Рішення

від 18.04.2025 по справі 640/5411/21

ЛУТУГИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

18 квітня 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/5411/21

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом Головного управління ДПС у Миколаївській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в сумі 290586,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного бюджету податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в загальній сумі 290586,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що фізична особа ОСОБА_1 (є власником нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки, а відтак відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України є платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та земельного податку.

Заборгованість відповідача виникла на підставі винесених:

податкового повідомлення-рішення від 09 жовтня 2018 року № 0124363-1305-2651 за 2017 рік, строк сплати 28 січня 2019 року, сума нарахованого та несплаченого податкового зобов`язання - 134316,80 грн;

податкового повідомлення-рішення від 04 квітня 2019 року № 0031484-1310-2651 за 2018 рік, строк сплати 22 листопада 2019 року, сума нарахованого та несплаченого податкового зобов`язання - 156269,20 грн.

14 січня 2020 року Головним управлінням ДПС у Миколаївській області сформовано податкову вимогу № 242-54, яку направлено відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

З посиланням на норму пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України, Головне управління ДПС у Миколаївській області просить стягнути з відповідача кошти в рахунок погашення податкової заборгованості.

На виконання вимог частини третьої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) Окружний адміністративний суд міста Києва звернувся до Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Дарницької районної державної адміністрації з запитом від 02 березня 2021 року про надання інформації про зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Листом від 16 червня 2021 року № 1709 Відділ з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Дарницької районної державної адміністрації повідомив суд, що згідно з відомостями, які містяться в інформаційній системі «Реєстр територіальної громади міста Києва», ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з 27 жовтня 1992 року по теперішній час.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 червня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі; визначено, що справа буде розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 жовтня 2022 року замінено позивача у справі, а саме, Головне управління Державної податкової служби у Миколаївській області, його правонаступником - Головним управлінням ДПС у Миколаївській області (код ЄДРПОУ ВП: 44104027), та витребувано у Головного управління ДПС у Миколаївській області належним чином засвідчені докази заявленого у справі до стягнення в судовому порядку податкового боргу (витяг з інтегрованої картки платника податків) з відповідним письмовим поясненням щодо актуальних даних станом на час вирішення даної справи (28 жовтня 2022 року).

Законом України від 13 грудня 2022 року № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до положень абзаців другого-четвертого пункту 2 розділу ІІ Закону № 2825-IX до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом, крім випадку, передбаченого абзацом четвертим цього пункту.

Не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративні справи, які були передані до Київського окружного адміністративного суду та розподілені між суддями до набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 152 та частини п`ятої статті 153 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», з метою відновлення належного доступу громадян та юридичних осіб до правосуддя у публічно-правових спорах, наказом Державної судової адміністрації України від 16 вересня 2024 року № 399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (далі - Порядок № 399).

На виконання положень Закону № 2825-IX та відповідно до Порядку № 399 цю справу передано на розгляд до Луганського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року серед іншого:

прийнято адміністративну справу до провадження;

розгляд справи продовжено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), повторно розпочавши розгляд справи по суті;

запропоновано сторонам у разі зміни фактичних обставин по цій справі повідомити суду про таке протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня отримання цієї ухвали шляхом направлення додаткових письмових пояснень;

встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву (відзиву) і всіх письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду) разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії відзиву та доданих до нього документів, - п`ятнадцять днів з дня отримання ухвали про прийняття справи до провадження;

зобов`язано Головне управління ДПС у Миколаївській області протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання цієї ухвали надати суду письмові пояснення з нормативно-правовим обґрунтуванням стягнення заявленого податкового боргу до Державного бюджету України, з урахуванням того, що податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є місцевим податком, зарахування якого здійснюється до відповідного місцевого бюджету відповідно до Бюджетного кодексу України; облікові (ідентифікаційні та реєстраційні) дані платника податків фізичної особи ОСОБА_1 ; інтегровану картку з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, платника податків ОСОБА_1 за 2018-2025 роки з актуальними даними; паспорт та довідку про присвоєння відповідачу реєстраційного номеру облікової картки платника податків (у разі наявності).

Відповідач ухвалу від 17 лютого 2025 року отримав 04 березня 2025 року, про свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу. Правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.

