Рішення від 18.04.2025 по справі 916/5726/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" квітня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/5726/24

За позовом: Олешківської окружної прокуратури (54000, м. Миколаїв, Корабельний р-н, просп. Богоявленський, буд. 314, код ЄДРПОУ 0485112024">0485112024, електронна пошта: olprok@kherson.gp.gov.ua) в інтересах держави в особі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 35, код ЄДРПОУ 43672853, електронна пошта info@mepr.gov.ua); Херсонської обласної державної адміністрації (73000, м. Херсон, площа Свободи, буд. 1, код ЄДРПОУ 00022645, електронна пошта kanc@khoda.gov.ua)

До відповідачів: Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області (03150 м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 69, код ЄДРПОУ 39766281, електронна пошта kherson@land.gov.ua); Дар`ївської сільської ради Херсонського району Херсонської області (75032, Херсонська обл., Херсонський р-н, с. Дар`ївка, вул. Соборна, буд. 68-А, код ЄДРПОУ 04401374, електронна пошта darsilr@ukr.net)

про визнання недійсним та скасування п. 1 наказу, скасування рішення державного реєстратора та скасування державної реєстрації земельної ділянки

Суддя Рога Н.В.

Секретар с/з Корчевський М.Ю.

Представники сторін:

Від прокуратури: Кобзар А.І. - на підставі посвідчення №073712;

Від позивача: Афанасьєв О.В. - в порядку самопредставництва, представник Херсонської обласної державної адміністрації;

Від позивача (Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України): не з`явився;

Від відповідача (Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області): Новіков М.М. - в порядку самопредставництва;

Від відповідача (Дар`ївської сільської ради Херсонського району Херсонської області): не з`явився.

В засіданні брали участь:

Від прокуратури: Кобзар А.І. - на підставі посвідчення №073712;

Від позивача: Афанасьєв О.В. - в порядку самопредставництва, представник Херсонської обласної державної адміністрації;

Від позивача (Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України): не з`явився;

Від відповідача (Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області): Новіков М.М. - в порядку самопредставництва;

Від відповідача (Дар`ївської сільської ради Херсонського району Херсонської області): не з`явився.

Суть спору: Олешківська окружна прокуратура в інтересах держави в особі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Херсонської обласної державної адміністрації звернулась до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, Дар`ївської сільської ради Херсонського району Херсонської області про:

- визнання недійсним та скасування п.1 наказу Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 17.03.2021 № 64-ОТГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» в частині, що стосується передачі у комунальну власність Дар`ївській сільській раді Дар`ївської територіальної громади Херсонського району (раніше Білозерського та Бериславського району) Херсонської області земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 0.12 га з кадастровим номером 6520384500:03:001:0731;

- скасування рішення державного реєстратора Гуділіної Юлії Юріївни про державну реєстрацію права комунальної власності Дар`ївської сільської ради (код ЄДРПОУ 04401374) на об`єкт нерухомого майна: земельну ділянку площею 0, 12 га з кадастровим номером 6520384500:03:001:0731, яка розташована на території Дар`ївської сільської ради Дар`ївської територіальної громади Херсонського району, з одночасним припиненням права комунальної власності Дар`ївської сільської ради (код ЄДРПОУ 04401374) на об`єкт нерухомого майна: земельну ділянку площею 0,12 га з кадастровим номером 6520384500:03:001:0731, яка розташована на території Дар`ївської сільської ради Дар`ївської територіальної громади Херсонського району, номер запису про речове право 41337316, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2329258565203, шляхом скасування державної реєстрації речового права;

- скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6520384500:03:001:0731 площею 0,12 га в Державному земельному кадастрі.

Ухвалою суду від 06.01.2025р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/5726/24, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 06.02.2025р. Ухвалою суду від 06.02.2025р. закрито підготовче провадження у справі №916/5726/24 та призначено справу до розгляду по суті у судовому засіданні на 27.02.2025р. Ухвалою суду від 27.02.2025р. розгляд справи відкладено на 11.03.2025р. Ухвалою суду від 28.02.2025р. виправлено описку в п.1 резолютивної частини ухвали Господарського суду Одеської області від 27.02.2025р. щодо дати та часу судового засідання, а саме: з 11.03. 2025р. об 11:30 на 18.03. 2025р. о 15:30. Ухвалою суду від 18.03.2025р. відкладено судове засідання на 08.04.2025р. Ухвалою суду від 08.04.2025р. оголошено перерву до 18.04.2025р.

Представник прокуратури позовні вимоги підтримує, наполягає на задоволенні позову з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, яка надійшла до суду 16.01.2025р.

Позивач - Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, письмових заяв по суті спору не надав. Ухвали суду по справі №916/5726/24 направлялись до електронного кабінету позивача, що підтверджується довідками про доставку електронних документів.

Позивач - Херсонська обласна державна адміністрація, повністю підтримує позицію прокурора, просить позовні вимоги задовольнити з підстав, зазначених у додаткових поясненнях, які надійшли до суду 03.02.2025р.

Відповідач - Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області, проти задоволення позовних вимог заперечує з підстав, викладених у відзиві, який надійшов до суду 07.01.2025р.

