Рішення

від 18.04.2025 по справі 640/32368/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2025 року справа №640/32368/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Координаційно-моніторингової митниці Держмитслужби, Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в:

До Окружного адміністративного суду міста Києва у грудні 2020 року звернулась ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до Координаційно-моніторингової митниці Держмитслужби (далі відповідач 1), Державної митної служби України (далі відповідач 2), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Координаційно-моніторингової митниці Держмитслужби від 17.11.2020 № 339-о «Про звільнення ОСОБА_1 »;

- поновити ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора відділу провадження у справах про порушення митних правил Управління протидії митним правопорушенням Координаційно-моніторингової митниці Держмитслужби, а у разі припинення юридичної особи - Координаційно-моніторингової митниці Держмитслужби, зобов`язати Державну митну службу України, як правонаступника Координаційно-моніторингової митниці Держмитслужби запропонувати ОСОБА_1 посаду, яка б відповідала її кваліфікації у порівнянні з тією, яку вона займала на час звільнення;

- стягнути з Координаційно-моніторингової митниці Держмитслужби на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, виходячи з її середньоденної заробітної плати з 18.11.2020 по день ухвалення рішення у цій справі.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що його звільнення на підставі пункту 1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу» є незаконним, оскільки посада головного державного інспектора відділу провадження у справах про порушення митних правил Управління протидії митним правопорушенням Координаційно-моніторингової митниці Держмитслужби, яку обіймав позивач, не була скорочена як посада державної служби. Крім того, позивач повідомив, що при здійсненні попередження про наступне вивільнення йому не було запропоновано жодної посади.

Представник відповідача 1 надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що наказ Координаційно-моніторингової митниці Держмитслужби про звільнення позивача відповідає вимогам Закону України «Про державну службу», просив відмовити у задоволенні позову.

Представником відповідача 2 також подано відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти позову з посиланням на правомірність та законність оскаржуваного наказу. В обґрунтування своєї позиції відповідачем 2 зазначено, що за певних умов уповноважений орган може змінювати чисельність або штат працівників шляхом скорочення, виведення або введення посади. На виконання пункту 4 наказу Держмитслужби від 07.09.2020 №369 «Про введення в дію структур територіальних органів Держмитслужби та затвердження граничної чисельності їх працівників» відповідачем 2 видано наказ від 16.09.2020 №100 «Про введення в дію структури та штатного розпису». Внаслідок цього позивачу вручено попередження про звільнення відповідно до частини третьої статті 87 Закону України «Про державну службу» у зв`язку із скороченням посади державної служби; оскаржуваний наказ видано з дотримання 30-денного строку; при звільненні з позивачем проведено усі необхідні розрахунки, а тому відповідач 2 вважає, що позивача звільнено у відповідності до Конституції України та Закону України «Про державну службу».

У відповіді на відзив позивач зазначив, що не погоджується з доводами відповідачів та вказав, що трансформація одного структурного підрозділу в інший без скорочення штату не є підставою для звільнення з публічної служби чи зміни істотних умов її проходження. Також позивач зазначив, що його звільнення відбулось в період тимчасової працездатності.

Представником відповідача 2 подано заперечення на відповідь позивача на відзив, в якому виклав свої аргументи з приводу викладених доводів позивача.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.12.2020 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Законом України від 13.12.2022 №2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду», який набрав чинності 15.12.2022 ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Маричу Є.В.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.11.2023 прийнято адміністративну справу до провадження та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 27.04.2024 замінено первісного відповідача у справі Координаційно-моніторингову митницю Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43333904) його правонаступником - Координаційно-моніторинговою митницею (код ЄДРПОУ ВП 43958390).

Представником Координаційно-моніторингової митниці подано відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти позову з посиланням на правомірність та законність оскаржуваного наказу.

Провівши підготовчі дії, які необхідні для всебічного та об`єктивного розгляду і вирішення адміністративної справи, ухвалою суду від 24.09.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.

Представники відповідачів заперечували проти позову та просили відмовити у задоволенні позову повністю.

