Ухвала від 21.04.2025 по справі 644/11521/24

21.04.2025 Суддя Зайцева М. С.

Справа № 644/11521/24

Провадження № 2/644/602/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2025 року Орджонікідзевський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого - Зайцевої М.С.,

за участі секретаря судового засідання-Селіхової А.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Департамент Реєстрації Харківської міської ради, Служба у справах дітей по Індустріальному району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, про надання дозволу на реєстрацію місця проживання дитини без згоди батька,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Орджонікідзевського районного суду м. Харкова перебуває вказана цивільна справа, провадження у якій відкрито ухвалою суду від 31.03.2025 року, призначено підготовче судове засідання.

В підготовчому судовому засіданні ОСОБА_1 вказала про те, що відповідач є іноземцем, відсутні відомості про його проживання на території України, останнє відоме місце проживання відповідача: Аржантей (Валь д`Уаз), 9 авеню дю Маре, Париж, Французька республіка.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

Відповідно до ч.1ст.3 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється відповідно доКонституції України, цьогоКодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідач по справі є іноземним елементом у розумінні положеньЗакону України «Про міжнародне приватне право»іЦПК України.

Пунктом 2 ч.1ст.1 Закону України «Про міжнародне приватне право»визначено, що іноземний елемент ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються цим Законом, та виявляється в одній або кількох з таких форм: хоча б один учасник правовідносин є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою; об`єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який створює, змінює або припиняє правовідносини, мав чи має місце на території іноземної держави.

Згідно п.7 ч.1ст.76 Закону України «Про міжнародне приватне право», суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у таких випадках: дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України.

Частиною 1статті 80 Закону України «Про міжнародне приватне право»встановлено, що в разі якщо при розгляді справи з іноземним елементом у суду виникне необхідність у врученні документів або отриманні доказів, у проведенні окремих процесуальних дій за кордоном, суд може направити відповідне доручення компетентному органу іноземної держави в порядку, встановленому процесуальним законом України або міжнародним договором України.

Відповідно до ч.8ст.130 ЦПК України, особам, які проживають за межами України, судові повістки вручаються в порядку, визначеному міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, в разі відсутності таких у порядку, встановленомустаттею 502 ЦПК України.

Статтею 498 ЦПК Українипередбачено, якщо в процесі розгляду справи суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, суд України може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Доручення суду України надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.

Частиною 3ст.499 ЦПК Українивстановлено, що судове доручення про надання правової допомоги оформлюється українською мовою. До судового доручення додається засвідчений переклад офіційною мовою відповідної держави, якщо інше не встановлено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Оскільки адреса проживання відповідача знаходиться за межами України, іншого зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання (перебування) відповідача на території України суду не відомо, тому, відповідно дост. 498 ЦПК України, суд України повинен звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

В рамках Гаазької конвенції з питань цивільного процесу Україна має отримувати допомогу від таких країн як Аргентина, Австрія, Білорусь, Бельгія, Боснія и Герцеговина, Китай (адміністративна область Макао), Хорватія, Македонія, Кіпр, Чехія, Данія, Єгипет, Фінляндія, Франція, Германія, Угорщина, Ізраїль, Італія, Японія, Латвія, Люксембург,Марокко, Нідерланди (королівство у Європі), Норвегія, Польща, Португалія, Румунія, Словаччина, Словенія, Іспанія, Суринам, Швеція, Швейцарія, Туреччина, Вірменія, Ватикан, Киргизія, Ліван, Молдова, Росія, Узбекистан.

Відповідно до пункту 2.1 Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Державної судової адміністрації від 27.06.2008 року № 1092/5/54, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 02.07.2008 року № 573/15264, у разі, якщо при розгляді цивільної справи у суду України виникне необхідність у врученні документів або отриманні доказів, у проведенні окремих процесуальних дій за кордоном, суд України складає доручення про надання правової допомоги за кордоном.

Відповідно до п.2.3 розділу ІІ Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Державної судової адміністрації України 27.06.2008 року №1092/5/54і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.07.2008 року за № 573/15264, доручення та документи, що до нього додаються, складаються мовою, передбаченою відповідним міжнародним договором України. Якщо доручення чи документи, що до нього додаються, складено українською мовою, слід додавати завірений переклад на мову запитуваної держави або на іншу мову, передбачену міжнародним договором України. Документи, що підлягають врученню згідно з дорученням суду України, складаються мовою запитуваної держави чи іншою мовою, передбаченою міжнародним договором України, або супроводжуються завіреним перекладом на таку мову.

В такому разі саме на позивача покладається обов`язок забезпечити подання до суду належно оформлених, перекладених, нотаріально посвідчених документів, після чого вони направляються судом до Міністерства юстиції України.

Позивачем подано позовну заяву з додатками виключно на українській мові, що позбавляє суд можливості направити позовну заяву до Міністерства юстиції України для подальшого направлення для вручення відповідачу.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст.6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони чи обмеження, зміст яких є не допустити у судовий процес безладний рух.

З рішення Європейського суду з прав людини у справах "Осман проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1998 року та "Креуз проти Польщі" від 19 червня 2001 року вбачається, що право на суд не є абсолютним та воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Згідно ч. 11ст. 187 ЦПК України, суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175,177цьогоКодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.

Вивчивши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд приходить до висновку про залишення позову без руху так, як вона не відповідає вимогам ст.175,177 ЦПК України.

Таким чином, згідно ч. 11ст. 187 ЦПК України, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення її недоліків шляхом подачікопії позову та копії всіх документів з перекладом, що додаються до нього для відповідача.

Керуючись ст. ст.187,258,259,260,268 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Департамент Реєстрації Харківської міської ради, Служба у справах дітей по Індустріальному району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, про надання дозволу на реєстрацію місця проживання дитини без згоди батька, - залишити без руху.

Надати позивачу строк не більше десяти днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, вказаних в описовій частині ухвали, подавши у визначений ухвалою строк усі підтверджуючі документи виконання вимог ухвали і усунення недоліків (подання до суду належно оформлених, перекладених, нотаріально посвідчених документів).

Роз`яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява буде залишена без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: