Рішення

від 18.04.2025 по справі 600/104/24-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/104/24-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брезіної Т.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Віктор-Ком Імпекс»" до Чернівецької митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення ,-

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

В поданому до суду адміністративному позові позивач просить суд винести рішення, яким:

- визнати протиправними та скасувати рішення Чернівецької митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA408000/2023/000497/2 від 25.09.2023 р.;

- визнати протиправними та скасувати рішення Чернівецької митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA408000/2023/000515/2 від 28.09.2023 р.;

- визнати протиправними та скасувати рішення Чернівецької митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA408000/2023/000518/2 від 29.09.2023 р.;

- визнати протиправними та скасувати рішення Чернівецької митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA408000/2023/000520/2 від 02.10.2023 р.;

- визнати протиправними та скасувати рішення Чернівецької митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA408000/2023/000522/2 від 02.10.2023 р.;

- визнати протиправними та скасувати рішення Чернівецької митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA408000/2023/000523/2 від 02.10.2023 р.;

- визнати протиправними та скасувати рішення Чернівецької митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA408000/2023/000546/2 від 12.10.2023 р.

В обґрунтування протиправності оскаржуваного рішення позивач зазначав, що ним було подано до Чернівецької митниці Державної митної служби України (далі відповідач) митні декларації, якими було задекларовано для митного оформлення товар та визначено його митну вартість за основним методом. Однак, за результатами розгляду поданої митної декларацій та доданих до них документів, відповідачем протиправно винесено оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів. Вказані рішення позивач вважає протиправними, оскільки при здійсненні митного оформлення товару ним були надані всі необхідні документи, які підтверджували ціну товару.

Чернівецька митниця Державної митної служби України подала до суду відзив, в якому вказувала, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, не підлягають задоволенню.

В обґрунтування заперечень у відзиві відповідач зазначив, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією, було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а також щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідач також наголошував, що при аналізі поданих до митного оформлення документів, виявлені розбіжності та неточності, що викликало у митного органу обґрунтовані сумніви щодо повноти, правильності та коректності інформації, зазначеної у вказаних документах. Таким чином, на думку відповідача, митну вартість обґрунтовано визначено за резервним методом.

З огляду на наведене, відповідач вважає, що під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття оскаржуваних рішень він діяв у відповідності до вимог законодавства, не порушував прав та законних інтересів позивача, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

Рух справи в суді

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 10.01.2024 року відкрито провадження по справі.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

15 березня 2023 року між Компанією «SAREROM», як продавцем, та Приватним підприємством «Віктор-Ком Імпекс», як покупцем укладено Договір купівлі-продажу №187/15.03.2023 (далі - Контракт, Договір).

Відповідно до пункту 2.1. Договору предметом договору є купівля-продаж продуктів, включаючи сіль, в асортименті, кількості, стандартах якості, упаковці тощо, що поставляються на умовах FCA Campsa Turzii, Румунія та обумовлені в додатках до і цієї угоди.

Згідно пунктів 5.1. - 5.3 (2.3) Договору загальна вартість даного контракту складається з вартості кожної поставки. Ціна в розбивці за асортиментами товарів є зазначена в додатках до цього договору. Валюта платежу та договір контракту 1 000 000,00 євро.

Відповідно до п.7.1 Договору продавець забезпечує належне пакування, щоб захистити товар під час транспортування від місця призначення. (а.с. 15-26).

Згідно п.8.4 Договору документи, що додаються до доставки товару: рахунок- фактура, CRM, митна декларація, сертифікат якості, сертифікат походження. (а.с. 16).

Відповідно до Договору та, зокрема, його додатків №6/2 та №1 сторони домовились про купівлю-продаж солі в асортименті та по ціні в євро, зазначених в додатках. Так, зокрема, сіль кам`яна зоотехнічна для тварин на момент відправки вантажу становить 75 євро за тонну (відповідно до додатку №6/2), згідно додатку до договору №1 сіль екстра випарена харчова в Бег Бегах ціна 140 євро /тонна, сіль екстра випарена харчова в мішках 25 кг ціна 160 євро/тонна, сіль кам`яна харчова в мішках 25 кг ціна 130 євро /тонна, сіль кам`яна харчова в мішках Біг Бег ціна 130 євро /тонна, сіль екстра в упаковці 1 кг ціна 220 євро /тонна, сіль харчова йодована в упаковці 1 кг 280 євро /тонна, сіль екстра випарена харчова в упаковці 1 кг ціна 350 євро /тонна, сіль таблетована для пом`якшення води в мішках 25 кг ціна 225 євро /тонна, сіль брикетована 5 кг ціна 108 євро /тонна, сіль брикетована для тварин 10 кг ціна 108 євро /тонна, сіль брикетована для тварин 10 кг ціна 118 євро /тонна, сіль кам`яна технічна для промисловості насипом ціна 60 євро /тонна, сіль кам`яна технічна для промисловості в мішках Біг Бег ціна 90 євро /тонна. (а.с. 14-20, 21-26).

