Рішення

від 17.04.2025 по справі 703/5859/24

СОСНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Справа № 703/5859/24

2-о/703/84/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2025 року м. Сміла

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Овсієнка І.В.,

за участю

секретаря судового засідання Батаргіної Т.М.,

заявника ОСОБА_1 ,

представника заявника - адвоката Кочеткова Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань в м. Сміла Черкаської області справу окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи - Ротмістрівська сільська територіальна громада в особі Ротмістрівської сільської ради, ОСОБА_2 , про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини

установив:

01.11.2024 заявник через представника, адвоката Кочеткова Г.О. звернувся до Смілянського міськрайонного суду із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а саме зі своїм батьком, ОСОБА_3 .

Заяву обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер рідний батько заявника, ОСОБА_3 , який проживав за адресою АДРЕСА_1 . Вказаний будинок на праві приватної власності належав та належить на даний час ОСОБА_2 , рідному дядьку заявника по материнській лінії, який там зареєстрований, однак фактично не проживав та на даний час не проживає. Після смерті ОСОБА_3 залишилася спадщина, що складається із земельної ділянки площею 3,16 га, що належала спадкодавцеві на підставі рішення виконавчого комітету Ротмістрівської сільської ради від 23.03.2001 №11 та підтверджується державним актом про право приватної власності на землю від 31.03.2001. Після смерті ОСОБА_3 із заявами про прийняття спадщини або про відмову від неї ніхто не звертався. На час смерті ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1 , не був зареєстрований, але постійно проживав його син, ОСОБА_1 , заявник у справі, який був зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 , який здійснював догляд за батьком через незадовільний стан здоров`я останнього.

Метою встановлення факту спільного проживання заявника зі спадкодавцем ОСОБА_3 є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, однак у даному випадку вказаний юридичний факт може бути встановлений винятково рішенням суду.

У зв`язку із викладеними обставинами заявник змушений звернутися до суду та просить встановити факт постійного проживання його зі спадкодавцем ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , на час відкриття спадщини.

Ухвалою Смілянського міськрайонного суду від 04.11.2024 справу передано на розгляд Соснівського районного суду м. Черкаси відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 29.11.2024 відкрите окреме провадження в цивільній справі, призначено справу до розгляду.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 19.02.2025 задоволене клопотання заявника, цивільну справу на підставі ч. 1 ст. 30 ЦПК України передано на розгляд до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області.

Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 24.03.2025 справу прийнято до провадження, розгляд справи розпочато з початку.

В судовому засіданні заявник та представник заявника заяву підтримали з підстав, викладених у ній, просили задовольнити.

Заінтересована особа, ОСОБА_2 в судове засідання не прибув, про судове засідання був повідомлений належним чином. Під час розгляду справи в Соснівському районному суді клопотав про розгляд справи за його відсутності, подавши письмову заяву, із тексту якої вбачається, що він підтримує вимоги, заявлені в даній справі та доводи, викладені заявником.

Представник заінтересованої особи, Ротмістрівської сільської територіальної громади в особі Ротмістрівської сільської ради, сільський голова Ховайба В. в судове засідання не з`явився, однак звернувся до суду із заявою про розгляд справи без його присутності, вимоги заяви підтримував.

Суд, заслухавши заявника, представника заявника та свідків, вивчивши матеріали справи, надані сторонами докази, дослідивши їх всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, вважає заяву обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьки - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , вказане підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , що видане повторно 07.04.2010 відділом реєстрації актів цивільного стану по Смілянському району Смілянського міськрайонного управління юстиції Черкаської області.

ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Ротмістрівка Черкаського району Черкаської області помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , що видане 05.10.2022 відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Смілі Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 та ОСОБА_6 є батьками заявника, ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження останнього, а також інформацією, наданою Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Черкаси (№60734/32.16-24 від 06.12.2024).

11.05.2011 задоволено позов ОСОБА_6 , шлюб між нею та ОСОБА_3 розірваний, що підтверджується заочним рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 11.05.2011 в справі №2-2705/11, що набрало законної сили 07.06.2011.

07.10.2015 задоволено позов ОСОБА_6 , визнано ОСОБА_3 таким, хто втратив право користування житловим приміщенням за адресою АДРЕСА_2 , що підтверджується заочним рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 07.10.2015 в справі №712/10458/15-ц, що набрало законної сили 03.11.2015.

З довідки виконавчого комітету Ротмістрівської сільської ради №92 від 26.04.2024 вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , до дня смерті постійно проживав за адресою: АДРЕСА_1 . За тією ж адресою зареєстрований, однак не проживав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . З липня 2017 року за тією ж адресою проживав без реєстрації син ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

ОСОБА_3 на підставі рішення виконкому Ротмістрівської сільської ради від 23.03.2001 №11, був власником земельної ділянки площею 3,16 га, що розташована на території Ротмістрівської сільської ради, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується державним актом про право приватної власності на землю серії ЧР 13-17-208, а також витягом із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрації іншого речового права, кадастровий номер земельної ділянки - 7123787200:02:001:0551.

