Постанова

від 17.04.2025 по справі 910/4993/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2025 року

м. Київ

cправа № 910/4993/22 (640/1990/20)

Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду:

Картере В.І. - головуючий, Огороднік К.М., Пєсков В.Г.,

за участю секретаря судового засідання Заріцької Т.В.,

представників учасників справи:

позивача - Амірова Ю.В., Ганюк Т.М. (ліквідатор),

відповідача - Пилипенко І.В.,

третьої особи-1 - Костирко Є.С.,

третьої особи-2 - Ющенко М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Науково-виробничий комплекс "Курс"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2025 (колегія суддів у складі: Доманська М.Л. - головуючий, Отрюх Б.В., Пантелієнко В.О.)

у справі №910/4993/22(640/1990/20)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Науково-виробничий комплекс "Курс"

до Державної служби експортного контролю України

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1) Служби безпеки України; 2) Військової прокуратури Центрального регіону України

про визнання протиправними і скасування постанов від 13.01.2020 №69 і №70

в межах справи №910/4993/22

про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Науково-виробничий комплекс "Курс",

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад вимог позовної заяви

1. 27.01.2020 Приватне акціонерне товариство "Науково-виробничий комплекс "Курс" (далі - ПрАТ "НВК "Курс") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної служби експортного контролю України про визнання протиправними та скасування постанов відповідача від 13.01.2020 №69 та №70 про накладення на суб`єкта здійснення міжнародної передачі товару - юридичну особу штрафу за порушення вимог законодавства в галузі державного експортного контролю.

Рішення, постановлені судами адміністративної юрисдикції

2. Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 12.10.2020 у справі №640/1990/20 відмовив у задоволенні позовних вимог.

3. Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 02.03.2021 скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове про задоволення позовних вимог.

4. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18.05.2022 скасовано постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.03.2021, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.10.2020 залишено в силі.

Заява про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду

5. 09.02.2023 ліквідатор ПрАТ "НВК "Курс" звернувся до Господарського суду міста Києва з заявою про перегляд рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.10.2020 у справі №640/1990/20 за нововиявленими обставинами (далі - Заява), так як на той час у провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа №910/4993/22 про банкрутство ПрАТ "НВК "Курс".

6. Крім того, з огляду на ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва, 21.02.2023 до Київського окружного адміністративного суду також надійшла аналогічна Заява ліквідатора ПрАТ "НВК "Курс" про перегляд рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.10.2020 у справі №640/1990/20 за нововиявленими обставинами.

7. Заявник вважає нововиявленими обставинами протиправне непроведення Державною службою експортного контролю України додаткової експертизи, передбаченої ст. 11 Закону України "Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання", факт ігнорування керівником відповідача відсутності такого висновку під час підготовки справи до розгляду та факт ухилення від обов`язкового з`ясування змісту такого документу під час розгляду справи про порушення юридичною особою вимог законодавства в галузі державного експортного контролю. Зокрема, заявник вказує, що відповідач запевнив суд про належне проведення ним додаткової експертизи щодо обставин, які стали підставою для зупинення дії дозволів на міжнародну передачу товарів та в подальшому підставою для винесення оспорюваних постанов про накладення штрафів.

8. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.03.2023 у справі №910/4993/22 відмовлено у відкритті провадження за наведеною Заявою з підстави порушення правил про юрисдикційну належність розгляду цієї Заяви.

9. Господарський суд, встановивши, що рішення у справі №640/1990/20 прийнято в порядку адміністративного судочинства, дійшов висновку про можливість його перегляду в тому ж порядку, в якому було прийнято таке рішення.

10. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.04.2023 відкрито провадження про перегляд рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.10.2020 в адміністративній справі №640/1990/20 за нововиявленими обставинами.

11. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.05.2023 скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.03.2023 про відмову у відкритті провадження за Заявою ПрАТ "НВК "Курс" у справі №640/1990/20.

12. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що з огляду на обставини здійснення щодо позивача провадження у справі про банкрутство підвідомчість цього спору слід визначати із застосуванням положень ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) та якими розгляд такого спору віднесено до юрисдикції господарського суду, який здійснює провадження у справі про банкрутство.

