Рішення від 18.04.2025 по справі 910/13978/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.04.2025Справа № 910/13978/24

Суддя Господарського суду міста Києва Головіна К. І., розглянувши у спрощеному позовному провадженні господарську справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України"

до Державної установи "Лабораторний центр на залізничному транспорті Міністерства охорони здоров`я України"

про стягнення 14 718,55 грн

без повідомлення учасників справи

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва з позовом звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (далі - ТОВ "ГК "Нафтогаз України", позивач) до Державної установи "Лабораторний центр на залізничному транспорті Міністерства охорони здоров`я України" (далі - Лабораторний центр, відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 14 718,55 грн за договором постачання природного газу постачальником "останньої надії".

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на те, що у період з 01.12.2021 по 31.12.2021 він, як постачальник «останньої надії», поставив Лабораторному центру газ, вартість якого відповідач не сплатив. У зв`язку з цим у позові ТОВ "ГК "Нафтогаз України" просить стягнути з відповідача основний борг у сумі 9 631,01 грн, пеню в сумі 1 422,23 грн, 3% річних у сумі 671,72 грн та інфляційні втрати в сумі 2 993,59 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.11.2024 за вказаною позовною заявою було відкрите провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, у строк, визначений законом, відзиву не надав, його позиція щодо заявлених вимог суду невідома. Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Ураховуючи, що відповідач не скористався наданим йому правом у межах визначеного законом процесуального строку на подання відзиву, суд дійшов висновку про можливість вирішення спору за відсутності відзиву відповідача.

Отже, розглянувши позовні вимоги та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Установлено, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 917-р ТОВ «ГК «Нафтогаз України» було визначено постачальником «останньої надії» на ринку природного газу за результатами державного конкурсу.

Згідно з п. 41-8 постанови Кабінету Міністрів України № 1236 від 09.12.2020 з метою забезпечення своєчасного початку та сталого проходження опалювального періоду 2021/22 року АТ «Магістральні газопроводи України», ТОВ «Оператор газотранспортної системи України», оператори газорозподільних систем мають, зокрема, забезпечити автоматичне включення оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем до портфеля постачальника «останньої надії» обсягів природного газу, спожитих з 1 жовтня 2021 року бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/ або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), постачання природного газу яким не здійснювалося жодним постачальником.

У зв`язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС) за участю операторів газорозподільних систем (далі - оператори ГРМ) об`єми природного газу, спожитого Державною установою "Лабораторний центр на залізничному транспорті Міністерства охорони здоров`я України" (споживач) у грудні 2021, автоматично включено до портфеля постачальника «останньої надії» - ТОВ «ГК «Нафтогаз України», і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об`ємів, поставлених позивачем.

Також встановлено, що Державна установа "Лабораторний центр на залізничному транспорті Міністерства охорони здоров`я України" в особі Харківського відокремленого підрозділу «ЛЦ на залізничному транспорті МОЗ України» зареєстрована в реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» ТОВ «ГК «Нафтогаз України» як споживач природного газу з персональним кодом ідентифікації споживача (ЕІ-код 56ХS00012F7FX00V).

Факт включення відповідача до реєстру споживачів постачальника «останньої надії» та віднесення газу, спожитого відповідачем, до портфеля постачальника «останньої надії» з наведених вище підстав підтверджується інформацією оператора ГТС про споживачів, які зареєстровані в реєстрі споживачів постачальника останньої надії, щодо Харківського відокремленого підрозділу ДУ «ЛЦ на залізничному транспорті МОЗ України», листом оператора ГТС від 27.03.2024 № ТОВВИХ-24-8721 та інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56ХS00012F7FX00V у відповідь на адвокатський запит позивача від 20.03.2024 № 119/4.2.1-14409-2024.

У відповідності до п. 1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, (НКРЕКП) № 2496 від 30.09.2015 (далі - Правила), договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" укладається у випадках, передбачених п. 3 цього розділу, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника "останньої надії" та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.

Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" не потребує двостороннього підписання. На письмове звернення споживача постачальник "останньої надії" зобов`язаний протягом десяти робочих днів з дня отримання такого письмового звернення надати споживачу підписаний уповноваженою особою постачальника примірник договору постачання природного газу.

Договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Типовий договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» (далі - договір) затверджений постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2501, та передбачає, що за цим договором постачальник зобов`язується постачати природний газ споживачу в необхідних для нього об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язується своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором (п. 2.1 договору).

За умовами п. 4.2 договору об`єм (обсяг) постачання природного газу споживачу за розрахунковий період визначається за даними Оператора ГРМ/Оператора ГТС (для прямих споживачів) за підсумками розрахункового періоду, що містяться в інформаційній платформі оператора газотранспортної системи та надані споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.

