Рішення

від 18.04.2025 по справі 420/34250/24

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 420/34250/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Аракелян М.М.

розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративною позовною заявою Приватного підприємства «АЛЬФА ЛЮКС» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості, картки відмови у митному оформленні (випуску) товарів,-

ВСТАНОВИВ:

05 листопада 2024 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства «АЛЬФА ЛЮКС» до Одеської митниці, у якій

представник позивача просить суд:

визнати протиправним та скасувати Рішення відповідача про коригування митної вартості товарів № UA500050/2024/000085/2 від 30.10.2024 року та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500050/2024/000447 від 30.10.2024 року;

стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь ПП «АЛЬФА ЛЮКС» судовий збір в розмірі 6056,00 грн.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями адміністративна справа розподілена на суддю Аракелян М.М.

Ухвалою суду від 11.11.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін згідно ст. 262 КАС України.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з метою митного оформлення товарів, які ввозились на митну територію України, позивачем було подано до відповідача митну декларацію 24UA5000500011815U0 від 30.10.2024 року, а також документи, що відповідають переліку, визначеному у частині 2 статті 53 Митного кодексу України. Вказані документи чітко ідентифікують оцінюваний товар та містять достовірні дані про числові показники складових митної вартості, не містять розбіжностей. Проте, відповідачем винесено Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500050/2024/000085/2 від 30.10.2024 року та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500050/2024/000447 від 30.10.2024 року. року. Позивач вважає, що вищевказані рішення є необґрунтованими та протиправними, винесеними з порушенням норм чинного законодавства, оскільки для підвищення вартості товару та застосування резервного методу не було підстав.

03.12.2024 року відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому зазначає, що декларантом позивача для здійснення митного оформлення товару до Одеської митниці подана митна декларація (МД) № 24UA500050011815U0 від 30.10.2024, відповідно до якої за умовами поставки FOB на митну територію України надійшов товар ПП «АЛЬФА ЛЮКС». Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією (МД) № 24UA500050011815U0 від 30.10.2024 позивачем подані документи, які зазначені у графі 44 МД. За митною декларацією (МД) № 24UA500050011815U0 від 30.10.2024 автоматизованою системою управління ризиками були встановлені наступні форми обов`язкового контролю: 105-2 Контроль правильностi визначення митної вартостi товарiв. Дані форми контролю були обов`язковими для виконання посадовими особами митних органів. Прийняття цими посадовими особами рішення щодо нездійснення митного контролю у зазначених формах та обсягах не допускалося. Відповідачем зазначено, що на виконання вимог статті 54 МКУ під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) № 24UA500050011815U0 від 30.10.2024 встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500050/2024/000085/2 від 30.10.2024. На підставі ч.3 статті 53 МКУ, п. 2.3 Правил заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, Одеською митницею повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості. Листом від 30.10.2024 No декларант повідомив, що додаткові документи, окрім вже наданих, надаватись не будуть. Стосовно надісланого прайс-листа. Згідно загальносвітової практики прейскурант (прайс-лист) має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару. Зазначений прайс-лист стосується тільки цієї поставки. Таким чином, Одеська митниця під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування митної вартості товару № UA500050/2024/000085/2 від 30.10.2024 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500050/2024/000447 від 30.10.2024 діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення.

06.12.2024 року позивач подав до суду відповідь на відзив, у якій зазначив, що позивач не погоджується з доводами відповідача, викладеними у відзиві та з правовою оцінкою обставин викладених в ньому. Вказане відповідачем у відзиві не відповідає дійсності та спростовується наданими позивачем до митного органу переліку документів, що зазначені в Картці відмови № UA500050/2024/000447 від 30.10.2024 та в Рішенні про коригування митної вартості товарів № UA500050/2024/000085/2 від 30.10.2024. Подані документи не містили розбіжностей та у повному обсязі підтверджували заявлені числові значення складових митної вартості декларованого товару. У Рішенні про коригування митної вартості не наведено пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, комерційних умов тощо, а також не зазначено докладної інформації та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні, не вказано, яким чином митну вартість визначено саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не наведено порівняльних характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення частини 2 статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.