На виконання умов зазначеного Договору здійснено поставку партій товару.

Так, 25.09.2025 року Приватне підприємство «Віктор-Ком Імпекс» подало до митного оформлення митну декларацію №23UA4080200580017U4 разом з товаро-супровідними документами, а саме: саме: рахунок-фактура (інвойс) №FESAR 2375 від 22.09.2023; автотранспортна накладна б/н; банківський платіжний документ; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №187/15.03.2023 з доповненнями; копію митної декларації країни відправлення від 22.09.2023 №23ROCJ1800E0096571; документи на перевезення, сертифікати відповідності, інші. (а.с.28-34).

У рішенні про коригування митної вартості товарів № UA408000/2023/000497/2 від 25.09.2023 митним органом було визначено митну вартість партії товару у кількості 23025,0 кг на загальну суму 5413,18 євро. Різниця між митною вартістю, визначеною митницею, та митною вартістю визначеною декларантом за першим методом, складає 0,15 євро за 1 кг. (а.с. 35).

У зв`язку з прийнятим рішенням про коригуванням митної вартості товару UA408000/2023/000497/2, Чернівецькою митницею було сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №408020/2023/001671 (а.с. 36).

З метою пропуску товару позивачем через свого декларанта було подано для митного оформлення нову ВМД № 23UA408020058138U0 від 25.09.2023, вказавши митну вартість, визначену посадовими особами митного органу (а.с. 37).

28.09.2023 року Приватне підприємство «Віктор-Ком Імпекс» подало до митного оформлення митну декларацію №23UA408020058867U5 разом з товаросупровідними документами, а саме: рахунок-фактура (інвойс) №FESAR 2414 від 27.09.2023; автотранспортна накладна б/н; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі - продажу №187/15.03.2023 з доповненнями; копію митної декларації країни відправлення від 27.09.2023 №23ROCJ1800Е0097865; документи на перевезення, сертифікати відповідності, інші (а.с. 38-44).

Відповідно, митним органом визначено митну вартість за резервним методом та зобов`язано ПП «Віктор-Ком Імпекс» подати нову митну декларацію за ціною товару, яка зазначена в Рішенні про коригування митної вартості. У рішенні про коригування митної вартості товарів № UА408000/2023/000515/2 від 28.09.2023 відповідачем було визначено митну вартість партії товару у кількості 22625,0 кг на загальну суму 5366,65 євро. Різниця між митною вартістю, визначеною митницею, та митною вартістю визначеною декларантом за першим методом, складає 0,15 євро за 1 кг. Чернівецькою митницею було сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №408020/2023/001710 (а.с. 45-46).

З метою пропуску товару позивачем через свого декларанта було подано для митного оформлення нову ВМД № 23UА408020058981U7 від 28.09.2023, вказавши у митну вартість у розмірі визначеному митним органом (а.с. 47).

29.09.2023 року Приватне підприємство «Віктор-Ком Імпекс» подало до митного оформлення митну декларацію №23UA408020059168U7 разом з товаро-супровідними документами, а саме: рахунок-фактура (інвойс) №FESAR 2400 від 26.09.2023, автотранспортна накладна б/н; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі- продажу №187/15.03.2023 з доповненнями; копію митної декларації країни відправлення від 28.09.2023 №23ROIS2700E0085687; документи на перевезення, сертифікати відповідності, інші (а.с. 48-54).

У рішенні про коригування митної вартості товарів № UA408000/2023/ 000518/ 2 від 29.09.2023 митним органом було визначено митну вартість партії товару у кількості 22975,0 кг на загальну суму 5449,67 євро. Різниця між митною вартістю, визначеною митницею, та митною вартістю визначеною декларантом за першим методом, складає 0,14 євро за 1 кг. (а.с. 55).

