Рішення

від 17.04.2025 по справі 420/4324/25

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/4324/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в особі:

Головуючої судді - Бойко О.Я.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами окремого позовного провадження з урахуванням особливостей встановлених ст.ст. 268-272, 287 КАС України справу за адміністративним позовом Бессарабської селищної ради Болградського району Одеської області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління юстиції (м.Одеса), третя особа, ОСОБА_1 , про визнання протиправною та скасування постанови, вважає, що позовна заява не належить до задоволення.

І. Суть спору:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом позивача, Бессарабської селищної ради Болградського району Одеської області, до відповідача, Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління юстиції (м.Одеса), третя особа, ОСОБА_1 , у якій позивач просить суд:

-визнати протиправною та скасувати постанову начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління юстиції (м.Одеса) про скасування процесуального документу до ВП №75360548 від 31.01.2025.

ІІ. Аргументи сторін

(а) Позиція позивача

Позивач вважає рішення про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження незаконним, оскільки позивач виконав рішення Одеського окружного адміністративного суду, зокрема неодноразово надавав відповідь на звернення громадянки ОСОБА_1

(б) Позиція відповідача

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, хоча своєчасно, належним чином отримав ухвалу про відкриття позовного провадження із встановленим строком на подання відзиву. Просив розглянути справу без його участі.

(в) Позиція третьої особи

07.03.2025 третя особа, ОСОБА_1 , надала пояснення до позовної заяви, у яких заперечували проти позову, просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх заперечень зазначала, що рішенням суду, яке набрало законної сили, був встановлений факт невиконання Бессарабською селищною радою судового рішення, зокрема не надання на звернення третьої особи публічної інформації. Таким чином, скасування постанови про закінчення виконавчого провадження є законним.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

18.02.2025 суд відкрив провадження у справі з урахуванням особливостей встановлених ст.ст. 268-273, 287 КАС України, зупинив провадження у справі до отримання витребуваних судом матеріалів виконавчого провадження.

20.03.2025 на призначене судове засідання сторони не з`явилися, суд ухвалив поновити провадження у справі на підставі ч.9 ст.205, ч.3 ст.268 КАС України ухвалив продовжити розгляд справи в письмовому провадженні.

IV. Обставини, встановлені судом

На підставі рішення Тарутинської селищної ради Болградського району Одеської області від 30.10.2024 №3481-VІІІ, змінено назву юридичної особи Тарутинська селищна рада Болградського району Одеської області на Бессарабська селищна рада Болградського району Одеської області.

14.11.2024 Бессарабська селищна рада Болградського району Одеської області офіційно зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

В провадженні відділу примусового виконання рішень перебувало виконавче провадження №75360548 згідно з виконавчим листом №420/28117/23, виданим Одеським окружним адміністративним судом від 21.03.2024, яким зобов`язано позивача повторно розглянути запит ОСОБА_1 на отримання публічної інформації від 25.09.2023 з урахуванням висновків суду.

23.02.2024 на виконання рішення суду позивач надав відповідь ОСОБА_1 на запит від 25.09.2023.

20.06.2024 відповідач відкрив виконавче провадження №75360548, яким зобов`язав позивача повторно розглянути звернення третьої особи, ОСОБА_1

20.06.2024 виніс постанови про стягнення виконавчого збору в сумі 32000 грн. та постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у сумі 226 грн.

07.08.2024 позивач направив лист до відповідача про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з наданням відповіді на звернення ОСОБА_1

18.10.2024 позивач сплатив виконавчий збір в повному обсязі, що підтверджується платіжною інструкцією №438 від 18.10.2024, розмір мінімальних витрат виконавчого провадження , що підтверджується платіжною інструкцією №436 від 18.10.2024.

24.10.2024 відповідач виніс постанову про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом на підставі п.9 ч.1 ст.ст.39,40 Закону України Про виконавче провадження.

31.10.2024 третя особа, ОСОБА_1 , непогодившись з постановою про закінчення виконавчого провадження, звернулася до суду з оскарженням рішення державного виконавця про закінчення виконавчого провадження.

