Рішення від 18.04.2025 по справі 320/39325/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2025 року справа №320/39325/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ТОВ "БУД СИСТЕМИ" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «БУД СИСТЕМИ» (далі позивач, ТОВ «БУД СИСТЕМИ») з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі відповідач, ГУ ДПС у м. Києві), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 29.09.2023 №00610910702 та від 29.09.2023 №00610900702.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що твердження податкового органу щодо непідтвердження реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами є безпідставними, оскільки у нього наявне документальне підтвердження фактичного здійснення спірних операцій, всі первинні документи, які супроводжували господарські операції відповідають вимогам закону та мають усі необхідні реквізити.

Посилання відповідача на податкову інформацію щодо контрагентів, як на підставу для прийняття висновків щодо заниження податку на прибуток, завищення податкового кредиту з податку на додану вартість є неправомірним, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від дотримання його контрагентами податкової дисципліни та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку.

У зв`язку з викладеним, позивач вказав, що оскільки господарські операції позивача з контрагентами підтверджені належними первинними документами, які відображають реальність господарських операцій та є підставою для формування податкового обліку підприємства, тому податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.10.2023 відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Представником відповідача подано відзив на позов, в якому проти задоволення адміністративного позову заперечує та просить відмовити в його задоволенні. Відзив обґрунтовано тим, що операції по взаємовідносинах між позивачем та його контрагентами не мали реального характеру, контрагенти є фігурантами кримінальних проваджень, тому первинні документи складені за наслідками здійснення таких операцій не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. На думку відповідача, за спірними операціями лише оформлялись окремі первинні документи та податкові накладні без фактичного виконання контрагентами обумовлених операцій, чим створювалась видимість реального здійснення операцій, наслідком чого є отримання позивачем необґрунтованої податкової вигоди.

Представник відповідача, посилаючись на те, що висновки акту перевірки є законними та обґрунтованими, а податкові повідомлення-рішення прийняті відповідно до вимог чинного законодавства, просив у задоволенні позову відмовити.

Представником позивача подано відповідь на відзив, в якій зазначив, що не погоджується з позицією відповідача, яка викладена у відзиві, та вважає, що наведені контролюючим органом аргументи не спростовують протиправності податкових повідомлень-рішень та аргументів позивача.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.11.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача підтримав аргументи, викладені в адміністративному позові, просив задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог та просив у їх задоволенні відмовити з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

Суд за згодою сторін перейшов до розгляду справи по суті в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами і доказами.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Головним управлінням ДПС у м. Києві проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «БУД СИСТЕМИ» (код ЄДРПОУ 40443988) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2017 по 30.09.2021, валютного законодавства за період з 01.01.2017 по 30.09.2021, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 22.04.2016 по 30.09.2021 та іншого законодавства за відповідний період, за результатами якої складено акт від 02.08.2023 № 51589/26-15-07-02-01-03/40443988.

Перевіркою встановлено порушення:

-пункту 44.1, пункту 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, пунктів 5, 7, 8 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999р. № 290, пунктів 6, 19 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999р. № 318, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2 152 182 грн, у тому числі: за 2017 рік у сумі 891 292 грн, за 2018 рік у сумі 662 491 грн, за 2019 рік у сумі 580 450 грн, за 2020 рік у сумі 17 853 грн, за 3 квартал 2021 року у сумі 97 грн;

-пункту 185.1 статті 185, пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2 172 932 грн, у тому числі: за квітень 2017 року у сумі 72 086 грн, за травень 2017 року у сумі 14 833 грн, за червень 2017 року у сумі 90 070 грн, за липень 2017 року у сумі 28 379 грн, за серпень 2017 року у сумі 297 600 грн, за вересень 2017 року у сумі 77 698 грн, за жовтень 2017 року у сумі 40 952 грн, за листопад 2017 року у сумі 78 739 грн, за грудень 2017 року у сумі 154 059 грн, за січень 2018 року у сумі 51 081 грн, за лютий 2018 року у сумі 103 845 грн, за березень 2018 року у сумі 46 473 грн, за квітень 2018 року у сумі 41 680 грн, за серпень 2018 року у сумі 108 556 грн, за вересень 2018 року у сумі 113 816 грн, за жовтень 2018 року у сумі 48 963 грн, за листопад 2018 року у сумі 74 437 грн, за грудень 2018 року у сумі 83 886 грн, за квітень 2019 року у сумі 189 913 грн, за травень 2019 року у сумі 162 051 грн, за червень 2019 року у сумі 246 608 грн, за вересень 2019 року у сумі 135 147 грн, за жовтень 2019 року у сумі 81 227 грн, за лютий 2020 року у сумі 833 грн;

-підпункту 168.1.1, підпункту 168.1.2, підпункту 168.1.5 пункту 168.1, статті 168, пункту 171.1 статті 171 з врахуванням підпункту 164.2.1 пункту 164.2 статті 164, пункту 54.2 статті 54, пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено нарахування та сплату податку на доходи фізичних осіб до бюджету за листопад 2018 року - червень 2019 року у сумі 21 600 грн;

-пункту 51.1 статті 51, пункту 70.16 статті 70, підпункту «б» пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України та розділу 3 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого ) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, щодо подання з помилками податкових розрахунків (форма №1ДФ та 4ДФ) за II та III квартали 2020 року, 3 місяць II кварталу 2021 року та 1 місяць III кварталу 2021 року;

-пункту 161 підрозділу 10 розділу XX з урахуванням статті 176, підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК України, в результаті чого занижено нарахування та сплату військового збору до бюджету за листопад 2018 року - червень 2019 року у сумі 1 800,00 грн;

-пункту 1 частини 2 статті 6, пункту 1 частини 1 статті 7 та пункту 5 статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», в результаті чого занижено нарахування єдиного внеску за листопад 2018 року - червень 2019 року на загальну суму 26 400 грн.

Не погодившись з висновками, викладеними у акті, ТОВ «БУД СИСТЕМИ» подано заперечення на акт (вих. № 24-08-2023 від 24.08.2023).

За результатами розгляду заперечень на акт перевірки та доданих до них документів, Головним управлінням ДПС у м. Києві на підставі підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України призначено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань, що стали предметом оскарження.