Відповідно до положень частини шостої статті 162 КАС України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У клопотанні від 24 березня 2025 року б/н про долучення доказів, яке надійшло через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд», Головне управління ДПС у Миколаївській області зазначило про те, що з ОСОБА_1 необхідно стягнути в рахунок погашення податкового боргу на користь відповідного місцевого бюджету заборгованість в сумі 290586,00 грн, а саме з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (18010300).

Дослідивши матеріали справи у змішаній формі, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до статей 72-76, 90 КАС України, судом встановлено таке.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 17 лютого 2025 року № 1123857 ОСОБА_1 є власником комплексу нежитлових будівель, розташованих за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 8394,8 кв. м., дата реєстрації 27 грудня 2011 року, реєстраційний номер 35680176.

9 жовтня 2018 року Головним управлінням ДФС у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення форми «Ф» № 0124363-1305-2651, яким ОСОБА_1 нараховано податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2017 рік в сумі 134316,80 грн.

Податкове повідомлення-рішення форми «Ф» від 9 жовтня 2018 року № 0124363-1305-2651 направлено позивачу на податкову адресу, проте повернуто податковому органу у зв`язку з неврученням платнику податків.

4 квітня 2019 року Головним управлінням ДФС у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення форми «Ф» № 0031484-1310-2651, яким ОСОБА_1 нараховано податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2018 рік в сумі 156269,20 грн.

Податкове повідомлення-рішення форми «Ф» від 4 квітня 2019 року № 0031484-1310-2651 отримано позивачем особисто 17 червня 2019 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу.

Головним управлінням ДПС у Миколаївській області відповідно до вимог статті 59 Податкового кодексу України рекомендованим листом з повідомленням направлено відповідачу податкову вимогу форми «Ф» від 14 січня 2020 року № 243-54, яка вважається отриманою відповідачем 18 лютого 2020 року.

На час розгляду адміністративної справи відповідачем податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не погашений, що підтверджується інтегрованою карткою платника за 2019-2025 роки.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, суд виходить з такого.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до статті 14 Податкового кодексу України (тут і надалі посилання на норми Податкового кодексу України наводяться в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин):

грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);

податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 14.1.175 пункту 14.1).

штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з осіб, що вчинили податкове правопорушення або порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1).

Пунктом 15.1 статті 15 Податкового кодексу України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами (пункт 15.2 статті 15 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (підпункт 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України).

Підпунктами 266.3.1, 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України встановлено, що базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Відповідно до підпункту 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 Податкового кодексу України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Згідно з підпунктами «а»-«в» підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку: за наявності у власності платника податку одного об`єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку; за наявності у власності платника податку більше одного об`єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об`єктів, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку; в) за наявності у власності платника податку об`єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об`єктів, зменшеної відповідно до підпункту «в» підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку.

Обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку (абзац шостий підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України).

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (підпункт 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Підпунктом «а» підпункту 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 Податкового кодексу України передбачено, що податкове зобов`язання за звітний рік з податку сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган (підпункт 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення (абзаци другий, третій пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

В порушення зазначених норм Податкового кодексу України відповідач протягом 60 днів з дня вручення податкових повідомлень-рішень самостійно суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2017-2018 роки в загальній сумі 290586,00 грн не сплатив, внаслідок чого за платником податків утворився податковий борг в сумі 290586,00 грн.

Пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України встановлено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 Податкового кодексу України).

Оскільки податкова вимога від 14 січня 2020 року № 243-54 є чинною (доказів про скасування або відкликання податкової вимоги суду не надано), суд дійшов висновку, що контролюючим органом при зверненні до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи дотримані вимоги пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України.

Згідно з підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється (пункт 41.4 статті 41 Податкового кодексу України).

Згідно з підпунктами 19-1.1.22, 19-1.1.45 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу: здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів; звертаються до суду у випадках, передбачених законодавством.

Головне управління ДПС у Миколаївській області (ідентифікаційний код 44104027) є відокремленим підрозділом Державної податкової служби України, про що свідчить інформація, наявна у відкритому доступі в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до пунктів 1, 3 Положення про Головне управління ДПС у Миколаївській області, затвердженого наказом Державної податкової служби України від 12 листопада 2020 року № 643 «Про затвердження положень про територіальні органи ДПС» (з подальшими змінами) (далі - Положення), Головне управління ДПС у Миколаївській області (далі ГУ ДПС) є територіальним органом, утвореним на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (далі - ДПС). ГУ ДПС забезпечує реалізацію повноважень ДПС на території Миколаївської області. ГУ ДПС є правонаступником майна, прав та обов`язків Головного управління ДПС у Миколаївській області (ЄДРПОУ 43144729).

