Рішення

від 18.04.2025 по справі 380/2555/25

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2025 рокусправа № 380/2555/25

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мартинюка В.Я. розглянувши в спрощеному провадженні без виклику сторін у м.Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Турківської міської ради Самбірського району Львівської області про визнання протиправною бездіяльність, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася в суд з позовом до Турківської міської ради Самбірського району Львівської області (далі - відповідач), в якому просить:

визнати протиправною бездіяльність щодо невидачі довідок про заробітну плату для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу»;

зобов`язати видати довідку про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та довідку про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби за формою, визначеною Порядком призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року № 622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» за прирівняною посадою, яку вона займала за останнім місцем роботи.

Позивач свої вимоги аргументує тим, що що проходив службу в органах місцевого самоврядування та станом на 01 травня 2016 року мав більше 20 років наявного стажу державної служби. З метою оформлення пенсії державного службовця відповідно до пунктів 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» позивач звернулася до відповідача із заявою про видачу довідки про складові заробітної плати державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) для призначення пенсії та довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби. Проте відповідач відмовив у видачі вказаних довідок, оскільки з 04.07.2001 проходження служби в органах місцевого самоврядування не вважається проходженням державної служби. Не погоджуючись із такою відмовою та вважаючи її протиправною, позивач звернулася до суду із цим позовом.

Відповідач подав суду відзив на позовну заяву, просить відмовити в задоволенні позову з підстав, викладених у ньому та зазначає, що 04.07.2001 набрав чинності Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування» №2493, який визначив, що проходження служби в органах місцевого самоврядування не є проходженням державної служби, а посади в органах місцевого самоврядування не належать до посад, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців. Тобто, з набранням чинності Закону №2493 відбулося розмежування посад державних службовців та службовців органу місцевого самоврядування. Крім того, ні Законом України від 16.12.1993 № 3723-XII «Про державну службу», ні Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001 №2493-III не було передбачено, що служба в органах місцевого самоврядування прирівнюється до державної служби. Також, на день подання заяви про видачу довідок у Порядок №622 внесено зміни постановою КМУ від 12.07.2024 № 823 та змінено самі форми довідок відносно проведення класифікації посад державної служби, відтак, відповідно довідки по формі, що вказував позивач до видачі, на дату запиту є нечинними. Крім того, зазначає, що оскільки спірними питаннями у розглядуваних правовідносинах являється право позивача на отримання (перехід) пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», а не визначення розміру пенсії, то отримання таких довідок позивачем від Турківської міської ради є передчасним.

Ухвалою суду від 24.02.2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Дослідивши наявні у справі докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, давши їм оцінку, суд виходив з наступного.

Відповідно до пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого 13.03.2024, позивач отримує пенсію за віком (2 гр. загальне захворювання), призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

З трудової книжки серія НОМЕР_2 від 18.07.1979 року убачається, що позивач працювала, зокрема серед іншого, на таких посадах:

09.04.1988 прийнята на посаду головного бухгалтера Яворівської сільської ради;

01.01.2002 переведена з головного бухгалтера на посаду спеціаліста IІ категорії бухгалтерського обліку. Прийнято присягу та присвоєно 15 ранг посадової особи місцевого самоврядування 7 категорії посад;

01.01.2004 присвоєно 14 ранг посадової особи місцевого самоврядування 7 категорії посад;

01.01.2006 присвоєно 13 ранг посадової особи місцевого самоврядування 7 категорії посад;

01.04.2006 переведена на посаду головного бухгалтера Явірської сільської ради з питань бухгалтерського обліку;

27.11.2020 Явірську сільську раду реорганізовано шляхом приєднання до Турківської міської ради;

22.02.2021 звільнена з роботи внаслідок реорганізації Явірської сільської ради, п.1 ст.40 КЗпП України.

У позові позивач зазначає, що її стаж державної служби становить 28 років 12 днів.

З матеріалів справи видно, що позивач звернулася до відповідача із заявою про видачу довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця за прирівняною посадою.

Розглянувши вищевказану заяву, відповідач листом від 05.02.2025 року відмовив позивачу у видачі довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, оскільки відсутні правові підстави.

Мотивами відмови є те, що з 04.07.2001 року проходження служби в органах місцевого самоврядування не є проходженням державної служби, а посади в органах місцевого самоврядування не належать до посад державних службовців. Також, відповідно до запису в трудовій книжці ОСОБА_1 01.01.2002 року вперше прийнято присягу посадової особи органу місцевого самоврядування Розлуцької сільської ради Турківського району Львівської області та звільнена з посади головного бухгалтера у зв`язку з реорганізацією.