За результатами позапланової перевірки складено акт від 22.09.2023 № 61179/26-15-07-02-01-03/40443988, згідно з висновками якого встановлено порушення:

-пункту 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, пунктів 5, 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999р. № 290, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 40 627 грн, у тому числі: за 2018 рік на суму 23 577 грн, за 2020 рік на суму 16 953 грн, за 3 квартали 2021 року у сумі 97 грн;

-пункту 185.1 статті 185, пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1 078 031 грн, відображеного ТОВ «БУД СИСТЕМИ» у складі податкового кредиту декларацій з ПДВ (р. 17): за серпень 2017 року у сумі 45 425 грн, за серпень 2018 року у сумі 66 558 грн, за вересень 2018 року у сумі 113 816 грн, за жовтень 2018 року у сумі 48 963 грн, за листопад 2018 рок у сумі 74 437 грн, за грудень 2018 року у сумі 83 886 грн, за квітень 2019 року у сумі 19 913 грн, за травень 2019 року у сумі 162 051 грн, за червень 2019 року у сумі 246 608 грн, за вересень 2019 року у сумі 135 147 грн, за жовтень 2019 року у сумі 81 227 грн.

На підставі акту перевірки від 22.09.2023 № 61179/26-15-07-02-01-03/40443988 Головним управлінням ДПС у м. Києві винесено податкові повідомлення-рішення:

№ 00610910702 від 29.09.2023, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 46 521 грн, з яких за податковим зобов`язанням 40 627,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 5 894,00 грн;

№ 00610900702 від 29.09.2023, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 1 347 539 грн, з яких за податковим зобов`язанням - 1 078 031,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 269 508,00 грн.

Не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI.

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України встановлено, що об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку). Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку). Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Таким чином, платник податку на прибуток підприємстві з метою визначення об`єкта оподаткування - прибутку визначає фінансовий результат до оподаткування (прибутку або збитку) шляхом коригування (збільшення або зменшення), використовуючи дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування. При цьому показники обліку доходів, витрат доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат доходів та фінансового результату у фінансовій звітності підприємства визначаються відповідно до Положень (стандартів) бухгалтерського обліку або Міжнародних стандартів фінансової звітності.

Частиною другою статті 6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, який затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Згідно з пунктом 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена. Критерії визнання доходу, наведені в цьому Положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій).

Відповідно до пунктів 5-7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318 витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань. Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені. Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Не визнаються витратами й не включаються до звіту про фінансові результати: платежі за договорами комісії, агентськими угодами та іншими аналогічними договорами на користь комітента, принципала тощо; попередня (авансова) оплата запасів, робіт, послуг; погашення одержаних позик; інші зменшення активів або збільшення зобов`язань, що не відповідають ознакам, наведеним у пункті 6 цього Положення (стандарту); витрати, які відображаються зменшенням власного капіталу відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; балансова вартість валюти.

Поряд з цим, як передбачено підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до підпункту «а» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податків з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Положеннями пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У відповідності до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Отже, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону № 996-ХІV бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно частини першої статті 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною другою статті 9 Закону № 996-ХІV встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Виходячи із системного аналізу викладених правових норм, для встановлення правомірності визначення платником податків його податкових зобов`язань та податкового кредиту, належить з`ясувати реальність руху активів і коштів у процесі здійснення господарських операцій, господарську мету укладання відповідних договорів та економічний результат їх вчинення.

Перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.01.2017 по 30.09.2021 встановлено його заниження всього у сумі 40 627 грн, у тому числі: за 2018 рік у сумі 23 577 грн, за 2020 рік у сумі 16 953 грн, за 3 квартали 2021 року у сумі 97 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем, як постачальником, та ТОВ «ВЛД ГРУП» (код ЄДРПОУ 40246285), ТОВ «Будівельно-енергетична компанія-16» (код ЄДРПОУ 40572567)», ТОВ «Укрклімат Інжиніринг» (нова назва ТОВ «Байт Сайд») (код ЄДРПОУ 38150510), як покупцями, укладалися договори поставки у спрощений спосіб.

Позивач здійснював поставку товару ТОВ «ВЛД ГРУП», ТОВ «Будівельно-енергетична компанія -16», ТОВ «Укрклімат Інжиніринг» (нова назва ТОВ «Байт Сайд») шляхом виставлення їм рахунків та їх оплату покупцями, а також поставки Позивачу товару згідно видаткових накладних та подальшою їх оплату покупцями.

В підтвердження здійснення господарських операцій з TОB «Укрклімат Інжиніринг» позивачем надано рахунок на оплату № 1468 від 18.05.2018 на загальну суму 52 037,14 грн, у т.ч. ПДВ 8672,86 грн, видаткову накладну № 1604 від 18.05.2018 та довіреність № 22 від 18.05.2018.

Оплата за цими операціями здійснена в повному обсязі, в підтвердження чого надано виписку по рахунку ТОВ «БУД СИСТЕМИ» в АТ «Укрсиббанк» за період з 01.01.2018 по 31.12.2018; оборотно-сальдову відомість по рахунку 361 за січень 2017 року - вересень 2021 року.

В підтвердження здійснення господарських операцій з ТОВ «Будівельно-енергетична компанія-16» позивачем надано рахунок на оплату № 4979 від 09.12.2020 на загальну суму 13 732,02 грн, у т.ч. ПДВ 2288,67 грн, видаткову накладну № 4733 від 16.12.2020, довіреність № 328 від 16.12.2020.

Оплата за цими операціями здійснена в повному обсязі, в підтвердження чого надано виписку по рахунку ТОВ «БУД СИСТЕМИ» в АТ «Укрсиббанк» за період з 01.01.2020 по 31.12.2020; оборотно-сальдову відомість по рахунку 361 за січень 2017 року - вересень 2021 року.