24.12.2024 Одеський окружний адміністративний суд у справі №420/34470/24 адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнив, скасував постанову про закінчення виконавчого провадження. В мотивувальній частині суд зазначив, що повторно розглянувши запит ОСОБА_1 на отримання публічної інформації від 25.09.2023 з урахуванням висновків суду від 22.01.2024 відповідач повторно відмовив у наданні публічної інформації. Отже, рішення суду відповідач не виконав. При цьому суд звертає увагу на те, що наслідками прийняття оскаржуваних постанов державного виконавця про закінчення виконавчого провадження рішення суду не лише залишилося невиконаним, а не буде виконане у майбутньому, що суперечить основним завданням виконавчого провадження та відповідно порушує права позивача.

31.01.2025 начальник відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Бабенко В.М. на підставі судового рішення виніс постанову про скасування процесуального документа Постанова про закінчення виконавчого провадження.

V. Джерела права та висновки суду.

Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також

проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не належить до задоволення.

Свій висновок суд вмотивовує наступним чином.

Зміст даних спірних правовідносин полягає у вирішенні питання щодо існування законних підстав у відповідача для скасування постанови про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно, виходячи з предмету спірних правовідносин, спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII).

Відповідно до п.9 ч. 1 ст.39 Закону №1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Оскарження рішень,дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів Державної виконавчої служби регулюється приписами ст.74 Закону №1404-VIII, а саме :

1. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

2. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

3. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.

Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов`язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.

Керівник вищого органу державної виконавчої служби у разі виявлення порушень вимог закону визначає їх своєю постановою та надає доручення начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, щодо проведення дій, передбачених абзацами другим і третім цієї частини.

Звертаючись до фактів цієї справи, Одеський окружний адміністративний суд у справі №420/34470/24, у якій брали участь позивач та третя особа, у рішенні від 24.12.2024 зробив висновок: Таким чином, зі змісту запиту та відповіді на нього вбачається, що повторно розглянувши запит ОСОБА_1 на отримання публічної інформації від 25 вересня 2023 року вх. №КО-30/01-26 з урахуванням висновків суду від 22.01.2024 року відповідач повторно відмовив у наданні публічної інформації. Отже, рішення суду відповідачем не виконане.

Суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні відповідні та належні докази того, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.01.2024 року по справі № 420/28117/23, на виконання якого був виданий виконавчий лист, виконано.

При цьому, суд звертає увагу на те, що за наслідками прийняття оскаржуваних постанов державного виконавця про закінчення виконавчого провадження рішення суду не лише залишилось невиконаним, а й не буде виконаним у майбутньому, що суперечить основним завданням виконавчого провадження та відповідно порушує права позивача. Таким чином, суд зробив висновок про про протиправність постанови про закінчення виконавчого провадження на підставі п.9 ч.1 ст.39 Закону України Про виконавче провадження та наявність підстав для її скасування

Вказане судове рішення набрало законної сили 24.01.2025.

Відповідно до ч.3 ст.78 КАС України: Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч.2 ст.13 Закону України Про судоустрій і статус суддів : Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Отже обставини невиконання судового рішення у справі, та протиправність постанови про закінчення виконавчого провадження встановлені судом та не належать до доказування.

Позивач впродовж судового розгляду справи не надав додаткових доказів про надання публічної інформації на звернення третьої особи ОСОБА_1 як до винесення спірної постанови так і після.

Згідно з ч.1 ст. 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

На підставі викладеного, суд робить висновок про законність постанови про скасування документа Постанова про закінчення виконавчого провадження від 24.10.2024 та відмовляє у її скасуванні.

VI. Судові витрати

Оскільки суд зробив висновок про відмову у задоволенні позовних вимог, а також враховуючи, що впродовж розгляду справи свідки не залучалися та експертизи не призначалися, суд не здійснює розподіл судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст 2, 139, 268-273, 287 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених статтею 287 КАС України, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

Відповідно до ст.272 КАС України судове рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Оксана БОЙКО

.