Ухвала

від 18.04.2025 по справі 320/19458/25

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

18 квітня 2025 року Київ№ 320/19458/25

Суддя Київського окружного адміністративного суду Скрипка І.М., перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Президента України Володимира Зеленського, Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України та Кабінету Міністрів України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, скасування розпорядження,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 16.04.2025 звернувся через підсистему «Електронний суд» до суду з позовом (зареєстрований 17.04.2025) до Президента України Володимира Зеленського, Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України та Кабінету Міністрів України, у якому просив суд:

- з метою декриміналізації сфери державної безпеки та приведення у відповідність сфери забезпечення кібербезпеки вимогам та потребам Держави Україна, зобов`язати Президента України передати кібернетичну станцію спеціального зв`язку (що за адресою: вул. Гетьмана Скоропадського, 16/18 перебуває у користуванні казенного підприємства «Укрспецзв`язок» на правах оперативного управління) у компетенцію Служби безпеки України, як єдиного державного органу спеціального призначення з правоохоронними функціями, який забезпечує державну безпеку України відповідно до Закону України «Про службу безпеки України»;

- визнати бездіяльність Президента України Володимира Зеленського у частині реагування на звернення позивача до Президента України по захист його конституційних прав, протиправною, та зобов`язати Президента України усунути умисні дії з боку працівників казенного підприємства «Укрспецзв`язок», які порушують конституційні права позивача та створюють реальну небезпеку його життю та здоров`ю;

- визнати бездіяльність Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України у реагуванні на звернення позивача, протиправною та такою, що порушує права позивача на безпечні умови життєдіяльності і добробуту;

- визнати розпорядження Прем`єр-міністра України Арсенія Яценюка від 08.07.2015 № 705-р «Про утворення казенного підприємства «Укрспецзв`язок» протиправним та нечинним.

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема: чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши позовну заяву, суд доходить висновку про наявність підстав для її повернення, з огляду на таке.

Частиною першою статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Інститут об`єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об`єднуються однорідністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же правовідносин.

Крім того, об`єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також унеможливити винесення різних рішень за однакових обставин.

Отже порушенням правила об`єднання вимог, є об`єднання неоднорідних вимог, тобто таких, які не пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

Підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що підтверджують ці обставини, зокрема, факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного права позивача та об`єктивного обов`язку відповідача.

У силу вимог частини першої статті 21 Кодексу, позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою.

Крім того, відповідно до частини четвертої статті 22 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи, зокрема щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Президента України.

Зі змісту прохальної частини позову вбачається, що позивачем об`єднано позовні вимоги, зміст яких полягає у: зобов`язанні Президента України, з метою декриміналізації сфери державної безпеки та приведення у відповідність сфери забезпечення кібербезпеки вимогам та потребам Держави Україна, передати кібернетичну станцію спеціального зв`язку (що за адресою: вул. Гетьмана Скоропадського, 16/18 перебуває у користуванні казенного підприємства «Укрспецзв`язок» на правах оперативного управління) у компетенцію Служби безпеки України, як єдиного державного органу спеціального призначення з правоохоронними функціями, який забезпечує державну безпеку України відповідно до Закону України «Про службу безпеки України»; визнанні бездіяльності Президента України Володимира Зеленського у частині реагування на звернення позивача до Президента України по захист його конституційних прав, протиправною; зобов`язанні Президента України усунути умисні дії з боку працівників казенного підприємства «Укрспецзв`язок», які порушують конституційні права позивача та створюють реальну небезпеку його життю та здоров`ю.