Відповідач - Дар`ївська сільська рада Херсонського району Херсонської області, у відзиві, який надійшов до суду 13.01.2025р. зазначила, що з приводу позовних вимог покладається на розсуд суду та просила розгляд справи провести її без участі. Інших письмових заяв чи клопотань від відповідача не надходило.

Олешківська окружна прокуратура, звертаючись до суду з позовом в інтересах держави в особі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Херсонської обласної державної адміністрації, зазначає, що відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 17.03.2021р. № 64-ОТГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» Дар`ївській сільській раді Дар`ївської територіальної громади Херсонського району (раніше - Білозерського району та Бериславського району) Херсонської області у комунальну власність передано земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 7,1387 га згідно із переліком, у якому зазначені кадастрові номери ділянок та місце їх розташування.

До цього переліку увійшла і ділянка з кадастровим номером 6520384500:03:001:0731 площею 0,12 га (п. 10 переліку), яка передана у комунальну власність як земельна ділянка сільськогосподарського призначення.

Водночас, на твердження прокурора, як вбачається з інформації з інформаційно - телекомунікаційної системи «Автоматизована система Державного земельного кадастру», вищевказана земельна ділянка кадастровий номер 6520384500:03:001:0731 площею 0,12 га розташована в межах Національного природного парку ( далі-НПП) «Нижньодніпровський», що, на думку прокурора, вказує на порушення правового режиму використання земель природно-заповідного фонду.

Прокурор зазначає, що Міністерсьтво захисту довкілля та природних ресурів України ( далі -Міндовкілля) не погоджувало зміни меж, категорій та скасування статусу, а також не видавало експертні висновки щодо зміни меж, категорії та скасування статусу територій НПП «Нижньодніпровський».

Крім того, Міндовкілля не погоджувало проєкти землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 6520384500:03:001:0731 площею 0,12 га, а також не погоджувало зміну її цільового призначення.

Прокурор звертає увагу, що факт розміщення земельної ділянки з кадастровим номером 6520384500:03:001:0731 площею 0, 12 га в межах НПП «Нижньодніпровський» підтверджується також відомостями із Національної кадастрової системи (https://nks.dzk.gov.ua), відомостями відкритих даних земельного кадастру України (https://kadastr.live), НПП «Нижньодніпровський», відомостями із геопорталу Ліси України, даними із геоінформаційної системи управління лісовими ресурсами України.

Прокурор зазначає, що не зважаючи на вказане, усупереч вимогам ст. 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», згідно якої до встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду, Головним управлінням Держгеокадастру у Херсонській області прийнято наказ від 17.03.2021р. № 64-ОТГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» та передано Дар`ївській сільській раді Дар`ївської територіальної громади Херсонського району Херсонської області, у тому числі, земельну ділянку 6520384500:03:001:0731 площею 0,12 га, безпідставно облікувавши її як ділянку сільськогосподарського призначення.

Як зазначає прокурор в обгрунтування позову, згідно з положеннями Земельного кодексу України, а також нормами ст. 61 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 3 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» природні національні парки належать до природно-заповідного фонду України.

Частиною третьою ст. 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» встановлено, що на землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об`єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням.

Статтею 9 цього Закону визначено вичерпний перелік видів використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду, у якому немає для індивідуального садівництва.

На думку прокурора, системний аналіз зазначених положень законодавства дає підстави для висновку, що території та об`єкти природно-заповідного фонду, зокрема природні національні парки, наділені надважливими функціями і завданнями, мають особливий статус та перебувають під особливою державною охороною, тобто, згідно зі ст. 178 Цивільного кодексу України, належать до обмежено оборотоздатних об`єктів.

Розташування земельної ділянки із кадастровим номером 6520384500:03:001:0731 у межах НПП «Нижньодніпровський» згідно з чинним законодавством свідчить про її приналежність до земель природно-заповідного фонду, що унеможливлює її віднесення до категорії земель сільськогосподарського призначення із цільовим призначенням «для індивідуального садівництва».

Це твердження, як зазначає прокурор, узгоджується з практикою Верховного Суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019р. у справі № 487/10128/14-ц, постанови Верховного Суду від 04.12.2019р. у справі № 487/10127/14-ц, від 11.06.2020р. у справі № 359/281/18-ц, від 02.12.2020р. у справі № 734/519/15-ц, від 09.12.2020р. у справі № 676/190/18, від 22.06.2022р. у справі № 367/4140/16-ц), відповідно до якої земельна ділянка, що перебуває в обмеженому обороті, не може передаватись у приватну власність і підлягає захисту шляхом пред`явлення негаторного позову про її повернення.

Крім того, прокурор зазначає, що у цій справі спірна земельна ділянка в силу імперативної вказівки законодавця належать до земель природно-заповідного призначення за фактом розташування на них об`єкта природно-заповідного фонду - НПП «Нижньодніпровський», що узгоджується із висновками Верховного Суду, наведеними у постанові від 31.07.2019р. у справі № 813/4701/16.