В підтвердження здійснення господарських операцій з ТОВ «ВЛД ГРУП» позивачем надано рахунки-угоди № 2248 від 06.07.2018 на загальну суму 70035,26 грн, у т.ч. ПДВ 11672,54 грн; № 2249 від 06.07.2018 на загальну суму 1592,40 грн, у т.ч. ПДВ 265,40 грн; № 4620 від 20.11.2018 на загальну суму 7320,34 грн, у т.ч. ПДВ 1220,06 грн; № 3040 від 20.07.2020 на загальну суму 13793,52 грн, у т.ч. ПДВ 2298,92 грн; № 3703 від 03.09.2020 на загальну суму 24337,70 грн, у т.ч. ПДВ 4056,28 грн; № 3793 від 09.09.2020 на загальну суму 15987,79 грн, у т.ч. ПДВ 2664,63 грн; № 5114 від 24.12.2020 на загальну суму 2985,37 грн, у т.ч. ПДВ 497,56 грн; № 5123 від 24.12.2020 на загальну суму 23344,42 грн, у т.ч. ПДВ 3890,74 грн; № 5131 від 28.12.2020 на загальну суму 538,85 грн, у т.ч. ПДВ 89,81 грн та видаткові накладні № 2415 від 06.07.2018, № 2525 від 13.07.2018, № 2557 від 16.07.2018, № 2432 від 09.07.2018, № 5231 від 30.11.2018, № 3183 від 04.08.2020, № 3525 від 08.09.2020, № 3595 від 11.09.2020, № 4824 від 24.12.2020, № 4835 від 28.12.2020, № 4842 від 29.12.2020, а також довіреності на отримання ТМЦ.

Оплата за цими операціями здійснена в повному обсязі, в підтвердження чого надано виписку по рахунку ТОВ «БУД СИСТЕМИ» в АТ «Укрсиббанк» за період з 01.01.2018 року по 31.12.2018, та з 01.01.2020 по 31.12.2020; оборотно-сальдову відомість по рахунку 361.

Окрім того, з матеріалів справи вбачається, вищезазначений будівельний матеріал, який реалізовувався вказаним вище покупцям, ТОВ «БУД СИСТЕМИ» попередньо придбавав у постачальників будівельних матеріалів, а саме у Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Хенкель Баутехнік (Україна)», Товариства з обмеженою відповідальністю «Бауміт Україна», Дочірнього підприємства «Капарол Україна» на підставі договорів поставки.

Таким чином, висновки відповідача про нереальність та непідтвердження здійснення господарських операцій з вказаними контрагентами не відповідають дійсності та спростовуються наявними у справі належними доказами.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що придбані у постачальників товари були належним чином реалізовані контрагентам в межах господарської діяльності позивача, а тому останній правомірно формував дані податкового обліку за перевірений період по взаємовідносинам зі вказаними контрагентами.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Так, відповідачем, на якого покладено обов`язок доказування, не надано жодних доказів на підтвердження викладених у відзиві та акті перевірки обставин щодо непідтвердження факту здійснення господарських операцій між позивачем та покупцями ТОВ «ВЛД ГРУП» (код ЄДРПОУ 40246285), ТОВ «Будівельно-енергетична компанія-16» (код ЄДРПОУ 40572567)», ТОВ «Укрклімат Інжиніринг» (код ЄДРПОУ 38150510).

При вирішені даного спору суд враховує позицію, викладену в постановах Верховного Суду від 04 грудня 2018 року у справі №814/788/14, від 30 листопада 2018 року у справі №820/4698/17, від 14 лютого 2018 року у справі №804/15887/14, згідно з якою інформація про ознаки фіктивної діяльності контрагента (як-то: податковий стан платника податків, відсутність необхідних та достатніх матеріально-технічних ресурсів та персоналу тощо), одержана контролюючим органом з його власних інформаційних систем, що не оформлена рішенням суб`єкта владних повноважень і не є юридичним фактом, утворює лише привід і підстави для перевірки такої інформації.

Слід також наголосити, що платник не несе відповідальності за дії всіх підприємств та організацій, що беруть участь у багатостадійному процесі сплати податків до бюджету. Зворотне призвело б до неправомірного покладення на платника тягаря відповідальності за дії третіх осіб у багатостадійному господарському обороті.

У постановах Верховного Суду від 08 жовтня 2020 року по справі № 816/1909/18, від 06 жовтня 2020 року по справі № 140/1611/19 зазначено, що вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв`язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні. Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах. Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на включення сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту.

В даному випадку, відповідачем не наведено суду жодних обставин та доказів, які б свідчили про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, незвичності цих операцій, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про непов`язаність операцій з господарською діяльністю позивача, фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Не беруться до уваги посилання відповідача на пояснення осіб про непричетність до ведення фінансово-господарської діяльності, оскільки відповідно до положень частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, до винесення вироку в рамках кримінального провадження, пояснення про непричетність до ведення фінансово-господарської діяльності не може вважатись належним доказом в адміністративному судочинстві.

При цьому, такі вирок чи ухвала суду за результатами розгляду кримінального провадження мають оцінюватися адміністративним судом разом з наданими первинними документами та обставинами щодо наявності первинних документів, правомірності їх оформлення, можливості виконання (здійснення) спірних господарських операцій, їх зв`язку з господарською діяльністю позивача та можливого використання придбаного товару (робіт, послуг) у подальшій діяльності.

Щодо наявності вироку Печерського районного суду м. Києва від 15.02.2023 по справі №757/37647/22-к, яким визнано керівника та засновника ТОВ «Будівельно-енергетична компанія-16» винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.205-1 КК України, то слід зазначити таке.

Диспозиція вказаної норми КК України, у вчиненні якого було визнано винним керівника та засновника ТОВ «Будівельно-енергетична компанія-16», передбачає відповідальність за підроблення документів, які подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи та фізичних осіб-підприємців, проте не встановлює фіктивність господарської діяльності цього товариства, не стосується порушень податкового законодавства та взаємовідносин товариства із контрагентами і не має жодного впливу на правомірність формування податкового кредиту або валових витрат.

Отже, факт наявності вироку, ухваленого на підставі угоди у кримінальному провадженні, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, якщо іншими наданими доказами підтверджуються рух товару, робіт (послуг) і зміни в активах/зобов`язаннях платника податків.