Суд, за згодою сторін, перейшов до розгляду справи по суті, в порядку письмового провадження, за наявними у ній матеріалами і доказами.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 з 14.02.2020 призначена в порядку переведення з Державної фіскальної служби України на посаду головного державного інспектора відділу провадження у справах про порушення митних правил Управління координації заходів протидії контрабанді і порушення митних правил та оперативного реагування Координаційно-моніторингової митниці Держмитслужби, а з 30.07.2020 у зв`язку зі зміною організаційної структури та штатного розпису переведена на посаду головного державного інспектора відділу провадження у справах про порушення митних правил Управління протидії митним правопорушенням Координаційно-моніторингової митниці Держмитслужби.

23.09.2020 позивача ознайомлено з попередженням про наступне звільнення у зв`язку із скороченням посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису без скорочення чисельності державних службовців.

Наказом Координаційно-моніторингової митниці Держмитслужби від 17.11.2020 № 339-о звільнено ОСОБА_1 з 17.11.2020 з посади головного державного інспектора відділу провадження у справах про порушення митних правил Управління протидії митним правопорушенням Координаційно-моніторингової митниці Держмитслужби у зв`язку із скороченням посади державної служби внаслідок зміни структури і штатного розпису без скорочення чисельності або штату державних службовців відповідно до пункту 1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу».

Підстава: наказ Координаційно-моніторингової митниці Держмитслужби від 16.09.2020 №100 «Про введення в дію Структури Координаційно-моніторингової митниці Держмитслужби та штатного розпису Координаційно-моніторингової митниці Держмитслужби на 2020 рік»; попередження від 23.09.2020.

Не погоджуючись з правомірністю прийняття наказу про звільнення, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу», в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі Закон № 889-VIII, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно зі статтею третьою Закону № 889-VIII цей Закон регулює відносини, що виникають у зв`язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає правовий статус державного службовця.

За змістом статті 5 Закону №889-VIII правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

Відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом.

Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

Згідно з положеннями пункту 4 частини першої статті 83 Закону № 889-VIII державна служба припиняється, зокрема, за ініціативою суб`єкта призначення (статті 87, 87-1 цього Закону).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 87 Закону № 889-VIII підставою для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу.

Отже, вказана правова норма, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, пов`язує припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення не лише у зв`язку зі скороченням чисельності або штату державних службовців, але і у разі скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців.

Як вбачається із матеріалів справи, підставою для припинення державної служби та звільнення з роботи позивача стало, зокрема, «скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури та штатного розпису без скорочення чисельності або штату державних службовців».

Згідно із записами трудової книжки, з 30.07.2020 позивач перебувала на посаді головного державного інспектора відділу провадження у справах про порушення митних правил Управління протидії митним правопорушенням Координаційно-моніторингової митниці Держмитслужби.

Відповідно до наказу Координаційно-моніторингової митниці Держмитслужби від 24.07.2020 № 60 «Про введення в дію структури та штатного розпису митниці» на 2020 рік затверджено штат у кількості 202 штатних одиниць, у тому числі, у Відділі провадження у справах про порушення митних правил Управління протидії митним правопорушенням 6 штатних посад, з яких: 1 заступник начальника управління - начальник відділу; 1 заступник начальника відділу; 4 головних державних інспекторів.

Водночас, наказом Координаційно-моніторингової митниці Держмитслужби від 16.09.2020 №100 «Про введення в дію структури та штатного розпису» введено в дію Структуру та Штатний розпис Координаційно-моніторингової митниці Держмитслужби на 2020 рік.

Вказаним наказом у Структуру митниці введено Управління протидії митним правопорушенням та контрабанді, у складі якого визначено, зокрема, Відділ провадження у справах про порушення митних правил.

Між тим, згідно із Штатним розписом затверджено штат у кількості 202 штатних одиниць, у тому числі, у Відділі провадження у справах про порушення митних правил Управління протидії митним правопорушенням та контрабанді 8 штатних посад, з яких: 1 начальник відділу; 1 заступник начальника відділу; 6 головних державних інспекторів.