Не погодившись з такими діями відповідача, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Змістом спірних правовідносин є протиправні дії відповідача щодо невидачі довідок про заробітну плату для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу».

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Згідно з ч.5 ст.242 КАС України, суд при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Застосовуючи наведену норму, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду від 19.03.2019 року у справі №466/5138/17.

Так, у згаданій постанові Верховного Суду зазначено наступне.

«Відповідно до частин 1 статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що необхідною умовою для наявності у осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, права на пенсію відповідно до згаданої статті є досягнення такими особами певного віку та наявність страхового стажу, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

При цьому зазначений вік визначається статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Тобто до 1 травня 2016 (дата набрання чинності Законом України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ) право на пенсію державного службовця мали особи, які:

а) досягли певного віку (62 роки для чоловіків, 60 років для жінок) та мають передбачений законодавством страховий стаж;

б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Після 1 травня 2016 року, відповідно до статті 90 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

При цьому законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ.

Так, відповідно до пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Попереднього Закону та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Згідно із пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статті 25 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ передбачено, що за наявності у особи станом на 1 травня 2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 1 травня 2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Водночас, для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ передбачає додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.

…

Аналізуючи зазначені норми чинного законодавства, Верховний Суд дійшов висновку, що обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ після 1 травня 2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених частини 1 статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Отже, після 1 травня 2016 року (дата набрання чинності Законом України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ та мають передбачені частиною 1 статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ вік і страховий стаж.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена у зразковому рішенні Верховного Суду від 4 квітня 2018 року у справі №822/524/18 та у постанові Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі №676/4235/17.

Статтею 46 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII визначені особливості стажу державної служби, зокрема у пункті 2 зазначено, що до стажу державної служби зараховуються, зокрема, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».

Відповідно до пункту 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року № 229, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII.

Відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Отже, в даному випадку слід керуватися Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1994 року №283.

Відповідно до пункту 2 Порядку обчислення стажу державної служби до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах в органах місцевого самоврядування передбачених статтею 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування».».

Крім того, абзацом 3 пункту 2 даного Порядку передбачено, що до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах керівних працівників і спеціалістів державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР згідно з додатком, а саме, виконавчі комітети місцевих Рад депутатів трудящих, Рад народних депутатів, їх управління, самостійні відділи, інші структурні підрозділи.

Статтею 1 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07 червня 2001 року за №2493-III (далі - Закон №2493-III) передбачено, що служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.

Положення статей 2, 3 Закону №2493-III визначають, що посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету. Посадами в органах місцевого самоврядування є: виборні посади, на які особи обираються на місцевих виборах; виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою; посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.

Відповідно до абзаців 7-9 статті 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» до п`ятої категорії посад в органах місцевого самоврядування відносяться - посади керуючих справами виконавчих апаратів районних рад, керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів районних у містах рад, помічників голів, радників (консультантів), спеціалістів, головних бухгалтерів управлінь і відділів виконавчого апарату обласних, секретаріатів Київської та Севастопольської міських рад, керівників управлінь, відділів та інших виконавчих органів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад та їх заступників, керівників відділів (підвідділів) у складі самостійних управлінь, відділів виконавчих органів міських (міст обласного значення) рад, посади заступників міських (міст районного значення), сільських, селищних голів з питань діяльності виконавчих органів ради, секретарів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад, старост; до шостої категорії - посади керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад, керівників структурних підрозділів виконавчого апарату районних та секретаріатів районних у містах Києві та Севастополі рад та їх заступників, керівників управлінь, відділів та інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст районного значення), районних у містах рад та їх заступників, помічників голів, радників, консультантів, начальників секторів, головних бухгалтерів, спеціалістів управлінь, відділів, інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст обласного значення та міста Сімферополя) рад; до сьомої категорії - посади радників, консультантів секретаріатів районних у містах рад, спеціалістів виконавчих органів районних у містах, міських (міст районного значення) рад, спеціалістів виконавчих органів сільських, селищних рад.

Статтею 46 Закону № 889 та пунктом 4 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 №229 передбачено, що, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування» зараховується до стажу державної служби.

Аналогічна позиція повністю узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду викладеними в постановах від 10.05.2018 у справі №351/1792/17 та від 26.06.2018 у справі №735/939/17.

Крім того, Верховний Суд в постанові від 10.05.2018, справа №351/1792/17 зазначив, що після набрання чинності Законом України «Про державну службу» №889 положення законодавства в частині механізму обрахунку стажу державної служби не змінилися. Відповідно до статті 46 Закону України «Про державну службу» №889 та пункту 4 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 №229, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування» зараховується до стажу державної служби.