Щодо посилання відповідача на інші документи, складені в межах кримінальних проваджень, то слід зазначити, що сам факт отримання свідчень (пояснень) посадової особи суб`єкта господарської діяльності чи ухвали судів, постановлених в межах кримінального провадження, процесуального характеру, не є беззаперечними фактами, що підтверджують відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій, здійснених між платником та його контрагентом.

Під час проведення господарських операцій платник податку може бути і необізнаним щодо дійсного стану правосуб`єктності свого постачальника і реально отримати від нього товари (роботи/послуги), незважаючи на те, що контрагент можливо і має намір щодо порушення податкового законодавства.

Крім того, як вбачається з поданих доказів у справі, документи від імені контрагентів підписані особами, право на яке надано їм на підставі довіреностей.

Згідно правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 07.07.2022 у справі №160/3364/19:

«Вирок щодо посадової особи контрагента за статтею 205 КК України, а також ухвала про звільнення особи від кримінальної відповідальності за цією статтею КК України у зв`язку із закінченням строків давності не можуть створювати преюдицію для адміністративного суду, якщо тільки суд кримінальної юрисдикції не встановив конкретні обставини щодо дій чи бездіяльності позивача. Такі вирок чи ухвала суду за результатами розгляду кримінального провадження мають оцінюватися адміністративним судом разом з наданими первинними документами та обставинами щодо наявності первинних документів, правильності їх оформлення, можливості виконання (здійснення) спірних господарських операцій, їх зв`язку з господарською діяльністю позивача та можливого використання придбаного товару (робіт, послуг) у подальшій діяльності.

Порушення, допущені одним платником податків, за загальним правилом не впливають на права та обов`язки іншого платника податків; чинне законодавство не покладає на підприємство обов`язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів; так само невиконання контрагентами своїх податкових обов`язків не може бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаності платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків.

Отже, якщо іншою особою були внесені до документа відомості щодо учасника господарської операції, який має дефекти правового статусу, то добросовісний платник податків, який скористався відповідним документом для підтвердження даних свого податкового обліку, не може зазнавати жодних негативних наслідків у тому разі, якщо інші обставини, зазначені в первинному документі, зокрема рух відповідних активів, мали місце. При цьому має враховуватися реальна можливість платника податків пересвідчитися у тому, чи були достовірними відомості, що внесені до первинного документа його контрагентом».

Як зазначалось, у вироку суду не встановлювались обставини фінансово-господарських взаємовідносин ТОВ «Будівельно-енергетична компанія-16» з ТОВ «БУД СИСТЕМИ», а тому в контексті податкової перевірки такий вирок не має жодного доказового значення.

Отже, беручи до уваги наявність підтверджуючих документів, а також придбання та реалізація товарів з метою провадження господарської діяльності, суд вважає необґрунтованими та безпідставними висновки контролюючого органу про заниження позивачем податку на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 40 627 грн.

Щодо висновків про встановлення завищення податкового кредиту з податку на додану вартість суд зазначає таке.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.01.2017 р. по 30.09.2021 р. встановлено його завищення всього у сумі 1078031 грн., відображеного ТОВ «БУД СИСТЕМИ» у складі податкового кредиту декларацій з ПДВ (р. 17): за серпень 2017 року у сумі 45425 грн., за серпень 2018 року у сумі 66558 грн., за вересень 2018 року у сумі 113816 грн., за жовтень 2018 року у сумі 48963 грн., за листопад 2018 року сумі 74437 грн., за грудень 2018 року у сумі 83886 грн., за квітень 2019 року у сумі 19913 грн., за травень 2019 року у сумі 162051 грн., за червень 2019 року у сумі 246608 грн., за вересень 2019 року у сумі 135147 грн., за жовтень 2019 року у сумі 81227 грн.

Наявність вищезазначених порушень з податку на додану вартість мотивовано в акті позапланової перевірки тим, що в ході перевірки щодо обставин проведення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), зокрема, рекламних послуг від Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЛОМОН КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ 42861950), Товариства з обмеженою відповідальністю «КІЛІАН ЛОДЖИСТІК» (код ЄДРПОУ 43084267), Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛМАЗ КОРПОРЕЙТ» (код ЄДРПОУ 42849158), Товариства з обмеженою відповідальністю «БІНОМ КОРПОРЕЙТ» (код ЄДРПОУ 42485969), Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕЛЬМОНД ТОРГ» (код ЄДРПОУ 42150354), Товариства з обмеженою відповідальністю «АТЛЕТІК СИСТЕМ» (код ЄДРПОУ 42854718), Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕЛЬМПРОМТЕХ» (код ЄДРПОУ 41800876), Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОГОД» (код ЄДРПОУ 41799887) протягом перевіряємого періоду, встановлено нібито факт документального непідтвердження щодо взаємовідносин із наведеними контрагентами і подальшого використання у господарській діяльності, оформлення супроводження господарських операцій, оплати і наявності заборгованості.

Так, як вбачається з матеріалів справи, основною діяльністю ТОВ «БУД СИСТЕМИ» є торгівля будівельними матеріалами.

Позивач є дистриб`ютором європейських та українських виробників будівельної продукції, зокрема, таких як Товариство з обмеженою відповідальністю «Бауміт Україна», Товариство з додатковою відповідальністю «СІНІАТ», Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Хенкель Баутехнік (Україна)», Дочірнє підприємство «Капарол Україна», Товариство з обмеженою відповідальністю «Хірш Пороцелль», Товариство з обмеженою відповідальністю «Амекс Техніка Кріплення».

Згідно із договорами поставки з цими постачальниками, позивач, з метою перепродажу, купує, зокрема, товари торгівельних марок «Baumit», «Siniat» та інше, які вже були введені їх власниками в цивільний оборот.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, з метою стимулювання продажу товарів вищезазначених торгових марок на території України позивачем, за попередньою згодою з вищезазначеними постачальниками, залучено третіх осіб, а саме: ТОВ «БЕЛЬМОНД ТОРГ» (код ЄДРПОУ 42150354), ТОВ «АТЛЕТІК СИСТЕМ» (код ЄДРПОУ 42854718), ТОВ «КІЛІАН ЛОДЖИСТІК» (код ЄДРПОУ 43084267), ТОВ «АЛМАЗ КОРПОРЕЙТ» (код ЄДРПОУ 42849158), ТОВ «БІНОМ КОРПОРЕЙТ» (код ЄДРПОУ 42485969), ТОВ «СОЛОМОН КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ 42861950), ТОВ «ПЕЛЬМПРОМТЕХ» (код ЄДРПОУ 41800876), ТОВ «ТЕХНОГОД» (код ЄДРПОУ 41799887), з якими укладено договори про надання рекламних послуг.

