Рішення

від 08.04.2025 по справі 333/7685/24

КОМУНАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

Справа №333/7685/24

Провадження №2/333/569/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2025 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

судді Круглікової А.В.,

за участю секретаря судового засідання Майсака А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом

за позовом: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; фактично мешкає: АДРЕСА_2

до відповідача: Мелітопольської міської ради Запорізької області, пр. Соборний, буд. 164, м. Запоріжжя, 69107

про визнання права власності,

встановив:

ОСОБА_1 (далі- ОСОБА_1 )звернувся доКомунарського районногосуду м.Запоріжжя зпозовом до Мелітопольської міської ради Запорізької області (далі Мелітопольська МР) про визнання права власності на житловий будинок. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що на підставі договору купівлі-продажу, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрованого на Мелітопольській товарній біржі від 22.11.1999, позивачу на праві приватної власності належить житловий будинок за адресою: домоволодіння АДРЕСА_1 . З метою реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно позивач 04.04.2024 звернувся до державного реєстратора. Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого комітету Нікопольської міської ради від 07.05.2024 № 73005330 відмовлено у реєстрації права власності на вказаний будинок з тих підстав, що державна реєстрація права власності на нерухоме майно на нерухоме майно за вказаною адресою була проведена Мелітопольским бюро технічної інвентаризації 02.12.1999 та у зв`язку з розташуванням паперових архівних БТІ на окупованій території відсутня можливість отримання відомостей про зареєстровані права від суб`єкта, який провів державну реєстрацію прав, що виникли та зареєстровані на паперових носіях до 2013 року. Таким чином, у позивача відсутня можливість отримати відомості про зареєстроване право власності на нерухоме майно, які зберігались в архіві Мелітопольського міжміського бюро технічної інвентаризації. З цих підстав, позивач змушений звернутись до суду за захистом своїх прав.

В судові засідання позивач тапредставник позивача не з`явились, причини неявки суд не повідомили, будь-яких заяв на адресу суду не надходило.

Представник відповідача до зали судового засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву до матеріалів справи не надано.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, судом встановлені наступні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

Відповідно до статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частиною 1 ст.319ЦК України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Судом встановлено, що 22.11.1999 між ОСОБА_2 (Продавець) та ОСОБА_1 (Покупець) укладено договір купівлі-продажу, на виконання умов п. 1 якого Продавець продав, а Покупець купив домоволодіння під АДРЕСА_1 .

Право власності на вказане вище домоволодіння зареєстровано 02.12.1999 в Бюро технічної інвентаризації м. Мелітополя за реєстровим № 8473, про що свідчить штамп на договорі купівлі-проджау від 22.11.1999.

Згідно з технічнимпаспортом на домоволодіння під АДРЕСА_1 , позивач є власником вказаного домоволодіння.

Рішенням державного реєстратору прав на нерухоме майно виконавчого комітету Нікопольської міської ради від 07.05.2024 № 73005330 відмовлено ОСОБА_1 у проведенні реєстраційних дій щодо нерухомого майна за адресою: житловий будинок АДРЕСА_1 , оскільки архівні інвентаризаційні справи на об`єкт нерухомості перебувають у м. Мелітополі, яке перебуває в окупації.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, особа має право звернутися до суду з позовом про визнання права власності:

1) якщо це право оспорюється або не визнається іншими особами (за умови, що позивач не перебуває з цими особами у зобов`язальних відносинах, оскільки права осіб, які перебувають у зобов`язальних відносинах, повинні захищатися за допомогою відповідних норм інституту зобов`язального права);

2) у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності

Передумовою для застосування ст. 392 ЦК України є відсутність іншого, окрім судового, шляху для відновлення порушеного права. Наприклад, позов про визнання права власності у разі втрати документа, що засвідчує право власності особи на річ, подається за відсутності можливості одержати у відповідних органах дублікат правовстановлюючого документа.

Тобто, стаття 392 ЦК України, в якій йдеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне в позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.

Водночас, позивачем у позові про визнання права власності є особа, яка вже є власником.

З оглядуна викладене,наявними вматеріалах цієїсправи доказамипідтверджується,що позивачє власником нерухомого майназа адресою: АДРЕСА_1 .

При цьому, отримати довідку про реєстрацію права власності на нерухоме майно, станом на 01.01.2013, згідно з архівних даних ОСОБА_1 позбавлений можливості, оскільки архівні інвентаризаційні справи на об`єкти нерухомості, які перебувають у м. Мелітополі, знаходяться на час розгляду цієї справи на території м. Мелітополь, яке перебуває в окупації.

У зв`язку з чим, позивач позбавлений можливості зареєструвати своє право власності на вказане домоволодіння в установленому законом порядку та повною мірою реалізовувати свої повноваження, як власник майна.

З огляду на викладене, дослідивши наявні в матеріалах справи №333/7685/24 докази в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача про визнання за ОСОБА_1 права власності на житловий будтнок загальною площею 52,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 є обґрунтованими, підтвердженими зібраними у справі доказами, а тому задовольняються судом повністю.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; фактично мешкає: АДРЕСА_2 ) право власності на житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 52,1 кв.м., житловою площею 29,2 кв.м.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя А.В.Круглікова