Рішення від 18.04.2025 по справі 560/2381/25

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/2381/25

18 квітня 2025 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Юзьківа М.І. розглянувши у порядку письмового провадження з особливостями визначеними статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративну справу за позовом Хмельницького окружного адміністративного суду до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача- Державна судова адміністрація України , ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Хмельницький окружний адміністративний суд (далі позивач) звернувся до суду із позовом до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (далі відповідач, або Відділ) у якому просить ухвалити рішення, яким визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Мігдальського Павла Павловича від 05.02.2025 ВП №75126719 про накладення штрафу у розмірі 5100 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 28.02.2024, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.04.2024, у справі №560/18049/23 за позовом ОСОБА_1 до Хмельницького окружного адміністративного суду, Державної судової адміністрації України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії зобов`язано:

-Державну судову адміністрацію України забезпечити Хмельницький окружний адміністративний суд бюджетними асигнуваннями для здійснення виплати суддівської винагороди ОСОБА_1 за період з 01.01.2021 по 08.10.2022 виходячи зі встановленого на 01.01.2021 прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2270,00 грн. та встановленого на 01.01.2022 прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2481,00 грн.;

-Хмельницький окружний адміністративний суд здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення за період з 01.01.2021 по 08.10.2022, обчисленої у відповідності до вимог статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII, виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01.01.2021 2270,00 грн., на 01.01.2022 2481,00 грн., з врахуванням виплачених сум та утриманням передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті.

На виконання зазначеного рішення, яке набрало законної сили 19.04.2024, Хмельницький окружний адміністративний суд 14.05.2024 здійснив перерахунок суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення ОСОБА_1 за період з 01.01.2021 по 08.10.2022, обчисленої у відповідності до вимог статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII, виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01.01.2021 2270,00 грн., на 01.01.2022 2481,00 грн., з врахуванням виплачених сум та утриманням передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті.

Крім цього, 23.05.2024 Хмельницький окружний адміністративний суд, на виконання рішення суду справі №560/18049/23, розпочав виплату коштів ОСОБА_1 , що підтверджується платіжними інструкціями від 23.05.2024 №6, №7 та №8. Зокрема, на виконання рішення суду у справі №560/18049/23 ОСОБА_1 у 2024 році було виплачено - 8 900,00 грн, у 2025 році - 466,66 грн.

На думку позивача зазначене свідчить, що Хмельницький окружний адміністративний суд до відкриття виконавчого провадження ВП №75126719 (постанова про відкриття ВП від 27.05.2024) розпочав добровільне виконання рішення суду у справі №560/18049/23.

Разом з тим, фактичне та у повному обсязі виконання судового рішення у справі №560/18049/23 можливе за умови наявності у Хмельницького окружного адміністративного суду відповідних бюджетних асигнувань на відповідні цілі за рахунок коштів Державного бюджету України.

Вказує, що неодноразово звертався до головного розпорядника коштів Державної судової адміністрації України з клопотанням про виділення додаткових бюджетних асигнувань за бюджетною програмою 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ правосуддя". Однак, додаткове фінансування за вказаною бюджетною програмою передбачено не було.

Не виділення коштів у повному обсязі ДСА України для виконання рішення суду, на думку позивача, свідчить про відсутність вини Хмельницького окружного адміністративного суду, фінансування якого здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України згідно статті 148 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Зазначає, що неодноразово повідомляв Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про хід виконання рішення по справі №560/18049/23 та можливість виконання зазначеного рішення суду після виділення ДСА України додаткового фінансування. Однак 05.02.2024 відповідачем було прийнято постанову про накладення штрафу, яку позивач вважає протиправною.

