Ухвала

від 11.04.2025 по справі 457/715/24

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У х в а л а

11 квітня 2025 року

м. Київ

Справа № 457/715/24

Провадження № 61-2869ск25

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - судді-доповідача Гудими Д. А., суддів Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. - розглянув питання щодо відкриття касаційного провадження

за касаційною скаргою ОСОБА_1 (далі - скаржник), інтереси якого представляє адвокат Репак Віталій Валерійович (далі - адвокат),

на рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 13 серпня 2024 року та постанову Львівського апеляційного суду від 27 січня 2025 року

у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Кришталевий дім 30» (далі - позивач) до скаржника про зобов`язання вчинити дії та

в с т а н о в и в:

1. У квітні 2024 року позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив зобов`язати скаржника звільнити квартиру АДРЕСА_1 (далі - квартира) від усіх тварин, які там утримуються, та привести квартиру до стану, що відповідає вимогам санітарно-гігієнічних норм експлуатації житлового приміщення.

2. 13 серпня 2024 року Трускавецький міський суд Львівської області ухвалив рішення, згідно з яким задовольнив позов.

3. 27 січня 2025 року Львівський апеляційний суд прийняв постанову, згідно з якою залишив без змін рішення суду першої інстанції.

4. 6 березня 2025 року адвокат в інтересах скаржника сформував у системі «Електронний суд» касаційну скаргу (вх. № 7091/0/220-25 від 7 березня 2025 року), у якій просив скасувати зазначені судові рішення й ухвалити нове - про відмову в задоволенні позову. Обґрунтував скаргу так:

- відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування частини другої статті 12 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» разом із частинами першою та другою статті 16 Цивільного кодексу України, а також частин першої та другої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) разом із частиною першою статті 16 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»;

- вирішуючи спір, суд має пересвідчитись у належності особи, яка звернулась за судовим захистом відповідного права або охоронюваного законом інтересу (наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законом, і чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Тобто обов`язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушення саме його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася до суду, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подала позов (див. постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21 листопада 2018 року у справі № 504/4148/16-а і від 12 червня 2020 року у справі № 804/3214/18);

- позивач не довів порушення його прав чи законних інтересів. За змістом Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» позивач не може бути представником конкретного власника квартири. Якщо діями скаржника порушені права власника квартири, в тому числі завдані збитки, то такий власник може самостійно звернутися до суду за захистом його порушеного права чи законного інтересу. Завданням об`єднання співвласників багатоквартирного будинку є виконання функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном. Таким майном не є житлові квартири, що перебувають у приватній власності конкретної особи. Тобто належними позивачами у цьому спорі можуть бути фізичні особи-власники квартир, які вважають, що скаржник створює їм незручності та порушує їхні житлові права;

- об`єктом захисту виступає порушене, невизнане або оспорюване право чи інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) право повністю або частково. У разі оспорювання або невизнання права виникає невизначеність, спричинена поведінкою іншої особи. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи, інтереси позивача, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їхньому задоволенні (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17);

- обґрунтовуючи позовні вимоги доводами, що скаржник жорстоко поводиться з тваринами, належним способом захисту для позивача згідно з частиною другою статті 12 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» є припинення права власності й інших речових прав на тварин шляхом їхнього оплатного вилучення або конфіскації;

- рішення суду першої інстанції про звільнення житлового приміщення від тварин буде лише сприяти подальшому жорстокому поводженню з ними;

- позивач стверджував, що скаржник утримує у квартирі велику кількість тварин. Однак у матеріалах справи немає документально підтверджених даних про кількість тварин, які є у квартирі скаржника. Чинне законодавство не обмежує кількість тварин, яких можна утримувати у житлових приміщеннях, лише встановлює обмеження щодо забезпечення їм належних умов;

- задовольняючи вимогу позивача про приведення квартири до стану, що відповідає вимогам санітарно-гігієнічних норм експлуатації житлового приміщення, суди обох інстанцій не звернули увагу на те, що в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують невідповідність стану квартири вимогам санітарно-гігієнічних норм експлуатації житлового приміщення;

- цивільні права або інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права чи інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, та характеру його порушення, невизнання або оспорення.

Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц, від 6 квітня 2021 року у справі № 925/642/19).

Обрання позивачем неналежного способу захисту прав є самостійною підставою для відмови у позові незалежно від інших встановлених судом обставин (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19, від 2 лютого 2021 року у справі № 925/642/19, від 14 вересня 2022 року у справі № 910/12525/20, від 29 вересня 2020 року у справі № 378/596/16-ц);

- з 18 жовтня 2023 року у позивача виник обов`язок реєстрації та використання електронного кабінету в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 вересня 2023 року у справі № 204/2321/22, Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 червня 2024 року у справі № 547/512/22). Суд першої інстанції мав залишити позовну заяву без руху та надати позивачеві строк для виконання вимог, передбачених частиною шостою статті 14 ЦПК України, однак цього не зробив.

5. Одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження) (частина перша статті 394 ЦПК України).

6. Верховний Суд вважає, що є підстави для відкриття касаційного провадження. Касаційна скарга подана у визначений статтею 390 ЦПК України строк (повний текст оскарженої постанови апеляційний суд склав 6 лютого 2025 року) із дотриманням вимог статті 392 ЦПК України. У касаційній скарзі є доводи, які потребують перевірки, щодо передбаченої пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України підстави касаційного оскарження.

7. До касаційної скарги скаржник додав клопотання про зупинення виконання рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 13 серпня 2024 року. Мотивував тим, що він не розуміє як повинен виконувати оскаржене рішення суду першої інстанції; крім того, звільнення квартири від тварин буде сприяти подальшому жорстокому поводженню з ними. Відмова в зупиненні виконання судового рішення зробить неможливим відновлення попереднього становища і зумовить порушення балансу інтересів сторін у випадку скасування оскаржених судових рішень за наслідками їхнього касаційного перегляду. До клопотання додав постанову державного виконавця від 5 листопада 2024 року про відкриття виконавчого провадження № 7642740, про зобов`язання скаржника звільнити квартиру від тварин, які там знаходяться й утримуються, та привести квартиру до стану, що відповідає вимогам санітарно-гігієнічних норм експлуатації житлового приміщення.

8. За наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії (абзац другий частини восьмої статті 394 ЦПК України)).

9. Суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку. Про зупинення виконання або зупинення дії судового рішення постановляється ухвала (частини перша та друга статті 436 ЦПК України).

10. Метою вирішення питання про зупинення виконання (дії) судового рішення є недопущення порушення прав, свобод та охоронюваних законом інтересів особи, яка подала касаційну скаргу та інших осіб, які беруть участь у справі, якщо такі наслідки можуть настати у зв`язку з виконанням (дією) судового рішення.

11. З огляду на обґрунтування скаржником відповідного клопотання, наявність постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження необхідно зупинити виконання рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 13 серпня 2024 року, яке залишив без змін Львівський апеляційний суд у постанові від 27 січня 2025 року, до закінчення перегляду цих судових рішень у касаційному порядку.

Керуючись статтями 260, 261, 389, 390, 394, 395, 436 ЦПК України, Верховний Суд

у х в а л и в :

1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 13 серпня 2024 року та постанову Львівського апеляційного суду від 27 січня 2025 року у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Кришталевий дім 30» до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити дії.

2. Витребувати з Трускавецького міського суду Львівської області цивільну справу № 457/715/24.

3. Зупинити виконання рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 13 серпня 2024 року, яке залишив без змін Львівський апеляційний суд у постанові від 27 січня 2025 року, до закінчення перегляду цих судових рішень у касаційному порядку.

4. Роз`яснити учасникам справи право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, впродовж десяти днів із дня отримання цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Судді Д. А. Гудима Є. В. Краснощоков П. І. Пархоменко