Постанова від 03.04.2025 по справі 910/26/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" квітня 2025 р. Справа№ 910/26/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Остапенка О.М.

суддів: Суліма В.В.

Сотнікова С.В.

за участю секретаря судового засідання Карпової М.О.

у присутності представників сторін:

від ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі": Гуменюк Т.М. за довіреністю

розпорядник майна боржника арбітражний керуючий Мучінський І.Д.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.11.2024 року

у справі №910/26/22 (суддя Омельченко Л.В.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Київгазтрейд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Клінічний санаторій

"Жовтень"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2024 року у справі №910/26/22 відмовлено ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" у визнанні кредитором ТОВ "Клінічний санаторій "Жовтень" на суму 3 641 049,23 грн.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.11.2024 року у справі №910/26/22 та прийняти нове рішення, яким визнати грошові вимоги ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" до боржника на суму 3 641 049,23 грн.

Згідно витягу з протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 10.12.2024 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Сулім В.В., Корсак В.А.

Ухвалою суду від 16.12.2024 вищевказаною колегією суддів відкладено вирішення питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.11.2024 у справі №910/26/22, повернення даної апеляційної скарги або залишення її без руху до надходження матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду та витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/26/22.

23.12.2024 року супровідним листом Господарського суду міста Києва №910/26/22/7453/24 від 20.12.2024 року витребувані матеріали даної справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Слід зазначити, що головуючий суддя Остапенко О.М. з 20.12.2024 року по 13.01.2025 року перебував у відпустці, тому матеріли справи фактично були передані судді 14.01.2025 року.

Ухвалою суду від 20.01.2025 року апеляційну скаргу ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.11.2024 року у справі №910/26/22 залишено без руху у зв`язку з неподанням доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі з визначенням строку для усунення недоліків апеляційної скарги, зокрема, надати докази сплати судового збору у розмірі 2926,40 грн.

Відповідно до довідки про доставку електронного документа, ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху від 20.01.2025 надіслано одержувачу ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" через систему "Електронний суд" 22.01.2025 та в цей же день о 21:11 отримано останнім в електронному кабінеті.

Отже, зазначене судове рішення вважається врученим скаржнику згідно ч.6 ст.242 ГПК України з наступного робочого дня після отримання його до електронного кабінету через систему "Електронний суд", тобто 23.01.2025.

Таким чином, граничний строк для усунення недоліків апеляційної скарги, з урахуванням вихідних днів, є 03.02.2025 року.

31.01.2025 через систему "Електронний суд", тобто у встановлений судом строк, скаржником на виконання вимог ухвали від 20.01.2025 надано докази сплати судового збору.

У зв`язку з перебуванням судді Корсака В.А. на лікарняному витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.02.2025 року для розгляду справи №910/26/22 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М., судді: Сулім В.В., Сотніков С.В.

Ухвалою суду від 11.02.2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.11.2024 року у справі №910/26/22, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду на 03.04.2025 року за участю повноважних представників учасників провадження у справі.

У поданому через систему "Електронний суд" відзиві на апеляційну скаргу розпорядник майна боржника арбітражний керуючий Мучінський І.Д. просив задовольнити апеляційну скаргу частково.

Представник скаржника в судовому засіданні 03.04.2025 року вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.11.2024 року у справі №910/26/22 та прийняти нове рішення, яким визнати грошові вимоги ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" до боржника на суму 3 641 049,23 грн.

Розпорядник майна боржника арбітражний керуючий Мучінський І.Д. в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав частково, просив її задовольнити в частині вимог щодо заборгованості з вартості перетікань реактивної електричної енергії.

Представники інших учасників провадження у справі в судове засідання не з`явились, причини неявки суду не повідомили. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

03.04.2025 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови Північного апеляційного господарського суду у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення присутніх представників учасників провадження у справі, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" підлягає частковому задоволенню, а ухвала місцевого господарського суду від 25.11.2024 року у даній справі - скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення кредиторських вимог, з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.

Згідно ст. 1 КУзПБ кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

В силу положень ч.ч. 1, 2 ст. 45 наведеного кодексу, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Кредитор, за заявою якого відкрито провадження у справі, має право заявити додаткові грошові вимоги до боржника у межах строку, встановленого частиною першою цієї статті.

Забезпечені кредитори зобов`язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення.

Забезпечені кредитори можуть повністю або частково відмовитися від забезпечення. Якщо вартості застави недостатньо для покриття всієї вимоги, кредитор повинен розглядатися як забезпечений лише в частині вартості предмета застави. Залишок вимог вважається незабезпеченим.

Склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов`язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.

Згідно ч. 2 ст. 47 КУзПБ у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.

У разі необхідності господарський суд може оголосити перерву в попередньому засіданні.

За результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються:

- розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів;

- розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів;

- дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів;

- дата підсумкового засідання суду, на якому буде постановлено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство, чи ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду, яке має відбутися у строки, встановлені частиною другою статті 44 цього Кодексу.

Розпорядник майна за результатами попереднього засідання вносить до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов`язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги.

Неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов`язань у шосту чергу.

Погашення неустойки (штрафу, пені) у справі про банкрутство можливе лише в ліквідаційній процедурі.

Ухвала попереднього засідання є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів. Для визначення кількості голосів для участі у представницьких органах кредиторів зі складу вимог конкурсних кредиторів виключається неустойка (штраф, пеня).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, у провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа №910/26/22 про банкрутство ТОВ "Клінічний санаторій "Жовтень", провадження у якій відкрито ухвалою суду від 01.02.2022 року за заявою ТОВ "Київгазтрейд". Повноваження розпорядника майна боржника виконує арбітражний керуючий Мучінський І.Д.

Відповідне оголошення про відкриття відносно ТОВ "Клінічний санаторій "Жовтень" справи про банкрутство офіційно оприлюднено на веб-сайті Вищого господарського суду України 07.02.2022 року за №68347.

08.06.2022 року, тобто з пропуском встановленого ст. 45 КУзПБ строку, до суду першої інстанції надійшла заява ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" з грошовими вимогами до боржника на загальну суму 3 641 049,23 грн., з яких: 3 546 368,08 грн. за необліковану електричну енергію; 1 435,47 грн. за послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії; 18364,85 грн. три відсотки річних; 67 668,59 грн. інфляційний втрат та 2250,24 грн. витрат на проведення експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.01.2023, серед іншого, визнано ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" кредитором ТОВ "Клінічний санаторій "Жовтень" на суму 3 641 049,23 грн., з яких: 4 962,00 грн. - вимоги першої черги, 3 636 087,23 грн. - вимоги четвертої черги.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2023 ухвалу Господарського суду м. Києва від 19.01.2023 в частині грошових вимог ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" у справі №910/26/22 залишено без змін.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.08.2023 судові рішення судів попередніх інстанцій в частині грошових вимог ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" скасовано, а справу у скасованій частині передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Приймаючи дану постанову Верховний Суд виходив з передчасності висновків судів з огляду на ненадання оцінки ключовим доводам боржника щодо пропуску встановленого пунктом 8.2.6 ПРРЕЕ 60-денного строку для розгляду акту про порушення та відсутності у висновку експертизи встановленого факту пошкодження пломб.

За результатами нового розгляду справи ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.03.2024 визнано ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" кредитором боржника на суму 3 646 011,23 грн., з яких: 4 962,00 грн. - 1 черга; 3 641 049,23 грн. - четверта черга.

Постановою Північного апеляційного господарського від 19.06.2024 року апеляційну скаргу розпорядника майна боржника задоволено частково. задоволено пункт 2 прохальної частини апеляційної скарги щодо відмови у задоволенні клопотання ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" щодо поновлення пропущеного тридцятиденного строку для подачі письмової заяви з вимогами до боржника згідно зі статтею 45 КУзПБ. В решті апеляційну скаргу залишено без задоволення. Змінено мотивувальну частину ухвали Господарського суду міста Києва від 27.03.2024 щодо задоволення клопотання ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" щодо поновлення пропущеного тридцятиденного строку для подачі письмової заяви з вимогами до боржника згідно зі статтею 45 КУзПБ. В цій частині мотивувальну частину ухвали Господарського суду міста Києва від 27.03.2024 викладено в редакції цієї постанови. В решті ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.03.2024 у справі №910/26/22 залишено без змін.

Суди виходили з того, що боржником було порушено договірні зобов`язання, що спричинило утворення за період з 01.12.2021 по 01.02.2022 заборгованості за послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії.

Крім того, судами встановлено несанкціоноване втручання у конструкцію пломб, що стало підставою для нарахування вартості необлікованої електричної енергії, а також зазначено, що кредитором не було порушено 60-денний строк для розгляду акту про порушення.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.09.2024 року постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2024 року та ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.03.2024 року у справі №910/26/22 скасовано, а справу в частині розгляду грошових вимог ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" направлено до Господарського суду міста Києва на новий розгляд.

Приймаючи дану постанову, суд касаційної інстанції зазначив, що суди попередніх інстанцій надали перевагу доказу, наданого кредитором щодо дати отримання ним висновку експертного дослідження та формально відхили докази, на які посилався розпорядник майна, без наведення мотивів надання такої переваги у світлі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та означеного вище принципу змагальності.

Також суди попередніх інстанцій не перевірили, чи наявність на пломбах механічних та термічних пошкоджень, а також несанкціоноване втручання в їх конструкцію, призвели до порушення цілісності пломб.