Відповідач у встановлений судом строк подав відзив на позовну заяву, у якому позовні вимоги не визнає та просить відмовити у їх задоволенні. Обґрунтовуючи заперечення вказує, що станом на 05.02.2025 рішення Вінницького окружного адміністративного суду за №560/18049/23 в частині виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення за період з 01.01.2021 по 08.10.2022, обчисленої у відповідності до вимог статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII, виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01.01.2021 - 2270,00 грн., на 01.01.2022 - 2481, 00 грн., з врахуванням виплачених сум та утриманням передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті в розмірі 338 157,12 грн., залишається невиконаним, будь-яких документів які б свідчили про повне фактичне виконання рішення до відділу примусового виконання рішень від Хмельницького окружного адміністративного суду не надходило, про що складено Акт. Жодних дій, спрямованих на своєчасне виконання рішення суду позивачем (боржником) не вчинено.

Оскільки до боржника доведено наявність рішення суду, яке набрало законної сили, божник попереджався про необхідність його самостійного виконання, однак боржником рішення суду виконано не було, застосування заходу примусового виконання у вигляді накладення штрафу вважає правомірним.

При цьому зазначає, що застосування такого заходу реагування як винесення постанови про накладення штрафу є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження. Оскільки накладення штрафу є відповідальністю, яка наступає за невиконання рішення суду боржником, тому скасування постанови фактично звільняє боржника від відповідальності за невиконання рішення суду.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, правом на подання пояснень не скористалась.

Рух справи у суді

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.02.2025 справу передано до Сьомого апеляційного адміністративного суду для визначення підсудності.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.03.2025 справу передано за підсудністю до Тернопільського окружного адміністративного суду.

Ухвалою суду від 21.03.2025 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників адміністративної справи в порядку статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України). Залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державну судову адміністрацію України та ОСОБА_1 . Зобов`язано відповідача надати належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження.

На виконання ухвали суду від 21.03.2025 про відкриття провадження у справі відповідачем одночасно з відзивом на позов надано до суду матеріали виконавчого провадження.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами з урахуванням особливостей, визначених статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Дослідженням матеріалів справи судом встановлено, що на виконання рішення Вінницьким окружним адміністративним судом 28.02.2024 видано виконавчий лист №560/18049/23, відповідно до якого зобов`язано Хмельницький окружний адміністративний суд здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення за період з 01.01.2021 по 08.10.2022, обчисленої у відповідності до вимог статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII, виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01.01.2021 - 2270,00 грн., на 01.01.2022 - 2481,00 грн., з врахуванням виплачених сум та утриманням передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті.

На підставі вказаного виконавчого листа головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Мігдальським Павлом Павловичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 27.05.2024 ВП №751/26719.

28.05.2024 Хмельницький окружний адміністративний суд листом за №19/37/24 повідомив державного виконавця про те, що починаючи з 23.05.2024 добровільно розпочав виплату коштів на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного сулу від 19.04.2024 у справі за №560/18049/23, тобто до моменту відкриття виконавчого провадження №75126719. Зокрема згідно платіжних інструкцій №6 від 23.05.2024, №7 від 23.05.2024, №8 від 23.05.2024 Хмельницький окружний адміністративний суд виплатив ОСОБА_1 2000,00 гривень. Подальша виплата ОСОБА_1 коштів на виконання вказаного рішення суду здійснюватиметься згідно помісячного плану бюджетних асигнувань Хмельницького окружного адміністративного суду. Виплата ОСОБА_1 повністю суму заборгованості відповідно до виконавчого листа №560/18049/23 у Хмельницького окружного адміністративного суду немає можливості у зв`язку з відсутністю коштів згідно затвердженого на 2024 рік кошторису суду. До вказаного листа додано зазначенні платіжні доручення та кошторис.

21.06.2024 Хмельницький окружний адміністративний суд листом №21935/24 повідомив державного виконавця про те, що суд продовжує виконувати рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28.02.2024 у справі за №560/18049/24. Станом на 20.06.2024 ОСОБА_1 , виплачено 2000,00 гривень, залишок до виплати складає 347 057,12 грн.