За таких обставин, на думку прокурора, встановлення спірній земельній ділянці цільового призначення «для індивідуального садівництва» жодним чином не впливає на її обмежену оборотоздатність і не передбачає можливості її дійсного використання за таким призначенням, оскільки з моменту створення НПП «Нижньодніпровський» ця територія має статус природно-заповідного фонду і її правовий режим та цільове призначення визначаються фактом розташування на ній вказаного об`єкта.

Прокурор вважає, що враховуючи те, що право комунальної власності на земельну ділянку природно-заповідного фонду зареєстровано за реєстраційним номером 41337316 на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 17.03.2021р. № 64-ОТГ та акта приймання-передачі нерухомого майна від 23.03.2021р. (якими визначено спірну земельну ділянку як ділянку сільськогосподарського призначення), право власності на вказаний об`єкт нерухомості має бути припинено шляхом скасування державної реєстрації такого права.

На твердження прокурора, без скасування права власності та державної реєстрації в Держаному земельному кадастрі спірної земельної ділянки, землі природно-заповідного фонду будуть обліковуватись як землі сільськогосподарського призначення, а отже, на них не буде поширюватись режим обмеженої господарської діяльності. Таким чином, земельна ділянка з кадастровим номером 6520384500:03:001:0731 не може існувати у встановлених межах, її державна реєстрація повинна бути скасована та створено новий об`єкт (об`єкти) земельних відносин з іншим цільовим призначенням.

Також, прокурор надав обгрунтування щодо звернення з позовною заявою до суду в інтересах держави в особі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Херсонської обласної державної адміністрації, посилаючись на ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та бездіяльність вищезазначених органів щодо відновлення порушеного права держави на землі природно-заповідного фонду.

Враховуючи все викладене та те, що відповідачами за даним позовом є Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області та орган місцевого самоврядування в особі Дар`ївської сільської ради Херсонської області, за якою на праві власності зареєстрована земельна ділянка з кадастровим номером 6520384500:03:001:0731, яка не може існувати в межах НПП «Нижньодніпровський» як землі сільськогосподарського призначення, посилаючись на статті Земельного кодексу України, прокурор просить суд визнати недійсним та скасувати п.1 наказу Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 17.03.2021р. № 64-ОТГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» в частині, що стосується передачі у комунальну власність Дар`ївської сільської ради Дар`ївської територіальної громади Херсонського району (раніше Білозерського та Бериславського району) Херсонської області земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 0,12 га з кадастровим номером 6520384500:03:001:0731, скасувати рішення державного реєстратора Гуділіної Юлії Юріївни (індексний номер рішення 41337316 від 30.03.2021р.) про державну реєстрацію права комунальної власності Дар`ївської сільської ради (код ЄДРПОУ 04401374) на об`єкт нерухомого майна: земельну ділянку площею 0,12 га з кадастровим номером 6520384500:03:001:0731, яка розташована на території Дар`ївської сільської ради Дар`ївської територіальної громади Херсонського району, з одночасним припиненням права комунальної власності Дар`ївської сільської ради (код ЄДРПОУ 04401374) на об`єкт нерухомого майна: земельну ділянку площею 0,12 га з кадастровим номером 6520384500:03:001:0731, яка розташована на території Дар`ївської сільської ради Дар`ївської територіальної громади Херсонського району, номер запису про речове право 41337316, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2329258565203, шляхом скасування державної реєстрації речового права, та скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 6520384500:03:001:0731 площею 0,12 га в Державному земельному кадастрі.

Позивач - Херсонська обласна державна адміністрація, повністю підтримує позицію прокурора та зазначає, що спірний наказ Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 17.03.2021р. № 64-ОТГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» виданий з перевищенням меж його повноважень, встановлених у ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України, відповідно до яких територіальні органи виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених ч.8 цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб, в зв`язку з чим наявні підстави визнання його недійсним та скасування в судовому порядку.

Одночасно позивач зазначив, що відповідно до ч. 5 ст.122 Земельного кодексу України обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

В зв`язку з цим, позивач зазначає, що твердження прокурора про те, що саме Херсонська обласна державна адміністрація є розпорядником земель природно-заповідного фонду відповідає законодавству, що діяло на момент виникнення спірних правовідносин.

Позивач - Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, письмових заяв по суті спору не надав.

Відповідач - Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області, проти задоволення позовних вимог заперечує та зазначає, що частина позовних вимог адресована прокурором до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області: про скасування пункту наказу від 17.03.2021р. № 64-ОТГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» та скасування державної реєстрації в Державному земельному кадастрі земельної ділянки з кадастровим номером 6520384500:03:001:0731 площею 0,12 га.

Отже, під час розгляду спору в суді фактичною стороною у справі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган.

Крім того, на думку відповідача, позовна вимога про визнання незаконними та скасування наказу ГУ Держгеокадастру у Херсонській області, який вже був реалізований і вичерпав свою дію фактом його виконання, не призведе до поновлення прав позивача, а тому така позовна вимога не є ефективним способом захисту права прокурора.

Щодо фактичних обставин справи відповідач звертає увагу на Указ Президента України від 24.11.2015р. № 657/2015 «Про створення національного природного парку «Нижньодніпровський»», яким створено на території Бериславського, Білозерського, Голопристанського та Цюрупинського районів, міст Херсона та Нової Каховки Херсонської області національний природний парк «Нижньодніпровський».