З урахуванням наведеного, суди попередніх інстанцій дійшли передчасних висновків щодо наявності підстав для визнання грошових вимог кредитора у повному обсязі.

За наслідками нового розгляду справи ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2024 року у справі №910/26/22 відмовлено ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" у визнанні кредитором ТОВ "Клінічний санаторій "Жовтень" на суму 3 641 049,23 грн.

Ухвалу суду мотивовано недоведеністю та необґрунтованістю заявлених грошових вимог у повному обсязі.

ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" з даною ухвалою суду не погоджується та в поданій апеляційній скарзі посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, а також порушення норм матеріального та процесуального права.

За твердженням скаржника, наявним у справі висновком експертного дослідження встановлено наявність слідів несанкціонованого втручання у конструкцію пломб, що стало підставою для нарахування вартості необлікованої електричної енергії, а також наголошено, що кредитором не було порушено 60-денний строк для розгляду акту про порушення.

Окрім наведеного, апелянтом зазначено, що місцевим господарським судом не враховано заявлену кредитором вимогу щодо заборгованості за послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії.

Переглядаючи в апеляційному порядку законність винесення вказаної ухвали, колегія суддів вбачає підстави для часткового задоволення апеляційної скарги і скасування такої ухвали з прийняттям нового судового рішення про часткове визнання грошових вимог ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, між АЕК "Київенерго", правонаступником якого є ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі", та ДП "Клінічний санаторій "Жовтень" ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця укладено договір про постачання електричної енергії від 10.01.1991 №473.

30.03.2010 між АЕК "Київенерго", правонаступником якого є ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" (постачальник), та ДП "Клінічний санаторій "Жовтень" ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", правонаступником якого є ТОВ "Клінічний санаторій "Жовтень" (споживач), було укладено додаткову угоду, якою договір про постачання електричної енергії від 10.01.1991 №473 викладено в новій редакції.

Відповідно до розділу 1 договору №473 постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача за об`єктами споживача згідно з умовами цього договору та додатків до договору, що є його невід`ємною частиною, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатків до договору, що є його невід`ємними частинами. Точка продажу електричної енергії: ТП-4478 РУ-0,4 кВ; ТП-3979 РУ 0,4 кВ.

З 01.01.2019 розподіл електричної енергії на об`єкті боржника за адресою: м. Київ, Конча-Заспа, Столичне шосе, 27 км здійснюється на підставі договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, до умов якого приєднано ТОВ "Клінічний санаторій "Жовтень", згідно з пунктом 4 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 14.03.2018 №312, на умовах договору про постачання електричної енергії №473 з особовим рахунком 3209473.

Згідно з п. 8.6 договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у разі порушення розрахункового обліку з вини споживача споживач сплачує оператору системи розподілу вартість необлікованої електроенергії, визначену відповідно до вимог Правил роздрібного ринку електричної енергії.

Як зазначає енергопостачальник, ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" за період з 01.12.2021 до 01.02.2022 надало ТОВ "Клінічний санаторій "Жовтень" послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії станом на загальну суму 1 435,47 грн., що підтверджується актами надання послуг із збереження перетікання реактивної електричної енергії за період з 01.12.2021 по 01.02.2022, додатками до рахунків, рахунками, які сформовані в електронному вигляді через веб-сервіс "Особистий кабінет", який розміщений на сайті ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" та підписані уповноваженою особою.

Окрім того, 12.05.2021 уповноваженими представниками ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" (Кредитора) в присутності представника Споживача - Василенка Віктора Анатолійовича на об`єкті за адресою: м. Київ, Конча-Заспа, Столичне шосе, 27 км, зафіксовано порушення, яке продемонстровано представнику Споживача, а саме: порушення п.п. 2.3.2, 2.3.4, 5.5.5 ПРРЕЕ, п.п. 5.16.11, 5.16.18, 5.16.19, 6.4.2 ККОЕЕ, що відповідає порушенню п. 8.4.2 ПРРЕЕ - пошкодження пломб, пломби мають сліди механічного впливу, пломба №С42503859, яка встановлена на дверях шафи обліку, та пломба №С42503860, яка встановлена на комірці трансформаторів струму (двері), що підтверджується Актом технічної перевірки та/або опломбування засобів обліку електричної енергії від 08.06.2018 №1154.

В акті технічної перевірки та/або опломбування засобів обліку електричної енергії зазначено, що споживач приймає на відповідальне збереження всі пломби, індикатори встановлені на вказаних в цьому акті засобах обліку і на перерахованому устаткуванні і несе відповідальність згідно зі статтею 17 Закону України "Про електроенергетику", Правил користування електричною енергією, інших нормативно-правових актів та умов договору про постачання електричної енергії.

