошено, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Практика Європейського суду з прав людини (справа «Хант проти України» від 7 грудня 2006 року) свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці.

Частинами 4 та 5 статті 19 СК України визначено, що при розгляді судом спорів, зокрема щодо позбавлення та поновлення батьківських прав, обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

При цьому орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Водночас у частині 6 цієї статті зазначено, що суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Отже, висновок та рішення органу опіки та піклування, є дорадчими та не тягнуть за собою виникнення будь-яких прав чи обов`язків у батьків щодо батьківських прав та визначення способів участі у вихованні дитини оскільки такий не порушує прав та обов`язків жодного з батьків.

При цьому правові наслідки для батьків виникають виключно в результаті прийняття рішення судом, в ході якого і відбувається оцінка всіх доказів в сукупності, в тому числі і висновку та рішення органу опіки та піклування, який не має наперед встановленої сили для суду, що розглядає спір про позбавлення батьківських прав.

Виконавчим комітетом Шевченківської у м. Полтаві ради як органом опіки і піклування був наданий письмовий висновок щодо доцільності позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судом встановлено, що відповідачка умисно не ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дитини, не вчиняла будь-яких правопорушень відносно доньки, тобто умисно не ухиляється від виконання батьківських обов`язків.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України.

Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Вказані висновки викладені в постановах Верховного Суду від 06.05.2020 у справі № 753/2025/19, від 06.05.2020 у справі № 641/2867/17-ц.

Проаналізувавши надані докази, а також вказані вище законодавчі норми, виходячи з принципів об`єктивності, законності та справедливості, суд приходить до висновку, що позов про позбавлення батьківських прав задоволенню не підлягає, оскільки позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для матері, так і для дитини та відповідно до положень ст. 166 СК України позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Керуючись ст. ст. ст.ст. 7,10, 76-83, 95, 258-259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, ст.ст.4, 12, 13, 81, 133, 137, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, ст.ст. 7, 19, 150, 155, 164, 165 СК України суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог: Служба по справах дітей виконавчого комітету Шевченківської районної в місті Полтаві ради про позбавлення батьківських прав - відмовити в повному обсязі.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду як суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду виготовлено 18.04.2025 року.

Сторони у справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , АДРЕСА_2 , РНОКПП не відомий

Третя особа: Служба у справах дітей виконавчого комітету Шевченківської районної у місті Полтаві ради, код ЄДРПОУ 05384695, м. Полтава, вул.Івана Мазепи,30.

Суддя Материнко М.О