13. Постанова Північного апеляційного господарського суду від 01.05.2023 в касаційному порядку не переглядалася.

14. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.2023 прийнято до розгляду Заяву ліквідатора ПрАТ "НВК "Курс" та відкрито провадження за такою Заявою.

15. У подальшому, 08.09.2023 від ліквідатора ПрАТ "НВК "Курс" до Київського окружного адміністративного суду надійшло клопотання про передачу матеріалів справи №640/1990/20 до Господарського суду міста Києва, в якому розглядається справа про банкрутство ПрАТ "НВК "Курс".

16. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.10.2023 матеріали справи №640/1990/20 передано на розгляд до Господарського суду міста Києва.

17. Вказана ухвала мотивована тим, що аналогічна Заява ліквідатора, яка перебуває на розгляді в Київському окружному адміністративному суді, вже розглядається у Господарському суді міста Києва відповідно до постанови Північного апеляційного господарського суду від 01.05.2023, а тому суд вважав за необхідне передати матеріали справи №640/1990/20 до Господарського суду міста Києва для забезпечення можливості розгляду останнім Заяви ліквідатора ПрАТ "НВК "Курс".

Стислий виклад рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

18. Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.05.2024 Заяву ліквідатора ПрАТ "НВК "Курс" задоволено. Скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.10.2020 у справі №640/1990/20; позовну заяву задоволено; визнано протиправними та скасовано: постанову від 13.01.2020 №69, прийняту Державною службою експортного контролю України про накладення на ПрАТ "НВК "Курс" штрафу в розмірі 131822206,19 грн за порушення вимог законодавства в галузі державного експертного контролю; постанову від 13.01.2020 №70, прийняту Державною службою експортного контролю України про накладення на ПрАТ "НВК "Курс" штрафу в розмірі 143,80 грн за порушення вимог законодавства в галузі державного експертного контролю; стягнуто з Державного бюджету України на користь ПрАТ "НВК "Курс" понесені судові витрати в розмірі 23122,00 грн.

19. Рішення мотивовано тим, що з огляду на невиконання відповідачем процесуального обов`язку щодо подання всіх наявних у нього документів та матеріалів, які могли бути використані як докази у справі, зумовило те, що позивач самостійно не вдавався до пошуку доказів, адже, не мав можливості здогадуватися про їх існування, оскільки добросовісно покладався на виконання Державною службою експортного контролю України приписів підзаконних нормативно-правових актів. Зазначені обставини не могли бути відомі позивачу і доступні йому через процесуальну поведінку відповідача в судових процесах та під час розгляду справ про порушення юридичними особами вимог законодавства в галузі державного експортного контролю. Відповідач проігнорував і законні вимоги розпорядника майна боржника у цій справі, надавши відповідь на її запит від 01.09.2022 щодо наявності висновків додаткової експертизи в матеріалах справи.

20. Відповідно до висновку суду першої інстанції, проведення додаткової експертизи є окремим обов`язковим етапом та передумовою для притягнення особи до відповідальності у сфері експортного контролю, а висновок такої експертизи - допустимим доказом вчинення особою правопорушення та винесення постанови про накладення штрафу.

21. Суд першої інстанції зазначив, що вказані обставини судами під час розгляду справи не досліджувались, однак це не звільняє відповідача, який є суб`єктом владних повноважень, від наслідків порушення ним порядку притягнення позивача до юридичної відповідальності та визнання протиправними винесених відповідачем постанов про накладення штрафів.

22. За висновком суду першої інстанції, встановлена під час перегляду справи обставина містить всі складові для надання їй статусу нововиявленої: існування її на час розгляду справи; ця обставина не могла бути відома заявникові на час розгляду справи; істотність даної обставини для розгляду справи, яка полягає у тому, що порушення порядку здійснення державного експортного контролю (відсутність висновку додаткової експертизи у випадку, коли її проведення було обов`язковим) спростовує висновки Окружного адміністративного суду міста Києва щодо правомірності прийнятих відповідачем постанов про притягнення позивача до відповідальності в галузі державного експортного контролю та відмову у задоволенні позовних вимог.

23. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2025 рішення Господарського суду міста Києва від 01.05.2024 скасовано. Прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні Заяви ліквідатора.

24. Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з того, що зазначені в Заяві обставини щодо перегляду рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.10.2020 не є нововиявленими обставинами в розумінні ст. 320 ГПК України, і не можуть бути підставою перегляду рішення за нововиявленими обставинами.

25. Суд апеляційної інстанції критично оцінив доводи, викладені в Заяві щодо невиконання відповідачем процесуального обов`язку про подання всіх наявних у нього документів та матеріалів, які могли бути використані як докази у справі, зокрема, докази проведення додаткової експертизи, оскільки на момент подання апеляційної скарги представник позивача був обізнаний про відсутність доказів проведення додаткової експертизи; позивач об`єктивно міг дізнатися про обставини, на які посилається як на нововиявлені під час розгляду справи в суді першої інстанції, оскільки це залежало виключно від волі позивача.

26. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про недоведення заявником обставин, що суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. За умови вчинення вичерпних заходів, передбачених чинним законодавством, у тому числі витребування відповідних доказів, ознайомлення з відповідними документами, тощо, заявник міг дізнатися про обставину, на яку посилається, як на нововиявлену, та відповідно, міг повідомити про цю обставину суд.

Стислий виклад вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника

27. Акціонерне товариство "НВК "Курс" (далі - скаржник) звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить cкасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2025 та залишити в силі рішення Господарського суду міста Києва від 01.05.2024.

28. Підставами касаційного оскарження судових рішень скаржник зазначає п. 1 та п. 3 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

29. Скаржник вказує, що суд апеляційної інстанції не врахував висновки Верховного Суду щодо застосування приписів ст. 320 ГПК України, які викладені у постанові від 03.08.2022 у справі №910/11027/18 у подібних правовідносинах.

30. Також скаржник зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду про застосування ст. 11 Закону України "Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання", пунктів 4, 8, 12, 15 Положення про порядок проведення експертизи в галузі державного експортного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.1997 №767, у подібних правовідносинах, зокрема, щодо визначення статусу додаткової експертизи у процедурі прийняття рішення про скасування або зупинення дії дозволів (висновків) на експорт у разі виявлення фактів порушення законодавства в галузі державного експортного контролю.

31. Скаржник зауважує, що суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки доказам у справі, зокрема, заявам відповідача, в яких він стверджував про проведення у встановленому порядку додаткової експертизи, за наслідками якої в подальшому було винесено постанови від 13.01.2020 №69 і №70.

32. На думку скаржника, в оскаржуваній постанові суд апеляційної інстанції не надав оцінку протиправним діям відповідача - суб`єкта владних повноважень, які полягали у непроведені додаткової експертизи для встановлення факту вчиненого позивачем правопорушення, невиконання вимог ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), його неправдивих тверджень у суді про належне проведення експертизи, а також відсутності у суду реальної можливості врахувати цю істотну обставину.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

33. Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Центрального регіону подала відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2025 - без змін.

34. У відзиві вказано, що наведені Заявником обставини не є нововиявленими, а правовідносини у справі №910/11027/18, на яку посилається скаржник у касаційній скарзі, стосуються правовідносин, які не є подібними з правовідносинами у справі №910/4993/22(640/1990/20), оскільки різняться і предмети спору, і підстави позовів, і зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також відсутнє однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

35. Служба безпеки України (далі - СБУ) подала відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2025 - без змін.

36. СБУ у відзиві зазначає, що позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження того, що йому стало відомо про нововиявлену обставину щодо протиправного непроведення Державною службою експортного контролю України додаткової експертизи перед застосуванням до позивача штрафних санкцій лише в лютому 2023 року.

37. На думку СБУ, позивач, який не погоджується з результатом розгляду адміністративної справи, намагається безпідставно ініціювати повторний розгляд справи та її нове вирішення з позитивним для себе результатом, що порушує принцип правової визначеності та остаточності рішення суду.

38. Державна служба експортного контролю України подала відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2025 - без змін.

