Рішення

від 24.11.2010 по справі 16-18/4787

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Черкась кої області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" листопада 2010 р. С права № 16-18/4787

Господарський суд Че ркаської області в складі су дді Спаських Н.М., із секретаре м судового засідання Волна С .В., за участю представників ст орін:

від позивача: не з'явився,

1-й відповідач ТОВ "Бренд Д е Люкс": Поливяний С.В. - д иректор,

2-й відповідач ДП "Донецька в угільна енергетична компані я": не з'явився;

ІІІ особа: ОСОБА_2 - особи сто;

розглянувши у відкритому с удовому засіданні у м. Черкас и справу за позовом Відкрито го акціонерного товариства „ Сведбанк” до Товариства з об меженою відповідальністю " Бренд Де Люкс" та до Держав ного підприємства "Донецька вугільна енергетична компан ія" про стягнення 207 017,27 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов п ро стягнення з відповідача, я к із поручителя, заборговано сті в сумі 193 044,42 грн. на підставі договору про факторингове о бслуговування № 180607-1/Ф від 18.06.2007 р оку, укладеного між сторонам и по справі.

Ухвалою суду від 13 листоп ада 2008 року до участі у справі з алучено другим відповідачем - державне підприємство "Доне цька вугільна енергетична ко мпанія", оскільки до розгляду прийнято доповнення позивач а до позовної заяви № 937 від 28 жо втня 2008 року (а.с. 103) в якій позива ч просить стягнути солідарно з обох відповідачів 207 017,27 грн. н а підставі договору факторин гу та пов'язаних з ним угод. До повненням до позовної заяви ( а.с. 55 том 2) позивач збільшив по зовні вимоги до стягнення 226 652, 63 грн. і просив стягнути з відп овідачів солідарно лише 131 219,53 г рн., що становить суму основно го боргу по неоплачених накл адних, а решту суми - оплату за надані послуги згідно тариф ів в розмірі 55 009,96 грн. та 40 423,14 грн . пені лише із Підприємства. Ут очнені вимоги прийняті судом до розгляду.

В останнє засідання пр едставник позивача не з'явив ся, суду направлено клопотан ня про розгляд справи без йог о участі з підтриманням позо вних вимог у повному об'ємі ли ше стосовно Товариства з обмеженою відповідальніст ю "Бренд Де Люкс", а другого відповідача - Державне підпр иємство "Донецька вугільна е нергетична компанія", позива ч просить виключити із склад у відповідачів, оскільки кол о солідарних відповідачів ви значає лише позивач на свій р озсуд. Дане клопотання підля гає до задоволення судом, а то му із складу відповідачів по справі слід виключити друго го відповідача -- державне під приємство "Донецька вугільна енергетична компанія" і вваж ати позовні вимоги до нього н е заявленими.

Нових змін до позовни х вимог суду не подано, у надан ій суду заяві від 18.11.2010 року пре дставник позивача заявив про підтримання позовних вимог у повному обсязі та просить ї х задовольнити.

Представник відпові дача та він же, як третя особа у справі, позов визнав у повно му об'ємі і не заперечив проти його задоволення.

В процесі розгляду сп рави сторони неодноразово пр осили суд надати час для врег улювання спору та можливості підписання мирової угоди. Од нак, станом на час останнього засідання домовленості не д осягнуто, а тому суд вважає, що спір слід розглянути по суті за наявними доказами у справ і та незважаючи на відсутніс ть представника позивача.

Оцінивши докази у спр аві в їх сукупності, заслухав ши пояснення та доводи учасн иків процесу, які надавалися в ході розгляду справи, суд в важає, що позов підлягає до п овного задоволення, виходяч и з наступного:

У відповідності до ст. 33 ГП К України, кожна сторона пови нна довести ті обставини, на я кі вона посилається як на під ставу своїх вимог та запереч ень.

За доводами позивача, між с торонами по справі виникли в ідносини факторингу, якими і обґрунтовуються позовні вим оги.