Виявлені порушення 12.05.2021 були зафіксовані представниками кредитора в акті про порушення від 12.05.2021 №001201.

Пломби №С42503859 та №С42503860 були вилучені представниками кредитора, укладені в пакет та опломбовані пломбою №ЗР2004887.

23.06.2021 року відбулося засідання комісії ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" з розгляду акту про порушення за відсутності Споживача.

Відповідно до протоколу від 23.06.2021 №1002 комісією на засіданні було прийнято рішення про направлення пошкоджених пломб до експертної спеціалізованої установи для отримання незалежного експертного висновку та проведення повторного засідання комісії з розгляду Акту про порушення після отримання висновку експерта.

Судовим експертом Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Єщенко К.І. було проведено дослідження номерних пломб №№С42503859 та С42503860, що підтверджується Висновком експертного дослідження від 16.07.2021 №ЕД-19-21/22211-ТР та Актом здавання-приймання робіт (послуг) від 15.07.2021 №2995/21.

За результатами проведеного дослідження експертом встановлено наявність слідів несанкціонованого втручання у конструкції пломб, що підтверджується інформацією, зазначеною у Висновку.

Після отримання Висновку експертного дослідження на адресу Споживача ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" було направлено лист від 27.07.2021 №3/01/3/22928, яким запрошено останнього на засідання комісії 31.08.2021 о 10:45 з розгляду акту про порушення. Цей лист було отримано споживачем 10.08.2021, проте на засідання комісії споживач не з`явився.

31.08.2021 відбулося повторне засідання комісії, на якому ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" було прийнято рішення про необхідність доопрацювання матеріалів за актом про порушення з урахуванням висновку експертного дослідження та перенесення засідання на іншу дату, що підтверджується протоколом від 31.08.2021 №1341.

14.09.2021 ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" листом №3/01/3/29698 було повідомлено споживача про дату, час і місце проведення наступного засідання комісії з повторного розгляду Акту про порушення, що призначено на 22.09.2021 о 11:30. Зазначений лист було вручено споживачу нарочно.

22.09.2021 відбулося повторне засідання комісії, на якому ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" було розглянуто акт про порушення та прийнято рішення здійснити споживачу нарахування у розмірі 3 546 368,08 грн. за необліковану електричну енергію за період з 24.11.2020 по 12.05.2021 (з дати останнього контрольного огляду засобу комерційного обліку) згідно з п. 8.4.10 ПРРЕЕ та за формулою №4 ПРРЕЕ. Крім того, кредитором нараховані 3% річних у розмірі 18 363,39 грн. та інфляційна складова боргу в розмірі 67 657,61 грн. Окрім того, кредитором нараховано боржнику вартість проведення експертного дослідження в сумі 2 250,24 грн.

Беручи до уваги обов`язкові до виконання вказівки Верховного Суду щодо дослідження обставин дотримання/порушення кредитором встановленого ПРЕЕ строку розгляду акту, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з підпунктом 8.2.4 ПРРЕЕ у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до порядку, визначеного главою 8.4 цього розділу.

У разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 8 до цих Правил (пункт 8.2.5 ПРРЕЕ у редакції, чинній на момент складення акту про порушення від 12.05.2021).

За змістом пункту 8.2.6 наведених акт про порушення, не розглянутий у визначеному цими Правилами порядку протягом 60 календарних днів від дня його складення, вважається недійсним та підлягає скасуванню (крім випадків необхідності проведення експертизи пломб, індикаторів та/або засобу вимірювальної техніки електричної енергії для встановлення факту порушення). Якщо для розгляду акта про порушення необхідні результати експертного дослідження, зазначений термін розгляду відраховується з дати їх отримання оператором системи від експертної установи.

У постанові від 13.08.2019 року у справі №904/4792/18 Верховний Суд погодився із висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, акт про порушення є недійсним, підлягає скасуванню та не може слугувати підставою для нарахування споживачу вартості необлікованої електричної енергію за порушення, зафіксоване таким актом з огляду на встановлені обставини розгляду акту з порушенням терміну, встановленому пунктом 8.2.6 ПРРЕЕ.

Як встановлено судом 12.05.2021 представники кредитора провели контрольний огляд на об`єкті споживача та склали акт, в якому зафіксували порушення (пункт 8.4.2 ПРРЕЕ - пошкодження пломб), зазначили, що пломби мають сліди механічного впливу: пломба, яка встановлена на дверях шафи обліку, та пломба, яка встановлена на комірці трансформаторів струму (двері).

23.06.2021 відбулося засідання комісії ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" з розгляду цього акту, яка прийняла рішення про направлення пошкоджених пломб до експертної спеціалізованої установи для отримання незалежного експертного висновку та проведення повторного засідання комісії після отримання висновку експерта.