До території НПП «Нижньодніпровський» погоджено в установленому порядку включення 80177,80 га земель державної власності, а саме: 14479,80 га земель державної власності, які надаються національному природному парку в постійне користування, у тому числі з вилученням у землекористувачів, згідно з додатком 1, та 65698,00 га земель державної власності, які включаються до території національного природного парку без надання йому в постійне користування згідно з додатком 2.

Також доручено Кабінету Міністрів України вирішити протягом 2016 - 2017 років відповідно до законодавства питання щодо надання у постійне користування НПП «Нижньодніпровський» 14479,80 га земель, у тому числі з вилученням у землекористувачів, а також розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок і проекту землеустрою з організації та встановлення меж території національного природного парку, оформлення речових прав на земельні ділянки.

Відповідач зазначає, що відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку державна реєстрація спірної земельної ділянки в Державному земельному кадастрі відбулася 14.12.2020р. з присвоєнням кадастрового номеру 6520384500:03:001:0731 площею 0,12 га, цільове призначення: 01.05 для індивідуального садівництва.

Крім того, відповідач зазначає, що проект землеустрою з організації та встановлення меж земельних ділянок, що входять до складу НПП «Нижньодніпровський» без вилучення земель та закріплення їх межовими знаками, на разі в процесі виготовлення.

На твердження відповідача, НПП «Нижньодніпровський» керується матеріалами проекту створення НПП «Нижньодніпровський», а земельна ділянка з кадастровим номером 6520384500:03:001:0731 розташована у господарській зоні парку.

При цьому, до цього часу до Державного земельного кадастру не внесені відомості (зміни до них) про обмеження у використанні земель, включених до території НПП «Нижньодніпровський» на підставі проекту створення НПП «Нижньодніпровський».

Відповідач звертає увагу, що ні прокурором у позовній заяві, ні іншими позивачами у листуванні на адресу Херсонської обласної прокуратури не зазначено про належність спірної земельної ділянки площею 0,12 га, кадастровий номер 6520384500:03:001:0731, до земель згідно додатку 1, чи додатку 2 до Указу Президента України від 24.11.2015р. №657/2015 «Про створення національного природного парку «Нижньодніпровський».

Також, на думку відповідача, прокурор не надав до матеріалів справи належних та допустимих доказів належності спірної земельної ділянки кадастровий номер 6520384500:03:001:0731, до земель природно-заповідного фонду.

Крім того, відповідач вважає, що прокурором не зазначено у чому полягає порушення інтересів держави в особі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України та Херсонської обласної державної адміністрації.

На думку відповідача, пред`явлення прокурором позову в інтересах держави до неї самої в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області виключає наявність спору.

З огляду на все вище викладене, відповідач просить у задоволенні позовних вимог в частині, що стосуються визнання незаконними та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області відмовити, у звязку із обранням прокурором не ефективного способу захисту прав.

Відповідач - Дар`ївська сільська рада Херсонського району Херсонської області, зазначила, що з приводу позовних вимог покладається на розсуд суду та просила розгляд справи провести її без участі. Інших письмових заяв чи клопотань від відповідача не надходило.

Розглянув матеріали справи, заслухав представників учасників судового процесу, суд дійшов наступного висновку.

Згідно п.3 ст.131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до п. 2 Рекомендації Rec (2012) 11 Комітету Міністрів Ради Європи державам-учасникам «Про роль публічних обвинувачів поза системою кримінальної юстиції», прийнятій 19.09.2012 р. на 1151-му засіданні заступників міністрів, якщо національна правова система надає публічним обвинувачам певні обов`язки та повноваження поза системою кримінальної юстиції, їх місія полягає у тому, щоби представляти загальні або публічні інтереси, захищати права людини й основоположні свободи та забезпечувати верховенство права.

Європейський суд з прав людини звертав увагу на те, що підтримка, яка надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, у тих випадках, коли відповідне правопорушення зачіпає інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (див. mutatis mutandis рішення від 15 січня 2009 року у справі «Менчинська проти росії» (Menchinskaya v. russia), заява №42454/02, § 35).

За змістом ч.2 ст.2 Цивільного кодексу України держава Україна є учасником цивільних відносин.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає у цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками (ч.1 ст.167 Цивільного кодексу України). Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції, встановленої законом (ст.170 Цивільного кодексу України).

Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема, у цивільних, правовідносинах. Тому, у тих відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018р. у справі № 5023/10655/11, від 06.07.2021 р. у справі № 911/2169/20, від 23.11.2021 р. у справі № 359/3373/16-ц, від 18.01.2023р. у справі №488/2807/17).

Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що і в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах. Тобто, під час розгляду справи у суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (див. постанову від 26.06.2019 р. у справі № 587/430/16-ц). Тому, зокрема, наявність чи відсутність у органу, через який діє держава, статусу юридичної особи, значення не має (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2021 р. у справі № 911/2169/20, від 23.11.2021 р. у справі № 359/3373/16-ц).