На виконання ухвали суду від 29.11.2024 Смілянською державною нотаріальною конторою 27.12.2024 надано інформацію про те, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , станом на 27.12.2024 до Смілянської державної нотаріальної контори із заявами про прийняття або про відмову від прийняття спадщини ніхто не звертався, спадкова справа не заводилася. Вказане додатково підтверджується інформаційними довідками зі Спадкового реєстру про спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину, заповіти, садкові договори.

Заявник, допитаний в судовому засіданні на підставі ст. 92 ЦПК України, показав, що в 2011 році розлучилися його батьки, ОСОБА_3 та ОСОБА_6 та з того часу мати не проживала разом із батьком, оскільки мала житло своїх батьків, що неподалік. З 2015 року він часто приїздив, бо батькові потрібна була допомога, а з весни 2017 року постійно проживав разом із батьком за адресою АДРЕСА_1 , здійснював за ним догляд, вони мали спільний побут та вели домашнє господарство. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, після чого він до закінчення 40 днів, належних для проведення поминальних обрядів, продовжував проживати в тому ж будинку, надалі поїхав, оскільки будинок належав не батькові, а ОСОБА_7 , дядькові, який однак там не проживав. Інших осіб разом з ними не проживало, періодично їх навідувала батькова мати, його баба ОСОБА_8 .

Свідок ОСОБА_9 в судовому засідання надав показання про те, що знайомий із заявником в справі, це син його померлого сусіда. З даними особами підтримував звичайні добросусідські відносини, його двір безпосередньо межує із будинковолодінням ОСОБА_3 , оскільки розташований за адресою АДРЕСА_1 . За даною адресою живе з 2019 року, підтвердив, що ОСОБА_10 проживав постійно з батьком приблизно 1,5-2 роки до смерті останнього в вересні 2022, оскільки надавав батькові допомогу та догляд. Це було необхідно, бо той мав відморожені ступні, був значно обмежений в пересуванні, ближче до часу смерті взагалі не ходив. Періодично їх навідувала баба ОСОБА_11 та мати ОСОБА_3 , постійно не жила з ними, як і будь-хто інший.

Свідок ОСОБА_12 показав що підтримує з заявником дружні відносини та добре знав його батьків. ОСОБА_1 постійно проживав зі своїм батьком, ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1 , в тому числі і на час його смерті у вересні 2022 року, про що йому відомо, оскільки сам проживає на АДРЕСА_3 , що неподалік та допомагав із організацією поховання ОСОБА_3 . За життя батька, ОСОБА_11 здійснював за ним догляд та вів господарство, бо той був малоходячим. Мати ОСОБА_11 та колишня дружина ОСОБА_3 на ім`я ОСОБА_13 , періодично навідувалася до них, однак постійно проживала на АДРЕСА_3 , інших родичів, які могли проживати разом із ОСОБА_3 , він не бачив.

Звертаючись до суду, заявник просив встановити факт постійного його проживання на час відкриття спадщини зі спадкодавцем, своїм батьком, ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1 , більше 5 років, з 2015 року до ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до частин першої та другої статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Якщо проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Згідно зі статтями 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтями 1217, 1223 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом першої-п`ятої черг). Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до частини першої статті 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно до частин першої-третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Частина третя статті 1268 ЦК України вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не лише реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного.

Такий правовий висновок щодо застосування частини третьої статті 1268 ЦК України викладений у постановах Верховного Суду від 21.10.2020 в справі №569/15147/17; від 18.11.2020 в справі №523/19010/15-ц; від 02.04.2021 в справі №191/1808/19; від 28.04.2021 в справі №204/2707/19.

Для вирішення питання щодо наявності підстав для застосування до спірних правовідносин положень частини третьої статті 1268 ЦК України має значення встановлення факту постійного проживання спадкоємця за законом чи заповітом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Частиною першою статті 29 ЦК України визначено, що місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Положення статті 29 ЦК України не ставлять місце фактичного проживання особи в залежність від місця її реєстрації.

Право на вибір місця проживання закріплено у статті 33 Конституції України, відповідно до якої кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Під місцем постійного проживання розуміється місце, де фізична особа постійно проживає. Тимчасовим місцем проживання є місце перебування фізичної особи, де вона знаходиться тимчасово (під час перебування у відпустці, відрядженні, зокрема у готелі чи у санаторії, тощо).

Згідно з пунктами 3.21, 3.22 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї. У разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем.

Заявник, звертаючись до суду, вказував, що не був зареєстрованим разом зі спадкодавцем за адресою його проживання, проте до дня його смерті проживав разом із батьком.

