Постанова

від 07.04.2025 по справі 910/14258/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" квітня 2025 р. Справа№ 910/14258/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсака В.А.

суддів: Євсікова О.О.

Алданової С.О.

за участю секретаря судового засідання: Заборовської А.О.,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Кузнецов І.С.

від відповідача: Рогозянський В.І.

розглянувши у закритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Міністерства оборони України

на рішення Господарського суду міста Києва від 28.01.2025, повний текст якого складено та підписано 28.01.2025

у справі № 910/14258/24 (суддя Гумега О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ШВЕЙНА ФАБРИКА "ГАЛАНТ"

до Міністерства оборони України

про стягнення 654 504,00 грн

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

19.11.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "ШВЕЙНА ФАБРИКА "ГАЛАНТ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства оборони України про стягнення неповерненого забезпечення виконання Договору про закупівлю для державних потреб товарів речової служби (за кошти Державного бюджету України) № 286/3/23/327 від 15.08.2023 на суму 654 504,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при виконання Договору виникли обставини непереборної сили. Відповідач визнав факт настання форс-мажорних обставин та уклав з Позивачем Додаткову угоду № 1 про зміну строку поставки до 19.12.2023. Товар був поставлений Відповідачу без порушення цього строку, а отже відсутні правові підстави утримувати суму забезпечення виконання Договору, водночас Відповідачу зазначену суму забезпечення Позивачу не повернув.

Матеріально-правовою підставою позову Позивач обрав ст.1212 ЦК України.

Короткий зміст доводів та заперечень відповідача

Відповідач з позовом не погодився, посилаючись на те, що відповідно до п.1.3 Договору позивач був зобов`язаний поставити Товар у строк до 15.10.2023 року (включно). Остання партія Товару була поставлена позивачем відповідачу 07.11.2023. На підставі п. 12.4 Договору у зв`язку з простроченням строку поставки Товару позивачем, а також не маючи відомостей про наявність обставин непереборної сили, відповідач перерахував забезпечувальний платіж до Державного бюджету України. Лише 23.11.2023 позивач вперше повідомив про існування обставин непереборної сили, а 30.11.2023 сторони уклали Додаткову угоду № 1, якою продовжили строк поставки Товару до 19.12.2023. Проте, укладення Додаткової угоди № 1 про продовження строку поставки не виключає того, що Товар було поставлено невчасно, оскільки така угода укладалася вже після повної поставки Товару.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.01.2025 позов задовольнити повністю. Стягнути з Міністерства оборони України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ШВЕЙНА ФАБРИКА "ГАЛАНТ" 654 504,00 грн забезпечувальний платіж та 7854,04 грн судового збору.

Рішення, з посиланням на ст. 652, 653 ЦК України мотивовано тим, що відповідно до умов укладено між сторонами договору (з урахування Додаткової угоди №1) кінцевим терміном поставки спірної продукції визначено 19.12.2023, тоді як позивач виконав свої зобов`язання за Договором у повному обсязі 07.11.2023. За таких обставин, Суд дійшов висновку про те, що Позивач здійснив поставку товару, в строки узгоджені сторонами до 19.12.2023, а тому Відповідач зобов`язаний повернути позивачу забезпечення виконання Договору у розмірі 654 504,00 грн, на підставі п. 12.3 Договору.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з цим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга, з посиланням на ст.ст. 546, 610, 617, 629,663 ЦК України, ст. ст. 193, 199 ГК України, п. 12 ч. 3 статті 14, ч 6 ст. 16, ст. 27 Закону України "Про публічні закупівлі", мотивована тим, що:

- ТОВ "Швейна фабрика "Галант" неналежним чином виконано зобов`язання з поставки Товару. Товар мав бути поставлений до 15.10.2023, однак Позивачем поставлено Товар з простроченням - 16.10.2023, 27.10.2023, 07.11.2023;

- Позивач не повідомив Відповідача про наявність обставин непереборної сили,

- сума коштів у розмірі 654 504,00 грн, яку просить стягнути Позивач є видом забезпечення виконання Договору, що був правомірно застосований до постачальника в порядку і на умовах, які передбачені цим Договором, отже, у зв`язку із порушенням Позивачем умов договору це забезпечення обґрунтовано перерахована до Державного бюджету України та не підлягає поверненню Позивачу.