Також у вказаному листі зазначено, що 23.05.2024 листом Хмельницький окружний адміністративний суд звернувся до Головного розпорядника коштів - Державної судової адміністрації України з проханням виділити додаткові бюджетні асигнування за бюджетною програмою 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ правосуддя".

Листом від 18.06.2024 №11-12871/24 Державна судова адміністрація України повідомила про неможливість виділення додаткових бюджетних асигнувань. Таким чином, у зв`язку з відсутністю коштів, виплатити ОСОБА_1 повністю суму заборгованості відповідно до виконавчого листа №560/18049/23 (ВП 75126719) у Хмельницького окружного адміністративного суду немає можливості. Виплата ОСОБА_1 коштів на виконання вказаного рішення суду здійснюватиметься згідно помісячного плану бюджетних асигнувань Хмельницького окружного адміністративного суду.

Крім цього, потрібно врахувати, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 28.02.2024 у справі за №560/18049/23 було зобов`язано Державну судову адміністрацію України забезпечити Хмельницький окружний адміністративний суд бюджетними асигнуваннями для здійснення виплати суддівської винагороди ОСОБА_1 за період з 01.01.2021 по 08.10.2022 виходячи зі встановленого на 01.01.2021 прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2270,00 грн., та встановленого на 01.01.2022 прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2481,00 грн.

Згідно ст. 148 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльність судів здійснює Державна судова адміністрація України. Хмельницький окружний адміністративний суд, який є розпорядником коштів Державного бюджету України нижчого рівня розпоряджається виділеними йому бюджетними коштами за погодженням із головним розпорядником коштів Державного бюджету щодо фінансового забезпечення діяльності судів.

Відтак повне виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28.02.2024 у справі за №560/18049/23 можливе лише у випадку виконання другим відповідачем по справі - Державною судовою адміністрацією України зобов`язальної вимоги суду щодо забезпечення Хмельницького окружного адміністративного суду відповідними бюджетними асигнуваннями. Таким чином, зобов`язальна вимога щодо Хмельницького окружного адміністративного суду у рішенні суду від 28.02.2024 у справі за №560/18049/23 є похідною, та її виконання безпосередньо залежить від Державної судової адміністрації України.

31.01.2025 на адресу боржника, Хмельницького окружного адміністративного суду в порядку статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", головним державним виконавцем направлено вимогу державного виконавця, якою зобов`язано до 04.02.2025:

1.Виконати рішення Вінницького окружного адміністративного суду у справі за №560/18049/23 від 09.05.2024 в порядок та в спосіб визначений виконавчим документом.

2.Повідомити про вжиті заходи Хмельницьким окружним адміністративним судом на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду у справі за №560/18049/23 від 09.05.2024 в період з червня 2024.

3.Вказати розмір грошових коштів виплачений стягувачу (з наданням копій платіжних інструкцій) на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду у справі за №560/18049/23.

4.Повідомити розмір виділених Державною судовою адміністрацію коштів Хмельницькому окружному адміністративному суду на 2025 під окрему програму за кодом КЕКВ 0501150.

На вказану вимогу державного виконавця Хмельницький окружний адміністративний суд надав відповідь від 04.02.2025 за №3276/25 про те, що згідно ст. 148 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльність судів здійснює Державна судова адміністрація України. Хмельницький окружний адміністративний суд, який є розпорядником коштів Державного бюджету України нижчого рівня розпоряджається виділеними йому бюджетними коштами за погодженням із головним розпорядником коштів Державного бюджету щодо фінансового забезпечення діяльності судів. За програмною класифікацією видатків та кредитування державного бюджету 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя" Державною судовою адміністрацією України затверджено кошторис Хмельницького окружного адміністративного суду на 2025 рік у сумі 23 300,00 грн.

Потрібно врахувати, що судовим рішенням у справі за №560/18049/23 було зобов`язано Державну судову адміністрацію України забезпечити Хмельницький окружний адміністративний суд бюджетними асигнуваннями для здійснення виплати суддівської винагороди ОСОБА_1 за період з 01.01.2021 по 08.10.2022 виходячи із встановленого на 01.01.2021 прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2270,00 грн., та встановленого на 01.01.2022 прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2481,00 грн.

