Ухвала

від 17.04.2025 по справі 910/212/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

17.04.2025Справа № 910/212/25

Суддя Господарського суду міста Києва Головіна К. І., розглянувши матеріали

позовної заяви Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УСГ"

до Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія"

про стягнення 96 800,00 грн

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УСГ" (далі - ПрАТ "СК "УСГ", позивач) до Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" (далі - ПрАТ "УТСК", відповідач) про стягнення страхового відшкодування в сумі 156 800,00 грн в порядку суброгації.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2025 за вказаною позовною заявою було відкрите провадження, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справи, сторонам надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

До початку розгляду справи по суті позивачем було подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, у зв`язку з частковою сплатою відповідачем страхового відшкодування на суму 60 000,00 грн, на підтвердження чого він надав платіжні інструкції № 11806 від 13.01.2025, № 11856 від 14.01.2025, № 11903 від 15.01.2025, № 11959 від 16.01.2025, № 12005 від 17.01.2025, № 12044 від 20.01.2025. Тому у вказаній заяві позивач просив стягнути з відповідача страхове відшкодування в сумі 96 800,00 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Суд, дослідивши заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, встановив, що вона відповідає вимогам ст. 46 ГПК України, а тому така заява була прийнята судом до розгляду.

Під час розгляду справи по суті представник позивача подав до суду заяву про закриття провадження у справі, у якій він повідомив про погашення відповідачем залишку заявленого до стягнення страхового відшкодування в сумі 96 800,00 грн.

Розглянувши вказану заяву та дослідивши надані докази, суд прийшов до висновку, що провадження у справі необхідно закрити з наступних підстав.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Як вбачається із матеріалів справи, сума заявлена до стягнення (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог в сумі 96 800,00 грн) була сплачена відповідачем після відкриття провадження у справі, що підтверджується наданими платіжними інструкціями № 12089 від 21.01.2025, № 12125 від 22.01.2025, № 12162 від 23.01.2025, № 12192 від 24.01.2025, № 12225 від 27.01.2025, № 12279 від 28.01.2025, № 12312 від 29.01.2025, № 12352 від 30.01.2025 та № 12393 від 31.01.2025.

Отже предмет спору припинив своє існування, а значить - провадження у справі підлягає закриттю.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

У своїй заяві про закриття провадження у справі ПрАТ "СК "УСГ" просило здійснити розподіл судових витрат, а саме - судовий збір за подачу позову в сумі 2 422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу, понесені позивачем в сумі 7 000,00 грн, стягнути з ПрАТ "УТСК".

Розглянувши вказане клопотання, суд виходив з такого.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ГПК України).

Відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України у випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

За змістом ч. 3 ст. 130 ГПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Ухвала суду про компенсацію судових витрат після закриття провадження у справі чи залишення позову без розгляду є судовим рішенням про розподіл судових витрат, яке приймається за наслідком розгляду відповідного клопотання учасника справи з урахуванням принципів диспозитивності та змагальності сторін. Зазначений правовий висновок висловлено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05.07.2023 у справі № 911/3312/21.

У даному випадку судом встановлено, що частину заборгованості відповідач сплатив до відкриття провадження у справі (на суму 60000 грн), а отже, внаслідок неправомірних дій відповідача між сторонами виник спір на суму 96 800,00 грн, який підлягає сплаті судовим збором в сумі 2422,40 грн ( пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).

За таких обставин, керуючись положеннями ст. 129, 130 ГПК України, суд прийшов до висновку, що судовий збір в сумі 2422,40 грн, сплачений позивачем платіжною інструкцією № 5966 від 07.01.2025 на суму 2 422,40 грн, підлягає стягненню з відповідача.

Щодо витрат позивача на правничу допомогу в сумі 7 000 грн, то суд дійшов висновку, що вказані витрати також підлягають стягненню з відповідача на підставі ст. 129, 130 ГПК України, але у сумі, визначеній судом.

За змістом ч. 6 ст. 130 ГПК України у випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат за умови дотримання відповідною стороною вимог частини восьмої статті 129 цього Кодексу.

Так, частиною 8 статті 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно зі ст. 126 ГПК України витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами за результатами розгляду справи. Розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

У даному випадку на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу в сумі 7 000,00 грн позивач долучив до справи:

- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльність КС № 10423/10, видане Гедз Ю.В.;

- довіреність № 0125-5 від 02.01.2025, якою адвоката Гедз Ю. В. уповноважено на представництво інтересів ПрАТ "СК "УСГ";

- копію договору про надання правової допомоги № 20-12/24-ЮП від 26.12.2024, укладеного між ПрАТ "СК "УСГ" та Адвокатським Бюро "Гедз";

- копію акту виконаних робіт до договору про надання правової допомоги від 20-12/24-ЮП ВІД 07.01.2025 на загальну суму 12 000,00 грн, в якому значаться виконані адвокатом роботи у даній справі на 7 000,00 грн;

- платіжну інструкцію № 5964 від 07.01.2025, відповідно до якої ПрАТ "СК "УСГ" сплатило на рахунок Адвокатського бюро ГЕДЗ витрати на професійну правничу допомогу в загальній сумі 12 000,00 грн, зокрема, за виконані адвокатом роботи у даній справі на 7 000,00 грн.

Наведені вище докази суд вважає достатніми для підтвердження факту понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

У той же час при визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), критерію розумності розміру, враховуючи конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Для встановлення розумного розміру наданих послуг адвоката слід надати належну правову оцінку договору у сукупності з іншими доказами, складністю справи та виконання адвокатом робіт (наданих послуг), витраченим часом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг та виконання робіт, ціною позову та (або) значення справи. Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Як зауважила Велика Палата Верховного Суду, нормами процесуального законодавства передбачено основні критерії визначення та розподілу судових витрат такі, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Така позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц, Верховним Судом у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19.

У даному випадку суд враховує наступні критерії визначення розміру витрат на правову допомогу: малозначність справи; ціна позову становить 96 800,00 грн; складання такого позову не викликає складнощів та не займає багато часу у кваліфікованого адвоката; судова практика у таких спорах є сталою; розгляд справи у спрощеному позовному провадженні; закриття провадження у зв`язку зі сплатою відповідачем заявленої суми стягнення в добровільному порядку; відсутність будь-яких заперечень відповідача проти позовних вимог, заяв та клопотань з його боку.

Водночас суд зважає на висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20, згідно з якими для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору в контексті вирішення питання про розподіл судових витрат і вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.

Крім того Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію стосовно того, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України"). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Отже, з метою дотримання критерію розумності, співмірності між обсягом роботи, проведеної адвокатом та заявленими витратами, здійсненими на оплату адвокатських послуг, суд вважає за необхідне зменшити розмір заявлених судових витрат ПрАТ "СК "УСГ" на професійну правничу допомогу та встановити їх в сумі 2 000,00 грн.

За таких обставин суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви позивача щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись ст. 231, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УСГ" до Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" про стягнення 96 800,00 грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, б. 77, ідентифікаційний код 22945712) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" (3038, м. Київ, вул. І. Федорова, б. 32, літ. А, ідентифікаційний код 30859524) витрати на правничу допомогу у сумі 2 000 (дві тисячі) грн. 00 коп. та судовий збір у сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.

У решті вимог - відмовити.

Повна ухвала складена 17 квітня 2025 року.

Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення та з цього дня може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів до суду апеляційної інстанції.

Суддя Головіна К. І.