У зв`язку з прийнятим рішенням про коригуванням митної вартості товару UA408000/2023/000518/2, Чернівецькою митницею було сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №408020/2023/001716 (а.с. 56).

З метою пропуску товару позивачем через свого декларанта було подано для митного оформлення нову ВМД №23UA408020059267U5 від 29.09.2023, вказавши у ній митну вартість визначену митним органом (а.с. 57).

02.10.2023 року Приватне підприємство «Віктор-Ком Імпекс» подало до митного оформлення митну декларацію №23UA408020059631U6 разом з товаро-супровідними документами, а саме: рахунок-фактура (інвойс) №FЕSАR 2422 від 27.09.2023; автотранспортна накладна б/н; банківський платіжний документ, що стосується товару; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №187/15.03.2023 з доповненнями; копію митної декларації країни відправлення від 22.09.2023 №23ROCJ1800Е0098498; документи на перевезення, сертифікати відповідності, інші (а.с. 58-64).

Митним органом визначено митну вартість за резервним методом та зобов`язано ПП «Віктор-Ком Імпекс» подати нову митну декларацію за ціною товару, яка зазначена в Рішенні про коригування митної вартості. У рішенні про коригування митної вартості товарів № UА408000/2023/000520/2 від 02.10.2023 митним органом було визначено митну вартість партії товару у кількості 22775,0 кг на загальну суму 5377,18 євро. Різниця між митною вартістю, визначеною митницею, та митною вартістю визначеною декларантом за першим методом, складає 0,14 євро за 1 кг.

У зв`язку з прийнятим рішенням про коригуванням митної вартості товару, Чернівецькою митницею було сформовано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №408020/2023/001734 (а.с. 65-66).

З метою пропуску товару позивачем через свого декларанта було подано для митного оформлення нову ВМД № 23UA408020059776U7 від 02.10.2023, вказавши митну вартість, визначену посадовими особами відповідача (а.с. 67).

02.10.2023 року Приватне підприємство «Віктор-Ком Імпекс» подало до митного оформлення митну декларацію №23UA408020059644U8 разом з товаро-супровідними документами, а саме: рахунок-фактура (інвойс) №FЕSAR 2425 від 27.09.2023; автотранспортна накладна б/н; банківський платіжний документ, що стосується товару; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №187/15.03.2023 з доповненнями; копію митної декларації країни відправлення від 28.09.2023 №23ROCJ800Е0098538; документи на перевезення, сертифікати відповідності, інші. (а.с. 68-74).

Відповідно, митним органом визначено митну вартість за резервним методом та зобов`язано ПП «Віктор-Ком Імпекс» подати нову митну декларацію за ціною товару, яка зазначена в Рішенні про коригування митної вартості. У рішенні про коригування митної вартості товарів № UA408000/2023/000522/2 від 02.10.2023 митним органом було визначено митну вартість партії товару у кількості 22875 кг на загальну суму 5400,79 євро. Різниця між митною вартістю, визначеною митницею, та митною вартістю визначеною декларантом за першим методом, складає 0,14 євро за 1 кг. У зв`язку з прийнятим рішенням про коригуванням митної вартості товару, Чернівецькою митницею було сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №408020/2023/001736 (а.с.75-76).

З метою пропуску товару позивачем через свого декларанта було подано для митного оформлення нову ВМД № 23UA408020059845U1 від 03.10.2023, митну вартість, визначену посадовими особами відповідача (а.с. 77).

02.10.2023 року Приватне підприємство «Віктор-Ком Імпекс» подало до митного оформлення митну декларацію №23UA408020059656U0 разом з товаро-супровідними документами, а саме: рахунок-фактура (інвойс) №FЕSАR 2433 від 28.09.2023; автотранспортна накладна б/н; банківський платіжний документ, що стосується товару; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №187/15.03.2023 з доповненнями; копію митної декларації країни відправлення від 28.09.2023 №23ROCJ1800Е0098688; документи на перевезення, сертифікати відповідності, інші (а.с. 79-84).