Із наведеного вбачається, що позивачем у позовній заяві об`єднано позовні вимоги, які не пов`язані між собою ні підставою виникнення, ні поданими доказами, а також об`єднано позовні вимоги, які одночасно підсудні як окружному адміністративному суду так і Верховному Суду як суду першої інстанції; позовні вимоги відповідно до прохальної частини позову про: визнання бездіяльності Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України у реагуванні на звернення позивача, протиправною та такою, що порушує права позивача на безпечні умови життєдіяльності і добробуту; визнання розпорядження Прем`єр-міністра України Арсенія Яценюка від 08.07.2015 № 705-р «Про утворення казенного підприємства «Укрспецзв`язок» протиправним та нечинним, та позовні вимоги, які підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції, а саме: зобов`язання Президента України, з метою декриміналізації сфери державної безпеки та приведення у відповідність сфери забезпечення кібербезпеки вимогам та потребам Держави Україна, передати кібернетичну станцію спеціального зв`язку (що за адресою: вул. Гетьмана Скоропадського, 16/18 перебуває у користуванні казенного підприємства «Укрспецзв`язок» на правах оперативного управління) у компетенцію Служби безпеки України, як єдиного державного органу спеціального призначення з правоохоронними функціями, який забезпечує державну безпеку України відповідно до Закону України «Про службу безпеки України»; визнання бездіяльності Президента України Володимира Зеленського у частині реагування на звернення позивача до Президента України по захист його конституційних прав, протиправною; зобов`язання Президента України усунути умисні дії з боку працівників казенного підприємства «Укрспецзв`язок», які порушують конституційні права позивача та створюють реальну небезпеку його життю та здоров`ю, не є основними або похідними відносно попередніх, що є підставою для повернення позовної заяви позивачу.

Суд констатує, що спірні правовідносини між позивачем та відповідачами, у зв`язку з якими виник спір склались за різних обставин, за різного правового регулювання та на підставі різних дій різних суб`єктів владних повноважень і в різні часові періоди, що свідчить про те, що в основу спірних правовідносин покладено різні підстави їх виникнення, та різні докази, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги.

Суд також зазначає, що відповідно до частини четвертої статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо справа щодо однієї з вимог підсудна апеляційному адміністративному суду, а щодо іншої вимоги (вимог) - місцевому адміністративному суду, таку справу розглядає апеляційний адміністративний суд.

Натомість, Кодексом адміністративного судочинства України не врегульоване питання щодо того, якщо справа щодо однієї з вимог підсудна Верховному Суду, а щодо іншої вимоги (вимог) - місцевому адміністративному суду, у зв`язку із чим застосуванню у цьому конкретному випадку підлягають норми частини шостої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.

Отже, звернувшись до суду з таким позовом, позивач має намір одночасно врегулювати усі наявні у нього спірні правовідносини з різними відповідачами, у тому числі й з Президентом України Володимиром Зеленським, спір з яким підсудний Верховному Суду як суду першої інстанції, незважаючи на те, що підстави їх виникнення є різними та не пов`язаними між собою, а також не враховуючи, що таке об`єднання непов`язаних між собою вимог ускладнить розгляд справи в окружному адміністративному суді та, відповідно, призведе до порушення інстанційної юрисдикції у контексті вимог, підсудних Верховному Суду як суду першої інстанції.

Підстав для застосування положень статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України судом не встановлено, як не встановлено підстав для передачі справи в порядку статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України до Верховного Суду як суду першої інстанції, оскільки окрім вимог до Президента України, позовна заява містить вимоги і до інших суб`єктів владних повноважень, які не підлягають розгляду Верховним Судом як судом першої інстанції.

Одночасно суд роз`яснює, що Кодексом адміністративного судочинства України не передбачена процесуальна можливість до відкриття провадження у справі роз`єднувати в окремі провадження позовні вимоги, а оскільки позов подано з порушенням правил об`єднання позовних вимог та інстанційної підсудності, відсутні підстави для прийняття його до розгляду та відкриття провадження у справі.

Положеннями пункту 6 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).

За вказаних обставин суд доходить висновку про наявність підстав для повернення позову.

Оскільки позовна заява з додатками у паперовому вигляді до суду не подавалась, а сформована в підсистемі «Електронний суд», суд обмежується лише процесуальним рішенням про її повернення.

Керуючись статтями 21, 169, 171, 172, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

позовну заяву ОСОБА_1 - повернути позивачеві без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позов.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Скрипка І.М.