Рішення

від 18.04.2025 по справі 904/115/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.04.2025м. ДніпроСправа № 904/115/25

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Іванової Т.В.

за участю секретаря судового засідання Давидової Є.О.

та представників:

від позивача: Собко С.Ю., Єпрем`ян Л.В.

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Турбомаш" (40021, місто Суми, вулиця Герасима Кондратьева, будинок 98А; ідентифікаційний код 30452280 )

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Литтех" (49026, місто Дніпро, вулиця Малишева, будинок 32, квартира 180; ідентифікаційний код 39778543)

про стягнення заборгованості за договором постачання №030523 від 03.05.2023 у загальному розмірі 626 845,32 грн

І. СУТЬ СПОРУ

1. Стислий виклад позиції позивача

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем, як постачальником, зобов`язань своєчасної поставки продукції, а також щодо якості поставленої продукції за договором постачання №030523 від 03.05.2023, у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 388 800,00 грн, нараховано пеню за загальний період з 13.08.2024 по 20.12.2024 у розмірі 35 906,46 грн, інфляційні втрати за період з серпня по листопад 2024 року у розмірі 23 024,56 грн та 3% річних за період 13.08.2024 по 20.12.2024 у розмірі 4 154,30 грн, а також нараховано штраф у розмірі 77 760,00 грн за несвоєчасну поставку товару та штраф у розмірі 97 200,00 грн за поставку товару неналежної якості.

2. Стислий виклад заперечень відповідача

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов у порядку, передбаченому статтею 165 Господарським процесуальним кодексом України.

З приводу дотримання судом прав відповідача під час розгляду даної справи слід зазначити таке.

Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Частиною 7 статті 6 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Судом було з`ясовано, що відповідач має зареєстрований Електронний кабінет в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.

Враховуючи вказане, всі ухвали суду, зокрема і ухвала суду від 16.01.2025 була направлена учасникам справи засобами електронного зв`язку, а саме:

- позивачу в його Електронний кабінет в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи;

- відповідачу в його Електронний кабінет в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.

За змістом частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Враховуючи вказане, з урахуванням положень частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала господарського суду від 16.01.2025 вважається врученою відповідачу 17.01.2025, що підтверджується Довідкою про доставку електронного листа в Електронний кабінет відповідача в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (а.с.60).

Також, суд наголошує, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

Так, згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень, зокрема, ухвалу господарського суду від 16.01.2025 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/124457862) надіслано судом 16.01.2025, зареєстровано в реєстрі 17.01.2025 та забезпечено надання загального доступу - 20.01.2025, тобто завчасно; отже у позивача та відповідача були всі дані, необхідні для пошуку та відстеження руху справи, а також поданими у ній заявами по суті справи, а також реальна можливість отримання такої інформації також із вказаного відкритого джерела - у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Так, ухвалою суду від 16.01.2025, з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Враховуючи встановлену судом вище дату отримання ухвали суду відповідачем (17.01.2025), граничним строком, з урахуванням частин 1, 2, 4 статті 116 Господарського процесуального кодексу України, для подання відзиву на позовну заяву було 03.02.2025.

Судом враховані Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України №958 від 28.11.2013, на випадок направлення відповідачем відзиву на позовну заяву або клопотання до суду поштовим зв`язком.

Отже, станом на 18.04.2025 строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг та враховуючи обмеження, пов`язані з запровадженням воєнного стану, закінчився.

Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.

Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті Господарського процесуального кодексу України).

Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись за рахунок порушення права позивача на розумність строків розгляду справи судом (на своєчасне вирішення спору судом), що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Беручи до уваги, що відповідач у встановлений строк не скористався правом на подачу до суду відзиву на позовну заяву, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

ІІ. Процесуальні дії у справі. Заяви, клопотання

15.01.2025 ухвалою господарського суду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Турбомаш" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Литтех" про стягнення заборгованості за договором постачання №030523 від 03.05.2023 у загальному розмірі 626 845,32 грн залишено без руху.

16.01.2025 до господарського суду від представника позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява (вх. суду №2014/25 від 16.01.2025) про усунення недоліків.

16.01.2025 ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 05.02.2025 о 10:00 год.

24.01.2025 ухвалою господарського суду відповідно до частини 11 статті 176 Господарського процесуального кодексу України позовну заяву за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Турбомаш" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Литтех" про стягнення заборгованості за договором постачання №030523 від 03.05.2023 у загальному розмірі 626 845,32 грн залишено без руху.

27.01.2025 до господарського суду від представника позивача в особі керівника за допомогою системи "Електронний суд" надійшло повідомлення (вх. суду №3808/25 від 27.01.2025) по справі, в якому повідомлено суд про те, що договір про надання правничої допомоги, укладений з Адвокатським бюро "Лихопьок Д.П.", автоматично є пролонгованим на один рік.

28.01.2025 до господарського суду від представника позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява (вх. суду №3866/25 від 28.01.2025) про усунення недоліків.

28.01.2025 ухвалою господарського суду продовжено розгляд справи. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 05.02.2025 о 10:00 год.

05.02.2025 ухвалою господарського суду відкладено підготовче засідання на 18.02.2025 об 11:00 год., з метою надання учасникам справи можливості виконати пропозиції суду, викладені в ухвалі Господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2025 у справі №904/115/25.

18.02.2025 ухвалою господарського суду відкладено підготовче засідання у справі на 05.03.2025 об 11:00 год., у зв`язку з неявкою відповідача у судове засідання.

05.03.2025 ухвалою господарського суду закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті в засіданні на 19.03.2025 об 11:00 год. Попереджено учасників справи про те, що відповідно до пункту 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

19.03.2025 оголошено перерву у судовому засіданні. Повідомлено учасників справи, що продовження судового засідання відбудеться 26.03.2025 о 10:00 год.