Відповідно до п. 8 Прикінцевих положень Закону України «Про державну службу №889-Х/ІІІ від 10.12.2015 року стаж державної служби за період роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах установлених на той час законодавством.

Беручи до уваги вказані правові позиції Верховного Суду суд дійшов висновку, що оскільки позивач з 09.04.1988 року до 22.02.2021 року займала посади в органах місцевого самоврядування, які віднесені до відповідної категорії посад державної служби, а отже відповідно до п.8 Прикінцевих положень Закону України «Про державну службу» №889-ІІІ такі мають бути зараховані до стажу державної служби за період роботи до набрання чинності Законом України «Про державну службу» № 889-Х/ІІІ від 10.12.2015 року.

Щодо доводів відповідача про те, що на день подання заяви про видачу довідок у Порядок №622 внесено зміни постановою КМУ від 12.07.2024 № 823 та змінено самі форми довідок відносно проведення класифікації посад державної служби суд зазначає таке.

20 липня 2024 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України №823 «Про внесення змін до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб», якою, зокрема, абзац 6 пункту 4 Порядку №622 викладено у такій редакції: «за бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на дату виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п`ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах, визначених законодавством, таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі. Середньомісячна сума зазначених виплат за місяць визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за місяць на фактичну чисельність державних службовців за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.

Визначення заробітної плати для призначення пенсії державним службовцям, які працювали в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, здійснюється з урахуванням положень пунктів 4-1 і 4-2 цього Порядку.».

За пунктом 4-2 Порядку №622 для державних службовців, які працювали в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та яких не було переведено на посади, передбачені штатним розписом, форму якого затверджено наказом Мінфіну від 28 січня 2002 р. № 57 (з урахуванням змін, внесених наказом Мінфіну від 27 листопада 2023 р. № 661), або які звільнилися до 1 січня 2024 р. з таких органів, визначення заробітної плати для призначення пенсії державним службовцям здійснюється з урахуванням пункту 4 цього Порядку. При цьому посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на 31 грудня 2023 р., а розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв, але не пізніше 31 грудня 2023 року.

Для призначення пенсії державного службовця таким особам та особам, які працювали у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби, подаються довідки про:

посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років за останнім місцем роботи на державній службі за формою згідно з додатком 4;

розміри виплат, зазначених в абзацах третьому - п`ятому пункту 4 цього Порядку, за останнім місцем роботи на державній службі за формою згідно з додатком 5;

розміри виплат, зазначених в абзаці шостому пункту 4 цього Порядку, за формою згідно з додатком 6.

Також вказаною постановою було затверджено форми довідок для призначення пенсії державного службовця, зокрема, додатком 4 затверджено форму довідки про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років); додатком 5 було затверджено форму довідки про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або які працювали у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд); додатком 6 затверджено форму довідки про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби.

Враховуючи наведене та оскільки матеріалами справи підтверджується, що стаж роботи позивача на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, на день набрання чинності Закону України «Про державну службу» №889-VІІІ - 01.05.2016, становив більше 10 років та мала стаж державної служби понад 20 років та страховий стаж, а також те, що з 20 липня 2024 року набрали чинності нові форми довідок для призначення пенсії колишнім державним службовцям, а відтак, суд приходить до переконання, що позивачу належить видати довідку про складові заробітної плати державного службовця для призначення пенсії саме за новою формою, який до 1 січня 2024 року працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) за додатком 4 до Порядку №622 та довідку про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби за додатком 6 до Порядку №622.

Відповідно до вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не подано належних доказів правомірності відмови позивачу у невидачі довідок про заробітну плату для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу».

Враховуючи те, що відповідачем не було дотримано критерію, передбаченого п.1 ч.2 ст.2 КАС України, які полягають у відмові видачі позивачу довідок про заробітну плату для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», та такі дії не можуть вважатись правомірними, а тому адміністративний позов у цій частині підлягає задоволенню.

Як наслідок обґрунтованими є і похідні вимоги про спонукання до вчинення дій.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.

Що стосується судових витрат у вигляді судового збору, то, у відповідності до вимог ст.139 КАС України, такі не підлягають стягненню із сторін.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Турківської міської ради Самбірського району Львівської області щодо невидачі ОСОБА_1 довідок про заробітну плату для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу».

Зобов`язати Турківську міську раду Самбірського району Львівської області (адреса: 82500, Львівська область, Самбірський район, м.Турка, вул.Січових Стрільців, буд. 62, код ЄДРПОУ 04056026) видати ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) довідку про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та довідку про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби за формою, визначеною Порядком призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року № 622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» за прирівняною посадою, яку вона займала за останнім місцем роботи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський оружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяМартинюк Віталій Ярославович