У відповідності до с т. 1077-1079 ЦК України, факторингом є фінансування під відступле ння права грошової вимоги, за яким одна сторона (фактор) пе редає або зобов'язується пер едати грошові кошти в розпор ядження другої сторони (кліє нта) за плату, а клієнт відступ ає або зобов'язується відсту пити факторові своє право гр ошової вимоги до третьої осо би (боржника). Зобов'язання фактора за договором фактори нгу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право як ої він відступає. Предмето м договору факторингу може б ути право грошової вимоги, ст рок платежу за якою настав (на явна вимога), а також право вим оги, яке виникне в майбутньом у (майбутня вимога). Майбутня в имога вважається переданою ф актору з дня виникнення прав а вимоги до боржника. Якщо передання права грошової ви моги обумовлене певною подіє ю, воно вважається переданим з моменту настання цієї поді ї. У цих випадках додаткове оф ормлення відступлення права грошової вимоги не вимагаєт ься. Клієнтом у договорі факт орингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єкто м підприємницької діяльност і. Фактором може бути банк або фінансова установа, а також ф ізична особа - суб'єкт підприє мницької діяльності, яка від повідно до закону має право з дійснювати факторингові опе рації.

У відповідності до с т. 1080 ЦК України, договір фактор ингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про за борону відступлення права гр ошової вимоги або його обмеж ення.

З матеріалів справи вбача ється ( а.с. 7) , що між Акціонерни м комерційним банком „ТАС-Ко мерцбанк” - далі по тексту Банк, або Позивач (прав онаступником якого є відкрит е акціонерне товариство "Све дбанк" - витяг зі статуту а.с. 77) т а першим відповідачем - Товар иством з обмеженою відповіда льністю "Бренд Де Люкс" ( далі по тексту Підприєм ство) було укладено догові р № 180607-1/Ф про факторингове обсл уговування від 18 червня 2007 рок у (далі - договір факторингу).

Доказів недійсності чи роз ірвання даного договору стор онами у справу не надано, дого вір сторонами виконувався.

У відповідності до умов п. 2.1. договору факторингу Підпри ємство зобов'язалося відступ ити Банку право вимоги від об умовлених сторонами дебітор ів Підприємства коштів (вклю чаючи усі види неустойок), пра во на одержання яких належит ь Підприємству на підставі д окументів, що підтверджують таке право вимоги відповідн о до контракту (договору купі влі-продажу), а Банк зобов 'язується придбати зазначені права вимоги коштів від дебі торів Підприємства і передат и Підприємству за плату кошт и, у розмірі рівному вартості відступленого Підприємств ом права вимоги коштів, у пор ядку й у випадках передбачен их договором. За змістом п. 2.3. д оговору факторингу до Банку переходять всі права відносн о дебіторів Підприємства, як і можуть випливати із догово рів між Підприємством та йог о дебіторами.

На виконання договору факт орингу між його сторонами бу ли підписані додаткові угоди до договору факторингу № 4/1 в ід 27.06.2007 року, № 4/4 від 10.09.2007 року, № 4 /6 в ід 20.09.2007 року, № 4/8 від 14.11.2007 року від повідно до умов яких Підприє мством було передано Банку п раво вимоги (стягнення грошо вих коштів з усіма іншими мож ливими вимогами), зокрема, і з а договором купівлі-продажу № 76/06 від 12.04.2006 року (а.с. 27) укладени м між Підприємством та Держа вним підприємством "Донецька вугільна енергетична компа нія", який в дану справу залуча вся другим відповідачем - д алі по тексту Дебітор.

Сума вимоги за вказаним до говором купівлі-продажу № 76/06 в ід 12.04.2006 року між Підприємством та Дебітором складає 1 275 962, 80 грн., які складаються із сум н акладних по додаткових угода х до договору факторингу ( а.с. 33-41). Цими ж додатковими угодам и було визначено і конкретні строки сплати Дебітором Підприємству своїх платежі в за кожною накладною. За зміс том договору купівлі-продажу № 76/06 від 12.04.2006 року з додатковою у годою від 11.04.2006 року ( а.с. 32), Дебі тор повинен провести розра хунок на користь Підприємств а протягом 90 днів після отрима ння продукції.