Доводи та заперечення позивача

У своєму відзиві на апеляційну скаргу позивач з апеляційною скаргою не погодився, просить залишити оскаржене рішення без змін посилаючись на те, що суд першої інстанції повно дослідив усі обставини справи та правильно застосував норми права, що регулюють спірні відносини.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно протоколу витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.02.2025 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді - Євсіков О.О., Алданова С.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2025 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/14258/24. Відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.

24.02.2025 матеріали справи надійшли до апеляційного суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Господарського суду міста Києва від 28.01.2025 у справі №910/14258/24. Закінчено проведення підготовчих дій. Повідомлено учасників справи про призначення апеляційної скарги до розгляду на 07.04.2025. Роз`яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі не пізніше ніж 31.03.2025. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі не пізніше ніж 31.03.2025. Участь у судовому засіданні для учасників справи не визнавано обов`язковою.

Явка представників учасників справи

Представник відповідача в судовому засіданні 07.04.2025 підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні 07.04.2025 заперечив проти доводів апелянта з підстав, викладених у відзиві та просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Межі перегляду справи судом апеляційної інстанції

Згідно зі ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Статтею 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права дійшов висновку апеляційну скаргу задовольнити, оскаржене рішення скасувати.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Суд першої інстанції, на підстав сукупності належних та допустимих доказів встановив такі обставини правовідносин сторін.

15.08.2023 між Міністерством оборони України та Товариством з обмеженою відповідальністю "ШВЕЙНА ФАБРИКА "ГАЛАНТ" укладено договір № 286/3/23/327 про закупівлю для державних потреб товарів речової служби (за кошти Державного бюджету України) (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору предмет даного договору - Індивідуальне обмундирування (35810000-5) (Куртка вітровологозахисна зимова (тип 2), вид 1) (далі - Товар).

Згідно п. 1.2 Договору постачальник зобов`язується у 2023 році поставити замовнику Товар в асортименті, комплектності, кількості, у строки (терміни), вказані у цьому договорі, а замовник забезпечити приймання та оплату Товару.

Пунктом 1.3 Договору визначена номенклатура Товару, передбаченого до поставки за договором, вимоги згідно яких виготовляється Товар, строки (терміни) виконання договору, визначаються Специфікацією: загальна кількість Товару, яку необхідно поставити - 20 000 шт., ціна за одиницю товару 2 727,10 грн без ПДВ, загальна вартість 54 542 000,00 грн. без ПДВ (65 450 400,00 з ПДВ) із терміном постачання до 15.10.2023 включно.

Пунктом 12.1 Договору визначено, що постачальник забезпечив виконання своїх зобов`язань за Договором в грошовій формі у розмірі 1% від суми Договору.

На стадії виконання цього договору Позивач здійснив забезпечення виконання Договору, що підтверджується платіжною інструкцією № 1871 від 11.08.2023, шляхом перерахуванням на рахунок відповідача грошових коштів у розмірі 654 504,00 грн.

Згідно п.12.2 Договору за письмовим зверненням постачальника замовник повертає постачальнику забезпечення виконання Договору не пізніше 5-ти банківських днів після документального підтвердження належного виконання договірних зобов`язань, крім випадків, передбачених п.12.4.

Відповідно до п.12.3 Договору підставою для повернення забезпечення виконання цього Договору є виконання постачальником всіх умов Договору в частині строків (термінів), асортименту, якості, кількості, комплектності і виключно за цінами згідно умов цього Договору.

Згідно п.12.4 Договору замовник не повертає забезпечення виконання Договору та перераховує грошові кошти визначені пунктом 12.1 Договору до Державного бюджету України у разі, якщо постачальник порушив умови Договору в частині якості, та/або кількості, та/або асортименту, та/або комплектності Товару, та/або строків (термінів) постачання Товару.

Відповідно до пункту 5.9. Договору датою поставки Товару вважається дата вказана одержувачем Товару у посвідченні, що оформлене та підписане відповідно до Додатку 1 до Порядку здійснення контролю за якістю речового майна, що постачається для потреб Збройних Сил України (пункт І розділу II), що затверджений наказом Міністерства оборони України 19.07.2017 № 375 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.12.2017 року за № 1461/31329.