26.03.2025 до господарського суду від представника позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання (вх. суду №12856/25 від 26.03.2025) про відкладення розгляду справи.

26.03.2025 ухвалою господарського суду оголошено перерву у судовому засіданні. Повідомлено учасників справи, що продовження судового засідання відбудеться 09.04.2025 о 10:00 год.

07.04.2025 до господарського суду від представника позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення (вх. №14517/25 від 07.04.2025) у справі з додатками.

З приводу належного повідомлення судом учасників справи про дату, час та місце судового розгляду слід зазначити таке.

Судом враховано, що за змістом частини 4 статті 120 Господарського процесуального кодексу України ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.

Господарський суд зазначає, що ухвала господарського суду від 26.03.2025 про оголошення перерви у судовому засіданні на 09.04.2025 о 10:00 год було надіслано відповідачу в його електронний кабінет за допомогою системи "Електронний суд" 26.03.2025 об 21:35 год, тобто завчасно, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с. 132).

Враховуючи вказане, судом встановлено, що позивач та відповідач були повідомлені про день, час та місце розгляду справи належним чином.

Відповідно до частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України , якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Крім того, суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Аналогічну правову позицію викладено, зокрема в постановах Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 922/1200/18, від 04.06.2020 у справі № 914/6968/16.

Також суд зауважує, що ухвалою господарського суду від 26.03.2025 повідомлено учасників справи про дату, час та місце судового засідання та попереджено учасників справи про те, що відповідно до пункту 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Слід зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

В даному випадку підстави для відкладення розгляду справи чи оголошення перерви у судовому засіданні, визначені статтями 202, 216 та 252 Господарського процесуального кодексу України, відсутні.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України , висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

ІІІ. Фактичні обставини справи

Спір у справі виник з приводу невиконання відповідачем зобов`язань щодо своєчасної поставки продукції, а також щодо якості поставленої продукції, оплаченої позивачем за договором постачання, що спричинило утворення заборгованості, а також нарахування штрафу за непоставку товару у строк, штрафу за непоставку товару належної якості; пені за порушення терміну повернення грошових коштів, інфляційних нарахувань та 3% річних.

Перелік обставин, які є предметом доказування у справі:

(1) Факт укладання договору постачання між сторонами, його умови;

(2) Факт виконання позивачем своїх зобов`язань щодо передплати (оплати) поставки продукції;

(3) Факт та умови поставки продукції відповідача, додержання строків поставки.

(4) Факт якості поставленої продукції, умови встановлення порушень щодо якості продукції.

(5) Правомірність нарахування штрафу за непоставку товару у строк, штрафу за непоставку товару належної якості; пені за порушення терміну повернення грошових коштів, інфляційних нарахувань та 3% річних.

1. Укладення та умови договору

03 травня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Турбомаш" (далі - покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Литтех" укладено договір постачання №030523 від 03.05.2023, відповідно до умов пункту 1.1 якого постачальник в цілях здійснення господарської діяльності поставляє, а покупець приймає і оплачує продукцію технічного призначення (далі - продукцію) в асортименті, кількості і за цінами, визначеними в специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до пункту 2.1 договору постачальник поставляє продукцію на умовах (у ред. Інкотермс-2010) у строк, вказаний в специфікації (якщо інший базис поставки не вказано у відповідній специфікації).

Згідно із пунктом 2.2 договору датою постачання товару є дата отримання товару покупцем, вказана в накладній, а при постачанні товару на умовах EXW (склад постачальника), відповідно до "Інкотермс-2010", зобов`язання постачальника по терміну постачання вважаються виконаними при повідомленні покупця (електронним зв`язком, факсограмою або листом) про готовність товару до відвантаження в межах терміну постачання, вказаного в специфікації, якщо інше не вказано у відповідній специфікації. У разі постачання продукції транспортом постачальника, покупець сплачує транспортні витрати постачальника.

Пунктом 2.3 договору передбачено, що при відвантаженні продукції покупець надає постачальникові доручення на продукцію за формою №М-2, а постачальник надає покупцеві рахунок, накладну, паспорт якості (сертифікат якості).

Номенклатура і кількість продукції, що виготовляється, визначається заявками покупця. Постачальник поставляє продукцію в терміни, обумовлені в специфікаціях, або погоджені відповідними листами сторін. Термін постачання продукції обчислюється з першого дня місяця, що йде за місцем отримання передоплати (пункт 2.6 договору).

Відповідно до пункту 3.1 договору ціна на продукцію, що поставляється, встановлюється в національній валюті України.

Вартість договору на момент укладання визначається специфікаціями, що є невід`ємною частиною цього договору (пункт 3.3 договору).

Згідно пункту 4.1 договору оплата за продукцію здійснюється покупцем шляхом прямого платежу на розрахунковий рахунок постачальника в наступному порядку (якщо інше не зазначено у відповідній специфікації):

- 50% - передоплата впродовж 5 днів з моменту надання рахунку;

- 50% - впродовж 5 днів після повідомлення про готовність продукції до відвантаження, але у будь-якому випадку до її відвантаження покупцеві.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що покупець зобов`язаний брати участь в прийманні продукції по кількості і якості на складі постачальника. Для участі в прийманні представник покупця надає доручення (посвідчення) на право приймання продукції за якістю, що уповноважує його на здійснення вказаних дій. Результати прийому-передачі готової продукції фіксуються в акті, що підписується до моменту відвантаження представниками обох сторін. Покупець уповноважує особу, що отримує продукцію, підписувати акти виконаних робіт або акти прийому-передачі.