Незалежно від того, хто саме звернувся до суду, - орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах, чи прокурор, у судовому процесі держава бере участь у справі як позивач, а відповідний орган (незалежно від наявності в нього статусу юридичної особи) або прокурор здійснюють процесуальні дії на захист інтересів держави як суб`єкта процесуальних правовідносин. Таким чином, фактичним позивачем за позовом, поданим в інтересах держави, є держава, а не відповідний орган (незалежно від наявності в нього статусу юридичної особи) або прокурор. На відміну від останнього та органів, через які діє держава, юридичні особи, які не є такими органами, діють як самостійні суб`єкти права - учасники правовідносин (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021р. у справі № 359/3373/16-ц).

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру».

З наведеного можна виснувати, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Останній не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може та бажає захищати інтереси. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абз.1-3 ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру».).

Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 26.06. 2019 р. у справі № 587/430/16-ц ).

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві чи іншій заяві, скарзі обгрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. (абз.2 ч.2 ст.53 ГПК України).

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для їхнього захисту, але не подав відповідний позов у розумний строк. Прокурор, звертаючись до суду, повинен обґрунтувати бездіяльність компетентного органу. Для встановлення того, які дії вчинить останній, прокурор до нього звертається до подання позову у порядку, передбаченому ст.23 Закону України «Про прокуратуру», фактично надаючи цьому органу можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом перевірки виявлених прокурором фактів порушення законодавства, а також вчинення дій для виправлення цих порушень, зокрема подання позову чи повідомлення прокурора про відсутність порушень, які вимагають звернення до суду.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або мало стати відомо про можливе порушення інтересів держави, є бездіяльністю відповідного органу. Розумність вказаного строку визначає суд з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи через можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також з урахуванням таких чинників як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо

Таким чином, прокурору достатньо дотримати порядку, передбаченого ст.23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва у позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі нема, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 р.у справі № 912/2385/18).

У позовній заяві прокурор вказав, що Олешківською окружної прокуратурою Херсонської області в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» було скеровано запити на адресу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України (лист від 24.09.2024р. № 53/1-2319-24) та Херсонської обласної державної адміністрації (лист від 23.09.2024р. № 53/1-2319-24), де вказано про порушення законодавства та питання про вжиті заходи реагування з метою усунення порушень природоохоронного законодавства та захисту інтересів держави з цих питань

Листом від 01.10.2024р. № 11/11-05/3566-24 Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України повідомило прокуратуру про те, що у разі відкриття провадження у відповідній справі за позовом прокурора, Міністерством буде надано обґрунтовану позицію відповідно до норм процесуального законодавства.

Натомість, листом від 02.10.2024р. № 01-01-66-10417/0/24/23 Херсонською обласною державною адміністрацією відомості про вжиті заходи не надано.

Фактично позивачі самоусунулись від самостійного захисту власних майнових інтересів, жодних заходів з метою відновлення порушеного права не вжили, до суду із відповідним позовом не звертались.

З урахуванням наведеного, суд доходить висновку про підтвердження прокурором підстав для представництва інтересів держави в даній справі.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.12.2020р. Відділом у Білозерському районі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області здійснено державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 6520384500:03:001:0731, площею 0,12га з цільовим призначенням - « 01.05. Для індивідуального садівництва».

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 17.03.2021р. №64-ОТГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» Дар`ївській сільській раді Дар`ївської територіальної громади Херсонського району (раніше - Білозерського району та Бериславського району) Херсонської області у комунальну власність передано земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 7, 1387 га згідно із переліком, у якому зазначені кадастрові номери ділянок та місце їх розташування.

Відповідно до п. 10 цього переліку земельну ділянку з кадастровим номером 6520384500:03:001:0731 площею 0, 12 га передано у комунальну власність як земельну ділянку сільськогосподарського призначення.

В подальшому, 30.03.2021р. державним реєстратором Гуділіною Ю.Ю. на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 17.03.2021р. №64-ОТГ та акту приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність серія та номер: б/н, виданий 23.03.2021р., здійснено реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6520384500:03:001:0731 площею 0,12 га за Дар`ївською сільською радою (код ЄДРПОУ 04401374).

Підставою внесення запису зазначено рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер :57465975 від 05.04.2021р.

Водночас, як встановлено судом, Указом Президента України від 24.11.2015р. № 657/2015 «Про створення національного природного парку «Нижньодніпровський»», створено на території Бериславського, Білозерського, Голопристанського та Цюрупинського районів, міст Херсона та Нової Каховки Херсонської області національний природний парк (далі- НПП) «Нижньодніпровський».

Додатками 1 та 2 до вищезазначеного Указу Президента до території національного природного парку «Нижньодніпровський» погоджено в установленому порядку включення 80177,80 га земель державної власності, а саме: 14479,80 га земель державної власності, які надаються національному природному парку в постійне користування, у тому числі з вилученням у землекористувачів та 65698,00 га земель державної власності, які включаються до території національного природного парку без надання йому в постійне користування.

Статтею 43 Земельного кодексу України визначено, що землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Відповідно до ст. 44 Земельного кодексу України до земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об`єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об`єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва).

Статтею 3 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» встановлено, що до природно-заповідного фонду України належать природні території та об`єкти - природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища.