Отже, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, вбачається, що в даному випадку не відбулося скорочення посади державної служби, яку обіймав позивач, а навпаки збільшилось на дві штатні одиниці.

Відповідно до приписів пункту 4 частини першої статті 2 Закону № 889-VIII посада державної служби - визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу з установленими відповідно до законодавства посадовими обов`язками у межах повноважень, визначених частиною першою статті 1 цього Закону.

Відповідачем жодним чином не доведено, що введенні в дію структура та штатний розпис стосувалися правового статусу відділу, у якому працював позивач, чи обсягу завдань i основних функцій цього відділу, чи можливого розширення функціонального призначення відділу.

Як і не надано належних доказів, які підтверджували б, що введенні в дію структура та штатний розпис стосувалися обсягу чи зміни функціональних обов`язків між працівниками вказаного відділу, а саме що службові обов`язки головних державних інспекторів, які введенні у штат наказом від 16.09.2020 №100 не відповідають тим службовим посадовим обов`язкам за посадою, яку займав позивач.

Таким чином, відповідачем не доведено скорочення посади державної служби, яку займав позивач, а тому підстави для звільнення його за пунктом 1 частини першої статті 87 Закону № 889-VIII були відсутні.

З приводу доводів позивача про те, що відповідач був зобов`язаний запропонувати позивачу всі вакантні посади, у тому числі інші рівнозначні посади державної служби, суд звертає увагу на наступне.

Законом України від 12.12.2019 № 378-IX «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України», який набрав чинності 02.02.2020, статтю 49-2 Кодексу законів про працю України доповнено новою частиною шостою, відповідно до якої вивільнення працівників, які мають статус державних службовців відповідно до Закону України «Про державну службу», здійснюється у порядку, визначеному цією статтею, з урахуванням таких особливостей:

- про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за 30 календарних днів;

- у разі вивільнення працівників на підставі пункту 1 частини першої статті 40 цього Кодексу не застосовуються положення частини другої статті 40 цього Кодексу та положення частини другої цієї статті;

- не пізніше ніж за 30 календарних днів до запланованих звільнень первинним профспілковим організаціям надається інформація щодо цих заходів, включаючи інформацію про причини звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про терміни проведення звільнень, а також проводяться консультації з профспілками про заходи щодо запобігання звільненням чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом`якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень.

Законом України від 14.01.2020 №440-ІХ «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи», який набрав чинності 13.02.2020, внесено зміни до низки законодавчих актів, зокрема, до Закону України «Про державну службу».

За змістом частини 3 статті 87 Закону № 889-VIII в редакції Закону України від 14.01.2020 № 440-IX, яка діяла на момент звільнення позивача, суб`єкт призначення або керівник державної служби попереджає державного службовця про наступне звільнення на підставі пунктів 1 та 1-1 частини першої цієї статті у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів. Суб`єкт призначення або керівник державної служби може пропонувати державному службовцю будь-яку вакантну посаду державної служби у тому самому державному органі (за наявності). При цьому не застосовуються положення законодавства про працю щодо обов`язку суб`єкта призначення отримання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) на звільнення.

Отже, при скороченні чисельності або штату державних службовців, скороченні посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізації державного органу пропонування державному службовцю вакантної посади державної служби є правом суб`єкта призначення або керівника державної служби, а не обов`язком.

При звільнені державних службовців у зв`язку з припиненням державної служби за ініціативою суб`єкта призначення, зокрема, відповідно до пункту 1 частини першої статті 87 Закону № 889-VIII, положення ст. 49-2 Кодексу законів про працю України не застосовуються.

Вказані висновки викладені в Роз`ясненні Національного агентства України з питань державної служби від 20.02.2020 №86-р/з «Щодо процедури вивільнення державних службовців у зв`язку з припиненням державної служби за ініціативою суб`єкта призначення (ст. 87 Закону № 889-VIII)».