Відповідно до пункту 5.2 договору приймання продукції покупцем за якістю і кількості повинно здійснюватися в порядку, передбаченому цим Договором, а в моменти ним не врегульовані:

- інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості (інструкція П-6) (пункт 5.2.1 договору);

- інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю (інструкція П-7) (пункт 5.2.2 договору);

Згідно пункту 5.3 договору якість, пакування і маркування продукції за цим Договором повинні відповідати державним стандартам, технічним умовам заводу-виробника, а також технічним умовам, що вказані в додатках до цього Договору.

У разі виявлення невідповідності продукції, яка надійшла, вимогам технічної документації, покупець повідомляє про це постачальника (пункт 6.1 договору).

Відповідно до пункту 6.2 договору постачальник зобов`язаний здійснити заміну товару неналежної якості протягом 10 днів з моменту отримання вимоги покупця. Покупець має право відмовитися від заміни та вимагати повернення грошових коштів сплачених за товар. Постачальник має повернути кошти протягом 7-ми днів з моменту отримання відповідної вимоги покупця.

Згідно пункту 7.2 договору сторони передбачили, що у разі порушення термінів поставки товару за цим договором покупець має право стягнути з постачальника пеню в розмірі 0,5% від суми непоставленого (недопоставленого) товару за кожен день прострочення. У разі продовження прострочення понад 10 календарних днів покупець має право додатково стягнути з постачальника штраф у розмірі 10% від суми непоставленого (недопоставленого) Товару.

Пунктом 7.3 договору передбачено, що за кожне порушення обов`язків, передбачених пунктами 2.1, 2,3, 2.4, 5.3 договору, покупець має право стягнути з постачальника штраф у розмірі 20% загальної вартості партії товару (з урахуванням ПДВ), по якій виникло порушення.

Відповідно до пункт 7.5 договору у разі поставки товару неналежної якості або комплектності покупець має право стягнути з постачальника штраф у розмірі 25% загальної вартості товару з урахуванням ПДВ, передбаченої відповідною специфікацією на поставку товару до договору (пункт 7.5 договору).

Пунктом пункт 7.7 договору передбачено, що у разі порушення терміну заміни товару, встановленого пунктом 6.2 договору, покупець має право стягнути з постачальника штраф у розмірі 20% від вартості неякісного, невідповідного асортименту товару.

У разі порушення термінів повернення грошових коштів, встановлених п. 6.2 Договору, Покупець має право стягнути з Постачальника пеню в розмірі 0,5% від суми неповернутих коштів за кожен день прострочення (пункт 7.8 договору).

Цей Договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 31 грудня 2023 року, або до остаточного виконання сторонами своїх зобов`язань (пункт 10.8 договору).

До договору сторонами складено та підписано додаток №1 від 03.05.2023, який є специфікацією № 1 та є невід`ємною частиною цього договору (а.с. 14).

Також 30.08.2023 сторонами складено та підписано додаток №2, який є специфікацією № 2 та невід`ємною частиною цього договору (а.с. 15).

Судом встановлено, що у вказаному договорі сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов, встановлених законом для даного виду договорів, договір підписаний уповноваженими представниками сторін, їх підписи скріплено печатками підприємств, отже, з урахуванням презумпції правомірності правочину, такий договір є правомірним, укладеним та таким, що породжує у сторін права та обов`язки щодо його виконання.

У матеріалах справи відсутні та сторонами не надані докази визнання недійсним даного договору чи визнання неукладеним в певній частині. Також відсутні докази про розірвання такого договору.

2. Виконання позивачем договірних зобов`язань

Щодо виконання сторонами договору в частині специфікації №1 до договору № 030523 від 03.05.2023 - позивач не висунув до відповідача жодних вимог, в цій частині, за твердженням представника позивача, договір є виконаним сторонами у повному обсязі.

Згідно ж із специфікацією № 2 від 30.08.2023 до договору № 030523 від 03.05.2023 (далі - специфікація-2) вартість замовлення складала 2 592 000, 00 грн, в тому числі ПДВ 20% - 432 000,00 грн (а.с.15), замовлення складається з: Циліндру 1-й ступені, креслення 100.000.00.000-01, матеріал ГОСТ Сталь 12Х18Н9Т, кількість - 2 одиниці.

Оскільки відповідно до умов договору позивач замовив у відповідача до поставки Циліндр першого ступеня у кількості двох штуки згідно з специфікацією-2, то позивач дотримуючись умов договору здійснив передплату (попередню оплату) за поставку продукції у розмірі 50 % від вартості всього замовлення, що складало 1 296 000,00 грн.

Так 01.09.2023 покупець згідно специфікації № 2 від 30.08.2023 здійснив попередню оплату на суму 1 000 000,00 грн, в тому числі ПДВ 20% - 166 666,67 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №1970 від 01.09.2023 (а.с.16).

Крім того 08.09.2023 покупець згідно специфікації №2 від 30.08.2023 здійснив попередню оплату на суму 296 000,00 грн, в тому числі ПДВ 20% - 49 333,33 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №2026 від 08.09.2023 (а.с.17).

Таким чином, позивач належним чином виконав свої зобов`язання за договором в частині передоплати на виготовлення продукції.

Факт належної передоплати на виготовлення продукції сторонами у справі не оспорюється, відповідних доказів матеріали справи не містять.

З. Виконання відповідачем договірних зобов`язань

Відповідно до видаткової накладної №59 від 27.03.2024 (а.с.19) відповідачем на адресу позивача відповідно до Специфікації № 2 від 30.08.2023 здійснено поставку циліндру першої ступені у кількості однієї штуки, на суму 1 296 000,00 грн (у т.ч. 216 000,00 грн - 20%ПДВ). Позивачем товар отримано без зауважень, видаткова накладна №59 підписана обома сторонами, претензій щодо якості та строку поставки за вказаною видатковою накладною відповідачу не виставлено.

