Ухвала

від 18.04.2025 по справі 692/439/25

ДРАБІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 692/439/25

Провадження № 2-о/692/24/25

18.04.2025

У Х В А Л А

18 квітня 2025 року с-ще Драбів

Суддя Драбівського районного суду Черкаської області Левченко Л.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Відділ «Центр надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Драбівської селищної ради, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,

ВСТАНОВИЛА:

Заявник ОСОБА_1 звернулась до Драбівського районного суду Черкаської області з заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.

У своїй заяві ОСОБА_1 просить встановити факт належності їй правовстановлюючого документа: договору від 16.05.1983, укладеного щодо купівлі будинку з надвірними будівлями в АДРЕСА_1 , посвідченого державним нотаріусом Драбівської державної нотаріальної контори Таранущенко Г.М .

В обґрунтування заяви вказує, що вказані у договорі її дані, як покупця, в частині прізвища та по батькові не збігаються з даними її паспорту, з моменту укладення договору минуло 42 роки і Драбівська державна нотаріальна контора Української ССР ліквідована, тому у заявника відсутня можливість звернутись для внесення виправлень у зазначений договір.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про: 1) обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи; 2) надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності; 3) визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою; 4) усиновлення; 5) встановлення фактів, що мають юридичне значення; 6) відновлення прав на втрачені цінні папери на пред`явника та векселі; 7) передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність; 8) визнання спадщини відумерлою; 9) надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку; 10) примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу; 11) розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб.

Частинами першою та другою статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Можна зробити висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК України, не є вичерпним.

При вирішенні питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, окрім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов`язаний з`ясувати питання про підсудність та юрисдикційність. Оскільки чинним законодавством передбачено позасудове встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, то суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу.

Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито - закриває провадження у ній. Такі висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року по справі № 320/948/18.

Згідно частини 3 ст. 51 ЗУ «Про нотаріат» у разі виявлення нотаріусом або посадовою особою, які вчиняють нотаріальні дії, що ними допущено помилку при вчиненні нотаріальної дії або вчинена нотаріальна дія не відповідає законодавству, нотаріус або посадова особа, які вчиняють нотаріальні дії, зобов`язані повідомити про це сторони (осіб), стосовно яких вчинено нотаріальну дію, для вжиття заходів щодо скасування зазначеної нотаріальної дії відповідно до законодавства. Анатолічні положення вказано у главі 15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Згідно положень п. 6.16 Правил ведення нотаріального діловодства у разі виявлення нотаріусом у тексті нотаріального документа, який створений ним у результаті вчинення нотаріальної дії, технічної помилки, яка не змінює змісту документа та не впливає на права особи(іб), щодо якої(их) було вчинено нотаріальну дію (описка, друкарська або граматична помилка), нотаріус може виправити таку помилку.

Згідно положень ст. 50 ЗУ «Про нотаріат» нотаріальна дія або відмова у її вчиненні оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії.

Таким чином, чинним законодавством передбачено можливість виправлення помилок у тексті нотаріального документа та оскарження відмови у вчиненні такої нотаріальної дії.

У той же час, з наданих документів не вбачається, що заявник застосовувала досудовий порядок вирішення питання виправлення помилки та зверталась до нотаріальних органів щодо виправлення помилок у вказаному договорі і отримала відмову у вчиненні такої дії.

При цьому посилання заявника на ліквідацію Драбівської державної нотаріальної контори Української ССР та, відповідно, неможливості виправити помилку у позасудовому порядку, визнається судом неспроможним, оскільки договір від 16.05.1983 було посвідчено державним нотаріусом Драбівської державної нотаріальної контори, яка є діючою на даний час і доказів її ліквідації не надано.

Окрім того, суд звертає увагу, що заінтересованою особою вказано Відділ «Центр надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Драбівської селищної ради, код ЄДРПОУ 34226402, однак жодного обґрунтування вказаного твердження не надано. Не є зрозумілим у чому полягає заінтересованість вказаної особи у даній справі, оскільки з матеріалів справи не вбачається, що заявник зверталась до представника (представників) заінтересованої особи з вказаного питання.

Крім того, Відділ «Центр надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Драбівської селищної ради є структурним підрозділом виконавчого комітету Драбівської селищної ради, та не є самостійною юридичною особою.

Отже, у суду відсутні підстави для відкриття провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , оскільки законодавством передбачено позасудовий порядок вирішення цього питання і заявник не позбавлена можливості вирішити вказане питання шляхом звернення до Драбівської державної нотаріальної контори.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи вищевикладене, суддя приходить до висновку про відмову у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Відділ «Центр надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Драбівської селищної ради, про встановлення факту належності правовстановлюючого документа.

Керуючись ст.ст. 186, 251, 257, 260-261, 353-354 ЦПК України, суддя

УХВАЛИЛА:

Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Відділ «Центр надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Драбівської селищної ради, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів.

Суддя Л.О. Левченко