Висновок експертного дослідження було складено 16.07.2021 року та зареєстрований кредитором 26.07.2021 року.

Разом з тим, згідно відповіді ДНДЕКЦ МВС України за №19/17-422-2023 від 06.01.2023, надано на виконання вимог ухвали суду, висновок експертного дослідження від 16.07.2021 року №ЕД-19-21/22211-ТР надано представнику ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" 20.07.2021 року, що підтверджується відповідними записами в реєстраційних журналах, папці-справі на експертне провадження та автоматизованій системі управління діяльністю експертної установи.

Тобто, відповідно до витребуваної судом інформації, яка не заперечується самим кредитором, датою отримання ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" нарочно висновку експертного дослідження є саме 20.07.2021 року.

Доводи апелянта про те, що датою отримання висновку експертного дослідження слід вважати не дату його фактичного отримання уповноваженою особою кредитора (20.07.2021 року), а дату його реєстрації у системі діловодства Енергопостачальника (26.07.2021 року) є безпідставними та колегією суддів відхиляються з тих підстав, що відмітка (номер та дата реєстрації) вхідної кореспонденції сама по собі не свідчать про дату отримання документа, а лише фіксує факт реєстрації кореспонденції при її надходженні, а тому не є належним підтвердженням отримання такої документації, оскільки реєстрація вхідної кореспонденції є односторонньою дією і не може бути самостійним доказом отримання певного документа у певну дату, позаяк така відмітка проставляється власноруч отримувачем, який є зацікавленою особою.

При цьому, посилання апелянта на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 07.10.2021 року по справі №908/3352/20, колегією суддів до уваги не беруться з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Щодо визначення подібності правовідносин колегія суддів звертається до правової позиції, викладеної у п. 5.5 мотивувальної частини постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 року у справі №922/2383/16, згідно якої під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин. (Аналогічний правовий висновок викладено також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №910/5394/15-г, від 12.12.2018 у справі №2-3007/11, від 16.01.2019 у справі №757/31606/15-ц та в подальшому знайшов своє відображення у постанові Верховного Суду від 11.01.2022 у справі №17-14-01/1494).

За висновками колегії суддів апеляційного господарського суду, фактичні обставини, які формують зміст правовідносин, у наведеній апелянтом справі та у справі, що наразі є предметом розгляду, є різними.

Так, у наведеній апелянтом справі висновок експертного дослідження було спрямовано на адресу Енергопостачальника поштовим відправленням, а не було передано особисто представнику апелянта нарочно.

Отже, вказані обставини виключають подібність спірних правовідносин, а тому висновки суду у згаданій справі не є релевантними у даній справі.

Пунктом 8.2.6. ПРРЕЕ передбачено здійснювати відлік 60-денного строку розгляду акту з моменту отримання експертного дослідження.

Відтак, судом встановлено, що комісією енергопостачальника розглянуто акт про порушення від 12.05.2021, з урахуванням дати отримання висновку експертного дослідження (20.07.2021) лише 22.09.2021, тобто після закінчення строку, встановленого п. п. 8.2.6. ПРРЕЕ, тому за приписами пункту 8.2.6 ПРРЕЕ вказаний вище акт про порушення від 22.09.2021 визнається недійсним.

Що стосується вказівок Верховного Суду в частині дослідження обставин пошкодження цілісності пломб, колегія суддів зазначає наступне.

Крім того, відповідно до пп. 1 пункту 8.4.2. Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ) пошкодженням пломби є:

- порушення цілісності пломб;

- порушення цілісності пломбувального матеріалу, на якому встановлені пломби (дріт, кордова нитка тощо);

- порушення цілісності гвинтів, на яких закріплено пломбувальний матеріал.

Відповідно до п. 8.4.4. ПРРЕЕ факт пошкодження пломб та/або індикаторів, та/або засобів вимірювальної техніки, факт втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки, крім випадків спрацювання індикаторів (фіксації індикаторами впливу фізичних полів), має бути підтверджений експертизою, проведеною спеціалізованою організацією (підприємством), яка має право на її проведення відповідно до законодавства.

Тобто експертне дослідження, підтверджуючи або спростовуючи попередні висновки енергопостачальника про факт пошкодження пломб, повинно насамперед надати відповідь про порушення цілісності пломби; питання щодо втручання можуть бути поставлені на вирішення експерту лише стосовно засобів вимірювальної техніки, а не пломб; наявність слідів втручання до пломби не обов`язково свідчить про її пошкодження, у разі збереження цілісності пломб.

Подібних висновків дотримується також Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 26.03.2024 року у справі №917/195/23.