22.11.2023 Київською обласною (регіональною) торгово-промисловою палатою складено Висновок № 704/03.23 про істотну зміну обставин (hardship) та видано сертифікат № 3200-23-4532 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили). Відповідно до даного Сертифікату період дії форс-мажорних обставин складає з 22.09.2023 по 26.11.2023.

23.11.2023 позивач звернувся до відповідача з листом № 2311/01 про внесення зміни до Договору від 15.08.2023 №286/3/23/327 щодо перенесення строків постачання Товару до 19.12.2023 (включно).

30.11.2023 між Міністерством оборони України та Товариством з обмеженою відповідальністю "ШВЕЙНА ФАБРИКА "ГАЛАНТ" укладено Додаткову угоду №1 до Договору від 15.08.2023 № 286/3/23/327, згідно якої п. 1.3 Договору викладено в наступній редакції:

"1.3 Номенклатура Товару, передбаченого до поставки за договором, вимоги згідно яких виготовляється Товар, строки (терміни) виконання договору, визначаються нижчевикладеною Специфікацією: загальна кількість Товару, яку необхідно поставити - 20 000 шт., ціна за одиницю товару 2 727,10 грн без ПДВ, загальна вартість 54 542 000,00 грн. без ПДВ (65 450 400,00 з ПДВ) із терміном постачання до 19.12.2023 включно."

У подальшому, а виконання умов Договору, з урахуванням Додаткової угоди № 1 від 30.11.2023, позивачем у повному обсязі поставлено, а відповідачем прийнято Товар, що підтверджується видатковими накладними № 62 від 04.10.2023, № 65 від 16.10.2023, № 66 від 16.10.2023, № 68 від 26.10.2023, № 69 від 07.11.2023 та посвідченнями № 1084, №1101, №1102, №1148, №1175.

Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про наявність зауважень чи заперечень відповідача щодо поставленої позивачем продукції. Вказані обставини не заперечувались відповідачем у його заяві по суті спору.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції

За результатами апеляційного перегляду справи колегія дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги виходячи з такого.

Відповідно до частини першої статті 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

У ст. 663 ЦК України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Частинами 1, 2 статті 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах (частина 1 статті 652 ЦК України).

Правові наслідки зміни або розірвання договору визначені ст. 653 ЦК України. У разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо (ч. 1).

Відповідно до частини 1 статті 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 199 ГК України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов`язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу.

Згідно з частиною другої статті 546 ЦК України договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

За змістом пункту 12 частини третьої статті 14, частини 6 статті 16 Закону України "Про публічні закупівлі", в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі замовником визначаються вимоги (розмір та умови) щодо забезпечення виконання договору про закупівлю.

Відповідно до частини першої статті 27 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник має право вимагати від переможця процедури закупівлі/ спрощеної закупівлі внесення ним не пізніше дати укладення договору про закупівлю забезпечення виконання такого договору, якщо внесення такого забезпечення передбачено тендерною документацією або в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі.

Згідно з частиною четвертою статті 27 Закону України "Про публічні закупівлі" кошти, що надійшли як забезпечення виконання договору про закупівлю, якщо вони не повертаються учаснику у випадках, визначених цим Законом, підлягають перерахуванню до відповідного бюджету, а в разі здійснення закупівлі замовниками не за бюджетні кошти - перераховуються на рахунок таких замовників.

Згідно з положеннями частини першої статті 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

З матеріалів справи вбачається, що Позивач лише 23.11.2023, на 40-й день після спливу строку поставки Товару, ТОВ "Швейна фабрика "Галант" вперше повідомив Міноборони про існування обставин непереборної сили, але які настали щонайменше 40 дні тому.

Водночас, пунктами 8.2. та 8.2.1 Договору, передбачено наступне: Сторона, що не може виконувати зобов`язання за цим Договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу Сторону у письмовій формі. У разi не повідомлення у строк, який визначено у першому абзаці цього пункту у письмовій формі іншої Сторони про настання обставин непереборної сили вона позбавляться права посилатися на цi обставини та не звільняються від відповідальності, передбаченої цим Договором, навіть при наявності відповідного сертифікату, виданого Торгово-промисловою палатою України та/або регіональними торгово-промисловими Палатами України.