39. Державна служба експортного контролю України вважає, що заява ПрАТ "НВК "Курс" про перегляд рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.10.2020 за нововиявленими обставинами не містить необхідних ознак нововиявлених обставин.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

40. Розглядаючи доводи касаційної скарги у контексті правильності застосування вимог ст. 320 ГПК України (тут і далі в редакції, чинній на час подання Заяви), Верховний Суд виходить з того, що в господарському судочинстві перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження.

41. Як встановили суди, ПрАТ "НВК "Курс" перебуває у процедурі банкрутства, розгляд якої здійснюється в межах справи №910/4993/22.

42. Звертаючись з відповідною Заявою до суду господарської юрисдикції, ліквідатор ПрАТ "НВК "Курс" з посиланням на ст. 7 КУзПБ виходив з того, що розгляд такої Заяви має здійснюватися тим судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство ПрАТ "НВК "Курс".

43. У цьому зв`язку Верховний Суд вважає за необхідне зауважити на такому.

44. Порядок звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами визначено Розділом IV Главою 3 ГПК України.

45. Відповідно до ч. 1 ст. 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

46. При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову (ч. 5 ст. 320 ГПК України).

47. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.06.2020 у справі №19/028-10/13 визначила, що процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її в суді.

48. Тобто, перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення в уже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення.

49. За змістом ч. 2 ст. 320 ГПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

50. Верховний Суд виходить з того, що п. 1 ч. 2 ст. 320 ГПК України є аналогічним за змістом з п. 1 ч. 2 ст. 361 КАС України.

51. Отже, процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами, визначена ГПК України, є окремою формою судового процесу, що має свої особливості.

52. Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

53. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

54. Поняття "суд, встановлений законом" включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

55. Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.

56. Відповідно до ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

57. Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України (п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України).

58. Справи, передбачені п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника, що унормовано ч. 13 ст. 30 цього Кодексу), тобто є справами виключної підсудності.

59. Отже, процесуальний закон встановив імперативне правило виключної підсудності справ про банкрутство та справ у спорах з майновими та немайновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство.

60. 21.10.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства.

61. За приписами ч. 2 ст. 7 КУзПБ (тут і далі в редакції, чинній на час подання Заяви) господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

62. Отже, вказаними нормами врегульовано, що господарським судам підвідомчі справи про банкрутство та справи у спорах з майновими та з немайновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство.

63. При цьому, Верховний Суд зауважує, що під поняттям "спір", про який вказується у ч. 2 ст. 7 КУзПБ, мається на увазі юридичний конфлікт між учасниками правовідносин, у якому кожен з учасників правовідносин захищає свої суб`єктивні права. Правові спори виникають внаслідок порушення суб`єктивних прав у результаті протиправних дій, а також у разі невизнання або оспорювання суб`єктивних прав.

64. Відповідно до обставин справи, спір по суті розглядався судами адміністративної юрисдикції, оскільки це спір за участю суб`єкта владних повноважень.

65. Заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 3 частини третьої статті 320 цього Кодексу, подається до суду, який ухвалив судове рішення (ч. 4 ст. 321 ГПК України).

66. Аналогічна норма мітиться у ч. 1 ст. 365 КАС України.

67. Верховний Суд вважає, що подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не може відбуватися поза межами тієї справи, в якій розглядався спір по суті. Тим більше така Заява не може розглядатися в межах суду іншої юрисдикції, ніж прийняте судове рішення, яке є предметом перегляду.

68. Так, згідно з ч. 1 ст. 323 ГПК України заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, що надійшла до суду, передається судді, колегії суддів, які визначаються у порядку, встановленому статтею 32 цього Кодексу.

69. Відповідно до приписів ч. 15 ст. 32 ГПК України розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами здійснюється тим самим складом суду, який ухвалив рішення, що переглядається, якщо справа розглядалася суддею одноособово або у складі колегії суддів. Якщо такий склад суду сформувати неможливо, суддя або колегія суддів для розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами визначається в порядку, встановленому частиною першою цієї статті.

70. Аналогічні норми містяться у ч. 1 ст. 366 КАС України та ч. 15 ст. 31 КАС України.

71. У такий спосіб, Верховний Суд вважає, що вказана Заява повинна розглядатися судом, який ухвалив рішення від 12.10.2020 у справі №640/1990/20, тобто судом адміністративної юрисдикції.