Відповідно до п. 2 глави 7 розділу ХП Кодексу ГТС у точках виходу до газорозподільної системи з метою проведення остаточної алокації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор газорозподільної системи до 08 числа газового місяця (М+1) надає оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово. У випадку, якщо комерційний вузол обліку обладнаний обчислювачем (коректором) з можливістю встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу, така інформація додатково надається в розрізі газових днів газового місяця (М).

Таким чином об`єм (обсяг) спожитого споживачем природного газу передається Оператором ГРМ в інформаційну платформу Оператора ГТС та використовується постачальником для розрахунку вартості спожитого природного газу.

За таких обставин позивач проводить нарахування вартості спожитого споживачем природного газу виключно на підставі даних Оператора ГРМ про об`єм (обсяг) розподіленого/спожитого споживачем природного газу, які отримує в процесі доступу до інформаційної платформи оператора ГТС.

Ціна природного газу (з урахуванням ПДВ) відповідно до умов договору опублікована/оприлюднена на сайті позивача за посиланням https://gas.ua/uk/business/news/pon-archive-price.

Відповідно до п. 4.3 договору постачальник зобов`язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено).

Споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий постачальником відповідно до п. 4.3 цього договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу (п. 4.4 договору).

Пунктом 5.2 договору на споживача покладено обов`язок, зокрема, забезпечувати своєчасну та повну оплату поставленого природного газу згідно з умовами цього договору.

Відповідно до п. 11.1 договору цей договір набирає чинності з дня, визначеного інформаційною платформою оператора ГТС днем початку постачання природного газу споживачу в реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Дія цього договору не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, наступного за місяцем, в якому почалось фактичне постачання природного газу постачальником. Розірвання (припинення дії) цього договору не звільняє споживача від обов`язку сплатити заборгованість постачальнику за цим договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 вказаної статті).

Згідно з ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ч. 1 ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач виконав свої зобов`язання за вищевказаним договором належним чином та в повному обсязі, поставив відповідачу природний газ у період з 01.12.2021 по 31.12.2021, що підтверджується актом приймання-передачі природного газу № 31873 за грудень 2021 та відповідним рахунком на оплату № 2507 в обсязі 0,19079 тис. м.куб. на суму 9 631,01 грн з ПДВ.

Доказів належної сплати вартості поставленого газу у вказаному розмірі відповідач не надав та матеріали справи не містять.

14.12.2023 позивач направив на адресу відповідача вимогу про сплату заборгованості за спожитий газ непобутовим споживачем постачальнику «останньої надії», проте відповіді на вказану вимогу не отримав.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 вказаної статті).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, враховуючи умови типового договору, норми законодавства, якими врегульовано зобов`язальні правовідносини постачання природного газу постачальником «останньої надії», суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми основної заборгованості в розмірі 9 631,01 грн є правомірною та обґрунтованою, а тому позов у цій частині підлягає задоволенню.

Позивачем також нараховано відповідачу пеню на суму простроченого зобов`язання за період з 01.02.2022 по 29.05.2024 в розмірі 1 422,23 грн.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частинами 1, 2 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п. 4.5 типового договору постачання природнього газу постачальником «останньої надії» у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором, він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафних санкцій відповідно до наведених приписів закону та умов договору, суд дійшов висновку, що з відповідача підлягає стягненню пеня в сумі 1 422,22 грн., тобто у заявленій позивачем сумі.

Також за порушення зобов`язання позивач просив стягнути з відповідача 3 % річних у сумі 671,72 грн та інфляційні втрати в сумі 2 993,59 грн, які суд вважає правомірно нарахованими.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок заявлених матеріальних втрат, суд встановив, що з відповідача підлягають стягненню 3 % річних у сумі 671,72 грн та інфляційні втрати у сумі 2 993,59 грн, як просив позивач.

За таких обставин позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 73-79, 129, 236-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" до Державної установи "Лабораторний центр на залізничному транспорті Міністерства охорони здоров`я України" про стягнення 14 718,55 грн задовольнити.

Стягнути з Державної установи "Лабораторний центр на залізничному транспорті Міністерства охорони здоров`я України" (03049, м. Київ, вул. Стадіонна, буд. 6 А, ідентифікаційний код 38513502) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, ідентифікаційний код 40121452) основний борг у сумі 9 631 (дев`ять тисяч шістсот тридцять одну) грн 01 коп., пеню в сумі 1 422 (одна тисяча чотириста двадцять дві) 23 коп., 3% річних у сумі 671 (шістсот сімдесят одну) грн 72 коп., інфляційні втрати у сумі 2 993 (дві тисячі дев`ятсот дев`яносто три) грн 59 коп. та судовий збір у сумі 2 442 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.

Повне судове рішення складене 18 квітня 2025 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головіна К. І.