Станом на 04.02.2025 Хмельницький окружний адміністративний суд виплатив ОСОБА_1 , 8900,00 гривень, відповідно до платіжних інструкцій які додаються.

Отже, виконання судового рішення у справі за №560/18049/23 можливе після виконання ДСА України - головного розпорядника коштів зобов`язальної вимоги.

Крім добровільного виконання судового рішення у справі за №560/18049/23 у межах виділених коштів суд неодноразово звертався до ДСА України із листами про виділення коштів, зокрема: від 23.05.2024 №18596/24/04-14; від 04.06.2024 №19928/24/04-14; від 31.07.2024 №26001/24/04-14; від 19.09.2024 №30246; від 17.12.2024 №39725/24/04-14; від 13.01.2025 №1075/25/04-14; від 20.01.2025 №1860/25/04-14; від 03.02.2025 №3144/24/04-14.

До вказаного листа додано: платіжні інструкції на 21 арк, листи до ДСА України на 18 арк; план асигнувань та кошторис Хмельницького окружного адміністративного суду на 2025 рік.

05.02.2025 державним виконавцем складено АКТ, що станом на вказану дату рішення Вінницького окружного адміністративного суду за №560/18049/23 в частині виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення за період з 01.01.2021 по 08.10.2022, обчисленої у відповідності до вимог статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII, виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01.01.2021 - 2270,00 грн., на 01.01.2022 - 2481, 00 грн., з врахуванням виплачених сум та утриманням передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті в розмірі 338 157,12 грн., залишається не виконаним, будь-яких документів які б свідчили про повне фактичне виконання рішення до відділу примусового виконання рішень від Хмельницького окружного адміністративного суду не надходило.

Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Мігдальського Павла Павловича від 05.02.2025 ВП №75126719 на позивача (боржника) накладено штраф у розмірі 5100 грн. за не виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду у справі №560/18049/23 від 09.05.2024.

Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Також до матеріалів справи додано:

листи Хмельницького окружного адміністративного суду до Державної судової адміністрації України від 04.06.2024 №19928/24/04-14, від 31.07.2024 №26001/24/04-14, від 19.09.2024 №30246/24/04-14, від 17.12.2024 №39725/24/04-14, від 13.01.2025 №1075/25/04-14, від 20.01.2025 №1860/25/04-14, від 03.02.2025 №3144/25/04-14 з проханням виділити кошти для виконання судових рішень у справах №560/5597/22 від 12.01.2023, №560/18049/23 від 28.02.2024, №560/17553/23 від 30.04.2024, №560/1744/24 від 11.09.2024;

платіжні інструкції про виплату ОСОБА_1 заборгованості по рішенню у справі № 560/18049/23 та податку з доходів фізичних осіб і військового збору у 2024 році - 8 900,00 грн, у 2025 році - 466,66 грн;

плани асигнувань і кошториси Хмельницького окружного адміністративного суду на 2024 та 2025 рік.

Мотивувальна частина

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, в цій справі суд має надати оцінку оскаржуваній постанові на предмет її правомірності, оцінивши їх через призму верховенства права та критеріїв законності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які наведені в частині другій статті 2 КАС України.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вказана норма Основного Закону означає, що діяльність суб`єктів владних повноважень здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом.

Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій (бездіяльності) та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

Статтею 129-1 Основного Закону визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 370 КАС України унормовано, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно із частинами другою, четвертою статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закону №1404-VIII).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (частина перша статті 5 Закон №1404-VIII).

Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень (пункт перший частини першої статті 3 Закону №1404-VIII).

Частинами першою, п`ятою, шостою статті 26 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Згідно з частиною першою статті 18 зазначеного Закону виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Як встановлено пунктами 1, 3 частини другої статті 18 Закон №1404-VIII виконавець зобов`язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.

