Ухвала

від 17.04.2025 по справі 918/33/25

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 квітня 2025 року

м. Київ

cправа № 918/33/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Міщенко І. С. - головуючий, Берднік І. С., Зуєв В. А.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дубенська Аграрна Компанія"

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.03.2025 (головуючий - Мельник О. В., судді: Олексюк Г. Є., Петухов М. Г.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія"

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дубенська Аграрна Компанія"

про визнання відсутнім права користування земельними ділянками та усунення перешкод у користуванні земельними ділянками,

ВСТАНОВИВ:

Господарський суд Рівненської області ухвалою від 31.01.2025 залишив без розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія" (далі - ТОВ "Західна агровиробнича компанія" ) про забезпечення позову у цій справі.

За наслідками перегляду вказаної ухвали в апеляційному порядку, Східний апеляційний господарський суд своєю постановою від 18.03.2025 скасував її та направив цю справу до господарського суду першої інстанції для продовження розгляду заяви про забезпечення позову.

Не погодившись із вказаною постановою, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Дубенська Аграрна Компанія" (далі - СТОВ "Дубенська Аграрна Компанія", скаржник) звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить її скасувати та направити дану справу до апеляційного суду на стадію вирішення питання про наявність чи відсутність підстав для відкриття апеляційного провадження.

Автоматизованим розподілом судової справи між суддями Верховного Суду для розгляду касаційної скарги у справі № 918/33/25 визначено колегію суддів у складі: Міщенко І. С. - головуючий, Берднік І. С., Зуєв В. А. (підтверджується відповідним протоколом від 07.04.2025).

Вирішуючи питання щодо прийнятності касаційної скарги та наявності підстав для відкриття/відмови у відкритті касаційного провадження, колегія суддів Касаційного господарського суду у наведеному складі дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою СТОВ "Дубенська Аграрна Компанія" з огляду на таке.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Аналогічні положення закріплено і в частині першій статті 17 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) за якими учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.

За приписами частини першої статті 304 ГПК України ухвали судів першої та апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Пунктом 3 частини першої статті 287 ГПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Як вже зазначалося, предметом оскарження в апеляційній інстанції була ухвала місцевого суду про залишення заяви про забезпечення позову без розгляду.

Так, пункт 14 частини першої статті 255 ГПК України передбачає можливість оскарження окремо від рішення місцевого суду його ухвал про залишення позову (заяви) без розгляду.

Однак, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.11.2024 у справі № 757/47946/19-ц виснувала про те, що оскільки законодавець використав категорію "заява" послідовно в дужках (а не через кому чи із застосуванням розділових сполучників) після слова "позов", то вжите у цій нормі права поняття "заява" потрібно розуміти як заяву (вид звернення до суду), яка за своїм змістом тотожна поняттю "позов".

Крім цього, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що ухвали про залишення без розгляду заяв (клопотань) з процесуальних питань можуть бути оскаржені окремо від рішення суду, якщо:

1) це прямо передбачено у частині першій статті 255 ГПК України, наприклад, залишення без розгляду заяви про відновлення втраченого судового провадження;

2) ухвала суду відсутня в переліку ухвал, викладеному в частині першій статті 255 ГПК України, якщо цього вимагає забезпечення права особи на судовий захист, тобто в силу специфіки певної ухвали заперечення щодо неї не може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду по суті спору.

З викладеного слідує, що ухвала місцевого суду про залишення заяви про забезпечення позову без розгляду не охоплюється дією пункту 14 частини першої статті 255 ГПК України, не є вона й ухвалою, що перешкоджає розгляду справи та такою, заперечення на яку не можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду по суті спору, а тому ця ухвала окремому оскарженню до суду касаційної інстанції не підлягає, зокрема і у випадку її перегляду в апеляційному суді.

Частина друга статті 304 ГПК України чітко передбачає, що скарги на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду першої інстанції чи постанови суду апеляційної інстанції, включаються до касаційної скарги на відповідне рішення чи постанову. У разі подання касаційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення чи постанови суду, суд повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку про те, що касаційна скарга Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дубенська Аграрна Компанія" прийняттю до розгляду не підлягає і у порядку частини другої статті 304 ГПК України має бути йому повернута.

За таких обставин, керуючись статтями 234, 255, 287, 304 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дубенська Аграрна Компанія" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.03.2025 у справі № 918/33/25 повернути.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Міщенко І. С.

Судді Берднік І. С.

Зуєв В. А.