За ст. 61 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» до складу природно-заповідного фонду України входять державні заповідники, природні національні парки, заказники, пам`ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні та зоологічні парки, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва, заповідні урочища.

Господарський суд зазначає, що з наведеного вище вбачається, що природні національні парки, зокрема НПП «Нижньодніпровський», належать до природно-заповідного фонду України.

Згідно з абз. 1-3 ст. 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду. Землі природно-заповідного фонду України, а також землі територій та об`єктів, що мають особливу екологічну, наукову, естетичну, господарську цінність і є відповідно до статті 6 цього Закону об`єктами комплексної охорони, належать до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення.

На землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об`єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням.

Відповідно до абз. 2 ст. 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» особливій державній охороні підлягають території та об`єкти природно-заповідного фонду України й інші території та об`єкти, визначені відповідно до законодавства України.

Відповідно до приписів ст. 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об`єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, якщо інше не встановлено законом та не порушує прав інших осіб. Право власності на земельну ділянку розповсюджується на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки на висоту і на глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.

Згідно з п. г) ч. 4 ст. 84 Земельного кодексу України до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі під об`єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом.

Крім того, ст. 9 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» передбачено, що території та об`єкти природно-заповідного фонду з додержанням вимог, встановлених цим Законом та іншими актами законодавства України, можуть використовуватися: у природоохоронних цілях; у науково-дослідних цілях; в оздоровчих та інших рекреаційних цілях; в освітньо-виховних цілях; для потреб моніторингу навколишнього природного середовища.

Встановлені частиною першою цієї статті основні види використання, а також заготівля деревини, лікарських та інших цінних рослин, їх плодів, сіна, випасання худоби, мисливство, рибальство та інші види використання можуть здійснюватися лише за умови, що така діяльність не суперечить цільовому призначенню територій та об`єктів природно-заповідного фонду, встановленим вимогам щодо охорони, відтворення та використання їх природних комплексів та окремих об`єктів.

Суд звертає увагу, що законодавцем передбачена чітка заборона на передачу у приватну власність земель під об`єктами природно-заповідного фонду, а також наведено вичерпний перелік в яких цілях ці землі можуть використовуватись.

Аналізуючи вище наведені статті, суд зазначає, що землі під об`єктами природно-заповідного фонду не можуть використовуватись для індивідуального садівництва.

Щодо входження земельної ділянки з кадастровим номером 6520384500:03:001:0731 до території НПП «Нижньодніпровський» господарський суд зазначає наступне.

Як було зазначено вище, НПП «Нижньодніпровський» створено на території Бериславського, Білозерського, Голопристанського та Цюрупинського районів, міст Херсона та Нової Каховки Херсонської області у 2015 році.

Парк створено з метою збереження, відтворення і ефективного використання природних комплексів та об`єктів дельти річки Дніпро, як одного з найцінніших природних заплавно-літоральних комплексів у Європі, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню та естетичну цінність, забезпечення збереження водно-болотного угіддя міжнародного значення "Дельта р. Дніпра".

Перелік територій, включених до НПП «Нижньодніпровський», визначено у додатках 1 та 2 до Указу Президента України від 24.11.2015р. №657/2015, однак, там відсутні чіткі межі території парку.

Разом з тим, вищезазначеним Указом Президента України від 24.11.2015р. №657/2015 доручено Кабінету Міністрів України розробити проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок і проект землеустрою з організації та встановлення меж території національного природного парку, оформлення речових прав на земельні ділянки.

Частиною 2 ст. 47 Закону України «Про землеустрій» передбачено, що проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів визначають місце розташування і розміри земельних ділянок, власників земельних ділянок, землекористувачів, у тому числі орендарів, межі територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого (округи і зони санітарної (гірничо-санітарної) охорони), рекреаційного та історико-культурного (охоронні зони) призначення, водоохоронних зон та прибережних захисних смуг, смуг відведення та берегових смуг водних шляхів, а також встановлюють режим використання та охорони їх територій.

Крім того, відповідно до ч. 10 ст. 47 Закону України «Про землеустрій» відомості про межі територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, межі обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів вносяться до Державного земельного кадастру.

Господарський суд зазначає, що станом на теперішній час, проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок і проект землеустрою з організації та встановлення меж території НПП «Нижньодніпровський» знаходиться в процесі виготовлення.

Водночас, за приписами п. 4 ст. 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Листом №11/11-05/3566-24 від 01.10.2024р. Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України підтвердило, що земельна ділянка з кадастровим номером 6520384500:03:001:0731 була розташована в межах господарської зони НПП «Нижньодніпровський» під час його створення, тобто, ще у 2015 році.

Частина 5 ст. 122 Земельного кодексу України передбачає, що обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Таким чином, дійсним розпорядником спірної земельної ділянки є Херсонська обласна державна адміністрація, із повноваженнями з питань використання та розпорядження землею наведеної категорії.

Частиною першою ст. 11 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» визначено, що уповноваженими органами державного управління в галузі організації, охорони та використання природно-заповідного фонду є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

Згідно із п. 1 Положення про Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.06.2020р. № 614, Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України є центральним органом виконавчої влади та головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, екологічної та в межах повноважень, передбачених законом, біологічної і генетичної безпеки.