В підтвердження виконання умов договору про надання рекламних послуг № 03/08-18 від 03.08.2018, укладеного з ТОВ «ТЕХНОГОД», надано Додаток № 1 від 03.08.2018 до Договору та Додаток № 2 від 03.08.2018 року до Договору, оригінал-макет № 1 від 03.08.2018; оригінал-макет № 2 від 03.08.2018; оригінал-макет № 3 від 03.08.2018; оригінал-макет № 4 від 03.08.2018; оригінал-макет № 5 від 03.08.2018; оригінал-макет № 6 від 03.08.2018; оригінал-макет № 7 від 03.08.2018; Звіт про розповсюдження рекламної продукції; а також подано акти надання послуг № 3 від 08.08.2018, № 8 від 14.08.2018, № 29 від 17.08.2018, № 30 від 21.08.2018, № 21 від 23.08.2018, № 23 від 29.08.2018, № 33 від 17.09.2018, № 34 від 20.09.2018, № 35 від 24.09.2018, № 36 від 26.09.2018, № 37 від 28.09.2018 та податкові накладні.

Оплата за договором здійснена, що підтверджується випискою по рахунку ТОВ «БУД СИСТЕМИ» в АТ «УКРСИББАНК» за період з 18.09.2018 по 06.11.2018.

В підтвердження виконання умов договору про надання рекламних послуг БС № 29/10-18 від 29.10.2018, укладеного з ТОВ «ПЕЛЬМПРОМТЕХ», надано Додаток № 1 від 29.10.2018 до Договору та Додаток № 2 від 29.10.2018 до Договору; оригінал-макет № 1 від 29.10.2018; оригінал-макет № 2 від 29.10.2018; оригінал-макет № 3 від 29.10.2018; оригінал-макет № 4 від 29.10.2018; оригінал-макет № 5 від 29.10.2018; оригінал-макет № 6 від 29.10.2018; оригінал-макет № 7 від 29.10.2018; Звіт про розповсюдження рекламної продукції від 30.10.2018; а також подано акти надання послуг № 2 від 22.10.2018, № 3 від 23.10.2018, № 4 від 25.10.2018 та податкові накладні.

Оплата за договором здійснена, що підтверджується випискою по рахунку ТОВ «БУД СИСТЕМИ» в АТ «УКРСИББАНК» за період з 01.12.2018 по 30.12.2018.

В підтвердження виконання умов договору про надання рекламних послуг № РП 24/04 від 24.04.2019, укладеного з ТОВ «АТЛЕТІК СИСТЕМ», надано Додаток № 1 до Договору та Додаток № 2 до Договору; оригінал-макет № 1; оригінал-макет № 2; оригінал-макет № 3; оригінал-макет № 4; оригінал-макет № 5; оригінал-макет № 6; оригінал-макет № 7; а також подано акти надання послуг № 199 від 17.05.2019; № 205 від 21.05.2019; № 210 від 24.05.2019; № 217 від 28.05.2019; № 225 від 31.05.2019 та Звіт про розповсюдження рекламної продукції від 30.05.2019 та податкові накладні.

Оплата за договором здійснена, що підтверджується випискою по рахунку ТОВ «БУД СИСТЕМИ» в АТ «УКРСИББАНК» за період з 01.01.2019 по 31.12.2019.

В підтвердження виконання умов договору про надання рекламних послуг № 5/30-18 від 30.10.2018, укладеного з ТОВ «БЕЛЬМОНД ТОРГ», надано Додаток № 1 від 30.10.2018 року до Договору та Додаток № 2 від 30.10.2018 року до Договору; оригінал-макет № 1 від 30.10.2018; оригінал-макет № 2 від 30.10.2018; оригінал-макет № 3 від 30.10.2018; оригінал-макет № 4 від 30.10.2018; оригінал-макет № 5 від 30.10.2018; оригінал-макет № 6 від 30.10.2018; оригінал-макет № 7 від 30.10.2018; а також надано акти надання послуг № 794 від 16.11.2018, № 794 від 16.11.2018, № 792 від 19.11.2018, № 796 від 21.11.2018, № 796 від 21.11.2018, № 791 від 22.11.2018, № 795 від 23.11.2018, № 797 від 24.11.2018, № 793 від 27.11.2018, № 790 від 28.11.2018, № 789 від 30.11.2018, № 1081 від 17.12.2018, № 1082 від 18.12.2018, № 1083 від 20.12.2018, № 1084 від 22.12.2018, № 1087 від 25.12.2018, № 1095 від 26.12.2018, № 1086 від 28.12.2018; Звіт про розповсюдження рекламної продукції від 30.12.2018 та податкові накладні.

Оплата за договором здійснена, що підтверджується випискою по рахунку ТОВ «БУД СИСТЕМИ» в АТ «УКРСИББАНК» за період з 01.01.2018 по 31.12.2018, з 01.01.2019 по 31.12.2019.

В підтвердження виконання умов договору про надання послуг № ДР-23 від 01.03.2019, укладеного з ТОВ «БІНОМ КОРПОРЕЙТ», надано Додатки № 1 від 01.03.2019, № 2 від 01.03.2019, № 3 до Договору; оригінал-макет № 1, оригінал-макет № 2, оригінал-макет № 3, оригінал-макет № 4, а також надано акти надання послуг № 236 від 18.03.2019; № 245 від 21.03.2019; № 249 від 25.03.2019; № 251 від 27.03.2019; № 256 від 29.03.2019; Звіт про розповсюдження рекламної продукції від 30.03.2019; акти надання послуг № 92 від 16.04.2019; № 96 від 19.04.2019; № 99 від 23.04.2019; № 108 від 26.04.2019; № 130 від 29.04.2019; Звіт про розповсюдження рекламної продукції від 26.04.2019 та податкові накладні.