Митним органом визначено митну вартість за резервним методом та зобов`язано ПП «Віктор-Ком Імпекс» подати нову митну декларацію за ціною товару, яка зазначена в Рішенні про коригування митної вартості. У рішенні про коригування митної вартості товарів № UA408000/ 2023/ 000523/2 від 02.10.2023 Відповідачем було визначено митну вартість партії товару у кількості 22795,0 кг на загальну суму 5381,90 євро. Різниця між митною вартістю, визначеною митницею, та митною вартістю визначеною декларантом за першим методом, складає 0,15 євро за 1 кг. У зв`язку з прийнятим рішенням про коригуванням митної вартості товару UA408000/2023/000523/2, Чернівецькою митницею було сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №408020/2023/001738 (а.с.85-86).

З метою пропуску товару позивачем через свого декларанта було подано для митного оформлення нову ВМД № 23UA408020059801U7 від 02.10.2023, вказавши митну вартість, визначену посадовими особами відповідача (а.с.87).

12.10.2023 року Приватне підприємство «Віктор-Ком Імпекс» подало до митного оформлення митну декларацію №23UA408020061931U0 разом з товаро-супровідними документами, а саме: рахунок-фактура (інвойс) №FESAR 2558 від 11.10.2023; автотранспортна накладна б/н; банківський платіжний документ, що стосується товару; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №187/15.03.2023 з доповненнями; копію митної декларації країни відправлення від 11.10.2023 №23ROCJ1800E0104140; документи на перевезення, сертифікати відповідності, інші (а.с. 88-94).

Митним органом визначено митну вартість за резервним методом та зобов`язано ПП «Віктор-Ком Імпекс» подати нову митну декларацію за ціною товару, яка зазначена в Рішенні про коригування митної вартості. У рішенні про коригування митної вартості товарів № UA408000/2023/000546/2 від 12.10.2023 митним органом було визначено митну вартість партії товару у кількості 22725,0 кг на загальну суму 5360,83 євро. Різниця між митною вартістю, визначеною митницею, та митною вартістю визначеною декларантом за першим методом, складає 0,15 євро за 1 кг. У зв`язку з прийнятим рішенням про коригуванням митної вартості товару Чернівецькою митницею було сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №408020/2023/001819 (а.с. 95-96).

З метою пропуску товару позивачем через свого декларанта було подано для митного оформлення нову ВМД № 23UA408020062062U1 від 12.10.2023 митну вартість, визначену посадовими особами відповідача (а.с. 97).

Мотивувальна частина

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VІ (далі - Митний кодекс України) заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частин 1, 3 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з частинами 6 та 7 статті 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Відповідно до частини 1 статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Положеннями частин 2 та 3 статті 57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 МК України).

За приписами частини 8 статті 57 МК України, у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод (за ціною договору), але обов`язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Водночас, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 07.05.2020 у справі № 826/10527/17.

Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені МК України (ст. 53) заборонено, проте надання документів, які підтверджують митну вартість товарів, що визначені частиною другою статті 53 МК України, є обов`язком декларанта. До таких документів які підтверджують митну вартість товарів відносять, зокрема такі документи, як рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу), банківські платіжні документи, або інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що стосуються оцінюваного товару та які підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Відповідно до ч. 3 ст. 54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнівів у достовірності наданої інформації.

Щодо виявлених розбіжностей згідно рішення про коригування митної вартості №UА408000/2023/000497/2 від 25.09.2023 суд зазначає наступне.

Щодо підтвердження оплати за товар, пакування та маркування.

Відповідно до п.5.1. Договору купівлі-продажу №187 від 15.03.2023 р. Загальна вартість контракту складається з вартості кожної поставки. Ціна в розбивці за асортиментами товарів є зазначена в додатках до цього договору. Валюта платежу та договору - євро. Вартість контракту 1000000,00 євро.

Разом із тим, оплата відвантаженого товару на суму 1726,88 євро підтверджується платіжною інструкцією №266JBKLN9 від 18.09.2023, даною платіжною інструкцією було перераховано кошти на суму 24921,20 євро. У платіжному документі у графі призначення платежу зазначено контракт №187 від 15.03.2023 (СNTR N187 DD 15/03/2023), що в свою чергу відповідає номеру контракту укладеному між Позивачем та компанією "«SAREROM»", а також Додаткам до вказаного контракту.

Фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий) так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) ніяким чином не впливає на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені).

Аналогічний висновок викладений Верховним Судом у постанові від 17 квітня 2018 року у справі №815/329/17 та постанові від 12 березня 2019 року у справі №803/3649/15.