Згідно п. 5.3.1 договору факто рингу Банк не пізніше р обочого дня наступного за дн ем підписання сторонами реєс тру переданих документів по угоді і надання Підприємств ом стандартного повідомленн я про зміну реквізитів, перед баченого п.п.5.2.3 договору факт орингу, перераховує аванс у р озмірі передбаченому в реєс трі переданих документів по угоді, на поточний рахунок Пі дприємства.

На виконання умов договору факторингу позивач перераху вав Підприємству кошти відп овідно до додаткових угод до договору факторингу № 4/1 від 2 7.06.2007 року, № 4/4 від 10.09.2007 року, № 4 /6 від 20.09.2007 року, № 4/8 від 14.11.2007 року в розм ірі 599 520,13 грн., що підтве рджується реєстрами бухгал терських проводок по рахунк у відповідача:

- від 27.06.2007 року на суму 145 925,81 грн . ( а.с. 69-70);

- від 10.08.2007 року на суму 212 579,95 грн . ( а.с. 71);

- від 20.09.2007 року на суму 139 464,60 грн . ( а.с. 72);

- від 14.11.2007 року на суму 123 438,70 гр н. ( а.с.73).

Згідно п. 1.13 договору фактор ингу Банк та Підприємств о домовилися про здійснення між ними відносин факторингу із застосуванням поручитель ства, за яким Підприємство ви ступає поручителем перед Бан ком за невиконання Дебітор ом зобов'язань по сплаті ко штів, право вимоги яких відст уплено Підприємством Банку.

У відповідності до п. 7.2.1. дого вору факторингу , керуючись с т. 553-559 ЦК України Банк та Пі дприємство домовилися про те , що Підприємство виступає по ручителем перед Банком за ви конання Дебіторами Підп риємства зобов'язань по опла ті за угодами коштів, право ви моги яких відступлено Банку . Підприємство несе солідарн у відповідальність перед Бан ком за невиконання Дебітор ом його зобов'язань по угод і. Підприємство набуває стат ус поручителя з моменту підп исання з Банком реєстру пере даних документів по конкретн ій угоді з Дебітором.

Пунктом 7.2.5. договору фактор ингу передбачено, що відпові дальність Підприємства, як п оручителя, обмежується сумою простроченої заборгованост і Дебітора по конкретній угоді.

У відповідності до с т. 1082 ЦК України, Дебітор зо бов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він оде ржав від Підприємства або Ба нку письмове повідомлення пр о відступлення права грошово ї вимоги факторові і в цьому п овідомленні визначена грошо ва вимога, яка підлягає викон анню, а також названий фактор (Банк), якому має бути здій снений платіж. Дебітор ма є право вимагати від Банку на дання йому в розумний строк д оказів того, що відступлення права грошової вимоги Банку справді мало місце. Якщо Ба нк не виконає цього обов'яз ку, Дебітор має право здій снити платіж Підприємству на виконання свого обов'язку пе ред ним. Виконання Дебіторо м грошової вимоги Банку від повідно до цієї статті звіль няє Дебітора від його обо в'язку перед Підприємством.

У відповідності до п. 5.1.3., 5.2.3 д оговору факторингу його стор онами було погоджено, що пові домлення про відступлення гр ошових вимог до Дебітора складається за зразком, зазн аченим у додатку № 5 до договор у факторингу (форма - а.с. 20).

У відповідності до ст. 526 ЦК У країни, зобов'язання повинно бути виконано належним чино м та у встановлений строк у ві дповідності до умов договору .

Згідно положень чинного ЦК України ( ст. 543 )виключно до ком петенції кредитора відносит ься питання про те, чи стягува ти заборгованість одночасно з усіх солідарних боржників , чи заявляти позов до кожного окремо.

За доводами позивача, спір між сторонами по справі вини к з підстав того, що позивач не отримав платежів по відступ леній Підприємством вимозі д о другого відповідача - ДП "Дон ецька вугільна енергетична к омпанія".

З укладеного між позивачем та відповідачем договору на факторингове обслуговуванн я вбачається, що по ньому у сто рін по справі виникли самост ійні і різні правовідносини - другий відовідач (Дебітор ) зобов'язаний перед позивач ем лише в рамках сум, належних до сплати -за отриманий по нак ладних товар від Підприємств а, а Підприємсто - зобов'язаний платити позивачу різні комі сії та плати за користування авансом ( п. 1.14 договору фактор ингу) та нести відповідальні сть перед позивачем як поруч итель за Дебітора.

