Рішення

від 24.11.2010 по справі 49/107

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  49/107

24.11.10

За позовом    Приватного підприємства «Ладья»

До                   Товариства з обмеженою відповідальністю «Київміськбудмоноліт»    

Про                 стягнення  10 716,20 грн.

Суддя Митрохіна А.В.

Представники:

Від позивача         Денисенко Є.В, - за дов. № 1 від 10.01.2010р.   

Від відповідача          не з’явились

Рішення приймається зазначеною датою, оскільки розгляд справи відкладався у відповідності до ст. 77 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача 10 716,20 грн. заборгованості за рахунком –фактурою № СФ-657 від 20.07.2009р., крім того 107,20 грн. - державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

          Позовні вимоги мотивовано тим, що на виконання взятих на себе зобов’язань позивач поставив відповідачу товар, проте, відповідач зобов‘язання по оплаті отриманого товару не виконав. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, пов‘язані з розглядом даної справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.2010 було порушено провадження у справі № 49/107 та призначено розгляд справи на 27.10.2010.

 У зв`язку з перебуванням судді Митрохіної А.В. на лікарняному, судове засідання призначене на 27.10.2010 не відбулось.  

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.11.2010 розгляд справи було призначено на 10.11.2010р.

Ухвалою Господарського суду м. Києва суду від 10.11.2010 розгляд справи відкладався на 24.11.2010 відповідно до вимог ст. 77 ГПК України.

Представник позивача у судове засідання 24.11.2010 з’явився, надав додаткові документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 49/107 від 12.10.2010 та повністю підтримав вимоги, викладені у позовній заяві.

Відповідач в судові засідання 10.11.2010 та 24.11.2010 не з’явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез’явлення суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 49/107 від 12.10.2010 року не виконав, витребуваних судом документів не надав, заяв, клопотань не подав.

Про місце, дату та час судових засідань відповідач був повідомлений належним чином, докази чого наявні в матеріалах справи.

Особи, які беруть участь у розгляді справи вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз‘яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. №02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).  

За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких містяться в матеріалах справи, Господарський суд м. Києва, -

В С Т А Н О В И В :

Згідно попередньої домовленості та на підставі рахунку –фактури № СФ-0000657 від 20.07.2009р. та рахунку –фактури № СФ-777 від 13.08.2009р. Приватне підприємство «Ладья»(далі –Постачальник) зобов’язалося передати Товариству з обмеженою відповідальністю «Київміськбудмоноліт» (далі –Покупець) пісок у кількості 275 тон по ціні 55,84 грн. без ПДВ. 67,00 грн. з ПДВ та щебінь фракції 5*20 в кількості 15 тон по ціні 130,00 грн. без ПДВ (далі –Товар).

Відповідно до приписів ч.1 та ч. 2 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 Цивільного кодексу України, недодержання  сторонами  письмової  форми  правочину,  яка встановлена  законом,  не  має  наслідком  його недійсність,  крім випадків, встановлених законом.

На виконання умов попередніх домовленостей Позивач поставив Відповідачу партію товару на загальну суму 20 766,00 грн.

Факт отримання товару відповідачем підтверджується підписом повноважного представника та печаткою Покупця на видаткових накладних: № РН-0000589 від 22.07.2009р. на загальну суму 1 675,20 грн., № РН-0000595 від 23.07.2009р. на загальну суму 1 675,20 грн., № РН-0000650 від 29.07.2009р. на загальну суму 1 675,20 грн., № РН-0000739 від 28.08.2009р. на загальну суму 5 024,40 грн., № РН-0000932 від 10.10.2009р. на загальну суму 2 340,00 грн., № РН-000707 від 19.08.2009р. на загальну суму 1 675,20 грн., № РН-0000655 від 05.08.2010р. на загальну суму 6 700,00 грн., та довіреностями: № 28 від 20.07.2009р., № 45 від 18.08.2009р,  № 51 від 27.08.2009р., № 58 від 02.10.2009р. на ім’я ОСОБА_1., № 47 від 28.07.2009 на ім’я ОСОБА_2

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у 7-денний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що Відповідач свої зобов‘язання оплатити отриманий товар виконав частково, а саме сплативши лише 10 050,00 грн., що підтверджується банківськими виписками (копії яких додано до матеріалів справи) та має заборгованість у розмірі 10 716,20 грн.

27.08.2010 позивач направляв відповідачу претензію № 318 від 25.08.2010 на загальну суму 10 716,20 грн. з проханням сплатити заборгованість протягом семи днів, однак відповідач залишив вказану претензію без відповіді та належного реагування.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи підтверджено, що станом на дату винесення рішення відповідач не розрахувався повністю з позивачем за поставлений товар, а тому має заборгованість перед позивачем в розмірі 10 716,20 грн.

Факт невиконання відповідачем зобов’язання по сплаті отриманого від позивача товару належним чином доведений, документально обґрунтований.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 10 716,20 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Відповідачем не були надані суду докази на спростування викладеного в позові.

Вимога позивача про забезпечення позову судом задоволенню не підлягає, оскільки у відповідності до вимог ст. 66 ГПК України, Господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або за своєї ініціативи має право вжити заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь –якій стадії провадження у справі, якщо вжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення Господарського суду. Позивачем не надано суду достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред’явлення до нього, може зникнути, зменшиться за кількістю або погіршиться за якістю на момент виконання рішення.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а також витрати, пов‘язані з розглядом справи в суді. За таких обставин, витрати по сплаті державного мита в сумі 107,16 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

За таких обставин, на підставі викладеного, керуючись ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд м. Києва, -

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Київміськбудмоноліт»  (04116, м. Київ, вул. Маршала Рибалки, 7/18, оф. 55, п/р 2600602403001 в ВАТ «Ерде БАНК»м. Київ, МФО 380805, ЄДРПОУ 34925511), а у разі відсутності грошових коштів –з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Приватного підприємства «Ладья»(08143, с. Княжичі, вул. Леніна, 15-А, п/р 26001571111652 в КРД «Райффайзен Банк АВАЛЬ», МФО 322904, ЄДРПОУ 31364080) 10 716,20 грн. заборгованості за рахунком –фактурою № СФ-657 від 20.07.2009р., крім того 107,20 державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

          3.  Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та оформлення  у відповідності до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                                          А. В. Митрохіна

Дата підписання рішення 26.11.2010