Таким чином Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України є уповноваженим центральним органом виконавчої влади у даних правовідносинах.

Згідно з п. 1.10 Положення про НПП «Нижньодніпровський», затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України

18.01.2016 р. №19 (чинним на момент виникнення спірних відносин) межі Парку встановлюються в натурі, оформлюються відповідними знаками та інформаційними матеріалами, наносяться на відповідні планово-картографічні матеріали територіальних органів Держгеокадастру та землекористувачів, відображаються у відповідних формах статистичної звітності з кількісного обліку земель (форма N 6-зем) та землевпорядній документації, обов`язково враховуються при реконструкції та розвитку прилеглих територій.

Згідно п. 14.1. Положення про НПП «Нижньодніпровський» зміна меж, категорії та скасування статусу території Парку проводиться відповідно до законодавства України.

Аналогічний пункт міститься і у новій редакціії Положення про НПП «Нижньодніпровський» від 2022р.

Згідно ст. 54 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» зміна меж, категорії та скасування статусу територій та об`єктів природно-заповідного фонду проводиться відповідно до статей 51-53 цього Закону за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, на підставі відповідного експертного висновку.

Статтею 19 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що відповідно до цільового призначення всі землі України поділяються на землі сільськогосподарського призначення, житлової та громадської забудови, природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, лісового та водного фонду, промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Згідно із ч.ч. 1, 2, 7 ст. 20 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

У листі №11/11-05/3566-24 від 01.10.2024р. Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України зазначило, що не погоджувало зміни меж, категорій та скасування статусу, а також не видавало експертні висновки щодо зміни меж, категорії та скасування статусу територій НПП «Нижньодніпровський».

Крім того, Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України не погоджувало проєкти землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 6520384500:03:001:0731 площею 0,12 га, а також не погоджувало зміну її цільового призначення.

Також, згідно відкритих для вільного доступу відомостей Національної кадастрової системи (https://nks.dzk.gov.ua), відомостей відкритих даних земельного кадастру України (https://kadastr.live), відомостей із геопорталу Ліси України, даних із геоінформаційної системи управління лісовими ресурсами України, земельна ділянка з кадастровим номером 6520384500:03:001:0731 площею 0,12 га знаходиться в межах НПП «Нижньодніпровський».

Господарський суд зазначає, що правовий режим відповідної земельної ділянки пов`язаний із фактом знаходження на ній об`єкта, який охороняється законом та має особливий статус, а не з рішенням органу місцевого самоврядування. Неприйняття місцевою радою рішення про приведення цільового призначення земельної ділянки у відповідність до її дійсного призначення, встановленого в силу вимоги законодавства, не впливає на її правовий режим.

Аналогічна позиція міститься у постанові Верховного Суду від 31.07.2019р. у справі №813/4701/16.

Окрім того, у постанові від 07.10.2020р. у справі № 910/2323/18 Верховний Суд вказав, що незалежно від завершення процедури встановлення меж об`єкта природно-заповідного фонду в натурі цільове призначення відповідних територій, як земель природно-заповідного фонду, є незмінним.

З огляду на зазначене вище, господарський суд приходить до висновку, що земельна ділянка з кадастровим номером 6520384500:03:001:0731 площею 0, 12 га, яка знаходиться в межах НПП «Нижньодніпровський», відноситься до земель природно-заповідного фонду, та в силу ст. 9 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» не може бути віднесена до категорії земель сільськогосподарського призначення із цільовим призначенням «для індивідуального садівництва».

Згідно з п. в) ст. 21 Земельного кодексу України порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною.

Відповідно до п. 2 ч. 13 ст. 791 Земельного кодексу України земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Ведення та адміністрування Державного земельного кадастру забезпечуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (ст. 6 Закону України «Про Державний земельний кадастр»).

За нормами ст. 9 Закону України «Про Державний земельний кадастр» внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Водночас, згідно ч. 10 ст. 24 вищевказаного Закону державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).

З огляду на все зазначене вище, господарський суд приходить до висновку про наявність підстав для скасування рішення державного реєстратора Гуділіної Юлії Юріївни про державну реєстрацію права комунальної власності Дар`ївської сільської ради (код ЄДРПОУ 04401374) на об`єкт нерухомого майна: земельну ділянку площею 0,12 га з кадастровим номером 6520384500:03:001:0731, яка розташована на території Дар`ївської сільської ради Дар`ївської територіальної громади Херсонського району, з одночасним припиненням права комунальної власності Дар`ївської сільської ради (код ЄДРПОУ 04401374) на об`єкт нерухомого майна: земельну ділянку площею 0,12 га з кадастровим номером 6520384500:03:001:0731, яка розташована на території Дар`ївської сільської ради Дар`ївської територіальної громади Херсонського району, номер запису про речове право 41337316, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2329258565203, шляхом скасування державної реєстрації речового права.

