Постанова

від 15.04.2025 по справі 5023/2756/11

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2025 року

м. Київ

cправа № 5023/2756/11

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. (головуючий), Жукова С.В., Огородніка К.М.

за участю секретаря судового засідання Громак В.О.,

учасники справи:

боржник - Державне підприємство "Харківський завод шампанських вин",

ліквідатор боржника арбітражна керуюча Бідна Оксана Іванівна - особисто (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua),

кредитор - Головне управління ДПС у Харківській області,

представник кредитора - Козлова П.Г., в порядку самопредставництва (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua),

учасник провадження - Фонд державного майна України

представник учасника - Шарикін Ю.В., в порядку самопредставництва

прокурор Офісу Генерального Прокурора - Зінкевич Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні(в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua),

касаційну скаргу

ліквідатора Державного підприємства "Харківський завод шампанських вин" арбітражної керуючої Бідної Оксани Іванівни

на ухвалу Господарського суду Харківської області

від 02.10.2024

у складі судді: Кононової О.В.

та постанову Східного апеляційного господарського суду

від 07.01.2025

у складі колегії суддів: Крестьянінова О.О. - головуючий, Мартюхіна Н.О., Склярук О.І.,

у справі за заявою

Приватного підприємства "АЗЧ Постач"

до Державного підприємства "Харківський завод шампанських вин"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст руху справи

1. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.04.2011 порушено провадження у справі № 5023/2756/11 про банкрутство Державного підприємства "Харківський завод шампанських вин" (далі - ДП "Харківський завод шампанських вин", боржник), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

2. За результатами попереднього засідання 16.11.2015 затверджено реєстр вимог конкурсних кредиторів ДП "Харківський завод шампанських вин", з яких:

- Публічне акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк" (далі - ПАТ "ПУМБ) в розмірі 105 704 742,60 грн. (перша черга - 1 147,00 грн., четверта черга - 90 367 616,37 грн., шоста черга - 15 335 979,23 грн.);

- Комунальне підприємство "Харківводоканал" (далі - КП "Харківводоканал") в розмірі 373 686,84 грн. (перша черга - 1 147,00 грн., четверта черга - 372 539,84 грн.);

- Приватне підприємство "АЗЧ Постач" (далі - ПП "АЗЧ Постач") в розмірі 3 717 486,33 грн. (перша черга - 1 147,00 грн., четверта черга - 3 716 339,33 грн.);

- Іноземне підприємство "Торговий дім "Харківський завод шампанських вин" (далі - ІП "ТД "Харківський завод шампанських вин") в розмірі 45 907 517,95 грн. - четверта черга.

3. Постановою Господарський суд Харківської області від 26.09.2023 припинив процедуру розпорядження майном боржника ДП "Харківський завод шампанських вин" (код 30590422);

3.1. припинив повноваження розпорядника майна боржника - ДП "Харківський завод шампанських вин" арбітражної керуючої Бідної О.І.;

3.2. визнав ДП "Харківський завод шампанських вин" банкрутом та відкрив ліквідаційну процедуру;

3.3. призначив ліквідатором ДП "Харківський завод шампанських вин" арбітражну керуючу Бідну О.І.;

3.4. зазначив про наслідки визнання боржника банкрутом, вирішив інші процедурні та процесуальні питання.

4. 09.11.2023 ГУ ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України, звернулося до Господарського суду Харківської області з заявою, в якій просило визнати кредиторські вимоги у загальній сумі 32 200 639,09 грн. та 5 368,00 грн. (судовий збір), зокрема:

- адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну (21081500) у сумі 764 603,40 грн. (штрафні санкції 764 603,40 грн.), період виникнення податкового боргу з 08.04.2018 по 21.07.2023;

- акцизний податок на виноробну продукцію, для виробництва якої не використовується спирт етиловий (14020300) у сумі 13 986 814,00 грн. (основний платіж 13984892, 00 грн., штрафні санкції 1922,00 грн.), період виникнення податкового боргу з 02.03.2018 по 28.08.2023;

- податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (14010100) у сумі 7155349,59 грн. (основний платіж 4093961,00 грн., штрафні санкції 3061388,59 грн.), період виникнення податкового боргу з 30.01.2019 по 30.08.2023;

- земельний податок з юридичних осіб (18010500) у сумі 5988215,28 грн. (основний платіж 5 988 045,28 грн., штрафні санкції 170,00 грн.), період виникнення податкового боргу з 02.03.2018 по 30.01.2023;

- екологічний податок, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднених речовин стаціонарними джерелами забруднення (за винятком викидів в атмосферне повітря двоокису вуглецю (19010100) у сумі 693,14 грн. (основний платіж 693,14 грн.), період виникнення податкового боргу з 19.08.2018 по 19.11.2021;

- єдиний внесок, нарахований роботодавцем на суми заробітної плати, винагороди за договором ЦИХ, допомоги по тимчасовій непрацездатності (КБК 71010000) у сумі 4304963,68 грн. (основний платіж), період виникнення податкового боргу з 20.04.2018 по 09.02.2022.