Так, у висновку експертного дослідження зазначено наступне: "... встановлено, що корпус кожної пломби забезпечує утримання механізму замикання (якорю). Перевіркою міцності кріплення пломбувального елементу всередині кожної пломби шляхом прикладання зусилля на його кінці встановлено, що він залишається зафіксованим у корпусі пломби." (сторінка 5 експертного дослідження). Крім того: "... наявність на зовнішній поверхні та всередині корпусу пломб дрібних волокон і часток сірого та жовтого кольорів свідчать про утворення зазначених слідів в процесі експлуатації пломб. (сторінка 12), .. Локалізація та особливості відображення слідів у вигляді тонких дугоподібних смуг на зовнішніх бічних поверхнях корпусу пломб та в місцях розташування отворів для проходження пломбувального елементу, деформації зовнішніх елементів корпусу над отворами для пломбувального елемента, а також заглиблень на внутрішній поверхні корпусу та вигину матеріалу на його зовнішній поверхні вздовж верхнього краю с характерною для утворення таких слідів під виробництва пломб... Наявність всередині пломб прозорої безбарвної рідини між деякими елементами якоря та внутрішньою поверхнею корпусу, з якою вони контактують, може бути обумовлена як процесом експлуатації пломб, так і несанкціонованим втручанням у їх конструкцію." (сторінка 13 дослідження).

Отже, висновки експертного дослідження вказують на цілісність пломб, відсутність слідів повторного навішування та збереження їх функції пломбуючої дії. Наявність слідів "несанкціонованого" втручання в конструкцію пломб не є свідченням пошкодження такої пломби, та не відповідає термінологічному змісту поняття "пошкодження пломби", наведеному в пп.1 п.8.4.2 глави 8.4 розділу VIII ПРРЕЕ та позиції Верховного Суду у згаданій вище постанові від 26.03.2024 у справі №917/195/23 щодо застосування пп.1,2 п.8.4.2 глави 8.4 ПРРЕЕ.

Більш того, як було встановлено судом, здійснити відповідну перевірку та надати суду інформацію щодо порушення цілісності пломб та пломбувального матеріалу, на якому встановлені пломби, а також порушення цілісності гвинтів, на яких закріплено пломбувальний матеріал, представником ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" не вбачається можливим через сплив трьох років з моменту фіксації пломби і експертного дослідження, яке відбулося у 2021 році.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши заяву кредитора на підставі наданих останнім та наявних у справі доказів, судова колегія не вбачає підстав для визнання кредиторських вимог ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" до боржника на суму 3 546 368,08 грн. за необліковану електричну енергію, нараховані на неї три відсотки річних та інфляційні втрати, а також 2250,24 грн. витрат на проведення експертизи.

Щодо вимог в частині заборгованості за послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії слід зазначити наступне.

Як було зазначено вище, між АЕК "Київенерго", правонаступником якого є ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі", та Дочірнім підприємством "Клінічний санаторій "Жовтень" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця укладено Договір про постачання електричної енергії від 10.01.1991 №473.

30.03.2010 між АЕК "Київенерго", правонаступником якого є ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі", та Дочірнім підприємством "Клінічний санаторій "Жовтень" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", правонаступником якого є ТОВ "Клінічний санаторій "Жовтень" було укладено Додаткову угоду, якою Договір про постачання електричної енергії від 10.01.1991 №473 викладено в новій редакції.

В пункті 9.1 Договору №473 сторони визначили, що укладені сторонами додатки до моменту укладення цієї угоди є чинними на весь період дії Договору та є його невід`ємними частинами. Аналогічні умови закріплені в пункті 2 Додаткової угоди від 30.03.2010.

Враховуючи положення діючого законодавства, яке регулює відносини між учасниками ринку електричної енергії, підписана заява-приєднання споживача не є єдиним та обов`язковим доказом приєднання споживача до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, виходячи з наступного.

Правовідносини між учасниками ринку електричної енергії, якими є кредитор (Оператор системи розподілу) та боржник (Споживач), регулюються чинним законодавством України, зокрема, Законом України "Про ринок електричної енергії", Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312, Кодексом систем розподілу, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №310. Кодексом комерційного обліку електричної енергій затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №311 та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють правовідносини у цій сфері.

Відповідно до п. 2 Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 року №312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови,

У відповідності до п. 6 даної Постанови до укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, який укладається зі споживачем, договірні відносини між споживачем та суб`єктом господарювання, що провадить діяльність з розподілу електричної енергії на підставі ліцензії з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами (або ОСР як правонаступником за договорами про користування електричною енергією та договорами про постачання електричної енергії), урегульовуються окремими положеннями діючих договорів про користування електричною енергією або договорів про постачання електричної енергії (у частині взаємовідносин споживача і електророзподільної організації), які не суперечать вимогам чинного законодавства у сфері електроенергетики. Зокрема, сторони керуються вимогами діючих договорів про користування електричною енергією (про постачання електричної енергії) з питань потужності, якості електроенергії, окремих процедурних питань тощо. У разі виникнення суперечності між нормами діючих договорів про користування електричною енергією (про постачання електричної енергії) та нормами законодавства про електроенергетику сторони керуються вимогами чинного законодавства.