Щодо позовної вимоги прокурора про визнання недійсним та скасування п.1 наказу Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 17.03.2021р. № 64-ОТГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» в частині, що стосується передачі у комунальну власність Дар`ївської сільської ради Дар`ївської територіальної громади Херсонського району (раніше Білозерського та Бериславського району) Херсонської області земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 0,12 га з кадастровим номером 6520384500:03:001:0731, господарський суд зазначає наступне.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 17.03.2021р. №64-ОТГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» передано спірну земельну ділянку в комунальну власність.

Отже, вказаний наказ вже реалізований та вичерпав свою дію фактом його виконання.

Позовна вимога про визнання незаконними та скасування п.1 наказу Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області в частині, що стосується передачі у комунальну власність Дар`ївської сільської ради Дар`ївської територіальної громади Херсонського району (раніше Білозерського та Бериславського району) Херсонської області земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 0,12 га з кадастровим номером 6520384500:03:001:0731, який вже був реалізований і вичерпав свою дію фактом його виконання, не призведе до поновлення прав позивача, а тому така позовна вимога не є ефективним способом захисту права прокурора.

Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2021р. у справі №925/642/19 та постановах Верховного Суду від 02.08.2023р. у справі №911/665/22, від 26.09.2023р. у справі №910/2392/22, від 11.02.2020р. у справі №922/614/19.

З огляду на зазначене вище, господарський суд приймає доводи відповідача щодо неефективності обраного прокурором способу захисту та відмовляє у задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним та скасування п.1 наказу Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 17.03.2021р. № 64-ОТГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» в частині, що стосується передачі у комунальну власність Дар`ївської сільської ради Дар`ївської територіальної громади Херсонського району (раніше Білозерського та Бериславського району) Херсонської області земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 0,12 га з кадастровим номером 6520384500:03:001:0731.

Підсумовуючи вищенаведене, господарський суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.3 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За приписами ч.1 ст.73 цього Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

При цьому, відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010р. у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28.10.2010р.) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідачів згідно ст. ст. 123, 129 ГПК України.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 123,129, 232, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Олешківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Херсонської обласної державної адміністрації до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, Дар`ївської сільської ради Херсонського району Херсонської області про: визнання недійсним та скасування п.1 наказу Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 17.03.2021 № 64-ОТГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» в частині, що стосується передачі у комунальну власність Дар`ївської сільської ради Дар`ївської територіальної громади Херсонського району (раніше Білозерського та Бериславського району) Херсонської області земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 0,12 га з кадастровим номером 6520384500:03:001:0731; скасування рішення державного реєстратора Гуділіної Юлії Юріївни (індексний номер рішення 41337316 від 30.03.2021) про державну реєстрацію права комунальної власності Дар`ївської сільської ради (код ЄДРПОУ 04401374) на об`єкт нерухомого майна: земельну ділянку площею 0,12 га з кадастровим номером 6520384500:03:001:0731, яка розташована на території Дар`ївської сільської ради Дар`ївської територіальної громади Херсонського району, з одночасним припиненням права комунальної власності Дар`ївської сільської ради (код ЄДРПОУ 04401374) на об`єкт нерухомого майна: земельну ділянку площею 0, 12 га з кадастровим номером 6520384500:03:001:0731, яка розташована на території Дар`ївської сільської ради Дар`ївської територіальної громади Херсонського району, номер запису про речове право 41337316, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2329258565203, шляхом скасування державної реєстрації речового права; скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6520384500:03:001:0731 площею 0,12 га в Державному земельному кадастрі - задовольнити частково.

2. Скасувати рішення державного реєстратора Гуділіної Юлії Юріївни (індексний номер: 57465975 від 05.04.2021р.) про державну реєстрацію права комунальної власності Дар`ївської сільської ради (код ЄДРПОУ 04401374) на об`єкт нерухомого майна: земельну ділянку площею 0,12 га з кадастровим номером 6520384500:03:001:0731, яка розташована на території Дар`ївської сільської ради Дар`ївської територіальної громади Херсонського району, з одночасним припиненням права комунальної власності Дар`ївської сільської ради (код ЄДРПОУ 04401374) на об`єкт нерухомого майна: земельну ділянку площею 0,12 га з кадастровим номером 6520384500:03:001:0731, яка розташована на території Дар`ївської сільської ради Дар`ївської територіальної громади Херсонського району, номер запису про речове право 41337316, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2329258565203.

3. Скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 6520384500:03:001:0731 площею 0,12 га в Державному земельному кадастрі.

4. Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області (03150 м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 69, код ЄДРПОУ 39766281) на користь Херсонської обласної прокуратури (м.Херсон, вул.Михайлівська, 33, код ЄДРПОУ 04851120, р\р UA568201720343100001000002291, ДКСУ м.Київ, МФО 820172) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422 грн 40 коп.

5. Стягнути з Дар`ївської сільської ради Херсонського району Херсонської області(75032, Херсонська обл., Херсонський р-н, с. Дар`ївка, вул. Соборна, буд. 68-А, код ЄДРПОУ 04401374) на користь Херсонської обласної прокуратури (м.Херсон, вул.Михайлівська, 33, код ЄДРПОУ 04851120, р\р UA568201720343100001000002291, ДКСУ м.Київ, МФО 820172) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422 грн 40 коп.

6. У решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення (підписання).

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 18 квітня 2025 р.

Суддя Н.В. Рога