11.12.2024 року відповідачем до суду надані заперечення на відповідь на відзив, в яких наголошується на тому, що доводи позивача не відповідають дійсності та є безпідставним, так як Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500050/2024/000085/2 від 30.10.2024 складене посадовою особою митного органу відповідно до чинного законодавства України та відповідно до рекомендацій Державної митної служби України; щодо своєї форми - Рішення повністю відповідає Наказу № 598 від 24.05.2012 Міністерства фінансів України «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору», в графі 33 Рішення детально розписані фактичні обставини справи, наведено належні пояснення щодо розбіжностей в наданих ПП «АЛЬФА ЛЮКС» до митного оформлення документах, наведено повну інформацію щодо джерел, які використовувалися при визначені митної вартості оцінюваних товарів, отриману за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номерів відповідних митних декларацій, яка міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), АСМО «Інспектор», та також обґрунтовано позицію митного органу посилаючись на відповідні норми митного законодавства України.

Розглянувши у письмовому провадженні матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що Приватне підприємство «АЛЬФА ЛЮКС» зареєстровано з 14.10.2010 року, код ЄДРПОУ 37351098 та перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС в Одеській області.

Основний вид господарської діяльності за КВЕД є 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням: Інші - 22.11 Виробництво гумових шин, покришок і камер; відновлення протектора гумових шин і покришок; 42.99 Будівництво інших споруд, н.в.і.у.; 43.21 Електромонтажні роботи; 43.39 Інші роботи із завершення будівництва; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів; 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 73.20 Дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки; 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами; 46.43 Оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення; 46.52 Оптова торгівля електронним і телекомунікаційним устаткуванням, деталями до нього; 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням.

В ході здійснення зовнішньоекономічної діяльності між ПП «АЛЬФА ЛЮКС» (Покупець) та MUTLUCAN TUZ MADENQL1K 1N§ TUR. ОТОМ. PET. NAK. SAN. VE TIC. A.S. (Продавець) укладено Контракт №25/01 від 25.01.2024 року (надалі - Контракт), відповідно до умов якого Продавець зобов`язується передати, а Покупець прийняти та оплатити сіль згідно рахунків.

Відповідно до умов Контракту ціна товару визначається в попередньому рахунку (п. 3.1.). Остаточна вартість партії поставленого товару визначається в комерційному рахунку та може відрізнятися від попереднього рахунку (п. 3.2.). У вартість товару входить вартість повної упаковки та маркування: слінг-пакети. крафт-пакети. позначки на пакетах (п. 3.3). Валютою Контракту є долар США.

Відповідно до умов Контракту ціна товару визначається в попередньому рахунку (п. 3.1.). Остаточна вартість партії поставленого товару визначається в комерційному рахунку та може відрізнятися від попереднього рахунку (п. 3.2.). У вартість товару входить вартість повної упаковки та маркування: слінг-пакети. крафт-пакети. позначки на пакетах (п. 3.3). Валютою Контракту є долар США.

Згідно п. 4.1. Контракту товари поставляються окремими партіями згідно інвойсів (згідно Інкотермс-2010, умови поставки FOB). Всі податки та мито на відправку товару оплачуються в країні походження продавцем (п. 7.1.).

На виконання вищевказаного Контракту позивач придбав у продавця товар вартістю 14512 доларів США 50 центів.

Товар доставлено на територію України Gondol Marine Shipping and Trading Ltd. згідно Договору фрахтування №06/05-2 від 06.05.2020 року.

З метою митного оформлення вказаного товару позивачем 30.04.2024 року подано до Одеської митниці митну декларацію №24UA500050011815U0, у графі 31 якої вказано:

1.Сіль морська подвійного промивання для промислової переробки: Double washed Sea Salt - 170 слінг-бегів )1350 кг слінг-бег), вагою нетто-229,50 тонн.

Торговельна марка MUTLUCAN.

Виробник MUTLUCAN TUZ MADENQL1K 1NЗ TUR. OTOM. PET. NAK. SAN. VE TIC.

Країна виробництва Туреччина.

Місць 170 5Н слінг-беги.

2. Сіль харчова, придатна для споживання людьми: М04 COARSE SALT (2-4mm) - 20 біг-бегів)1350 кг біг-бег), вагою нетто-27,00 тонн.

