Ухвала від 16.04.2025 по справі 203/2508/25

Справа № 203/2508/25

Провадження № 2/0203/1494/2025

УХВАЛА

16 квітня 2025 року у місті Дніпрі суддя Кіровського районного суду міста Дніпропетровська ХанієваФ.М., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний центр ОН Клінік Дніпро»</a>, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Комунальне некомерційне підприємство «Клінічна лікарня швидкої допомоги» Дніпровської міської ради, ОСОБА_2 , Міністерство охорони здоров`я України, про стягнення матеріальної та моральної шкоди заподіяної ушкодженням здоров`я,

Встановив:

14 квітня 2025 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Мальцева Ілона Миколаївна звернулась до Кіровського районного суду міста Дніпропетровська з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний центр ОН Клінік Дніпро»</a>, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Комунальне некомерційне підприємство «Клінічна лікарня швидкої допомоги» Дніпровської міської ради, ОСОБА_2 , Міністерство охорони здоров`я України, про стягнення матеріальної та моральної шкоди заподіяної ушкодженням здоров`я, в якому просить суд:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний центр ОН Клінік Дніпро»</a> на користь позивача матеріальну шкоду у розмірі 15264 грн 90 коп., завдану внаслідок надання неналежної медичної послуги;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний центр ОН Клінік Дніпро»</a> на користь позивача моральну шкоду у розмірі 500000 грн 00 коп., завдану внаслідок надання неналежної медичної послуги;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний центр ОН Клінік Дніпро»</a> на користь позивача судові витрати на правову допомогу, надану адвокатом Мальцевою І.М. у розмірі 26750 грн 00 коп.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.04.2025 року, судову справу №203/2508/25, провадження №2/0203/1494/2025, було розподілено головуючому судді ХанієвійФ.М. та передано канцелярією суду 15.04.2025 року.

Суд, вивчивши матеріали позовної заяви, проаналізувавши норми ЦПК України, дійшов висновку про необхідність передачі цивільної справи за територіальною підсудністю до іншого суду.

Суд зазначає, що Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист.

Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція, РИМ, 4.XI.1950), а також практики Європейського суду з прав людини, які, відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Як роз`яснив Європейський суд з прав людини у справах «Верітас проти України» та «Сокуренко та Стригун проти України», суд не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції у разі перевищення ним своїх повноважень, визначених процесуальним законодавством. Зокрема, повноваження суду на розгляд конкретної справи, заяви або скарги визначається правилами підвідомчості та підсудності.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Під підсудністю у цивільному процесуальному праві розуміють інститут (тобто сукупність правових норм), який регулює віднесення справ, які підлягають розгляду судами цивільної юрисдикції, до відання конкретного суду судової системи України для розгляду по першій інстанції. Тобто, визначити підсудність цивільної справи означає встановити компетентний, належний суд у цій справі.

Згідно з ч. 1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦПК України, усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьою цієї статті.

Згідно зчастинами 1,3ст.31ЦПК України,суд передаєсправу нарозгляд іншомусуду,якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду, що здійснюється на підставі ухвали суду.

Відповідно до ч. 7ст. 28 ЦПК України, позови, що виникають із діяльності філії або представництва юридичної особи, а також відокремленого підрозділу органу державної влади без статусу юридичної особи, можуть пред`являтися також за їх місцезнаходженням.

Статтею 93 ЦК Українипередбачено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними в п. 38 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» від 01.03.2013 №3.

Так, територіальна підсудність справи за участю філії або представництва юридичної особи визначається відповідно до вимог Цивільного процесуального кодексу України також за їх місцезнаходженням, якщо їм надано право здійснювати повноваження сторони від імені юридичної особи (стаття 95 ЦК). Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (ст. 16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»).

Відповідно до положень ст. 95 ЦК України, філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи. Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до єдиного державного реєстру.

Разом з тим, доказів, які б свідчили, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Медичний центр ОН Клінік Дніпро»</a> знаходиться за адресою: м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 107А, матеріали позовної заяви не містять. Крім того, відповідно до довідки, яка знаходиться в матеріалах справи (а.с. 56-60), адреса компанії Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний центр ОН Клінік Дніпро»</a> була змінена 05.04.2025 року з м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 107А на м. Харків, пр. Героїв Харкова, 257. Отже, на день звернення позивача до суду, а саме: 14.04.2025 року, адреса місцезнаходження відповідача така: м.Харків, пр.Героїв Харкова, 257.

Як видно з відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру юридичних осіб-підприємців та громадських формувань №1294346 від 15.04.2025 року, наданої на запит суду в порядку ч. 8 ст. 187 ЦПК України, місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний центр ОН Клінік Дніпро»</a> зареєстроване за адресою: пр. Героїв Харкова, 257, м. Харків, що територіально відноситься до Немишлянського району м. Харкова.

Положеннями ст.27ЦПК України визначені загальні положення підсудності справ за місцем проживання або місцезнаходженням відповідача.

За загальним правилом, відповідно до ч. 2 ст. 27 ЦПК України, позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що місцезнаходження юридичної особи відповідача по справі значиться не на території Центрального району м. Дніпро, а тому справа не підсудна Кіровському районному суду м. Дніпропетровська та підлягає передачі на розгляд за підсудністю до Фрунзенського районного суду м. Харкова, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України.

Статтею 376 ЦПК України передбачені підстави для скасування судового рішення повністю або частково, зокрема пунктом 1 частини третьої згаданої статті передбачено, що якщо справу розглянуто неповноважним складом суду, то вказане порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.

Також відповідно до ч. 1ст. 378 ЦПК України, судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).

Відповідно до ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленомустаттею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Керуючись статтями 30 частинами 1, 3 статті 31, 258-260 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний центр ОН Клінік Дніпро»</a>, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Комунальне некомерційне підприємство «Клінічна лікарня швидкої допомоги» Дніпровської міської ради, ОСОБА_2 , Міністерство охорони здоров`я України, про стягнення матеріальної та моральної шкоди заподіяної ушкодженням здоров`я передати за підсудністю до Фрунзенського районного суду м. Харкова (61000, бульвар Богдана Хмельницького, 32/38, м. Харків).

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.

Суддя Ф.М. Ханієва