Як вбачається з матеріал ів справи, відповідно до дого вору купівлі - продажу № 76/06 від 12.04.2006 року укладеного між держ авним підприємством "Донецьк а вугільна енергетична компа нія" (далі -Дебітор) та Під приємством, Підприємство пер едає у власність Дебітора товар згідно специфікації -лісопродукцію (а.с.31). На викона ння умов цього договору купі влі-продажу Підприємство пер едало, Дебітор прийняв то вар на загальну суму 705 317,90 грн., щ о підтверджується видатков ими накладними ( а.с. 42-67), право в имоги по яких повинно було бу ти відступлене позивачу.

Згідно додаткової угоди ві д 11.04.2006 року (а.с. 32) до договору ку півлі-продажу, розрахунок за товар Дебітором проводи ться з відстрочкою платежу на 90 банківських днів з момент у отримання продукції.

З матеріалів справи вбачає ться, що Підприємством було н аправлено Дебітору Інфо рмаційне повідомлення про зм іну умов розрахунків (а.с. 68), як им Дебітор засвідчив, що в ін повідомлений про те, що Б анк стає його кредитором за договором купівлі - продажу № 76/06 від 12.04.2006 року укладеного між ДП "Донецька вугільна енерге тична компанія" та Підприємс твом і знає, що він повинен вик онувати свої зобов'язання за цим договором на користь Бан ку згідно вказаних у Інформа ційному повідомленні реквіз итів.

Не зважаючи на заперечення Дебітора проти позову ві д 06.02.2009 року № 123, яким він не визн ав належного отримання інфор маційного повідомлення щодо укладення договору факторин гу, заперечив сплату коштів н а користь Банку зі свого боку та повідомив суду, що всі плат ежі за договором з Підприємс твом Дебітор направляв П ідприємству, а не Банку і в дан ий час будь-яка заборгованіс ть Дебітора перед Підпри ємством відсутня, суд вважає , що повідомлення Дебітора Банком проведено належним чином, а питання отримання йо го не уповноваженою особою, я ка не повідомила керівництво Дебітора про такий лист, відноситься виключно до внут рішніх проблем Дебітора .

У відповідності до ч.1 ст. 1082 ЦК України, боржник зобов'язани й здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від к лієнта або фактора письмове повідомлення про відступлен ня права грошової вимоги фак торові і в цьому повідомленн і визначена грошова вимога, я ка підлягає виконанню, а тако ж названий фактор, якому має б ути здійснений платіж.

З інформаційного повідомл ення (а.с. 68 том1) про зміну умов р озрахунків вбачається, що во но направлено першим відпові дачем другому відповідачу і містить вказівку на те, що " буде відбуватися відступлен ня права вимоги" за укладен им між ТОВ "Бренд де Люкс" т а АКБ "ТАС-Комерцбанк" договор у про факторингове обслугову вання, а тому перший відповід ач просить другого відповіда ча по всіх поставках за догов ором купвлі-продажу №76/06 від 12.0 4.2006 року перераховувати кошти у сумі рівній вартості товар ів на рахунок ТОВ "Бренд Де Люкс" № 29092300024601 в АКБ "ТАС-Комерцб анк".

З матеріалів справи вбачає ться, що відступлення позива чу з боку Підприємства права вимоги коштів за договором к упівлі-продажу № 76/06 між першим та другим відповідачем відб увалося поетапно, на певну су му та з певним переліком вида ткових накладних зі складен ням кожного разу додаткової угоди ( а.с. 33,36, 38,40). Так же поетапно у додаткових угодах позивач зобов'язувався перераховува ти Підприємству аванс за від ступлені вимоги.

У запереченні проти позову ( а.с. 83) Підприємство в ході роз гляду справи вказувало, що пу нктом 12.5 договору купівлі-про дажу № 76/06 від 12.04.2006 між ним та Де бітором було спеціального погоджено про заборону стор онам договору передавати сво ї права та обов'язки третім ос обам без письмової згоди кон трагента. Дані доводи суд зал ишає без уваги, оскільки у від повідності до ст. 1080 ЦК України договір факторингу є дійсни м незалежно від наявності до мовленості між клієнтом та б оржником про заборону відсту плення права грошової вимоги або його обмеження, однак у ць ому разі Підприємство не зві льняється від зобов'язань аб о відповідальності перед Д ебітором у зв'язку із поруш енням клієнтом умови про заб орону або обмеження відступл ення права грошової вимоги.

Також Підприємство в важало, що замість договору ф акторингу ним з Банком було у кладено кредитний договір, о скільки за результатами факт орингу Підприємство повинно сплачувати Банку різновиди комісійної винагороди, які ф актично виконують роль проце нтних ставок за надані у тимч асове користування коштів. О дночасно вони є і штрафними с анкціями за несвоєчасне пове рнення кредиту.

Дані доводи є безпідс тавними, оскільки у відповід ності до ч. 2 ст. 1077 ЦК України, зо бов'язання фактора за догово ром факторингу може передбач ати надання клієнтові послуг , пов'язаних із грошовою вимог ою, право якої він відступає. У відповідності до положень ц ієї статті сторонами договор у факторингу було обумовлено , що Підприємство Банку за тар ифами сплачує суми коштів в я кості комісії за надані Банк ом послуги по управлінню деб іторською заборгованістю, за перевірку документів, за над аний аванс ( п. 1.14 та 5.3.2 договору ф акторингу).

Суд вважає, що позовні вимоги Банку до Підприємств а, як до поручителя Дебітор а, підлягають дот повного з адоволення, виходячи з таког о:

У відповідності до п. 7.2.1. дог овору факторингу його сторон и домовилися, що Підприємств о стає поручителем перед Бан ком за виконання Дебіторам и Підприємства зобов'язан ь по сплаті коштів за угодами , укладеними між Підприємств о та його контрагентами. Позо в до Підприємства позивачем було заявлено саме із цих під став та виключно із підстав с олідарності відповідальнос ті боржника (Дебітора) та поручителя (Підприємства), а т ому до участі у справі було з алучено Дебітора як друг ого відповідача.

Строки виконання зо бов'язань Дебітора по опл аті отриманого від Підприємс тва товару є чітко визначени ми датами і вказані у Реєстра х переданих документів по уг оді з Дебітором, які містя ться у матеріалах справи. З д оповнення до позовної заяви вбачається, що за доводами по зивача, він не отримав від Д ебітора оплату лише за п'ят ьма накладними на загальну с уму 216 832,00 грн. Строк оплати това ру за цими накладними станов ить 19.12.2007 року та 10.02.2008 року.

З приводу часу наста ння відповідальності Підпри ємства, як поручителя за дого вором факторингу в цьому дог оворі було досягнуто наступн ої домовленості:

п. 5.3.4. - Банк надає Пі дприємству так званий додатк овий термін протягом 14 днів з часу настання терміну оплати Дебітором отриманого то вару, протягом якого Банк не має права пред'являти вимо гу до Підприємства, як до пору чителя, про оплату неоплачен ого Дебітором товару.

п. 7.2.2. Підприємство, як п оручитель, у випадку невикон ання Дебітором своїх обо в'язків повинно сплатити Бан ку належні кошти протягом 2х д нів з часу закінчення додатк ового терміну.

п. 7.2.3. у випадку невикон ання Підприємством п. 7.2.2. догов ору факторингу Банк здій снює залік вимог по зобов'яза ннях сторін за п. 5.3.8 ( сплата Бан ком Підприємству різниці між авансом та повною сумою плат ежу за договором факторингу) та п. 7.2.2.

п. 10.1. договір факторинг у діє до повного виконання ст оронами своїх зобов'язань.

Таким чином, виходячи з того, що строк оплати товару за неоплаченими накладними становить 19.12.2007 року та 10.02.2008 року , то Підприємство, як поручит ель, повинен внести Банку нес плачені Дебітором плате жі через 16 днів після 19.12.2007 року т а 10.02.2008 року.

Доказів припинення с воєї відповідальності, як по ручителя, відповідач суду не надав, борг Банку не сплачено , з чого і виник спір.