Торговельна марка MUTLUCAN.

Виробник MUTLUCAN TUZ MADENQL1K 1NЗ TUR. OTOM. PET. NAK. SAN. VE TIC.

Країна виробництва Туреччина.

Місць 20 5Н слінг-беги.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару за ціною контракту разом з митною декларацією позивачем подані документи, а саме:

- зовнішньоекономічний договір (контракт) №25/01 від 25.01.2024;

- рахунок-проформу (Proforma Invoice) №AL24-009 від 11.09.2024;

- рахунок (Commeral Invoice) №MTI2024000000083 від 14.10.2024;

- пакувальний лист (Packing List) від 14.10.2024;

- прайс-лист (Price List) б/н від 06.09.2024;

- сертифікат про походження товару (Original) № А1864489 від 15.10.2024;

- платіжну інструкцію про оплату товару №371 від 01.10.2024;

- оборотну-сальдову відомість по рахунку 632 за жовтень 2024;

- довідку фрахтування №06/05-2 від 06.05.2020;

- рахунок-фактура для оплати вартості фрахту №2024/29 від 24.10.2024;

- платіжну інструкція про оплату фрахту №281 від 24.10.2024.

На підставі ч.3 статті 53 МКУ, п. 2.3 Правил заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, Одеською митницею повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) розрахунок ціни-калькуляції; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларантом надано до митного органу лист відповідь в якому зазначено, що додаткові документи, окрім вже наданих, надаватись не будуть.

30.10.2024 року Одеською митницею прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500050/2024/000447 та рішення про коригування митної вартості товарів №UA500050/2024/000085/2 від 30.10.2024 року.

В обґрунтування прийнятого рішення відповідач зазначив наступне: подані документи містять розбіжності та не містить всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів: 1) В ЕМД в графі 20 умови поставки зазначено як FOB BARTIN Port, хоча згідно загальновизнаних правил інтерпретації INKOTERMS має бути зазначено географічний пункт призначення товару, згідно з чим розраховується транспортування; 2) відповідно до пп. в) п.2 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно п.3.3 контракту вартість пакування товару включено до ціни товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, тощо) відсутні дані щодо включення даної складової митної вартості до ціни товару та її фактичний розмір, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 3 ) сертифікат походження не містить посилань на рахунок-фактуру, контракт або інші товаросупровідні документи, що не дає повною мірою ідентифікувати товарну партію; 4) спрацювала форма контролю 105-2 «сума транспортних витрат нижча порівняно з мінімальними витратами на кілограм товару по аналогічних країні відправлення, виду транспорту та умовах поставки при попередніх митних оформленнях». В рахунку-фактурі про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 24.10.2024 № 2024/89 не зазначено вагу брутто та кількість місць товару, заявлених в EМД від 30.10.2024 № 24UA500050011815U0, що унеможливлює проведення розрахунку складової митної вартості; 5) відповідно до п.6 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як витрати на навантаження оцінюваних товарів, пов`язана з їх транспортуванням до борту судна у порту вивезення країни виробника товару. Згідно контракту витрати на завантаження включені до ціни товару, проте у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару. Враховуючи вищезазначене, відповідно до частини 2,3 статті 53,54 МКУ декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) розрахунок ціни-калькуляції; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. У відповідності до частини 6 статті 53 МКУ декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Листом від 30.10.2024 декларант повідомив, що додаткові документи, окрім вже наданих, надаватись не будуть. Стосовно надісланого прайс- листа. Згідно загальносвітової практики прейскурант (прайс-лист) має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару. Зазначений прайс-лист стосується тільки цієї поставки. Враховуючи вищезазначене, декларантом не подано усіх з витребуваних митним органом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2 3 ст. 53 МКУ. Також декларантом не спростовано наявні розбіжності у документах. Для перевірки такої складової митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням не було надіслано розрахунку ціни (калькуляції) або іншого документу, що підтверджує яка сама тара та упаковка була включена та її фактичний розмір, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару. Також, із поданих документів перевірити суму транспортних витрат не уявляється можливим. Згідно ч. 6 ст. 54 митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема, у разі: неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2 - 4 ст. 53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;- невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ. Згідно ч. 2 ст. 58 МКУ метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при обчисленні. Відповідно до ч. 3 ст. 58 МКУ у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 ч. 1 ст. 57 МКУ. У митного органу відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому відповідно до ст. 59, 60 МКУ неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Відповідно до ст. 62, 63 МКУ методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки у митного органу відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів. Відповідно до п.1 ст. 64 МКУ у разі, якщо митну вартість товарів не можна визначити шляхом послідовного використання методів, зазначених у ст. 58-63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів буде визначена, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ) за резервним методом. За результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом було обрано метод визначення митної вартості резервний. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що: по товару №1 рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, і що ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях, приблизно в тій же кількості та у той же час, що й оцінювані товари є більшим і становить: 0,15 дол. США за 1 кг ваги нетто. (МД № UA500050/2024/009592 від 21.08.2024, UA500050/2024/008147 від 12.07.2024), ніж заявлено декларантом за 1 кг ваги нетто. По товару №2 рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, і що ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях, є більшим і становить: 0,1527 дол. США за 1 кг ваги нетто (МД №UA500050/2024/009524 від 20.08.2024. 24UA500050010836U5 від 02.10.2024), ніж заявлено декларантом за 1 кг ваги нетто.