Крім того, згідно товарно-транспортної накладної №64 від 24.05.2024 (а.с.23) відповідачем відповідно до Специфікації № 2 від 30.08.2023 на адресу позивача здійснено поставку другого циліндру першої ступені у кількості однієї штуки, на суму 1 296 000,00 грн (у т.ч. 216 000,00 грн - 20%ПДВ).

При отриманні товару позивачем спірного у даній справі товару жодних претензій заявлено не було, однак 27.05.2025 представниками позивача складено акт на брак №2/24 від (а.с. 25), відповідно до якого в отриманому циліндрі першої ступені марки 12Х18Н9ТЛ встановлено дефект у вигляді наскрізної тріщини в газовій порожнині. До вказаного акту позивачем долучені відповідні фото даного дефекту (а.с.26-27). Акт підписано наступними представниками Замовника: контролер ВТК Сергієнко М.П., начальник виробництва Майборода Ю.М. та директор ТОВ «Турбомаш».

Відповідно до листа №208 від 28.05.2024, докази направлення якого суду не надані, позивачем повідомлено відповідача про виявлений дефект в отриманій продукції, викликано представника відповідача для прийняття рішення відносно виправлення дефекту.

В подальшому позивачем на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 направлено лист №218 від 06.06.2024, яким повідомлено відповідача, що у зв`язку із неприбуттям представника відповідача роботи по виправленню дефекту будуть виконані позивачем шляхом зменшення ціни в специфікації №2 від 30.08.2023 та запропонувано негайно прийняти рішення і підписати відповідні документи, аби позивач міг приступити до виконання робіт. Доказів належності електронної скриньки ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідачу або його представнику - матеріали справи не містять.

На вказаний лист відповідач листом за вих.№328 від 06.06.2024 повідомив позивача про готовність перевірити продукцію на наявні дефекти та усунути їх в наступні терміни: термін виявлення дефектів - 2 робочі дні; термін усунення дефектів - 15 діб.

Відповіді на вказаний лист №328 від 06.06.2024 позивачем до господарського суду не надано.

З метою встановлення якості поставленої продукції, її відповідності ГОСТу 977-88, позивач звернувся до Агентства патентного повіреного "Веполь", де відповідно до протоколу № 88 від 13.06.2024 (а.с. 32) встановлено невідповідність Циліндру 1-ї ступені ГОСТу 977-88.

Відповідно до умов пункту 6.2 договору позивач листом №255 від 18.07.2024 звернувся до відповідача із вимогою організації процедури повернення циліндру і його заміни за рахунок відповідача. Докази направлення вказаного листа на адресу відповідача в матеріалах справи відсутні (у тому числі засобами електронного зв`язку).

Листом №265 від 26.07.2024 позивач повідомив відповідача про відмову від подальшої співпраці, вимагаючи повернення коштів сплачених за Циліндр 1-ї ступені в сумі 388 800,00 грн. Вказаний лист зі слів представника позивача направлено відповідачу на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1, але доказів такого направлення або отримання його відповідачем - суду не надано.

05.08.2024 позивач звернувся до відповідача із вимогою №271 від 05.08.2024 щодо повернення суми попередньої оплати. Вказану вимогу за твердженням представника позивача було направлено відповідачу на електронну адресу його представника (ІНФОРМАЦІЯ_1), але доказів такого направлення, як і отримання його відповідачем - суду не надано.

Як вказувалося раніше, 07.04.2025 за вх. №14517/25 до господарського суду від представника позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення у справі з додатками. Зазначені додатки до пояснень фактично є копіями додаткових доказів у справі. З цього приводу суд зазначає наступне:

- відповідно до частини 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

- відповідно до частини 10 статті 80 Господарського процесуального кодексу України докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено цим Кодексом, подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи.

- відповідно до частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Отже, враховуючи що вищезгадані додаткові докази подані позивачем на стадії розгляду справи по суті на стадії дослідження доказів, а також відсутність вмотивованого та обґрунтованого клопотання позивача про приєднання додаткових доказів до матеріалів справи, долучені позивачем до додаткових пояснень у справі докази (вх. №14517/25 від 07.04.2025) - до розгляду судом не приймаються.

ІV. МОТИВИ СУДУ

1. Норми права, які застосував суд. Позиції Верховного Суду щодо застосування норм права, які підлягають врахуванню.

Згідно із частинами 2, 3 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Згідно із статтею 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до норм статей 6 та 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За визначенням статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Приписами статті 712 Цивільного кодексу України унормовано, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 662 Цивільного кодексу України унормовано, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

За приписами частини першої статті 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 615 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно із частинами 1, 4, 5 статті 268 Господарського кодексу України якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам (у разі наявності), іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначають у договорі більш високі вимоги до якості товарів. Постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі. У разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми.

За визначенням пунктів 1, частини 1 пункту 2 статті 673 Цивільного кодексу України, продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.

Відповідно до пункту 1 статті 688 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу, зокрема, щодо якості товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений,- в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару. У разі невиконання покупцем цього обов`язку продавець має право частково або в повному обсязі відмовитися від задоволення відповідних вимог покупця, якщо продавець доведе, що невиконання покупцем обов`язку повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу спричинило неможливість задоволення його вимог або спричинить для продавця витрати, що перевищують його витрати у разі своєчасного повідомлення про порушення умов договору.

Статтею 674 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідність товару вимогам законодавства підтверджується способом та в порядку, встановленими законом та іншими нормативно-правовими актами.

Чинним законодавством врегульовано порядок приймання товару за якістю. Таким нормативним актом є Інструкція про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості, затверджена постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 №П-7 (надалі Інструкція П-7). Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 12.09.1991 N 1545-ХІІ "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР" до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, не врегульованих законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції та законам України, у зв`язку з чим до спірних правовідносин має бути застосована вказана Інструкція.

Дана Інструкція застосовується у всіх випадках, коли стандартами, технічними умовами, іншими для сторін правилами не встановлений інший порядок прийомки продукції за якістю.