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 13 Закону № 889-VIII визначено, що Національне агентство України з питань державної служби видає у випадках, встановлених законом, нормативно-правові акти з питань державної служби, надає роз`яснення з питань застосування цього Закону та інших нормативно-правових актів у сфері державної служби.

З урахуванням викладеного, при звільненні державного службовця у зв`язку зі скороченням його посади відповідно до статті 87 Закону № 889-VIII суб`єкт призначення або керівник державної служби може пропонувати державному службовцю будь-яку вакантну посаду державної служби у тому самому державному органі (за наявності).

Разом з тим, відповідач 2 не навів обґрунтованих підстав, з огляду на які позивач не заслуговував на пропозицію йому посади у структурному підрозділі Митниці, а саме у Відділі провадження у справах про порушення митних правил Управління протидії митним правопорушенням та контрабанді.

Крім того, відповідач 2 не повідомив позивача про наявність вимог, яким не відповідав би позивач та/або не надав інших пояснень щодо того, чому позивачу не було запропоновано будь-які наявні рівнозначні посади.

Суд враховує те, що пропонування державному службовцю вакантної посади державної служби є правом керівника державної служби, а не обов`язком.

Однак, відповідачем не наведено об`єктивних підстав, які заважали йому скористатись таким правом при звільненні позивача з посади та надати працівнику право на залишення на роботі.

Варто зазначити, що для виявлення працівників, які мають це право, роботодавець повинен зробити порівняльний аналіз продуктивності праці і кваліфікації тих працівників, які залишилися на роботі, і тих, які підлягають звільненню. Такий аналіз може бути проведений шляхом приготування довідки у довільній формі про результати порівняльного аналізу з наведенням даних, які свідчать про переважне право одного перед іншим на залишення на роботі. Тобто, ці обставини повинен з`ясовувати сам суб`єкт владних повноважень, приймаючи відповідне рішення.

Проте, з обставин, встановлених судом, не вбачається, а відповідачами не надано належних та допустимих доказів, яким чином вирішувалось питання про звільнення позивача по відношенню до інших працівників, які залишились на службі.

Більш того, як вбачається з матеріалів справи, в той час коли позивачу повідомили про подальше вивільнення, Координаційно-моніторинговою митницею Держмитслужби видано наказ від 07.10.2020 № 124, яким оголошено добір на вакантні посади державної служби категорії «Б» «В» на період дії карантину в Координаційно-моніторинговій митниці Держмитслужби. В додатку наведений перелік вакантних посад у кількості 7 таких посад.

Тобто, зазначене підтверджує, що вакантні посади на час звільнення позивача зі служби були наявні, проте відповідач 2 не вжив всіх можливих заходів щодо залишення позивача на державній службі та не скористався правом запропонувати позивачу іншу рівнозначну посаду державної служби або, як виняток, нижчу посаду державної служби відповідно до професійної підготовки та професійних компетентностей.

Водночас, відповідачем не доведено й того, що позивач не відповідає кваліфікаційним вимогам щодо вакантних посад. У даній справі судом не встановлено, що звільненню позивача з посади передувала будь-яка індивідуальна оцінка його поведінки, роботи на посаді державного службовця.

Суд вважає, що відсутність обов`язку у державного органу пропонувати працівнику, посада якого підлягає скороченню, іншу роботу не є абсолютною. Рішення про звільнення працівника не може бути свавільним, дискримінаційним та непропорційним.

Відповідно до статті 38 Конституції України, громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Громадяни користуються рівним правом доступу до державної служби, а також до служби в органах місцевого самоврядування.

Згідно з частиною першою та шостою статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Відповідно до статті 4 Закону № 889-VIII державна служба здійснюється з дотриманням, у тому числі, таких принципів: верховенства права - забезпечення пріоритету прав і свобод людини і громадянина відповідно до Конституції України, що визначають зміст та спрямованість діяльності державного службовця під час виконання завдань і функцій держави; забезпечення рівного доступу до державної служби - заборона всіх форм та проявів дискримінації, відсутність необґрунтованих обмежень або надання необґрунтованих переваг певним категоріям громадян під час вступу на державну службу та її проходження; прозорості - відкритість інформації про діяльність державного службовця, крім випадків, визначених Конституцією та законами України; стабільності - призначення державних службовців безстроково, крім випадків, визначених законом, незалежність персонального складу державної служби від змін політичного керівництва держави та державних органів.