На підставі викладен ого, з відповідача на користь позивача слід стягнути 131 219,53 гр н., що становить суму основног о боргу по неоплачених накла дних. Розрахунок боргу зробл ено вірно, доказів погашення боргу у справі немає.

Доповненням до позов ної заяви ( а.с. 55 том 2) за позовни ми вимогами позивач просив с тягнути з відповідачів солід арно лише 131 219,53 грн., що становит ь суму основного боргу по нео плачених накладних, а решту с уми - оплата за надані послуги згідно тарифів в розмірі 55 009,96 г рн. (плата за наданий аванс в с умі 3 355,04 грн., 49 333,34 грн. комісії за п еревірку документів та 2 321,58 гр н. комісії за УДЗ) та 40 423,14 грн. пе ні лише із Підприємства.

Останньою заявою від 18.11.2010 року позивач, виключивши із складу відповідачів Деб ітора, просив суд позовні в имоги задовольнити у повному об'ємі лише стосовно Підприє мства. Дана вимога позивача в ідповідає положенням чинног о законодавства, оскільки у в ідповідності до ст. 543 ЦК Украї ни, у разі солідарного обов'я зку боржників (солідарних бо ржників) кредитор має право в имагати виконання обов'язку частково або в повному обсяз і як від усіх боржників разом , так і від будь-кого з них окре мо.

За результатами р озгляду решти позовних вимог до Підприємства, судом було в становлено наступне:

З розрахунку пені вбачається, що пеня нарахова на відповідачу виключно на с уму основного боргу по неспл ачених накладних ( а.с. 63 том 2), і за цим основним боргом відпо відач відповідає лише як пор учитель Дебітора, а тому д о стягнення з Підприємства н алежить 40 423,14 грн. пені. При цьом у суд виходить з наступного:

У відповідності до п. 6 .3. договору про факторингове о бслуговування, за прострочен ня перерахування Банку сум з боку Підприємства, воно спла чує Банку пеню в розмірі подв ійної облікової ставки НБУ в ід суми не своєчасно сплачен их платежів за кожний день пр острочення.

У відповідності до ст . 549,551 ЦК України та положень ЗУ " Про відповідальність за несв оєчасне виконання грошових з обов'язань", пенею є неустойка , яка обчислюється у відсотка х від суми несвоєчасно викон аного грошового зобов'язання за кожен день прострочення в иконання. Розмір пені встано влюється у договорі за згодо ю сторін та при сплаті не пови нен перевищувати подвійної о блікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховуєть ся пеня.

Розрахунок пені зроб лено вірно та у відповідност і до умов договору про фактор ингове обслуговування. Прост рочення і обов'язок сплати Пі дприємством платежів на кори сть Банку у сумі 131 219,53 грн. вже до ведено вищевикладеними обст авинами справи. Доказів спла ти пені у справі немає, а тому до стягнення з відповідача н алежить 40 423,14 грн. пені.

Крім того, позивач про сить стягнути з відповідача плату за наданий аванс в сумі 3 355,04 грн., комісію за перевірку документів в сумі 49 333,34 грн. та к омісію за УДЗ в сумі 2 321,58 грн. Да ні зобов'язання за умовами до говору про факторингове обсл уговування відносяться лише до зобов'язань відповідача - Т ОВ "Бренд Де Люкс", як поруч ителя, і встановлені в догово рі таким чином:

згідно п. 1.14. - Підприємс тво сплачує позивачу за тари фами кошти в якості - комісії з а надані фактором послуги по управлінню дебіторською заб оргованістю (УДЗ) згідно п. 5.4. д аного договору. П. 5.4. передбача є, що до такого управління від носиться нагадування дебіто рам про сплату та інші доціль ні заходи по відступленим ви могам і це є обов'язком фактор а. Доцільність тих або інших з аходів визначається факторо м з урахуванням інтересів Пі дприємства. Розрахунок коміс ії по УЗД визначається тариф ами з додатку № 1 до договору п ро факторингове обслуговува ння ( а.с. 24 том 1).

Заперечень проти нен адання цих послуг відповідач суду не надав, з розрахунками позивача погодився.