Щодо пакування та маркування товару слід зазначити, що відповідно до п. 7.1, 7.3 Договору Продавець забезпечує належне пакування, щоб захистити товар під час транспортування від місця відправлення до місця призначення. Продавець повинен маркувати упаковку щоб забезпечити обробку товару та рекламу.

Згідно п.7.4 Договору маркування буде написано румунською мовою та міститиме найменування товару, дата виробництва, вага, місце виробництва, інші елементи.

Отже, продавець і покупець в Договорі чітко узгодили між собою, що вартість тари (упаковки), а також маркування товару включається до ціни товару, яка піддягає сплаті, а тому відомості щодо включення цих складових до митної вартості товарів, як того вимагає ч. 10 ст. 58 МКУ, відсутні.

А тому, така позиція митного органу не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки згідно умов поставки продавець доставляє вантаж, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця.

Таким чином, фактурна вартість товару в пункті передачі транспортній компанії охоплювала вартість товару з пакуванням та маркуванням.

Вищезазначене обґрунтування також стосується щодо пакування та маркування товару по оскаржуваних рішеннях відповідача №UA408000/2023/000515/2 від 28.09.2023, рішення № UA408000/2023/000518/2 від 29.09.2023,рішення №UA408000/2023/000520/2 від 02.10.2023 рішення №UА408000/2023/000522/2 від 02.10.2023 рішення №UA408000/2023/000523/2 від 02.10.2023 та рішення №UA408000/2023/000546/2 від 12.10.2023.

Щодо різниці в зазначенні суми в румунській валюті.

Стосовно різниці між Інвойсом та митною декларацією країни відправлення слід зазначити, що різниця між вартістю товару у румунській валюті визначеному у Інвойсі та митній декларації країни відправлення виникла через курсову різницю.

Так, відповідно до Інвойсу 2375 вартість товару в кількості 23025 кг. становить 1726,88 євро, що відповідає всім доданим документам. Дана сума у євро в переведенні на румунські леї на дату складання Інвойсу становить 858,80 RON, а у митній декларації країни відправлення зазначена статистична вартість у румунській валюті леях, яка становить 8531,7 RON. Зазначено також курс валют по відношенню румунської леї до євро.

При заповненні митних декларацій суб`єкт (Румунський брокер) повинен вибрати та проставити в зазначеній декларації середню статистичну вартість, що власне і було зроблено, а тому відповідач дійшов помилкового висновку, не врахувавши при цьому курсову різницю. Будь-яка різниця статистичної вартості товару в експортній декларації не може викликати сумнівів, оскільки якщо така і мала місце, то це обумовлено застосуванням курсу валют в країнах Євросоюзу, а не заниженням позивачем ціни товару згідно з документами, виданими йому продавцем.

Курсова різниця не може викликати сумнівів, оскільки обумовлена застосуванням декларантом курсу валют банку на день оформлення документів, тим більше не може впливати на числові значення митної вартості товару та її розрахунок.

Вищезазначене обґрунтування щодо різниці в зазначенні суми в румунській валюті стосується також оскаржуваних рішень відповідача №UA408000/2023/000515/2 від 28.09.2023, рішення №UА408000/2023/000518/2 від 29.09.2023, рішення №UA408000/2023/000520/2 від 02.10.2023,рішення№UA408000/2023/000522/2 від 02.10.2023, рішення UA408000/2023/000523/2 від 02.10.2023 та рішення №UA408000/2023/000546/2 від 12.10.2023.

Щодо умов перевезення, оплати та документального підтвердження числового значення транспортних витрат суд зазначає таке.

Посилання контролюючого органу, як на підставу для невизнання заявленої позивачем вартості імпортованого товару, який було задекларовано митною декларацію №23UA408020058017U1, а саме, не підтвердження витрат на перевезення товару, спростовується наданими під час митного оформлення первинними документами, зокрема, довідкою про транспортні витрати б/н від 22.09.2023, виданою ФОП ОСОБА_1 та рахунком від 22.09.2023 на суму 28 000 грн. Вказані документи є достатніми для підтвердження витрат понесених на перевезення товару.

Перелічені документи пов`язані між собою інформацією щодо перевезення вантажу позивача. Так, надана довідка про транспортно-експедиційні витрати містить посилання на номера автомобіля, що зазначені в пакувальному листі та Інвойсі; у свою чергу, пакувальний лист має дані щодо дати завантаження товару, яка відповідає даті завантаження, вказаній в графі 21 CMR; в останній же є посилання на інвойс №2375, сертифікат походження товару форми EUR.1, найменування товару, його вагу, маршрут перевезення/місце завантаження і відвантаження товару.