Після укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії договори про користування електричною енергією та договори про постачання електричної енергії продовжують свою дію в частині регулювання відносин щодо заборгованості/переплати за цими договорами з відповідними правами та обов`язками, пов`язаними з такою заборгованістю/переплатою, а також щодо нарахування пені, неустойки, обмеження та припинення постачання електричної енергії тощо.

Пунктом 4 Постанови встановлено, що договір про надання послуг з розподілу електричної енергії вважається укладеним з дати підписання споживачем заяви-приєднання до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, яка повертається споживачем на адресу ОСР, та/або сплати за рахунком (квитанцією), який надсилається (надається) одночасно з договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, та/або з дати, указаної у заяві-приєднанні, якщо споживач протягом указаного в заяві-приєднанні терміну не звернувся до ОСР із запереченнями щодо укладення договору в цілому або щодо окремих умов договору та спожив будь-який обсяг електричної енергії.

Пунктом 2.1.7 ПРРЕЕ закріплено, що у разі незгоди споживача приєднуватися до умов договору про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії споживач не має права використовувати електричну енергію із системи розподілу/передачі та має подати оператору системи письмову заяву про припинення розподілу/передачі електричної енергії на його об`єкт.

Фактом приєднання споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, зокрема, повернення (надання) підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора системи та/або документально підтверджене споживання електричної енергії.

Суд першої інстанції вірно взяв до уваги те, що Боржник не звертався до Кредитора з запереченнями, щодо укладення договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, крім того сплачував деякі рахунки за послуги з перетікання реактивної електричної енергії.

Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

Згідно з п. 2.1.2 ПРРЕЕ оператор системи зобов`язаний укласти договори про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані до електричних мереж на території діяльності відповідного оператора системи. Не допускається розподіл (передача) електричної енергії до точки розподілу електроустановки споживача за відсутності діючого договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з таким споживачем, крім випадку здійснення розподілу (передачі) електричної енергії оператором системи до власних електроустановок.

Відповідно до п. п. 2.1.3, 2.1.5 ПРРЕЕ споживачі укладають договір споживача про розподіл (передачу) електричної енергії шляхом приєднання до публічного договору за наявності чинного паспорта точки розподілу. У разі надання послуги з приєднання до електричних мереж ініціатором укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії є оператор системи.

Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України на основі типового договору, що є додатком 3 до ПРРЕЕ.

Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії за ініціативою споживача або оператора системи відповідно до визначених цими Правилами випадків, як правило, укладається шляхом приєднання споживача за заявою-приєднанням до розробленого оператором системи розподілу договору на умовах складеного оператором системи розподілу паспорта точки розподілу.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" взяті на себе зобов`язання виконав.

Однак, ТОВ "Клінічний санаторій "Жовтень" порушено договірні зобов`язання, внаслідок чого за період з 01.12.2021 по 01.02.2022 заборгованість за послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії станом на 01.06.2022 становить 1435,47 грн., що підтверджується актами надання послуг із збереження перетікання реактивної електричної енергії за період з 01.12.2021 по 01.02.2022, додатками до рахунків, рахунками, які сформовані в електронному вигляді через веб-сервіс "Особистий кабінет", який розміщений на сайті ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" та підписані уповноваженою особою. Також, вказана заборгованість підтверджується банківською карткою підприємства за період з 01.12.2021 по 01.02.2022.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Крім того, згідно із ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити 3% річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

У зв`язку з тим, що боржник за період з 01.12.2021 по 01.02.2022 належним чином не виконав зобов`язання в частині своєчасної оплати вартості послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії у розмірі 1435,47 грн. з ПДВ, кредитором нараховані 3% річних у розмірі 1,46 грн. та інфляційна складова боргу в розмірі 10,98 грн.

Перевіривши надані суду розрахунки, колегія суддів вважає їх обґрунтованими і арифметично правильними, а тому погоджується з доводами скаржника про задоволення вказаних вимог у цій частині.

Господарський суд міста Києва наведених вище фактичних обставин справи у їх сукупності, які встановлені судом апеляційної інстанції, не врахував, чим допустив неповне дослідження обставин справи та невірне застосування норм матеріального та процесуального права, що, в свою чергу, призвело до ухвалення помилкового рішення про відмову у задоволенні заявлених кредиторських вимог у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, кредитор просив суд визнати поважними причини пропуску кредитором тридцятиденного строку для подачі письмової заяви з вимогами до боржника, згідно зі ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, поновити даний строк та визнати кредиторські вимоги ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" з наданими кредитору правами, який подав вимоги у визначений ст. 45 КУзПБ строк.