Доказів сплати позив ачу комісії за УДЗ в сумі 2 321,58 гр н. відповідач суду не надав, а тому до примусового стягненн я з відповідача належить 2 321,58 г рн.

Згідно п. 1.14.3. договору п ро факторингове обслуговува ння Підприємство повинно сп лачувати позивачу плату за н аданий Фактором аванс за фак тичний термін його надання. Р озмір плати згідно тарифів ( а .с. 24 том1) становить - 1% річних ві д суми авансу з моменту випла ти авансу і до одержання Факт ором суми, що дорівнює сумі ав ансу, а плата за наданий факто ром аванс за додатковий терм ін - 10% річних від суми авансу з моменту заступлення додатко вого терміну до часу одержан ня фактором суми авансу. Пози вач просить стягнути з першо го відповідача 3 355,04 грн. плати з а наданий аванс, який рахуєть ся з 12.11.2007 року. Строк внесення п лати за наданий фактором ава нс - щомісяця до 05 числа включн о за попередній місяць ( п. 5.3.2. до говору факторингу). Розрахун ок плати за наданий аванс зро блено вірно, доказів проведе ння розрахунку за цим платеж ем у справі немає, а тому до ст ягнення з першого відповідач а також належить і 3 355,04 грн. плат и за наданий аванс. З розрахун ками позивача відповідач пог оджується.

Згідно п. 1.14.2. договору ф акторингу Підприємство на ко ристь позивача повинно сплач увати комісію за перевірку д окументів, яка згідно тарифі в ( а.с. 24 том 1) становить 5,1 % від по вної суми (за відступленою на кладною), але не менше 30,00 грн. з а одну угоду. За змістом п. 5.3.2. д оговору факторингу комісія з перевірку документів сплачу ється у день оплати фактором авансу. За розрахунками пози вача за період з 20.09.2007 року за Пі дприємством рахується 49 333,34 гр н. комісії за перевірку докум ентів ( а.с. 62-63 том 2). З матеріалів справи вбачається, що ці посл уги Першому відповідачу нада валися, оскільки без них не м ожливе надання авансу, розра хунок зроблено вірно, доказі в сплати боргу за цим платеже м у справі немає, а тому до стя гнення з ТОВ "Бренд де Люк с" належить і 49 333,34 грн. комі сії за перевірку документів .

Позовні вимоги предс тавник відповідача визнав по вністю, про що суду надано пис ьмовий відзив.

Таким чином, зібраним и по справі доказами позивач ем доведено правомірність св оїх позовних вимог, а тому до с тягнення з відповідача, як із поручителя, за договором про факторингове обслуговуванн я № 180607-1/Ф від 18.06.2007 року належить 13 1 219,53 грн. основного боргу за нео плаченими накладними, 49 333,34 грн . комісії за перевірку докуме нтів та 3 355,04 грн. плати за надан ий аванс, 2 321,58 грн. комісії за УД З та 40 423,14 грн. пені, а всього - 226 652,63 г рн.

На підставі ст. 49 ГПК Ук раїни з ТОВ "Бренд де Люкс " слід стягнути на користь поз ивача лише 2 266,53 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інфор маційно-технічне забезпечен ня судового процесу.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК У країни, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволь нити повністю.

2. Стягнути з Товариств а з обмеженою відповідальніс тю "Бренд Де Люкс", ідентиф ікаційний код 33363555, м. Черкаси, в ул. Хрещатик, 225 на користь Відк ритого акціонерного товарис тва "Сведбанк", ідентифікацій ний код 19356840, м. Київ, вул. Комінте рну, 30 - 131 219,53 грн. основного боргу за неоплаченими накладними, 49 333,34 грн. комісії з перевірку д окументів, 3 355,04 грн. пла ти за наданий аванс, 2 321,58 рн. ком ісії за УДЗ, 40 423,14 грн. пені, 2 266,53 грн . державного мита та 118,00 грн. вит рат на інформаційно-технічне забезпечення судового проце су.

Наказ видати.

Рішення може бути оскаржен о до Київського апеляційного господарського суду протяг ом 10 днів.

Суддя Н.М. Спаських

Повний текст рішення п ідписано 29 листопада 2010 року.