Крім того, рахунок є розрахунково-платіжним документом, що передбачає виставлення певних сум до оплати за надану послугу, а факт отримання такої послуги підтверджується довідкою про транспортно-експедиційні витрати, який, у свою чергу, є первинним документом.

Наказ МФУ від 24.05.2012 №599, на який посилається відповідач при винесенні Рішення про коригування митної вартості щодо відсутності такого документу як довідка у переліку первинних бухгалтерських документів, не має зобов`язального характеру, а тільки зазначає перелік документів до яких можуть належати, зокрема: - рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно- експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури.

Суд погоджується із доводами позивача стосовно того, що якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідки про транспортно-експедиційні послуги та рахунки є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Вищезазначене обґрунтування щодо умов перевезення, оплати та документального підтвердження числового значення транспортних витрат стосується також оскаржуваних рішень відповідача №UA408000/2023/000515/2 від 28.09.2023, рішення №UA408000/2023/000518/2 від 29.09.2023, рішення №UA408000/2023/000520/2 від 02.10.2023, рішення №UA408000/2023/000522/2 від 02.10.2023, рішення №UА408000/2023/000523/2 від 02.10.2023 та рішення №UA408000/2023/000546/2 від 12.10.2023.

Верховним Судом, при прийнятті рішень по справам про коригування митної вартості неодноразово висловлювались наступні правові висновки щодо умов оплати за товар: у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування митним органом додаткових документів у декларанта.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 804/4680/16.

Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Стосовно розбіжностей, про які зазначено в оскаржуваному рішенні, суд зазначає, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі з обов`язком суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень (ч. 4 ст. 9, ч. 2 ст. 77 КАС України).

Однак, у ході судового розгляду справи відповідачем не доведено суду, що виявлені ним у поданих декларантом документах розбіжності дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості (приписи частини третьої статті 53 МК України).

Поряд з цим, згідно обставин справи, декларантом вартість товару була визначена відповідно до основного методу визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

За таких обставин суд приходить до висновку про обґрунтованість зазначення позивачем у митних деклараціях вартості товару саме за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Як вбачається із оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів у зв`язку із виявленням наведених вище розбіжностей у документах декларанту було запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару (для підтвердження умов оплати за товар); за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару (для підтвердження умов перевезення та числових значень транспортних витрат, які є складовими митної вартості товару); якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (для підтвердження числових значень складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари); виписку з бухгалтерської документації (для деталізації умов оплати); специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару (для підтвердження числових значень щодо вартості товарів та умов поставки); копію митної декларації країни відправлення (для підтвердження даних щодо виробника товару і ціни, та для деталізації умов поставки); висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (для підтвердження даних щодо виробника товару та ціни).

Водночас, під час розгляду справи відповідач не довів, що витребувані митним органом у декларанта документи є документами, необхідними для усунення (спростування) саме тих розбіжностей, які мали місце на думку митного органу в документах, поданих позивачем до митного оформлення товару.

Більше того, відповідачем не надано суду обґрунтованих доводів й, відповідно, не доведено наявності правових підстав для обґрунтованого сумніву у достовірності поданих декларантом відомостей на підтвердження правильності визначення ним митної вартості товару за ціною договору.

З аналізу оскаржуваного рішення встановлено, що відповідачем застосовано резервний метод визначення митної вартості без обґрунтування неможливості застосування кожного із попередніх методів.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що декларант надав відповідачу всі необхідні документи, які давали можливість останньому встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору. Подані позивачем до митного оформлення документи за назвою і змістом відповідали вимогам ст. 53 МК України.

Вирішуючи спір, суд також звертає увагу на те, що в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товару зазначено про проведення з декларантом консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості товарів, вказано причини неможливості застосування другого п`ятого методів визначення вартості товару.

При вирішенні даного спору суд також вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 4 ст. 57 Митного кодексу України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Зі змісту оскаржуваних рішень та поданого відзиву вбачається, що шляхом обміну електронними листами відбулась процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товарів.

З огляду на викладене, а також зважаючи на протиправність аргументів митного органу, викладених у оскаржуваному рішенні, на думку суду, працівники митного органу протиправно не застосували перший метод визначення митної вартості товару за ціною угоди та визначили митну вартість товарів за резервним методом.