Оплата за договором здійснена, що підтверджується випискою по рахунку ТОВ «БУД СИСТЕМИ» в АТ «УКРСИББАНК» за період з 01.01.2019 по 31.12.2019, з 01.01.2019 по 31.12.2019.

В підтвердження виконання умов договору про надання послуг № 18 від 07.06.2019, укладеного з ТОВ «АЛМАЗ КОРПОРЕЙТ», надано Додаток № 1 від 07.06.2019, Додаток № 2 від 07.06.2019; оригінал-макет № 1 від 07.06.2019; оригінал-макет № 2 від 07.06.2019; оригінал-макет № 3 від 07.06.2019; оригінал-макет № 4 від 07.06.2019; оригінал-макет № 5 від 07.06.2019; оригінал-макет № 6 від 07.06.2019; оригінал-макет № 7 від 07.06.2019; а також надано акти надання послуг № 109 від 17.06.2019; № 119 від 19.06.2019; № 131 від 21.06.2019; № 142 від 25.06.2019; №167 від 07.06.2019; Звіт про розповсюдження рекламної продукції від 30.06.2019 та податкові накладні.

Оплата за договором здійснена, що підтверджується випискою по рахунку ТОВ «БУД СИСТЕМИ» в АТ «УКРСИББАНК» за період з 01.01.2019 по 31.12.2019.

В підтвердження виконання умов договору про надання рекламних послуг № 16/09-Р від 16.09.2019, укладеного з ТОВ «КІЛІАН ЛОДЖИСТІК», надано Додаток № 1 від 16.09.2019; оригінал-макет № 1 від 16.09.2019; оригінал-макет № 2 від 16.09.2019; оригінал-макет № 3 від 16.09.2019; оригінал-макет № 4 від 16.09.2019; оригінал-макет № 5 від 16.09.2019; оригінал-макет № 6 від 16.09.2019; оригінал-макет № 7 від 16.09.2019; оригінал-макет № 8 від 16.09.2019; оригінал-макет № 9 від 16.09.2019; а також надано акти надання послуг № 33 від 19.09.2019; № 51 від 23.09.2019; № 77 від 25.09.2019; № 88 від 26.09.2019; № 96 від 27.09.2019; № 109 від 30.09.2019; 220; Звіт про розповсюдження рекламної продукції від 30.09.2019 року та податкові накладні.

Оплата за договором здійснена, що підтверджується випискою по рахунку ТОВ «БУД СИСТЕМИ» в АТ «УКРСИББАНК» за період 01.01.2019 по 31.12.2019.

В підтвердження виконання умов договору про надання рекламних послуг № 16/09-Р від 16.09.2019, укладеного з ТОВ «СОЛОМОН КАПІТАЛ», надано Додаток № 1 від 08.10.2019 та Додаток № 2 від 08.10.2019; оригінал-макет № 1; оригінал-макет № 2; оригінал-макет № 3; оригінал-макет № 4; оригінал-макет № 5; оригінал-макет № 6; оригінал-макет № 7; оригінал-макет № 8; оригінал-макет № 9; а також надано акти надання послуг № 75 від 17.10.2019; № 90 від 23.10.2019; № 98 від 30.10.2019; Звіт про розповсюдження рекламної продукції від 31.10.2019 року та податкові накладні.

Оплата за договором здійснена, що підтверджується випискою по рахунку ТОВ «БУД СИСТЕМИ» в АТ «УКРСИББАНК» за період 21.11.2019 по 06.12.2019.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про рекламу» реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

Згідно з частинами 1, 3 статті 9 Закону України «Про рекламу» реклама має бути чітко відокремлена від іншої інформації, незалежно від форм чи способів розповсюдження, таким чином, щоб її можна було ідентифікувати як рекламу.

Інформаційний матеріал, в якому привертається увага до конкретного товару та який формує або підтримує обізнаність та інтерес глядачів (слухачів, читачів) щодо цих товарів, є рекламою.

Всі договори про надання рекламних послуг, укладені із ТОВ «БЕЛЬМОНД ТОРГ», ТОВ «АТЛЕТІК СИСТЕМ», ТОВ «КІЛІАН ЛОДЖИСТІК», ТОВ «АЛМАЗ КОРПОРЕЙТ», ТОВ «БІНОМ КОРПОРЕЙТ», ТОВ «СОЛОМОН КАПІТАЛ», ТОВ «ПЕЛЬМПРОМТЕХ», ТОВ «ТЕХНОГОД» містять затверджені дизайни макетів та звіти про розповсюдження рекламної продукції. Згідно затверджених дизайнів макетів позивач замовляв рекламу самого себе та товарів вищезазначених торгових марок, реалізацію яких здійснює позивач. Всі затверджені макети, крім назви товару із зазначенням торгової марки, містять зображення самого товару в різних типах упаковки (мішках, пластикових ємкостях тощо).

Аналізуючи складені між позивачем та контрагентами первинні документи, що долучені до матеріалів справи, суд зазначає, що ці документи відповідають положенням законодавства та містять всі обов`язкові реквізити первинного документу, які передбачені статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Надані позивачем акти надання послуг, звіти та інші первинні документи не носять формальний характер, а у своїй сукупності належно відображають перелік та опис наданих послуг, який є достатнім для прийняття таких доказів як достовірних та належних, таких, що підтверджують реальне здійснення господарських операцій за спірними договорами, з огляду на що висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки, є необґрунтованими.

В даному випадку, відповідачем не надано суду жодних доказів, які підтверджували б те, що укладення договорів, на підставі яких виникли взаємовідносини між позивачем та його контрагентами, не відповідали дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав та обов`язків, як і не було надано належних доказів, які свідчать про невідповідність первинних документів вимогам законодавства.

Водночас, висновки контролюючого органу про допущені позивачем порушення ґрунтуються на доводах про неможливість фактичного здійснення вказаних господарських операцій та на наявності кримінальних проваджень, у яких фігурують контрагенти позивача.