Основними завданнями ГУ ДПС (крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій (далі ДПІ)) є: забезпечення реалізації державної податкової політики, здійснення у межах повноважень, передбачених законом, контролю за надходженням до бюджетів та державних цільових фондів податків, зборів, платежів, державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі єдиний внесок), державної політики у сфері контролю за своєчасністю здійснення розрахунків в іноземній валюті в установлений законом строк, дотриманням порядку проведення розрахункових операцій, у тому числі готівкових розрахунків за товари (послуги), а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону.

Відповідно до підпунктів 14, 22 пункту 4 Положення ГУ ДПС відповідно до покладених на нього завдань здійснює погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на податкові органи; ; звертається до суду у випадках, передбачених законом.

Згідно з підпунктом 12 пункту 5 Положення ГУ ДПС з метою організації своєї діяльності забезпечує самопредставництво ДПС та ГУ ДПС у судах через начальника ГУ ДПС, а також без окремого доручення Голови ДПС та начальника ГУ ДПС через їхніх заступників, державних службовців підрозділів до функціональних повноважень яких належить представництво в судах інтересів ГУ ДПС відповідно до положень про такі підрозділи, які забезпечують самопредставництво інтересів ДПС та ГУ ДПС в судах без окремого доручення Голови ДПС та начальника ГУ ДПС.

Відповідно до підпункту 28 пункту 6 Положення ГУ ДПС для виконання покладених на нього завдань має право звертатися у передбачених законом випадках до суду, у тому числі щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України керівників юридичних осіб або постійних представництв нерезидентів-боржників у разі невиконання податкового обов`язку щодо сплати грошових зобов`язань, що призвело до виникнення у такої юридичної особи або постійного представництва нерезидента податкового боргу.

ГУ ДПС є контролюючим органом (податковим органом, органом стягнення). У складі ГУ ДПС діють ДПІ, які є його структурними підрозділами та перелік яких затверджується окремим наказом ДПС. ДПІ діють на підставі цього Положення, у межах функцій, визначених статтею 19-3 Податкового кодексу України. Начальник ДПІ може забезпечувати загальну організацію та координацію роботи (не пов`язану з виконанням функцій, визначених статтею 19-1 Податкового кодексу України) структурних підрозділів ГУ ДПС, що територіально розміщені за адресою місцезнаходження ДПІ, з метою забезпечення їх комунікацій (пункт 7 Положення).

Згідно з пунктом 15 Положення ГУ ДПС утворюється без статусу юридичної особи та є органом державної влади, має окремий баланс, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, печатку та бланк зі своїм найменуванням та із зображенням Державного Герба України, є розпорядником бюджетних коштів.

З вищевикладеного слідує, що у межах спірних правовідносин Головне управління ДПС у Миколаївській області є контролюючим органом, уповноваженим здійснювати стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи.

Враховуючи, що відповідачем за час розгляду цієї справи податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, у розмірі 290586,00 грн не сплачений, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина третя статті 139 КАС України).

З викладеного слідує, що витрати суб`єкта владних повноважень на сплату судового збору відносяться на рахунок суб`єкта владних повноважень. Такий вид судових витрат, як судовий збір, поверненню позивачу - суб`єкту владних повноважень, не підлягає.

Такі обмеження у можливостях суб`єктів владних повноважень свідчать про загальну спрямованість адміністративного судочинства на захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у спірних правовідносинах із владою.

Оскільки Головне управління ДПС у Миколаївській області у вказаній справі є суб`єктом владних повноважень, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача судового збору на користь позивача.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити повністю позов Головного управління ДПС у Миколаївській області (ідентифікаційний код 44104027, місцезнаходження: вул. Героїв Рятувальників, буд. 6, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54001) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 ) про стягнення податкового боргу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в сумі 290586,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 в доход місцевого бюджету Первомайської міської територіальної громади податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в сумі 290586,00 грн (двісті дев`яносто тисяч п`ятсот вісімдесят шість грн 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду згідно з пунктом 2 розділу ІІ Закону України від 13 грудня 2022 року № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.І. Чернявська