2. Оцінка судом доказів та позицій сторін

Щодо нарахованого позивачем штраф у розмірі 77 760,00 грн за несвоєчасну поставку товару.

Позивач посилаючись на пункт 7.3 договору та пункт 1 специфікації №2 нарахував та просить суд стягнути з відповідача штраф за несвоєчасну поставку товару у розмірі 77 760,00 грн.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 2.1 договору постачальник поставляє продукцію на умовах (у ред. Інкотермс-2010) у строк, вказаний в специфікації (якщо інший базис поставки не вказано у відповідній специфікації).

Пунктом 1 специфікації №2, на який посилається позивач, визначено строк виробництва продукції - 45 робочих днів з моменту отримання передоплати.

Інших термінів (строків) поставки продукції умови договору та специфікації №2 не містять.

Таким чином строк поставки продукції у розумінні положень договору та специфікації №2 не сплив, і поширював свою дію на час дії договору.

З огляду на викладене відповідачем не було порушено умов договору в частині своєчасної поставки продукції, оскільки строку поставки продукції договором та специфікацією №2 встановлено не було.

У судовому засіданні 19.03.2025 представником позивача було уточнено, що вказаний штраф нараховано з підстав якості поставленого товару, з огляду на це господарський суд зазначає наступне.

Предметом розгляду даних позовних вимог зокрема є стягнення штрафу у розмірі 25% від загальної вартості товару (продукції) за неякісну поставку товару. Визначаючи у вказаному судовому засіданні штраф у розмірі 20% від загальної вартості товару (продукції), як штраф з підстав якості поставленого товару, останній допускає подвійне стягнення за аналогічне порушення умов договору.

Водночас притягнення відповідача до подвійної відповідальності за одне й те саме господарське правопорушення, нараховане за один і той самий період, у вигляді стягнення двох штрафів у різному розмірі суперечить положенням статті 61 Конституції України, як нормам прямої дії.

Господарський суд зазначає, що гарантована статтею 61 Конституції України заборона подвійного притягнення до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення (лат. - поп bis in idem - «двічі за одне і те саме не карають») має на меті уникнути несправедливого покарання за одне й те саме правопорушення двічі.

Вказана позиція узгоджується із позицією Великої Палати Верховного Суду викладеній в постанові від 01.06.2021 у справі № 910/12876/19.

Таким чином, вказані позовні вимоги є необґрунтованими з підстав того, що строк поставки товару не є порушеним, а також з огляду на те, що подвійне стягнення штрафу за одне й те саме правопорушення не допускається.

Щодо нарахованого позивачем штрафу у розмірі 97 200,00 грн за поставку товару неналежної якості, повернення суми попередньої оплати у розмірі 338 800,00 грн, стягнення пені за порушення терміну повернення грошових коштів, інфляційних нарахувань та 3% річних.

Пунктом 5.1 укладеного між сторонами договору передбачено, що покупець зобов`язаний брати участь в прийманні продукції по кількості і якості на складі постачальника. Для участі в прийманні представник покупця надає доручення (посвідчення) на право приймання продукції за якістю, що уповноважує його на здійснення вказаних дій. Результати прийому-передачі готової продукції фіксуються в акті, що підписується до моменту відвантаження представниками обох сторін. Покупець уповноважує особу, що отримує продукцію, підписувати акти виконаних робіт або акти прийому-передачі.

Відповідно до пункту 5.2 договору приймання продукції покупцем за якістю і кількості повинно здійснюватися в порядку, передбаченому цим Договором, а в моменти ним не врегульовані:

- інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості (інструкція П-6) (пункт 5.2.1 договору);

- інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю (інструкція П-7) (пункт 5.2.2 договору);

Згідно пункту 5.3 договору якість, пакування і маркування продукції за цим Договором повинні відповідати державним стандартам, технічним умовам заводу-виробника, а також технічним умовам, що вказані в додатках до цього Договору.

У разі виявлення невідповідності продукції, яка надійшла, вимогам технічної документації, покупець повідомляє про це постачальника (пункт 6.1 договору).

Відповідно до пункту 6.2 договору постачальник зобов`язаний здійснити заміну товару неналежної якості протягом 10 днів з моменту отримання вимоги покупця. Покупець має право відмовитися від заміни та вимагати повернення грошових коштів сплачених за товар. Постачальник має повернути кошти протягом 7-ми днів з моменту отримання відповідної вимоги покупця.

Отже, як вказано вище, покупець зобов`язаний брати участь в прийманні продукції по кількості і якості на складі постачальника. Для участі в прийманні представник покупця надає доручення (посвідчення) на право приймання продукції за якістю, що уповноважує його на здійснення вказаних дій. Результати прийому-передачі готової продукції фіксуються в акті, що підписується до моменту відвантаження представниками обох сторін. Покупець уповноважує особу, що отримує продукцію, підписувати акти виконаних робіт або акти прийому-передачі (пункт 5.1 договору).

Матеріали справи не містять у відповідності до умов пункту вказаного договору акту за результатами прийому-передачі готової продукції зі складу постачальника. Позивач також не надав суду доказів на підтвердження своїх зауважень щодо якості товару на складі постачальника в момент його відвантаження та відправлення.

Крім того, позивачем не надано належних доказів приймання продукції за якістю відповідно до умов Інструкції П-7, що передбачено умовами договору.

На підтвердження поставки неякісного товару позивач посилається на акт на брак №2/24 від 27.05.2025 (а.с. 25), відповідно до якого в отриманому циліндрі першої ступені марки 12Х18Н9ТЛ встановлено дефект у вигляді наскрізної тріщини в газовій порожнині. До вказаного акту позивачем долучені відповідні фото даного дефекту (а.с.26-27). Також позивач посилається на протокол №88 від 13.06.2024 Агентства патентного повіреного "Веполь" (а.с. 32), яким встановлено невідповідність Циліндру 1-ї ступені ГОСТу 977-88.

