Ухвала від 18.04.2025 по справі 308/5444/25

Справа № 308/5444/25

1-кс/308/2329/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2025 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого 1-го відділення слідчого відділу Управління СБ України в Закарпатській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна, подане у кримінальному провадженні №22025070000000062, відомості про яке внесені від 11.04.2025 в ЄРДР за підозрою громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України,

встановив:

Слідчим відділом УСБУ в Закарпатській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №22025070000000062, відомості про яке внесені 11.04.2025 в ЄРДР за підозрою громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.

В клопотанні вказано, що згідно з відомостями, що містяться у ГСЦ РСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях, за громадянином України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 значиться зареєстрований транспортні засоби: ВАЗ 211010, 2011 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 , № кузова НОМЕР_2 , № двигуна НОМЕР_3 .

З огляду на те, що санкція кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, в якому підозрюється ОСОБА_5 , передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 12 до 15 років та з конфіскацією майна або без такої, орган досудового розслідування клопоче про накладення арешту на вищевказані майно підозрюваного.

Слідчий, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду клопотання, в судове засідання не з`явився. При цьому подав заяву, згідно з якої просив розглянути клопотання про арешт майна без його участі, клопотання підтримує в повному обсязі, зазначив, що повідомив захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_6 про розгляд клопотання.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_6 в судове засідання не з`явився.

У відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК України, у зв`язку з неприбуттям учасників судового провадження фіксування кримінального провадження в суді технічними засобами не здійснювалося.

Слідчий суддя, дослідивши клопотання та долучені до нього документи, приходить до наступного висновку.

Згідно зі ст.131КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Згідно з ч. 3 ст.132КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема і арешту майна, можливе лише якщо: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Положеннями ст.ст. 2, 7 КПК України визначені завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, недоторканність права власності, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.

Відповідно до положень ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Витягом з ЄРДР стверджується, що слідчим відділом УСБУ в Закарпатській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №22025070000000062, відомості про яке внесені 11.04.2025 в ЄРДР щодо вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.

Згідно з відомостями, що містяться у ГСЦ РСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях, за громадянином України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 значиться зареєстрований транспортні засоби: ВАЗ 211010, 2011 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 , № кузова НОМЕР_2 , № двигуна НОМЕР_3

Частиною 10 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно доположень ч.2ст.170КПК Україниарешт майнадопускається зметою забезпечення:1)збереження речовихдоказів; 2)спеціальної конфіскації; 3)конфіскації майнаяк видупокарання абозаходу кримінально-правовогохарактеру щодоюридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Метою поданого клопотання про арешт майна слідчий визначив конфіскацію майна як виду покарання відповідно до п 3 ч. 2 ст. 170 КПК України.

Відповідно до ч. 5 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються (частина 1 статті 59 КК України). Кримінальний закон не встановлює прямого співвідношення чи обмеження обсягу конфіскації майна як виду покарання із розміром шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Покарання у вигляді конфіскації майна, як і будь-яке інше покарання, встановлюється вироком суду. Оскільки на цьому етапі кримінальне провадження ще не розглянуто судом по суті та вирок не ухвалений, слідчий суддя не має змоги передбачити ні сам факт його ухвалення, ні можливий обсяг конфіскації майна як виду покарання, вказані події на цьому етапі повинні розглядатися лише як вірогідні.

11.03.2025 слідчим за погодженням з прокурором складено письмове повідомлення про підозру громадянину України ОСОБА_5 у вчиненні ним кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.

Санкція ч. 7 ст. 111-1 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 12 до 15 років та з конфіскацією майна або без такої.

При постановленні ухвали від 17.04.2025, якою в кримінальному провадженні № 22025070000000062 від 11.04.2025 громадянину України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, слідчим суддею було встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюєтьсяу вчиненнікримінального правопорушення, передбаченогоч.7ст.111-1КК України, за вчинення якого, у разі доведеності вини останнього, може бути призначено покарання у виді конфіскації майна.

Враховуючи, що санкція кримінального правопорушення(злочину),передбаченого ч.7ст.111-1КК України,у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , передбачає конфіскацію майна, враховуючи, що ВАЗ 211010, 2011 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 , № кузова НОМЕР_2 , № двигуна 211145384181 належить останньому на праві власності, існують обґрунтовані підозри вважати, що незастосування цього заходу зумовить труднощі чи унеможливить виконання вироку в частині конфіскації майна, якщо таке покарання буде призначене, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, та враховуючи розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для власника майна, слідчий суддя вважає за необхідне накласти арешт на вказані транспортні засоби.

Надані до суду матеріали свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної чи юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що їх сукупність, відповідно до вимог ст. 170 КПК України, є достатньою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Враховуючи наведене, оцінюючи в сукупності всі обставини, слідчий суддя приходить до висновку про те, що клопотання слідчого про накладення арешту, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, підлягає задоволенню.

Доказів настання негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна для власника такого майна, слідчому судді надано не було та під час розгляду клопотання не встановлено.

При цьому, слідчим суддею враховано, що відповідно до положень ч. 2 ст.174КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Керуючись ст.ст. 170-173, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя

постановив:

Накласти арештна майно громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, а саме на ВАЗ 211010, 2011 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 , № кузова НОМЕР_2 , № двигуна НОМЕР_3 , заборонивши відчуження, розпоряджання та користування таким майном.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного

суду Закарпатської області ОСОБА_1