72. Правова позиція про те, що заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами повинна розглядатися судом, який ухвалював рішення у справі, викладена у постанові Верховного Суду від 24.02.2025 у справі №904/5955/19.

73. Отже, питання оцінки доказів на наявність або відсутність нововиявлених обставин у цій справі, має вирішувати суд, який розглядав справу по суті спору, і саме до цього суду належало подати заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами з відповідними доказами.

74. З огляду на це, Верховний Суд вбачає порушення господарськими судами вимог процесуального законодавства щодо розгляду Заяви в межах справи №910/4993/22 про банкрутство ПрАТ "НВК "Курс" Господарським судом міста Києва, замість суду адміністративної юрисдикції, який розглядав цей спір по суті.

75. Враховуючи, що цей спір належить до юрисдикції адміністративних судів і був розглянутий по суті адміністративним судом, це виключає розгляд Заяви ліквідатора про перегляд рішення суду адміністративної юрисдикції за нововиявленими обставинами судом господарської юрисдикції в межах справи про банкрутство ПрАТ "НВК "Курс" відповідно до вимог ст. 7 КУзПБ, оскільки заява про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами не є тотожним поняттю "спору", стороною в якому є боржник, про що зазначено у ст. 7 КУзПБ.

76. У зв`язку з викладеним, Верховний Суд не надає оцінки викладеним в касаційної скарги скарзі доводам, які стосуються розгляду Заяви по суті.

77. Верховний Суд враховує, що Законом України від 13.12.2022 №2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (далі - Закон №2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

78. Відповідно до п. 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

79. Ураховуючи наведене, Верховний Суд вважає за необхідне передати Заяву ліквідатора ПрАТ "НВК "Курс" про перегляд рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.10.2020 у справі №640/1990/20 за нововиявленими обставинами разом зі справою №910/4993/22(640/1990/20) за позовом Приватного акціонерного товариства "Науково-виробничий комплекс "Курс" до Державної служби експортного контролю України про визнання протиправними і скасування постанов від 13.01.2020 №69 і №70 за підсудністю до Київського окружного адміністративного суду.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

80. Пунктом 5 ч. 1 ст. 308 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі.

81. За вимогами п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

82. За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 313 ГПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції господарських судів, визначених статтями 20-23 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги.

83. Враховуючи, що судами першої й апеляційної інстанцій помилково розглянуто Заяву ліквідатора за правилами господарської юрисдикції, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити частково, постанову та рішення судів попередніх інстанцій - скасувати, а провадження у справі закрити.

Щодо наслідків закриття провадження у справі

84. Відповідно до ч. 2 ст. 231 ГПК України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.

85. Крім того, за змістом ч. 4 ст. 313 ГПК України у разі закриття судом касаційної інстанції провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 231 цього Кодексу суд за заявою позивача постановляє в порядку письмового провадження ухвалу про передачу справи до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи, крім випадків закриття провадження щодо кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства, чи передачі справи частково на новий розгляд або для продовження розгляду. У разі наявності підстав для підсудності справи за вибором позивача у його заяві має бути зазначено лише один суд, до підсудності якого відноситься вирішення спору.

86. Отже, скаржнику роз`яснюється його право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до Верховного Суду із заявою про направлення справи до відповідного суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи.

Судові витрати

87. Відповідно до приписів п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі закриття провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. Такого клопотання у справі не заявлено.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 313, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Науково-виробничий комплекс "Курс" задовольнити частково.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2025 та рішення Господарського суду міста Києва від 01.05.2024 у справі №910/4993/22(640/1990/20) скасувати.

3. Провадження у справі №910/4993/22(640/1990/20) щодо розгляду заяви ліквідатора ПрАТ "НВК "Курс" про перегляд рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.10.2020 у справі №640/1990/20 за нововиявленими обставинами - закрити.

4. Роз`яснити позивачу, що в разі закриття судом касаційної інстанції провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 231 ГПК України суд за його заявою вправі постановити в порядку письмового провадження ухвалу про передачу справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. Картере

К. Огороднік

В. Пєсков