Згідно із пунктом 33 Інструкції П-7 акт про приховані недоліки, виявлені в продукції, складається у порядку, передбаченому цією Інструкцією, якщо інше не передбачено Основними та Особливими умовами постачання, іншими обов`язковими правилами та договором.

В укладеному сторонами договорі чітко визначено, що сторони у випадку виявлення прихованих недоліків повинні діяти відповідно до вимог Інструкції П-7 - Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25 квітня 1966 року №П-7.

В пункті 9 Інструкції П-7 передбачено, що акт про приховані недоліки продукції має бути складений протягом 5 днів після виявлення недоліків, проте не пізніше чотирьох місяців з дня надходження продукції на склад одержувача, якщо інші терміни не встановлені обов`язковими для сторін правилами. Якщо для участі у складанні акта викликається представник виробника (відправника), то до встановленого 5-денного терміну надається час, необхідний для його приїзду.

Пунктом 14 Інструкції П-7 встановлено, що приймання продукції по якості та комплектності здійснюється у точній відповідності до стандартів, технічних умов, Основних та Особливих умов поставки, іншим обов`язковим для сторін правилами, а також по супровідним документам, що засвідчують якість та комплектність поставленої продукції (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення про якість, рахунок-фактура, специфікація та т.п.).

Згідно з пунктом 16 цієї Інструкції при виявленні невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, тари чи упаковки вимогам стандартів, технічних умов, кресленням, зразкам (еталонам) договору або даним, вказаним в маркуванні і супровідних документах, які посвідчують якість продукції, отримувач зупиняє подальше приймання продукції і складає акт, в якому вказує кількість оглянутої продукції і характер виявлених при прийманні дефектів. Отримувач зобов`язаний забезпечити зберігання продукції неналежної якості в умовах, що запобігають погіршенню її якості і змішання з іншою однорідною продукцією.

У пункті 17 Інструкції П-7 встановлено, що в повідомленні про виклик повинно бути вказано: а) найменування продукції, дата і номер рахунку-фактури або номер транспортного документа, якщо до моменту виклику рахунок не отриманий; б) основні недоліки, які виявлені в продукції; в) час, на який призначено приймання продукції по якості; г) кількість продукції неналежної якості.

Згідно абзацу 3 пункту 19 Інструкції П-7 представник іногороднього виробника (відправника) зобов`язаний з`явитися не пізніше ніж у триденний строк після отримання виклику, не враховуючи часу, необхідного для проїзду, якщо інший строк не передбачений в Основних та Особливих умовах поставки, інших обов`язкових правил або договорі.

Відповідно до пункту 20 Інструкції №П-7 при неявці представника виготовлювача (відправника) по виклику покупця в установлений строк і у випадках, коли виклик представника іногороднього виготовлювача (відправника) не є обов`язковим, перевірка якості продукції проводиться представником відповідної галузевої інспекції по якості продукції, а перевірка якості товарів - експертом бюро товарних експертиз або представником відповідної інспекції по якості. При відсутності інспекції по якості або бюро товарних експертиз у місці знаходження покупця, при відмові їх виділити представника або неявці його по виклику перевірка проводиться: а) за участю компетентного представника іншого підприємства (організації), або б) за участю компетентного представника громадськості підприємства-отримувача, призначеного керівником або заступником керівника із числа осіб, затверджених рішенням комітета профспілки цього підприємства, або в) односторонньо підприємством-отримувачем, якщо виготовлювач (відправник) дав згоду на одностороннє приймання продукції.

В пункті 29 Інструкції П-7 зазначено, що за результатами приймання продукції за якістю та комплектністю за участю представників, зазначених у пунктах 19 та 20 цієї Інструкції, складається акт про фактичну якість та комплектність одержаної продукції. Акт має бути складений у день закінчення приймання продукції за якістю та комплектністю.

У цьому акті має бути зазначено:

а) найменування одержувача продукції та її адресу;

б) номер і дата акта, місце приймання продукції, час початку та закінчення приймання продукції; у випадках, коли приймання продукції за участю представників, зазначених у пункті 19 та 20 Інструкції П-7, відбулась з порушенням встановлених термінів приймання, в акті повинні бути зазначені причини затримки приймання, час виникнення та усунення;

в) прізвища, ініціали осіб, які брали участь у прийманні продукції за якістю та у складанні акта, місце їх роботи, займані ними посади, дата та номер документа про повноваження постачальника на участь у перевірці продукції за якістю та комплектності, а також вказівку про те, що ці особи ознайомлені з правилами приймання продукції за якістю;

г) найменування та адреси виробника (відправника) та постачальника;

д) дата та номер телефонограми або телеграми про виклик представника виробника (відправника) або відмітка про те, що виклик виробника (відправника) Основними та Особливими умовами постачання, іншими обов`язковими правилами чи договором не передбачений;

є) номери та дати договору на постачання продукції, рахунки-фактури, транспортної накладної (коносаменту) та документа, що засвідчує якість продукції;

ж) дата прибуття продукції станцію (пристань, порт) призначення, час видачі вантажу органом транспорту, час розтину вагона, контейнера, автофургона та інших опломбованих транспортних засобів, час доставки продукції на склад одержувача;

з) номер та дата комерційного акта (акту, виданого органом автомобільного транспорту), якщо такий акт був складений при одержанні продукції від органу транспорту;

і) умови зберігання продукції складі одержувача до складання акта;

к) стан тари та упаковки у момент огляду продукції, зміст зовнішнього маркування тари та інші дані на підставі яких можна зробити висновок про те, в чиїй упаковці пред`явлена продукція - виробника або відправника, дата відкриття тари та упаковки. Недоліки маркування, тари та упаковки, а також кількість продукції, до якої належить кожен із встановлених недоліків;