В акті перевірки контролюючий орган посилається на:

- ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова № 642/8947/21 від 10.01.2022, якою продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32021220000000003 від 19.01.2021, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.212 КК України. Зі змісту ухвали вбачається, що у ході досудового розслідування встановлено, що службові особи ТОВ будівельна компанія «Ярко» (код ЄДР 35138259), в період 2018-2020 років, шляхом відображення в бухгалтерському та податковому обліках підприємства фінансово-господарських операцій з оренди обладнання та техніки для надання послуг з прибирання об`єктів від підприємств з ознаками «фіктивності», у тому числі: ТОВ «Кіліан Лоджистік», ухилились від сплати податку на додану вартість, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету грошових коштів у великих розмірах;

- ухвалу Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області №265/173/20 від 07.07.2021, згідно з якою слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у Донецькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №32019050000000072 від 09.12.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205-1 КК України. Слідчим управлінням зазначено, що «…невстановлені особи, в період 2017-2019 років, внесли завідомо неправдиві відомості в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, та умисно подали їх до реєстраційної служби для проведення державної реєстрації юридичних осіб…ТОВ «Алмаз Корпорейт»...»;

- ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 14.06.2019 по справі №751/10326/16-к, в якій вказано: «Також, виявлено ряд підприємств для яких сформовано податковий кредит від ..., дані підприємства входять до складу однієї транзитно-конвертаційної групи, а саме: … ТОВ «БІНОМ КОРПОРЕЙТ»…». Згідно ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 20.01.2021 №761/1623/21 слідчим з особливо важливих справ другого відділу управління розслідування кримінальних проваджень Головного слідчого управління Державної фіскальної служби України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42019000000000524 від 11.03.2019, за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.2 ст.209, ч.2 ст.205-1 КК України. Зі змісту ухвали вбачається, що у ході досудового розслідування встановлено, що «...особи, які контролюють діяльність ... та інших СПД, діючи умисно, за попередньою мовою з невстановленими особами, внаслідок проведення фінансово-господарської діяльності з підприємствами, що мають ознаки фіктивності, а саме: ... ТОВ «БІНОМ КОРПОРЕЙТ» (код ЄДРПОУ 42485969), ..., та інших ухилились від сплати податків, що призвело до ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах...»;

- ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 26.03.2019 у справі № 757/14621/19-к, згідно якої підприємства, у тому числі, ТОВ «БЕЛЬМОНД ТОРГ», здійснюють фіктивне підприємництво, та «в органах досудового розслідування виникла необхідність у вилученні копій банківських документів щодо ТОВ «Тройберг ЛТД» (ЄДР 41123047) та ТОВ «Бельмонд Торг»…». Крім того, вказано, що отримано лист від ГУ ДФС у Дніпропетровській області № 8238/7/04-36-21-13 від 07.06.2019, згідно якого в рамках кримінального впровадження № 42018040000000351 від 05.04.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 209 КК України, в рамках якого проведено обшук у підприємств, які входили до міжрегіонального «конвертаційного» центру, та вилучено печатку ТОВ «Бельмонд Торг» (ЄДР 42150354), яке має ознаку фіктивності...». Згідно ухвали Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області № 607/12367/21 від 15.07.2021 слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №32020210000000004 від 24.01.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України. «...слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у Донецькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №32019050000000072 від 09.12.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.205-1 КК України...»;

- ухвалу Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 07.07.2021 № 262/173/20, згідно якої «слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у Донецькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №32019050000000072 від 09.12.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205-1 КК України. «...невстановлені особи, в період 2017-2019 років, внесли завідомо неправдиві відомості в документа, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, та умисно подали їх до реєстраційної служби для проведення державної реєстрації юридичних осіб ... ТОВ «Атлетік Систем» (ЄДРПОУ 42854718)... ...18.06.2020 допитано в якості свідка директора ТОВ «Атлетік Систем» (ЄДРПОУ 42854718) ОСОБА_2 , ..., які показали, що не причетні до реєстрації вказаних підприємств...»;

- ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 10.02.2020 № 1-кс/464/217/20, в якій наведено інформацію про здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 32020140000000002 від 11.01.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205-1 КК України, а саме: «...Слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №32020140000000002 від 11.01.2020, за фактом внесення невстановленими особами в документи, які відповідно до закону подаються для проведення реєстрації юридичної особи, а саме: ... ТОВ «СОЛОМОН КАПІТАЛ» (ЄДРПОУ 42861950), ... завідомо неправдиві відомості, а також умисне подання для проведення такої реєстрації документів, які містять завідомо неправдиві відомості...»;

- ухвалу Печерського районного суду міста Києва №757/62507/19-к від 27.11.2019, згідно якої у провадженні ГСУ Національної поліції України знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32017100090000062 від 07.09.2017, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205-1, ч. 1 ст. 212, ст. 386 КК України, а саме: «...невстановленими особами, з використанням підконтрольних підприємств, здійснюється штучне формування податкового кредиту підприємствам реального сектору економіки, що призвело до ненадходження коштів в бюджет у значних розмірах. ...встановлено, що членами угрупування придбано низку підконтрольних підприємств...ТОВ «Пельмпромтех» (ЄДРПОУ 41800876); ..., що зареєстровані на номінальних керівників та засновників, які реального відношення до їх діяльності не мають.».;

- ухвалу Печерського районного суду міста Києва №757/62507/19-к від 27.11.2019, згідно якої у провадженні ГСУ Національної поліції України знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32017100090000062 від 07.09.2017, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205-1, ч. 1 ст. 212, ст. 386 КК України та «...встановлено, що членами угрупування придбано низку підконтрольних підприємств...ТОВ ««Техногод» (ЄДРПОУ 41799887);..., що зареєстровані на номінальних керівників та засновників, які реального відношення до їх діяльності не мають.».

Фактично висновки акта перевірки ґрунтуються на інформації, яка наявна в протоколах допиту та ухвалах слідчих суддів.

У зв`язку з чим слід зазначити, що до винесення вироку в рамках кримінального провадження, протокол допиту досудового розслідування не може вважатися належним доказом в адміністративному судочинстві, аналогічна правова позиція викладена Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 року у справі №822/551/18.

