Ухвала

від 29.01.2025 по справі 760/33872/24

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/33872/24 1-кс/760/794/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2025 року м. Київ

Слідчий суддя Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , із участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 4202410000000287 від 15.08.2024, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.111-2, ч.1 ст. 239, ч.2 ст. 239-1 КК України,

в с т а н о в и в:

Прокурор відділу звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на майно, яке вилучено 26.12.2024 року у ході огляду земельної ділянки кадастровий номер 0720580400:00:001:1266 на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 28.11.2024 за адресою: Волинська обл.,територіальна громада Володимир-Волинської міської ради , а саме: зразки грунту, які поміщено до сейф-пакету ТОВ «Нова пошта» за № 2213794894.

Під час проведення вказаної слідчої дії виявлені та вилучені речі мають значення для кримінального провадження, питання про накладення арешту, на яке ініціюється прокурором в клопотанні.

Як вбачається з матеріалів клопотання, постановою старшого слідчого управління ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 від 26 грудня 2024 року виявлені та вилучені зразки грунту під час огляду 26.12.2024 року земельної ділянки кадастровий номер 0720580400:00:001:1266, що знаходиться за адресою: Волинська обл., територіальна громада Володимир-Волинської міської ради, визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.

Прокурор у клопотанні зазначає, що у органу досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на зразки грунту, які були вилучені при проведенні огляду 26 грудня 2024 земельної ділянки кадастровий номер 0720580400:00:001:1266 , що знаходиться за адресою: Волинська обл.,територіальна громада Володимир-Волинської міської ради.

Прокурор ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд клопотання про накладення арешту за його відсутності.

Володілець майна в судове засідання не викликався з підстав, зазначених в довідці секретаря судового засідання про виклик осіб.

Згідно частини 4 статті 107 КПК України фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів кримінального провадження, не здійснювалось, у зв`язку з неприбуттям у судове засідання осіб, які беруть участь у судовому провадженні.

Дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, слідчим суддею встановлено наступне.

У провадженні слідчого управління ІНФОРМАЦІЯ_1 знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 4202410000000287 від 15.08.2024, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.111-2, ч.1 ст. 239, ч.2 ст. 239-1 КК України.

З протоколу огляду земельної ділянки кадастровий номер 0720580400:00:001:1266, що знаходиться за адресою: Волинськаобл., територіальна громада Володимир-Волинської міської ради, вбачається, що вилучено два зразки грунту, які поміщено до сейф-пакету ТОВ «Нова пошта» за № 2213794894.

Постановою старшого слідчого управління ІНФОРМАЦІЯ_1 майора юстиції ОСОБА_4 від 26.12.2024 року вилучені зразки грунту визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

Слідчим суддею встановлено, з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно прокурор звернувся до слідчого судді

27 грудня 2024 року, тобто у межах строку, визначеного частиною 5 статті 171 КПК України, направивши його засобами поштового зв`язку.

Кримінальний процесуальний кодекс України вимагає обов`язкового дотримання вимог закону при оформленні всіх процесуальних документів, надаючи цим вимогам принциповий характер. Отже, якщо закон визначив, що клопотання про накладення арешту на майно повинно відповідати вимогам визначеним статті 171 КПК України, то ініціатор клопотання повинен неухильного їх дотримуватися.

Так, відповідно до частини 2 статті 167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:

1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;

2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;

3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом;

4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Згідно абзацу 1 частини 2 статті 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

У відповідності до частини 5 статті 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Так, згідно статті 171 КПК України у клопотанні прокурора, слідчого повинно бути зазначено підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна. Вказана норма також узгоджується зі статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідної до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно частини 3 статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

У відповідності до приписів статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Слідчий суддя вважає, що на даний час матеріали клопотання свідчать про те, що майно, яке було визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, відповідає критеріям частини 1 статті 170 КПК України, а саме є доказом кримінального правопорушення і відноситься до категорії речових доказів.

Слідчий суддя при вирішенні питання про накладення арешту на майно, враховує розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; ту обставину, що виявлені та вилучені під час огляду 26.12.2024 року земельної ділянки кадастровий номер 0720580400:00:001:1266 , що знаходиться за адресою: Волинська обл., територіальна громада Володимир-Волинської міської ради, зразки грунту було визнано речовими доказами; наслідки накладення арешту на майно, тому вважає за необхідне задовольнити клопотання старшого слідчого про накладення арешту на тимчасово вилучене майно під час проведення огляду земельної ділянки 26 грудня 2024 року.

На даний час, будь-яких суттєвих негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 170-173, 370-372, 376, 395 КПК України слідчий суддя, -

п о с т а н о в и в:

Клопотання - задовольнити.

Накласти арешт на майно, з метою збереження речових доказів, а саме на зразки грунту земельної ділянки кадастровий номер 0720580400:00:001:1266 , які поміщено до сейф-пакету ТОВ «Нова пошта» за № 2213794894.

Роз`яснити, що на підставі частини 1 статті 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Організацію виконання ухвали та контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Київської обласної прокуратури ОСОБА_6 .

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1