л) під час вибіркової перевірки продукції - порядок відбору продукції для вибіркової перевірки із зазначенням підстави вибіркової перевірки (стандарт, технічні умови, Особливі умови постачання, інші обов`язкові правила та договір);

м) за чиїми пломбами (відправника чи органу транспорту) відвантажено та отримано продукцію, справність пломб, відбитки на них; транспортне відправне маркування місць (за документами та фактично), наявність або відсутність пакувальних ярликів, пломб на окремих місцях;

н) кількість (вага), повне найменування та перерахування пред`явленої до огляду та фактично перевіреної продукції з виділенням продукції забракованої, що підлягає виправленню у виробника або на місці, у тому числі шляхом заміни окремих деталей, а також продукції, сорт якої не відповідає сорту, зазначеному у документі, що засвідчує її якість. Детальний опис виявлених недоліків та їх характер;

о) підстави, за якими продукція переводиться в нижчий сорт, з посиланням на стандарт, технічні умови, інші обов`язкові правила;

д) кількість некомплектної продукції та перелік відсутніх частин, вузлів та деталей та їх вартість;

р) номери стандартів, технічні умови, креслення, зразки (еталони), за якими проводилася перевірка якості продукції;

с) номер браковщика підприємства-виробника продукції, якщо на продукції такий номер вказано;

т) чи проводився відбір зразків (проб) і куди вони спрямовані;

у) інші дані, за якими, на думку осіб, які беруть участь у прийманні, необхідно вказати в акті для підтвердження неналежної якості чи некомплектності продукції;

ф) висновок про характер виявлених дефектів у продукції та причина їхнього виникнення.

Пунктом 30 Інструкції П-7 визначено, що акт повинен бути підписаний всіма особами, які брали участь у перевірці якості та комплектності продукції. Особа, не згодна зі змістом акта, зобов`язана підписати його із застереженням про свою незгоду та викласти свою думку. В акті перед підписом осіб, які брали участь у прийманні, має бути зазначено, що цих осіб попереджено про відповідальність за внесення недостовірних даних до акту.

Відповідно до п. 31 Інструкції П-7 до акту, складеного у порядку, передбаченому п. 29 цієї Інструкції, повинні бути додані:

а) документи виробника (відправника), що засвідчують якість та комплектність продукції;

б) пакувальні ярлики з тарних місць, у яких встановлені неналежна якість та некомплектність продукції;

в) транспортний документ (накладна, коносамент);

г) документ, що засвідчує повноваження представника, виділеного для участі у прийманні;

ґ) акт складений відповідно до пункту 16 цієї Інструкції;

д) акт відбору зразків (проб) та висновок за результатами аналізу (випробування) відібраних зразків (проб);

є) інші документи, які можуть свідчити про причини псування (погіршення) якості продукції.

Відповідно до пункту 32 Інструкції П-7 акт про неналежну якість або некомплектність продукції, складений за участю представників, зазначених у пункті 20, підп. "а", "б" і "в" затверджується керівником підприємства-отримувача або його заступником не пізніше триденного терміну після складання акта.

Відповідно до пункту 40 Інструкції П-7 претензія, що випливає з постачання неякісної продукції пред`являється одержувачем (покупцем) виробника (відправника, постачальника) у встановлений термін. До претензії про постачання продукції неналежної якості або некомплектною повинні бути додані акт та документи, зазначені в п. 31 та 34 цієї Інструкції, якщо їх немає у постачальника.

Матеріали справи свідчать, що складений акт на брак не відповідає вимогам пункту 29 Інструкції П-7, а саме: його складено без належного виклику представника відповідача; представники інших підприємств не брали участі у прийманні продукції і перевірці якості продукції (акт складений за участі наступних осіб: контролер ВТК Сергієнко М.П., начальник виробництва Майборода Ю.М., директор Олефіренко М.В.); умови зберігання продукції до складення акту не відображені; у акті не вказано на підставі яких технічних характеристик, показників чи властивостей, якої технічної нормативної документації, яких випробувань позивач у складеному акті дійшов висновку про непридатність до використання і переробки товару. Також вказаний акт не містить інформації стосовно виробника, постачальника продукції.

За відсутності належно складеного Акту про фактичну якість товару, факт неналежної якості товару не може бути доведений жодним іншим доказом, оскільки сторони в Договорі чітко передбачили процедуру фіксації факту неналежної якості товару у відповідності до Інструкції П-7. Позивач процедури фіксації поставки товару неналежної якості, яка обумовлена в договорі, не дотримався.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що надані позивачем докази не є належними та достатніми доказами, у розумінні статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, щодо поставки неякісної продукції, оскільки акт, складений у відповідності до п. 29 Інструкції П-7, відсутній, а наявний в матеріалах справи акт на брак не відповідає встановленим законом вимогам та складений в односторонньому порядку.

При цьому, суд зазначає, що недотримання встановленого законом та договором порядку щодо повідомлення відповідача про невідповідність товару умовам договору не позбавляє позивача права на захист порушених прав, проте, вчинення відповідних дій або утримання від їх вчинення оцінюються судом у сукупності з іншими доказами, якими позивач підтверджує свої вимоги.

Окрім того, відповідно до наданої суду вищевказаної вимоги за вих. №271 від 05.08.2024 року, позивач, посилаючись на пункт 6.2 договору, просив відповідача повернути здійснену передплату у сумі 338 800,00 грн, у тому числі ПДВ, обґрунтовуючи тим, що товар не пройшов вхідний контроль (Акт на брак № 2/24 від 27.05.2024).