З цього приводу судова колегія зазначає, що встановлений ч. 1 ст. 45 КУзПБ строк не підлягає поновленню незалежно від причин, які зумовили його пропуск, з огляду на наступне.

В силу частини 1 статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України (далі - ГПК України). Застосування положень ГПК України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стаття 113 ГПК України розрізняє такі види процесуальних строків: строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день (частини 1, 4 статті 116 ГПК України).

Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (стаття 118 ГПК України).

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду (частини 1, 2 статті 119 ГПК України).

У процедурі банкрутства процесуальні норми ГПК України мають універсальний характер, адже розраховані як на позовне провадження, так і на процедуру банкрутства, але їх застосування у цій процедурі здійснюється з урахуванням особливостей правового регулювання розгляду конкретного питання, передбачених КУзПБ, норми якого є спеціальними стосовно норм ГПК України.

Одним із таких питань є заявлення конкурсними кредиторами вимог до боржника у справі про банкрутство, строк на здійснення якого, початок перебігу такого строку та наслідки його спливу визначені статтею 45 КУзПБ.

Відповідно до положень частин 1, 4 статті 45 КУзПБ конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення зазначеного строку, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

З аналізу наведеної норми вбачається, що нею встановлено не лише строк для подання конкурсними кредиторами заяв з вимогами до боржника, але й наслідки його пропуску, за яких такий кредитор не втрачає права на подання та розгляд господарським судом відповідної заяви, але в разі визнання його грошових вимог до боржника не має право вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Водночас стаття 45 КУзПБ не передбачає можливості поновлення встановленого нею строку та не ставить застосування наслідків його пропуску в залежність від поважності наведених заявником причин такого пропуску. Подібний за змістом висновок викладений, зокрема, в постанові Верховного Суду від 21.03.2024 року у справі №922/683/23.

Таким чином, ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі", як визнаний судом кредитор, вимоги якого заявлені після завершення строку, визначеного ч. 1 ст. 45 КУзПБ, є конкурсним, однак не має право вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

В силу положень процесуального законодавства та численної практики Верховного Суду судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Крім того, відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права. За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Хаджинастасиу проти Греції", національні суди повинні зазначати з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтується їхнє рішення, що, серед іншого дає стороні можливість ефективно скористатися наявним у неї правом на апеляцію; у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти російської федерації" зазначено, що ще одним завданням вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України").

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Трофимчук проти України" зазначив, що, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Отже, судом апеляційної інстанції в повній мірі досліджено та надано оцінку наявним у справі доказам, обставинам справи і доводам сторін та встановлено неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, та порушення норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного судового рішення.

Інші доводи скаржника судом апеляційної інстанції відхиляються як безпідставні та такі, що не впливають на суть прийнятого судового рішення і не потребують детальної відповіді з огляду на прийняте судом рішення у справі.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

В силу положень ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є нез`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Таким чином, оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду прийнято з порушенням норм чинного законодавства, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, частково знайшли своє підтвердження під час перегляду справи апеляційним господарським судом, а відтак наявні підстави для її часткового задоволення та скасування ухвали суду першої інстанції з прийняттям нового про часткове задоволення грошових вимог кредитора.

Відповідно до ч. 14 ст. 129 ГПК України, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки під час нового розгляду справи в суді першої інстанції не було вирішено питання розподілу судових витрат (сплаченого судового збору за подання апеляційних та касаційних скарг у справі), беручи до уваги прийняття нового рішення в суді апеляційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку покласти на ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" витрати розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Мучінського І.Д. по сплаті судового збору за подання апеляційних та касаційний скарг у даній справі у розмірі 31 558,60 грн.

Керуючись статтями 255, 269, 270, 271, 273, 275, 277, 281-284 ГПК України та Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.11.2024 року у справі №910/26/22 задовольнити частково.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.11.2024 року у справі №910/26/22 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким визнати ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" кредитором боржника на суму 6409,91 грн., з яких: 1447,91 грн. - вимоги четвертої черга та 4 962,00 грн. - першої черги.

4. В решті кредиторських вимог Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" до боржника відмовити.

5. Зобов`язати розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Мучінського І.Д. внести відповідні зміни до реєстру вимог кредиторів.

6. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" на користь розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Мучінського І.Д. 31 558,60 грн. судового збору за подання апеляційних та касаційний скарг у справі №910/26/22.

7. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.

8. Копію постанови суду надіслати учасникам провадження у справі.

9. Справу повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 ГПК України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Повний текст постанови підписано 16.04.2025 року.

Головуючий суддя О.М. Остапенко

Судді В.В. Сулім

С.В. Сотніков