Як вбачається із витягу із Єдиного державного демографічного реєстру, з 22.11.2006 місце проживання заявника зареєстроване за адресою АДРЕСА_2 .

Відсутність реєстрації місця проживання заявника за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі статтею 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані та оцінені судом.

Аналогічні висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 10.01.2019 в справі №484/747/17, від 07.06.2022 в справі №175/4514/20.

Пунктом 5 частини 2 статті 293 ЦПК України встановлено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (ч.2 ст.315 ЦПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

За загальним правилом, якщо інше не встановлено ЦПК України, у відповідності до частини першої статті 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Стаття 28 ЦПК України встановлює правила підсудності справ за вибором позивача, яку ще називають альтернативною підсудністю, а статтею 30 ЦПК України визначено виключну підсудність.

Згідно з ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

У разі конкуренції правил підсудності мають застосовуватися правила виключної підсудності. Виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11 липня 2019 року у справі №462/7217/18.

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, наведеного у постанові від 16.02.2021 у справі №911/2390/18 за правилами чинного ЦПК України виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном, а тому за правилами ч. 1 ст. 30 ЦПК України, повинен пред`являтися за місцем знаходження вказаного нерухомого майна.

Виключна підсудність це особливий вид територіальної підсудності, який забороняє застосування інших видів територіальної підсудності (загальної, договірної, альтернативної або підсудності пов`язаних між собою вимог). Це пояснюється особливостями справ, на які така підсудність поширюється, і направлено на створення сприятливих умов для розгляду справи й виконання судового рішення.

Правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №638/1988/17.

За загальним правилом, визначеним статтею 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, що є одним із основоположних його принципів. За змістом частини третьої зазначеної норми, обов`язок доведення обставин, які мають значення для справи і на які посилається особа як на підставу своїх вимог або заперечень, покладається на кожну із сторін.

Згідно із частинами першою, п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 95 ЦПК України).

За правилами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Матеріалами справи підтверджується, що заявник, ОСОБА_1 є рідним сином ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Померлий ОСОБА_3 на праві приватної власності володів земельною ділянкою на території Ротмістрівської сільської ради, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер - 7123787200:02:001:0551

З інформації, наданої Смілянською державною нотаріальною конторою на виконання ухвали суду від 15.01.2025 встановлено, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 до Смілянської державної нотаріальної контори із заявами про прийняття або про відмову від прийняття спадщини ніхто не звертався, спадкова справа не заводилася.

З витягів із спадкового реєстру від 28.01.2025 вбачається, що станом на вказану дату інформація щодо заведення спадкової справи, видачі свідоцтва про право на спадщину, наявність заповітів або спадкових договорів у зв`язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 - відсутня.

06.09.2024 Смілянською державною нотаріальною конторою заявникові надано роз`яснення щодо порядку оформлення спадкових прав.

Отже, оформити право власності на спадкове майно іншим чином, окрім як шляхом встановлення в судовому порядку факту проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, заявник змоги не має.

Факт проживання заявника ОСОБА_1 разом із спадкодавцем, його батьком - ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1 , підтверджується належними доказами, здобутими в передбаченому законом порядку.

Водночас, при ухваленні рішення суд керується наступним.

Статтями 1261-1265 ЦК України встановлені п`ять черг у разі спадкування за законом.

За ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив та батьки.

У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (ст. 1264 ЦК України).

Факт проживання зі спадкодавцем не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини має правове значення для набуття статусу спадкоємця четвертої черги.

В судовому засіданні встановлено відсутність заповіту ОСОБА_3 , відтак спадкування здійснюється за законом, осіб, які б прийняли спадщину в порядку, передбаченому ст. 1268-1269 ЦК України, не було.

Відповідно до частини першої статті 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Враховуючи викладене, приходжу до висновку, що за обставин даної справи в судовому порядку має бути встановлений та заявником був належним чином доведений факт того, що він, ОСОБА_1 , постійно проживав без реєстрації разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 на час відкриття спадщини, ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .

На підставі ч. 7 ст. 294 ЦПК України судові витрати не відшкодовуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. 1, 2, 76, 81, 82, 89, 259, 263-265, 273, 315-316, 354 ЦПК України,

вирішив:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи - Ротмістрівська сільська територіальна громада в особі Ротмістрівської сільської ради, ОСОБА_2 , про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини - задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , постійно проживав за адресою: АДРЕСА_1 , разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , до дня смерті останнього ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Заінтересована особа: Ротмістрівська сільська територіальна громада (в особі Ротмістрівської сільської ради), адреса: с. Ротмістрівка Черкаського району Черкаської області, вул. Михайлівська, 18, код ЄДРПОУ 26359075.

Заінтересована особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складене 21.04.2025.

Суддя І.В. Овсієнко