Митна вартість товару таким чином визначена Митницею за резервним методом.

Товар за спірною декларацією було випущено у вільний оббіг із забезпеченням сплати митних платежів та податків у сумі 176406,90грн.

Не погоджуючись з вищевказаним рішенням та карткою відмови, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 49 Митного кодексу України (далі - МК України) встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно положень МК України, митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є відповідно до ст. 49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до статті 50 МК України, відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з частиною 1 статті 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами 1, 2, 3 статті 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Відповідно до ч.1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно ч. 2 ст. 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі- продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно із ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Тобто, вимоги вказаних норм дають змогу відокремити наступні обставини, за наявності яких митний орган має право зобов`язати декларанта подати додаткові документи для підтвердження митної вартості:

1) наявність розбіжностей між окремими документами;

2) наявність ознак підробки певних документів;

3) відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Отже висновок митного органу щодо наявності даних обставин повинен бути обґрунтованим. Встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

З цього слідує, з огляду на зміст Рішення, що Митниця мала обґрунтувати у контексті своїх сумнівів щодо визначення вартості товару за ціною договору наявність розбіжностей, які можуть мати або мали вплив на правильність задекларованої вартості.

Відповідно до ч.3 ст.54 МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частин 2, 3 статті 57 МК України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 8 статті 57 МК України встановлено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом та визначення митної вартості.

Частинами 1, 2 ст. 59 МК України, які встановлюють порядок визначення митної вартості з використанням методу за ціною договору щодо ідентичних товарів, передбачено, що у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.

Так, судом встановлено, що оскільки митну вартість товарів не можна було визначити шляхом використання методу, зазначеного у ст. 58 МК України (метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) та за результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості, було обрано метод визначення митної вартості другорядний: резервний метод.

Суд вважає, що надані ПП «АЛЬФА ЛЮКС» документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом. Одеською митницею при прийнятті оскаржуваного рішення не було надано жодних доказів недостовірності заявленої позивачем вартості товару, а саме по собі припущення митного органу про наявність в них розбіжностей, імовірність підробки документів не є підставою для невизнання вартості товару за ціною договору.

Що стосується витребування контролюючим органом додаткових документів у позивача, то суд зазначає, що лише у разі наявності розбіжностей у поданих декларантом до митного оформлення документах для підтвердження заявленої митної вартості товару, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані надати додатковий перелік документів. При цьому, витребування митним органом таких документів може мати місце у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у правильності поданих декларантом відомостей, чого в даному випадку не було.

Стосовно тверджень відповідача про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документів: в ЕМД в графі 20 умови поставки зазначено як FOB BARTIN Port, хоча згідно загальновизнаних правил інтерпретації INKOTERMS має бути зазначено географічний пункт призначення товару, згідно з чим розраховується транспортування.