У частині другій статті 61 Конституції України зазначено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

В даному випадку необґрунтоване небажання роботодавця пропонувати іншої вакантної посади працівнику порушує гарантоване Конституцією України право на працю та гарантію від незаконного звільнення.

Крім того, судом встановлено, що 22.10.2020 на адресу Координаційно-моніторингової митниці Держмитслужби надійшов лист Київської митниці Держмитслужби від 22.10.2020 № 7.8-1/12/7/20866 (вх. № 1819/7), у якому Київська митниця Держмитслужби зверталася з проханням звільнити ОСОБА_1 з посади головного державного інспектора відділу провадження у справах про порушення митних правил Управління протидії митним правопорушенням Координаційно-моніторингової митниці Держмитслужби в порядку переведення до Київської митниці Держмитслужби відповідно до пункту 2 частини першої статті 41 Закону України «Про державну службу» та пункту 5 статті 36 Кодексу законів про працю України.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 41 Закону № 889-VIII державний службовець з урахуванням його професійної підготовки та професійних компетентностей може бути переведений без обов`язкового проведення конкурсу на рівнозначну або нижчу вакантну посаду в іншому державному органі, у тому числі в іншій місцевості (в іншому населеному пункті), - за рішенням суб`єкта призначення або керівника державної служби в державному органі, з якого переводиться державний службовець, та суб`єкта призначення або керівника державної служби в державному органі, до якого переводиться державний службовець.

Переведення здійснюється лише за згодою державного службовця (частина 2 статті 41 вказаного вище Закону).

Згідно з пунктом 5 статті 36 Кодексу законів про працю України підставами припинення трудового договору є: переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду.

Отже, підставою (умовою) для переведення державного службовця є не лише наявність його згоди, а ще обов`язковість прийнятих рішень щодо такого переведення керівника державної служби в державному органі, з якого переводиться державний службовець, та керівника державної служби в державному органі, до якого переводиться державний службовець.

Відповідачем 2 вказано, що у зв`язку із ненаданням заяви (згоди) ОСОБА_1 на її переведення до Київської митниці Держмитслужби у Координаційно-моніторингової митниці Держмитслужби були відсутні законні підстави на таке переведення.

Крім того, відповідачем 2 зазначено, що у листі Київської митниці Держмитслужби від 22.12.2020 № 7.8-1/12/7/20866 не вказано строку, в який необхідно звільнити працівника, реквізитів розпорядчих документів щодо переведення ОСОБА_1 , згоди останньої на таке переведення.

Разом з тим, позивачем надано пояснення, в яких повідомила, що нею було подано відповідні заяви на ім`я керівництва Київської митниці Держмитслужби та Координаційно-моніторингової митниці Держмитслужби. Однак, відповідачем 2 вказані обставини жодним чином не спростовано.

В контексті викладеного, варто зазначити, що не зважаючи на те, що по суті, ініціатором звільнення в порядку переведення на інше підприємство, установу, організацію, завжди виступає працівник, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України, він лише дає свою згоду, а переведення здійснюється за погодженням між керівниками роботодавців.

В даному випадку, як свідчать матеріали справи, Київською митницею Держмитслужби на адресу Координаційно-моніторингової митниці Держмитслужби було надіслано лист від 22.10.2020 № 78-1/12/7/20866 про переведення ОСОБА_1 . Відповідний лист отриманий Координаційно-моніторинговою митницею, що не заперечується останньою, та зареєстрований за вх. № 1819/7 від 22.10.2020.

Однак, в матеріалах справи відсутні докази щодо розгляду вказаного листа Координаційно-моніторинговою митницею Держмитслужби, у тому числі, відмови у переведенні ОСОБА_1 до Київської митниці Держмитслужби.