Проте доказів направлення позивачем чи отримання відповідачем вказаної вимоги - матеріали справи не містять. До того ж умовами договору, укладеного між сторонами, не перебачено можливість листування в будь-якій іншій формі (шляхом направлення електронних листів, повідомлень у мессенджерах), аніж передбачена чинним законодавством (поштовим зв`язком), не зазначено у договорі та додатках до нього і актуальну електронну адресу виробника (відповідача у справі).

Позивачем разом із позовною заявою долучено до матеріалів справи протокол №88 від 13.06.2024 проведення спектрального аналізу, здійсненого Агентством патентного повіреного "Веполь", відповідно до якого зазначено про невідповідність марки металу 12Х18Н9ТЛ.

Щодо вказаного протоколу №88 від 13.06.2024 проведення спектрального аналізу господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно п. 26 - 28 Інструкції № П-7 у всіх випадках, коли стандартами, технічними умовами, основними і особливими умовами поставки, іншими обов`язковими правилами чи договором для визначення якості продукції передбачений відбір зразків (проб), особи, які беруть участь у прийомці продукції за якістю, зобов`язані відібрати зразки (проби) цієї продукції. Відбір зразків (проб) здійснюється в точній відповідності з вимогами вказаних вище нормативних актів. Відібрані зразки опечатуються чи пломбуються і маркуються етикетками, підписаними особами, що брали участь у відборі. Про відбір зразків складається акт, який підписується всіма особами, що брали в цьому участь. В акті має бути вказано: а) час і місце складання акту, найменування отримувача продукції, прізвища і посади осіб, що брали участь у відборі зразків; б) найменування виробника (відправника), від якого надійшла продукція; в) номер і дата рахунку-фактури і транспортної накладної, за якими надійшла продукція і дата її надходження на склад отримувача, а при доставці продукції постачальником і при відпуску продукції зі складу постачальника - номер і дата накладної чи рахунку-фактури, за якими здана продукція; г) кількість місць, вага продукції, а також кількість і номери місць, з яких відбирались зразки продукції; д) зазначення про те, що зразки відібрані в порядку, передбаченому стандартом, технічними умовами, основними і особливими умовами поставки, іншими обов`язковими правилами і договорами, з посиланням на їх номер і дату; е) чи наявні у відібраних зразках етикетки, які містять дані, передбачені стандартами та технічними умовами; ж) опечатані чи опломбовані зразки, чиєю печаткою чи пломбою; з) інші дані, які особи, що брали участь у відборі проб, вбачатимуть за необхідне включити в акт для більш детальної характеристики зразків. Із відібраних зразків один залишається у отримувача, другий направляється виробнику (відправнику) продукції. У всіх випадках, коли це передбачено стандартами, технічними умовами, іншими обов`язковими правилами і договором, відбираються додаткові зразки для здачі на аналіз чи випробування в лабораторії чи науково-дослідницькому інституті. Про здачу зразків на аналіз чи випробування робляться відповідні відмітки в акті відбору зразків. Відібрані зразки продукції повинні зберігатись отримувачем, виробником (відправником) до вирішення спору про якість продукції, а у випадку передачі матеріалів про випуск недоброякісної продукції в органи прокуратури і суду - до вирішення справи в цих органах.

Господарський суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів запрошення позивачем представника відповідача для участі у відібранні зразків та складанні відповідного акту, крім того, позивач не отримав дозвіл від відповідача на відібрання зразків без участі представника відповідача та не направив йому екземпляр відібраного зразка. Тобто, позивачем не було дотримано порядку відібрання зразків для перевірки їх на відповідність заявленій відповідачем якості, а тому протокол проведення спектрального аналізу №88 від 13.06.2024, не може бути належним, допустимим та вірогідним доказом поставки відповідачем позивачу товару неналежної якості.

Оскільки позивачем не було дотримано вимог Інструкції № П-7 та умов договору, то обставини, які зумовлюють виникнення у відповідача обов`язку із заміни неякісного товару, усунення недоліків товару, сплати штрафу за поставку неякісного товару чи відшкодування витрат на усунення недоліків товару, не настали.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд зазначає, що матеріалами справи не підтверджено факту порушення відповідачем зобов`язань за договором щодо поставки товару належної якості.

Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) згідно із статтею 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (стаття 74 Господарського процесуального кодексу України).

У даному випадку позивач не дотримався процедури фіксації поставки товару неналежної якості, яка обумовлена в договорі.

З наведених у позовній заяві підстав, позовні вимоги позивача не є обґрунтованими. Позивачем не доведено належними та допустимим доказами факту поставки відповідачем неякісного товару, крім того в судовому засіданні представник позивача повідомив суд про те, що товар станом на час розгляду судом справи перебуває у розпорядженні позивача та відповідачу не повернутий, відповідно позивачем не доведено наявності правових підстав для повернення суми попередньої оплати у розмірі 338 800,00 грн та стягнення штрафу, тому в задоволенні заявлених позовних вимог в частині стягнення суми попередньої оплати та штрафу - слід відмовити, у зв`язку із чим не підлягають задоволенню і похідні вимоги про стягнення з відповідача пені за порушення терміну повернення грошових коштів, інфляційних нарахувань та 3% річних.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

З приводу висвітлення всіх доводів сторін суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

З огляду на все вищезазначене, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

V. Висновки Суду

На підставі встановлених судом фактичних обставин та досліджених доказів суд вважає, що доводи позивача про порушення його прав не підтверджуються дослідженими наявними в матеріалах справи доказами.

Відтак Суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та відсутні підстави для задоволення позову.

VІ. Судові витрати

Судові витрати позивача на сплату судового збору покладаються на позивача відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Турбомаш" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Литтех" про стягнення заборгованості за договором постачання №030523 від 03.05.2023 у загальному розмірі 626 845,32 грн - відмовити у повному обсязі.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Турбомаш".

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено та підписано 18.04.2025

Суддя Т.В. Іванова