Відповідно до правил INKOTERMS 2010, застосовуючи той чи інший термін, необхідно вказувати конкретний географічний пункт, в якому продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання щодо транспортування вантажу, несення ризику випадкової загибелі або псування товару тощо.

Пунктом 4.1. Контракту передбачено, що поставка здійснюється за умовами FOB згідно із Інкотермс 2010 і вважається здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження.

Відповідно до умов поставки FOB INKOTERMS 2010 продавець постачає товар на борт судна, номінованого покупцем у названому порту відвантаження. Сторони визначили порт відвантаження - BARTIN. Отже, сторонами у відповідності до правил INKOTERMS вказано конкретний географічний пункт (порт BARTIN), в якому продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання щодо транспортування вантажу.

Щодо твердження про те, що у наданих документах відсутні дані щодо включення вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням до ціни товару та її фактичний розмір, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.

Пунктом 3.3. Контракту передбачено, що у вартість входить: вартість повної упаковки та маркування: слінг-пакети, крафт-пакети, позначки на пакетах. Пунктом 5.4. Контракту передбачено, що вартість упаковки, маркування та робіт, пов`язаних із пакуванням, включена у вартість товару.

Окрім того, згідно положень Інкотермс-2010 щодо терміну FOB - продавець зобов`язаний, з урахуванням положень статті Б.6: нести всі витрати, пов`язані з товаром, до моменту переходу товару через поручні судна в названому порту відвантаження; сплатити, коли це належить, витрати експортних митних процедур, а також усі мита, податки та інші збори, що підлягають сплаті при експорті товару. Продавець зобов`язаний нести витрати, пов`язані з діями щодо перевірки товару (такими як перевірка якості, розмірів, ваги, кількості), необхідними для здійснення поставки товару у відповідності зі статтею А.4. Продавець зобов`язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято звичайно відвантажувати товари з такими ж характеристиками, що обумовлені договором, без упаковки).

Пакування здійснюється в тій мірі, в якій обставини, що стосуються транспортування (наприклад, засоби перевезення, місце призначення), були повідомлені продавцю до укладення договору купівлі-продажу. Упаковка повинна містити належне маркування.

При цьому, відповідно до підпункту в) пункту 1 частини десятої статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: зокрема, витрати, понесені покупцем: вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.

Таким чином, включення витрат на упаковку, пакувальні матеріали та роботи, пов`язані з пакуванням, до складових митної вартості може мати місце лише у випадку, якщо такі витрати не були включені до ціни, що була фактично сплачена за оцінюваний товар. Враховуючи те, що вартість тари, упаковка та маркування входять до вартості товару, ці витрати не додаються при визначенні митної вартості товару.

Крім того, суд приходить до висновку, що митним органом під час розгляду даної справи не було доведено, що відомості відсутні, в сертифікаті походження товару, могли прямо вплинути на визначення митної вартості даного товару.

Щодо посилань митного органу на те, що спрацювала форма контролю 105-2 «сума транспортних витрат нижча порівняно з мінімальними витратами на кілограм товару по аналогічних країні відправлення, виду транспорту та умовах поставки при попередніх митних оформленнях». В рахунку-фактурі про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 24.10.2024 № 2024/89 не зазначено вагу брутто та кількість місць товару, заявлених в EМД від 30.10.2024 № 24UA500050011815U0, що унеможливлює проведення розрахунку складової митної вартості.

В матеріалах справи наявний Договір фрахтування №06/05-2 від 06.05.2020 року, згідно якого компанією «Gondol Marine Shipping and Trading Ltd.» було взято на себе зобов`язання за певну плату поставити товар приватного підприємства «АЛЬФА ЛЮКС» на територію України, на підтвердження чого до суду надано інвойс №2024/81 від 24.09.2024 року та платіжну інструкцію №2024/89 від 24.10.2024 року.

Разом з тим, відповідачем не було доведено того, як саме відсутність ваги брутто та нетто в рахунку-фактурі на транспортно-експедиційні послуги може вплинути безпосередньо на митну вартість товару за наявності іншої первинної документації, яка прямо визначає митну вартість імпортованого товару.