Зазначені обставини не були враховані судом першої інстанції.

Враховуючи порушення Позивачем пунктів 8.2. та 8.2.1. Відповідач обґрунтовано використав своє право, передбачене п. 12.4. Договору, та перерахував грошові кошти забезпечення у розмірі 654 504,00 грн до Державного бюджету України.

Колегія констатує, що у спірній ситуації дії Відповідача відповідали як умовам договору, так і нормам чинного законодавства, тому відсутні підстави вважати що Відповідач без достатньої правової підстави набув або зберігає кошти (грошове забезпечення) що належить Позивачу. Отже, відсутні підстави для застосування положень 1212 ЦК України та стягувати з Міністерства оборони з Відповідача суми забезпечення Договору.

Щодо наслідків несвоєчасного повідомлення про форс-мажорні обставини колегія враховує висновки Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21. Так у пунктах 48-50 Верховний Суд виснував таке:

« 47. Саме ж повідомлення про форс-мажор має бути направлено іншій стороні якнайшвидше. Хоча й форс-мажорні обставини впливають, як правило, на одну сторону договору (виконавця), але вони мають негативні наслідки насамперед для іншої сторони договору, яка не отримує його належне виконання. Отже, своєчасне повідомлення іншої сторони про настання форс-мажорних обставин спрямоване на захист прав та інтересів іншої сторони договору, яка буде розуміти, що не отримає вчасно товар (роботи, послуги) та, можливо, зможе зменшити негативні наслідки форс-мажору.

48. Позивач не надав жодних документів та доказів, чому повідомлення позивачем іншої сторони Договору (Міноборони) про наявність форс-мажорних обставин було зроблено із пропущенням 5-денного строку, встановленого Договором. Усі пояснення сторони стосувалися лише дати отримання сертифіката ТПП, а не дати повідомлення Міноборони про дію форс-мажорних обставин.

49. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивач вчасно не повідомив іншу сторону про виникнення форс-мажорних обставин.

50. Водночас неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про форс-мажорні обставини позбавляє сторону, яка порушила цей обов`язок, права посилатися на ці обставини як на підставу звільнення від відповідальності, якщо це передбачено договором (втрата стороною права посилання на форс-мажор)».

Справа № 910/15264/21 є аналогічною зі справою № 910/14258/24 по суб`єктному складу, фактичним та юридичним обставинам справи та правовому регулюванню.

Факт укладення Додаткової угоди № 1 з Позивачем про продовження строку поставки не виключає того, що Товар було поставлено невчасно, оскільки така угода укладалася вже після повної поставки Товару з наявністю факту прострочення виконання умов Договору. При цьому у Додатковій угоди № 1 сторони не зазначали умов щодо припинення дії пунктів 8.1., 8.2.1., 12.4. Договору, а навпаки, у п. 4 цієї додаткової угоди № 1 сторони зазначили, що всі інші положення Договору від 15.08.2023 № 286/3/327 залишаються без змін (а.с.13).

Додаткової угоди № 1 про продовження строку поставки не виключає того, що Товар було поставлено невчасно, оскільки така угода укладалася вже після повної поставки Товару.

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За результатом апеляційного перегляду справи, колегія суддів дійшла висновку, що при прийнятті оскарженого рішення мало місце неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, помилкове застосування норм матеріального права, тому оскаржене рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про повну відмову у задоволенні позовних вимог.

Судові витрати

Судові витрати пов`язані з розглядом справи слід розподілити згідно вимог ст. 129 ГПК України.

Керуючись Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 28.01.2025 у справі №910/14258/24 скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ШВЕЙНА ФАБРИКА "ГАЛАНТ" (Україна, 14014, Чернігівська обл., місто Чернігів, вул. Довженка Олександра, будинок 147; ідентифікаційний код: 40828691) на користь Міністерства оборони України (Україна, 03168, місто Київ, пр. Повітряних Сил, будинок 6; ідентифікаційний код: 00034022) 11 781 (одинадцять тисяч сімсот вісімдесят одну) грн 06 коп. судового збору за подачу апеляційної скарги.

Видачу наказу доручити Господарського суду міста Києва.

Матеріали справи повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено та підписано, - 18.04.2025.

Головуючий суддя В.А. Корсак

Судді О.О. Євсіков

С.О. Алданова