Водночас, відповідно до частини третьої наведеної статті виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом (частина четверта статті 18 Закон №1404-VIII).

Частина четверта статті 19 Закону №1404-VIII зобов`язує сторони невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи. Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій частина восьма статті 19 цього ж Закону).

Предметом оскарження у даній справі є постанова державного виконавця про накладення на позивача штрафу, винесена в межах процедури виконання судового рішення, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії.

Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, визначений статтею 63 Закону №1404-VIII. Так, за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Отже, законодавець передбачив негативні наслідки (зокрема штрафні санкції) за невиконання у встановлений строк відповідного рішення, за умови його невиконання без поважних причин.

Спірна постанова містить посилання на статті 63 та 75 Закону №1404-VIII як на правову підставу накладення штрафу.

Відповідальність за невиконання рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, передбачена статтею 75 наведеного Закону. За цією нормою у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті цієї справи потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання. Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження. Умовою застосування до боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. Залежно від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, що створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Таким чином, підставою для прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу є встановлення факту невиконання боржником судового рішення без поважних причин - об`єктивних причин, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Такі висновки щодо застосування норм права стосовно питання відповідальності боржника у виконавчому провадженні викладені Верховним Судом у постановах від 31.03.2021 у справі № 360/3573/20, від 13.10.2021 у справі № 360/4705/20 і у справі № 360/4708/20 та відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України застосовуються судом при вирішенні даної справи.

Отже, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Перевіряючи доводи сторін щодо наявності підстав для відповідальності позивача як боржника у виконавчому провадженні №75126719 суд виходить із змісту виконавчого листа №560/18049/23, виданого Вінницьким окружним адміністративним судом, відповідно до якого зобов`язано Хмельницький окружний адміністративний суд здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення за період з 01.01.2021 по 08.10.2022, обчисленої у відповідності до вимог статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII, виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01.01.2021 2270,00 грн., на 01.01.2022 2481,00 грн., з врахуванням виплачених сум та утриманням передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті.

Частиною 1 статті 149 Закону "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що суди фінансуються згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими відповідно до вимог цього Закону, у межах річної суми видатків, визначених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.

Відповідно до частини 1 статті 48 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов`язань минулих років.

Відповідно до статей 23, 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.

Із змісту вказаних норм законодавства випливає, що фактичне та у повному обсязі виконання судового рішення у справі №560/18049/23 можливе за умови наявності у Хмельницького окружного адміністративного суду відповідних бюджетних асигнувань на відповідні цілі за рахунок коштів Державного бюджету України.

Судом встановлено, що кошторисами Хмельницького окружного адміністративного суду за кодом та назвою програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апарату судів" передбачено видатки по загальному фонду Державного бюджету в сумі: на 2024 рік - 23 600,00 грн., на 2025 рік - 23 300,00 грн.

Частиною 1 статті 148 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 148 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів здійснюють: Державна судова адміністрація України - щодо фінансового забезпечення діяльності всіх інших судів, діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, органів суддівського самоврядування, Національної школи суддів України, Служби судової охорони та Державної судової адміністрації України.

З наведених норм слідує, що головним розпорядником коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів є Державна судова адміністрація України, а тому саме на вказаний орган державної влади у системі правосуддя покладено обов`язок виділення бюджетних коштів для виконання судових рішень, у яких боржниками є суди.

Відтак, виконання рішення у справі №560/18049/23 можливе виключно у разі забезпечення ДСА України відповідними бюджетними асигнуваннями Хмельницького окружного адміністративного суду.