Беручи до уваги встановлені обставини, вбачається, що відповідачем не наведено жодних обґрунтувань з приводу надання переваги звільненню позивача у зв`язку із скороченням посади державної служби внаслідок зміни структури і штатного розпису, а не звільненню в порядку переведення до іншої установи.

З огляду на це у суду відсутні підстави вважати, що при прийнятті оскаржуваного наказу відповідачем 2 було дотримано критерію обґрунтованості, розсудливості та пропорційності, внаслідок чого такий наказ порушує конституційне право позивача на працю.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про протиправність наказу Координаційно-моніторингової митниці Держмитслужби від 17.11.2020 № 339-о «Про звільнення ОСОБА_1 » та наявність підстав для його скасування.

Згідно з частиною першою статті 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Зазначена норма права вказує на те, що суд, встановивши факт звільнення без законної на те підстави, зобов`язаний поновити працівника на раніше займаній посаді.

Зважаючи на висновок суду про протиправність оскаржуваного наказу від 17.11.2020 № 339-о та його скасування, позивач підлягає поновленню на тій посаді та у тому органі, з якого його було звільнено, а саме - на посаді головного державного інспектора відділу провадження у справах про порушення митних правил Управління протидії митним правопорушенням Координаційно-моніторингової митниці Держмитслужби з 18.11.2020.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Державної митної служби України, як правонаступника Координаційно-моніторингової митниці Держмитслужби, запропонувати позивачу посаду, яка б відповідала кваліфікації у порівнянні з тією, яку вона займала на час звільнення, то оскільки на момент виникнення спірних правовідносин, трудові відносини позивача з Координаційно-моніторинговою митницею Держмитслужби були припинені, а порушені права позивача поновлені шляхом скасування наказу про звільнення з поновленням на раніше займаній посаді, зазначені позовні вимоги є передчасними.

За правилами частини 2 статті 235 Кодексу законів про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Згідно з статті 27 Закону України «Про оплату праці» порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок) обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або для виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата. Якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

За правилами пункту 5 розділу IV Порядку №100 нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Відповідно до пункту 8 розділу IV Порядку №100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні 2 календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, установленим із дотриманням вимог законодавства.

Відповідно до наявної в матеріалах справи довідки Координаційно-моніторингової митниці Держмитслужби середньоденна заробітна плата позивача склала 809,08 грн.

Період вимушеного прогулу за період з 18.11.2020 (наступний день після звільнення) по 18.04.2025 (день ухвалення рішення у справі) (з урахуванням частини шостої статті 6 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX) становить 1130 робочих днів.

Отже, середній заробіток за час вимушеного прогулу становить 914 260,40 грн, з яких відповідач відрахує загальнообов`язкові податки та збори.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

На підставі вищевикладеного, проаналізувавши норми законодавства та надавши оцінку наявним доказам у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі зазначених норм, оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, на користь позивача підлягають стягненню здійсненні ним судові витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - Координаційно-моніторингової митниці.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 72-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Координаційно-моніторингової митниці (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 11г, код ЄДРПОУ ВП 43958390), Державної митної служби України (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 11г, код ЄДРПОУ 43115923) визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, - задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Координаційно-моніторингової митниці Держмитслужби (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 11г, код ЄДРПОУ ВП 43958390) від 17.11.2020р. №339-о «Про звільнення ОСОБА_1 ».

3. Поновити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на посаді головного державного інспектора відділу провадження у справах про порушення митних правил Управління протидії митним правопорушенням Координаційно-моніторингової митниці Держмитслужби з 18.11.2020р.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з Координаційно-моніторингової митниці (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 11г, код ЄДРПОУ ВП 43958390) середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 914260,40 грн. (дев`ятсот чотирнадцять тисяч двісті шістдесят гривень, сорок копійок).

5. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

6. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень, вісімдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Координаційно-моніторингової митниці (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 11г, код ЄДРПОУ ВП 43958390).

7. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Марич Є.В.