Крім того, жодних доказів на підтвердження реальності проведення процедури консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товарів відповідачем в ході судового розгляду не надано.

Суд звертає увагу, що формальне посилання митного органу в рішенні на проведення консультацій із декларантом без фактичного їх проведення не може бути підтвердженням здійснення таких консультацій.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17.05.2022 у справі № 809/506/17 та від 14.06.2022 у справі № 809/257/17, яку суд враховує в силу ч. 5 ст. 242 КАС України.

Таким чином, посилання митного органу на те, що у оскаржуваних рішеннях між ним та декларантом відбулась процедура консультації з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товарів, є безпідставними, оскільки проведення такої консультації не підтверджується жодним доказом.

Враховуючи викладене, перевіряючи оскаржуване рішення на відповідність критеріям, наведених у частині 2 ст.2 КАС суд приходить до висновку про те, що при його прийнятті відповідач діяв не на підставі закону, який регулює спірні відносини; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття такого виду рішень; недобросовісно й нерозсудливо.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів Чернівецької митниці Державної митної служби України є протиправними, тому підлягають скасуванню.

Решта доводів учасників справи, в тому числі зазначені відповідачем у відзиві, не спростовують висновків суду щодо протиправності винесених відповідачем оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що за подання вказаного позову позивачем сплачено судовий збір у сумі 13097,68 грн. Оскільки позов задоволено повністю, суд стягує за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача сплачений судовий збір.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження сум понесених витрат на правничу допомогу в сумі 9800 грн позивачем надано суду: договір про надання правової допомоги, детальний опис робіт адвоката, квитанція до прибуткового касового ордера на суму 9800 гривень. Таким чином, матеріали справи містять достатні докази щодо понесених позивачем витрат на правову допомогу.

Однак, суд вважає, що визначений позивачем розмір понесених судових витрат на правничу допомогу не співмірний із складністю справи, яка розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи. При цьому, на момент відкриття провадження по справі, судом встановлено можливість розгляду справи на підставі наявних матеріалів справи, які були достатніми для прийняття рішення по даній справі. Таким чином, судом встановлено, що обсяг виконаних робіт адвокатом не співмірний фактичним витратам, необхідних для розгляду даної справи.

Водночас, матеріалами справи підтверджено понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу адвоката у сумі 6000,00 грн, які співмірні із складністю справи, виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), необхідним часом, які витрачає адвокат на виконання відповідних робіт (надання послуг) у спірних правовідносинах, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У зв`язку із задоволенням позову на користь позивача також підлягають стягненню визначені судом витрати на правову допомогу.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 9, 14, 72, 73, 77, 90, 139, 241, 250, 257 - 262 КАС України ,-

В И Р І Ш И В:

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправними та скасувати рішення Чернівецької митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA408000/2023/000497/2 від 25.09.2023 р.

3.Визнати протиправними та скасувати рішення Чернівецької митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA408000/2023/000515/2 від 28.09.2023 р.

4.Визнати протиправними та скасувати рішення Чернівецької митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA408000/2023/000518/2 від 29.09.2023 р.

5.Визнати протиправними та скасувати рішення Чернівецької митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA408000/2023/000520/2 від 02.10.2023 р.

6.Визнати протиправними та скасувати рішення Чернівецької митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA408000/2023/000522/2 від 02.10.2023 р.

7.Визнати протиправними та скасувати рішення Чернівецької митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA408000/2023/000523/2 від 02.10.2023 р.

8.Визнати протиправними та скасувати рішення Чернівецької митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA408000/2023/000546/2 від 12.10.2023 р.

9.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чернівецької митниці Державної митної служби України на користь Приватного підприємства «Віктор-Ком Імпекс»» судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 13097,68 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.

Згідно ст. 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до ст. ст. 293, 295 КАС України рішення суду першої інстанції може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Повне найменування учасників процесу:

позивач Приватне підприємство «Віктор-Ком Імпекс» (вул. Корнец, 24, с. Йорданешти, Глибоцький район, Чернівецька область, 60421, код ЄДРПОУ 34864103);

відповідач - Чернівецька митниця Державної митної служби України (вул. Руська, 248-М, м. Чернівці, код ЄДРПОУ 43971359).

Суддя Т.М. Брезіна