Також, слід врахувати те, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 року у справі №822/551/18 дійшов висновку, що ч. 4 ст. 95 КПК України передбачено, що суд може обґрунтувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 255 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Крім того, згідно з отриманою інформацією від Офісу Генерального прокурора, останнім повідомлено, що кримінальне провадження №32019050000000072 від 09.12.2019 закрито відповідно до абз.2 п.10 ч.1 ст.284 КПК України; № 42018040000000351 від 05.04.2018 закрито відповідно до п.4 ч.1 ст.284 КПК України; кримінальне провадження № 32020140000000002 від 04.11.2019.

Отже, висновок відповідача про наявність обставин які свідчать про безтоварність спірних господарських операцій позивача з переліченими контрагентами, зроблений на підставі податкової інформації та відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, що на думку суду є безпідставним.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на пояснення осіб про непричетність до ведення фінансово-господарської діяльності, оскільки відповідно до положень частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.07.2022 по справі №160/3364/19 вирок щодо посадової особи контрагента за статтею 205 КК України, а також ухвала про звільнення особи від кримінальної відповідальності за цією статтею КК України у зв`язку із закінченням строків давності не можуть створювати преюдицію для адміністративного суду, якщо тільки суд кримінальної юрисдикції не встановив конкретні обставини щодо дій чи бездіяльності позивача.

Стосовно збирання та застосування податкової інформації, суд зазначає, що такі дії контролюючого органу є етапом контрольно-перевірочної роботи та не передбачає здійснення ним оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника, оскільки питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються контролюючим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов`язаних з нарахуванням і сплатою податку. Записи у інформаційних базах контролюючого органу до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, не відносяться, відповідно, сама по собі така інформація не є належним доказом по справі (постанови від 26.06.2018 у справі №К/9901/27855/18, від 19.06.2018 у справі №К/9901/3749/18, від 27.03.2018 у справі № 816/809/17).

У постановах від 27.02.2018 у справі №811/2154/13, від 16.04.2020 у справі №805/5017/15-а Верховний Суд вже наголошував на тому, що будь-яке автоматизоване співставлення, чи дані отримані з автоматизованих систем контролюючого органу не є належними доказами в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки, автоматизоване співставлення, зокрема задекларованих податкових зобов`язань та податкового кредиту, не віднесено до засобів перевірки правильності та повноти визначення таких податкових зобов`язань, а тому здобуті таким чином докази не можуть визнаватись допустимими.

Доводи контролюючого органу про відсутність матеріально-технічних ресурсів у контрагентів позивача як на підставу неможливості фактичного здійснення вказаних господарських операцій не підтверджені жодними доказами, а зводиться лише до констатації вказаних фактів у акті перевірки. Суд вважає, що зазначена інформація не може бути беззаперечним доказом відсутності на підприємствах основних фондів та трудових ресурсів, оскільки підтвердженням наявності або відсутності у підприємства основних фондів (власних, орендованих) та трудових ресурсів не є документи податкового обліку, а відповідні документи бухгалтерського обліку. Відповідачем такі документи в ході перевірки не досліджувалися та не з`ясовувалося, які ресурси потрібні були б підприємству-контрагенту.

Обставини, як відсутність у контрагента трудових ресурсів, виробничого обладнання, відсутність працівників тощо не можуть спростовувати фактичне виконання операції, оскільки специфіка підприємницької діяльності полягає у тому, що підприємство не завжди має мати у власності задекларовану значну кількість працівників, наявність основних засобів та транспорт для виконання взятих на себе зобов`язань, звичаями ділового обороту визначені й інші можливості залучення ресурсів для поставки товарів/робіт/послуг, як от на підставі цивільно-правових договорів.

Відповідачем не наведено суду належних доказів, які б свідчили про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, незвичності цих операцій, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про непов`язаність операцій з господарською діяльністю позивача, фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Крім того, на момент укладення та виконання спірних операцій контрагенти позивача були зареєстровані платниками податку та внесені в установленому порядку до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, громадських формувань.

Слід також зазначити, що відповідачем не доведено, що податкові накладні, на виконання господарських операцій позивачем із вказаними контрагентами, складені з порушенням вимог чинного законодавства та не зареєстровані у встановленому податковим законодавством порядку. Навпаки, в акті перевірки відповідач підтверджує наявність виписаних податкових накладних та їх реєстрацію в ЄРПН.

Враховуючи викладене, за результатом системного аналізу вимог податкового законодавства, на підставі оцінки наявних у справі доказів окремо та у їх сукупності, суд звертає увагу на те, що висновок про безтоварність господарських операцій повинен ґрунтуватись на належних, допустимих і достатніх доказах і не може ґрунтуватись на припущеннях.

Натомість, контролюючий орган при вирішенні справи не обґрунтовував позицію щодо неправомірного завищення позивачем суми податку на додану вартість безтоварністю господарських операцій та не довів суду шляхом надання належних і допустимих доказів.

З огляду на викладене, суд вважає, що операції позивача з контрагентами, які на момент здійснення господарських операцій були зареєстровані як платники податку на додану вартість, здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними первинними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій. Позивачем вчинено дії та досягнуто конкретних результатів, які визначають саме поняття господарської операції - факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань та фінансових ресурсів.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення від 29.09.2023 № 00610910702 та від 29.09.2023 № 00610900702 є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірність та обґрунтованість прийнятих ним оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Натомість, позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

Враховуючи наведене, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши наявні докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, за результатами з`ясування обставини у справі та їх правової оцінки суд дійшов висновку про обґрунтованість позову та наявність підстав для його задоволення.

На підставі частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України на користь позивача підлягають стягненню здійсненні ним судові витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 72-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БУД СИСТЕМИ» (01013, м. Київ, Набережно-Печерська дорога, буд. 9-А, код ЄДРПОУ 40443988) до Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ ВП 44116011) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 29.09.2023р. №00610910702 та від 29.09.2023р. №00610900702.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БУД СИСТЕМИ» (01013, м. Київ, Набережно-Печерська дорога, буд. 9-А, код ЄДРПОУ 40443988) сплачений судовий збір у розмірі 22 897,09 грн. (двадцять дві тисчі вісімсот дев`яносто сім гривень, дев`ять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ ВП 44116011).

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Марич Є.В.