Ухвала від 17.04.2025 по справі 420/31887/24

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

17 квітня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/31887/24

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Бойка А.В., суддів Єщенка О.В., Шевчук О.А., розглянувши клопотання військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 січня 2025 р. у справі № 420/31887/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08.01.2025р. частково задоволено позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, військова частина НОМЕР_1 04.04.2025 року засобами підсистеми «Електронний суд» подала апеляційну скаргу, в якій заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

В обґрунтування поданого клопотання апелянт зазначив, що військова частина НОМЕР_1 є бойовою частиною та безпосередньо виконує бойові завдання пов`язаними із відсіччю збройної агресії з боку російської федерації, а тому не має змоги вчасно та належним чином отримувати та надсилати процесуальні документи. Також апелянт зазначив, що військова частина НОМЕР_1 є розпорядником коштів третього рівня і для сплати судового збору замовляє кошти 1 раз на місяць у вищестоящого органу. Проте через збройну агресію російської федерації проти України, в першу чергу, виділяють кошти на відсіч збройної агресії, саме тому військова частини НОМЕР_1 не має змоги вчасно сплатити судовий збір.

Посилаючись на лист Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України від 04.11.2024 року №220/13/9088, в якому зазначено, що виділенні асигнування на 2024 рік вичерпано, апелянт вказував на те, що військова частина не могла вчасно сплати судовий збір, відповідно пропустила строки на апеляційне оскарження.

Апелянт вважає, що зазначені обставини є поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки вони не залежать від волевиявлення ні командира військової частини НОМЕР_1 , ні представників юридичної групи.

Розглянувши подане клопотання колегія суддів зазначає наступне:

Згідно положень ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

В свою чергу, частиною 2 статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (ч. 3 ст. 295 КАС України).

З аналізу вищевикладеного вбачається, що КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин. Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску цього строку (поважність пропуску повинен доводити скаржник).

Стаття 44 КАС України передбачає обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

Відповідно до матеріалів справи оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалене 08.01.2025 року в порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження.

Вказане рішення було отримано апелянтом 12.01.2025 року у системі «Електронний суд», що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Однак з апеляційною скаргою військова частина НОМЕР_1 звернулась до суду апеляційної інстанції лише 04.04.2025 року, тобто з пропуском тридцятиденного строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів зазначає, що у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами). Під поважними причинами необхідно розуміти лише ті обставини, які були чи є об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. У кожній справі суд має перевірити, чи наводить особа, яка заявляє клопотання про поновлення строку на оскарження судового рішення, такі підстави.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що розумні строки в адміністративному судочинстві - це найкоротші за конкретних обставин строки (якщо інше не визначено законом або встановлено судом), протягом яких сторона повинна вжити певних дій, демонструючи свою зацікавленість у їх результатах, і які об`єктивно оцінюються судом стосовно відповідності принципам добросовісності та розсудливості, а також на предмет дотримання прав інших учасників (забезпечення балансу інтересів).

Порушуючи питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції представник апелянта посилався на введення в Україні воєнного стану.

В свою чергу сам по собі факт введення на території України воєнного стану не свідчить про наявність підстав для поновлення апелянту строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції,

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що ведення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для суб`єкта владних повноважень без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого суб`єкта, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його поновлення/продовження. Така позиція викладена в постановах Верховного Суду, зокрема, але не виключно: від 31.08.2023 у справах № 340/6025/22, № 460/15983/21, від 19.07.2023 у справі №620/5941/22, від 23.03.2023 у справі № 761/28821/20.

Жодних причин, які б були у причинно-наслідковому зв`язку між обставиною введення воєнного стану і пропуском строку на апеляційне оскарження судового рішення суду першої інстанції апелянт не зазначив. Доказів того, що обставина введення воєнного стану мала прямий вплив на пропуск строку військова частина НОМЕР_1 не надала.

Крім того, порушуючи питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції представник апелянта посилався на відсутність у військової частини коштів для своєчасної сплати судового збору.

Однак відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб`єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання у реалізації ним своїх процесуальних прав, зокрема, права на звернення до суду з апеляційною скаргою.

Відтак, суб`єкти владних повноважень, які є учасниками процесу, мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не повинні допускати затримки та невиправданого зволікання при виконанні своїх процесуальних обов`язків.

Таким чином колегія суддів вважає, що наведені апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження не є поважними, оскільки не свідчать про наявність об`єктивних причин неможливості у встановлені законом строки звернутись до суду апеляційної інстанції з даною апеляційною скаргою.

Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про відсутність наразі підстав для поновлення військовій частині НОМЕР_1 строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.01.2025 року та необхідність залишення поданої апеляційної скарги без руху відповідно до ст. 298 КАС України із наданням апелянту строку на усунення недоліків скарги шляхом подання до суду апеляційної інстанції заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції із зазначенням в ній інших документально підтверджених поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Крім того, подана військовою частиною НОМЕР_1 апеляційна скарга не відповідає вимогам ст. 296 КАС України.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір за подання до адміністративного суду фізичною особою позову немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Підпунктом 2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону встановлено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В свою чергу, Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" визначено прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2024 р. на рівні 3028 грн.

Згідно ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

З огляду на те, що апелянтом оскаржується судове рішення в частині задоволення двох вимог немайнового характеру, одна з яких є похідною від іншої, розмір судового збору, що підлягає сплаті при поданні апеляційної скарги, складає 1453,44 грн. (1211,20 грн. х150 %) х 0,8.

При зверненні з апеляційною скаргою апелянтом не було надано доказів сплати судового збору у зазначеному розмірі.

Судовий збір за подачу апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду має бути перераховано (сплачено) за наступними реквізитами:

банк Казначейство України (ЕАП), код банку 899998

код класифікації доходів бюджету 22030101 Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)

відомча ознака 81 (Апеляційні адміністративні суди):

рахунок UA678999980313101206081015758,

отримувач - ГУК в Одеській області /Приморський р-н/22030101

код за ЄДРПОУ отримувача - 37607526

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила ст. 169 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про необхідність залишення поданої апеляційної скарги без руху для надання апелянту строку для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги, саме: надання документу, що підтверджує сплату судового збору у встановленому Законом України Про судовий збір розмірі.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 169, 296, 298 КАС України, суддя -

У Х В А Л И В :

Визнати неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 січня 2025 р. у справі № 420/31887/24, зазначені представником військової частини НОМЕР_1 у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишити без руху.

Надати апелянту десятиденний строк з моменту отримання копії даної ухвали суду для надання до суду апеляційної інстанції:

- заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 січня 2025 р. у справі № 420/31887/24 із зазначенням в ній інших обґрунтованих поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та наданням доказів у їх підтвердження.

-документу, що підтверджує доплату судового збору.

Роз`яснити апелянту, що у разі не виконання вимог цієї ухвали в частині подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, або у разі визнання неповажними причин пропуску строку на апеляційне оскарження, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України.

Роз`яснити апелянту, що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору, відповідно до ст.169 КАС України апеляційна скарга буде повернута скаржнику.

В порядку ч. 3 ст. 300 КАС України витребувати адміністративну справу №420/31887/24 з Одеського окружного адміністративного суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Суддя-доповідач А.В. БойкоСудді О.В. Єщенко О.А. Шевчук