Вказане підтверджується і резолютивною частиною рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28.02.2024 у справі №560/18049/23 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/117311414), на виконання якого видано виконавчий лист, що став підставою для відкриття виконавчого провадження ВП №751/26719, згідно з якою, серед іншого, вирішено:

визнати протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України щодо не забезпечення Хмельницького окружного адміністративного суду в повному обсязі бюджетними асигнуваннями для проведення виплати суддівської винагороди ОСОБА_1 за період з 01.01.2021 по 08.10.2022 виходячи зі встановленого на 01.01.2021 прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2270,00 грн. та встановленого на 01.01.2022 прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2481,00 грн.

зобов`язати Державну судову адміністрацію України забезпечити Хмельницький окружний адміністративний суд бюджетними асигнуваннями для здійснення виплати суддівської винагороди ОСОБА_1 за період з 01.01.2021 по 08.10.2022 виходячи зі встановленого на 01.01.2021 прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2270,00 грн. та встановленого на 01.01.2022 прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2481,00 грн.

Судом встановлено, що позивач (боржник у виконавчому провадженні ВП №751/26719) неодноразово звертався до ДСА України з проханням про виділення коштів у відповідному розмірі для виконання низки судових рішень, втому числі і у справі №560/18049/23, що підтверджується листами від 23.05.2024 №18596/24/04-14; від 04.06.2024 №19928/24/04-14; від 31.07.2024 №26001/24/04-14; від 19.09.2024 №30246; від 17.12.2024 №39725/24/04-14; від 13.01.2025 №1075/25/04-14; від 20.01.2025 №1860/25/04-14; від 03.02.2025 №3144/24/04-14.

Однак, відповідні кошти виділені не були, про що свідчать плани асигнувань і кошториси Хмельницького окружного адміністративного суду на 2024 та 2025 рік.

Зазначена обставина зумовила невиконання у повному обсязі рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28.02.2024 у справі №560/18049/23.

При цьому, судом враховується та обставина, що позивач в межах наявних у нього бюджетних асигнувань здійснював виплату стягувачу належних йому до виплати відповідно до рішення у справі №560/18049/23 грошових сум.

Відтак, суд приходить до висновку про наявність об`єктивних причин, які унеможливили виконання боржником рішення у справі №560/18049/23 та які не залежали від його власного волевиявлення, що свідчить про передчасність та необґрунтованість оскаржуваної позивачем постанови.

Враховуючи викладене, прийнята Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) постанова про накладення штрафу від 05.02.2025 ВП №75126719 підлягає скасуванню.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29). Суди повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах "Beyeler v. Italy" № 33202/96, "Oneryildiz v. Turkey" № 48939/99, "Moskal v. Poland" № 10373/05).

Інші аргументи сторін не є визначальними для вирішення даної справи та не спростовують висновок суду про наявність підстав для задоволення позову.

Висновки за результатами розгляду справи

Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною першою та частиною другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, а тому позов підлягає до задоволення у повному обсязі.

Судові витрати

Згідно частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Статтею 139 КАС України визначені правила розподілу судових витрат.

З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 04.03.2025 №198 Оскільки, позов задоволено повністю, суд стягує на користь позивача судові витрати (судовий збір) у сумі 2422,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань призначених на утримання відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 9, 14, 72, 73, 77, 90, 241, 250, 257 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Мігдальського Павла Павловича від 05.02.2025 ВП №75126719 про накладення штрафу.

Стягнути на користь Хмельницького окружного адміністративного 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок сплаченого судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини шостої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Хмельницький окружний адміністративний суд (місцезнаходження: вул. Козацька, 42, м. Хмельницький, Хмельницький р-н, Хмельницька обл.,29009 код ЄДРПОУ 35173158);

відповідач:

- Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (місцезнаходження: вул. Тернопільська, 13/2, м. Хмельницький, Хмельницький р-н, Хмельницька обл.,29018 код ЄДРПОУ 43315602);

третя особа:

- Державна судова адміністрація України (місцезнаходження: вул. Липська, 18/5, м. Київ, 00020 код ЄДРПОУ 26255795)

- ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) .

Повний текст рішення виготовлено та підписано 18 квітня 2025 року.

Головуючий суддяЮзьків М.І.