Крім того суд погоджується з твердженням сторони позивача, що коректність ваги декларованого товару можна ідентифікувати за допомогою інших товаросупровідних документів, які були надані до митного оформлення, зокрема за допомогою рахунку-фактури МТІ2024000000083 від 14.10.2024 та пакувального листа від 14.10.2024 року.

Щодо посилань митного органу на те, що згідно контракту витрати на завантаження включені до ціни товару, проте у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару, суд зазначає наступне.

Як вже було встановлено судом вище, за даним Контрактом товари поставляються окремими партіями згідно інвойсів (згідно Інкотермс-2010, умови поставки FOB) (п.4.1 Контракту).

Згідно Правил Інкотермс 2010 (Правила ICC для використання торгівельних термінів. в національній та міжнародній торгівлі) умови поставки за FOB Інкотермс 2000 (Free on Board Вільно на борту) регулюють договірні відносини, за яких продавець не оплачує основне перевезення товару. Термін використовується лише для водного транспорту.

Усі витрати і ризики з доставки товару до порту призначення, перевантаження і транспортування на склад, а також митного оформлення, належать покупцю. Разом з тим, обов`язками продавця є, зокрема, пакування та маркування вантажу.

Таким чином, обов`язок поставити товар у придатному для безпечного транспортування стані, з відповідною упаковкою, покладається на продавця.

Тобто, якщо витрати на навантаження, пов`язані з транспортуванням товарів до борту судна, включені до ціни товару, ці витрати не потрібно додатково виділяти при декларуванні митної вартості, оскільки вони є частиною вартості товару за умовами FOB.

На думку суду, наявними у справі доказами підтверджується, що заявлена позивачем митна вартість товару базувалась на документально підтверджених відомостях, що піддавалась обчисленню, до митного органу декларантом подано всі необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про його митну вартість за ціною договору, а тому відповідач неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом і визначив митну вартість за резервним методом.

Крім того суд вказує, що Верховний Суд в постанові від 08.10.2019 року у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у ч.2 ст.53 МК України, само по собі не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

Суд при вирішенні даної справи також враховує правовий висновок Верховного Суду, зазначений у постанові від 26.03.2019 року у справі №826/17973/14, в якій зазначено, що: «…однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості...».

Під час розгляду справи відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за цей товар. Тобто, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем законність оскаржуваних Рішення та Картки відмови не доведені, а його доводи суд відхиляє з вищенаведених мотивів.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про те, що оскаржуване рішення є протиправним, та підлягає скасуванню з огляду недоведеності законних підстав для коригування митної вартості не за ціною контракту, враховуючи, що спірні рішення призвели до порушення цього права на розмитнення товару за ціною контракту та необхідність сплати позивачем додатково мита та ПДВ у загальній сумі 176406,90грн.

Що стосується позовних вимог про визнання протиправною та скасування картки відмови, то суд вважає, що така вимога також підлягає задоволенню як похідна, позаяк саме на підставі рішення про коригування митної вартості відповідачем була прийнята оскаржувана картка відмови.

Згідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Позивачем сплачено судовий збір за подання даного позову у сумі 6056грн., ці витрати суд покладає на відповідача згідно ч.1 ст.139 КАС України у сумі 3028грн., решта судового збору сплачена позивачем надмірно.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 250, 255, 260, 262, 295, 297 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства «АЛЬФА ЛЮКС» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості, картки відмови у митному оформленні (випуску) товарів задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500050/2024/000085/2 від 30.10.2024 року.

Визнати противоправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500050/2024/000447 від 30.10.2024 року, видану Одеською митницею;

Стягнути з Одеської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства «АЛЬФА ЛЮКС» витрати зі сплати судового збору у сумі 3028(три тисячі двадцять вісім)грн. 00коп.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. ст. 293,295 КАС України, до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Позивач: Приватне підприємство «АЛЬФА ЛЮКС» (код ЄДРПОУ 37351098, адреса: бульв. Французький, буд.22, корп.2, прим.3, м.Одеса, Одеська область, 65058).

Відповідач: Одеська митниця (код ЄДРПОУ ВП 44005631, адреса: вул. Лип Івана та Юрія, буд.21 А, м. Одеса, 65078).

СуддяМ.М. Аракелян