5. Кредитор зазначає, що сума податкового боргу нарахована на підставі рішень про застосування фінансових санкцій; декларацій акцизного податку, податкових декларацій з податку на додану вартість, податкових повідомлень-рішень; податкових декларацій з плати за землю; розрахунків за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення, які є додатком до податкової декларації екологічного податку; звітності про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (нарахування єдиного внеску), та податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, які додані до заяви про визнання кредиторських вимог.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції за результатами розгляду заяви з грошовими вимогами

6. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.10.2024 відмовлено в задоволенні клопотання ліквідатора про закриття провадження у справі стосовно розгляду грошових вимог Головного управління ДПС у Харківській області до ДП "Харківський завод шампанських вин";

заяву Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вх. № 30650 від 09.11.2023) із грошовими вимогами до банкрута ДП "Харківський завод шампанських вин" - задоволено;

визнано поточні грошові вимоги Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України до банкрута ДП "Харківський завод шампанських вин" в загальному розмірі 32 200 639,09 грн. та 5 368,00 грн. сплаченого судового збору за подачу заяви з грошовими вимогами.

7. Приймаючи таке рішення, суд виходив з того, що ГУ ДПС у Харківські області надано всі необхідні документи на підтвердження заявлених грошових вимог.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

8. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.01.2025 апеляційну скаргу ліквідатора ДП "Харківський завод шампанських вин" Бідної Оксани Іванівни задоволено частково.

9. Ухвалу Господарського суду Харківської області від 02.10.2024 у справі №5023/2756/11 змінено, виклавши абзаци 2 та 3 її резолютивної частини у такій редакції:

«Заяву Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вх. № 30650 від 09.11.2023) із грошовими вимогами до банкрута Державного підприємства "Харківський завод шампанських вин" задовольнити частково.

Визнати поточні грошові вимоги Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України до банкрута Державного підприємства "Харківський завод шампанських вин" в загальному розмірі 31 946 035,69 грн. та 5325,60 грн.

В іншій частині заявлених вимог відмовити».

10. Стягнуто з Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на користь ДП "Харківський завод шампанських вин" 50,88 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

11. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками місцевого господарського суду щодо підтвердженості грошових вимог ГУ ДПС у Харківські області наданими документами.

12. Водночас, апеляційний господарський суд вказав, що існування та момент виникнення грошового зобов`язання боржника перед податковим органом не ставиться з залежність від направлення податкової вимоги та його узгодженості/неузгодженості.

13. В свою чергу, ст. 59 КУзПБ передбачено, що з дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури строк виконання всіх грошових зобов`язань банкрута вважається таким, що настав;

14. У цій справі не розглядаються вимоги, що стосуються перевірки законності дій суб`єкта владних повноважень, цей спір не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів. В даному випадку ГУ ДПС у Харківські області звернулося до Господарського суду Харківської області з грошовими вимогами до боржника в розумінні статей 1, 45, 59 КУзПБ, які підлягають розгляду виключно в межах провадження у справі про банкрутство;

15. Податкові зобов`язання за декларацією з акцизного податку №9024474864 не входять до заявлених грошових вимог;

16. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 16.09.2024 у справі № 520/4367/22 за позовом Головного управління ДПС у Харківській області до ДП "Харківський завод шампанських вин" про стягнення податкового боргу прийнято заяву представника позивача про відмову від позову у справі № 520/4367/22; закрито провадження у справі за позовом Головного управління ДПС у Харківській області до ДП "Харківський завод шампанських вин" про стягнення податкового боргу; роз`яснено позивачу, що повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

17. Ліквідатор ДП "Харківський завод шампанських вин" арбітражна керуюча Бідна Оксана Іванівна звернулась з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Харківської області від 02.10.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.01.2025, з вимогою оскаржені судові рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити Головному управлінню ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, у визнанні кредиторських вимог до ДП "Харківський завод шампанських вин" в повному обсязі.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

18. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 5023/2756/11 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Васьковський О.В., суддя - Білоус В.В., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 24.01.2025.

19. У зв`язку з відпусткою суддів Васьковського О.В. та Білоуса В.В. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №5023/2756/11 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Жуков С.В., суддя - Огороднік К.М., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.02.2025.

20. Ухвалою Верховного Суду від 27.02.2025 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ліквідатора Державного підприємства "Харківський завод шампанських вин" арбітражної керуючої Бідної Оксани Іванівни, датою проведення судового засідання визначено 25.03.2025.

21. 14.03.2025 до Верховного Суду від ГУ ДПС у Харківській області надійшов відзив на касаційну скаргу з запереченнями проти вимог та доводів скаржника.

22. 18.03.2025 від Харківської обласної прокуратури надійшов відзив на касаційну скаргу.

23. 18.03.2025 засобами електронного зв`язку на адресу Касаційного господарського суду від ліквідатора Державного підприємства "Харківський завод шампанських вин" арбітражної керуючої Бідної Оксани Іванівни, надійшли заяви про проведення судових засідань у справі № 5023/2756/11 в режимі відеоконференції.

24. Ухвалою Верховного Суду від 20.03.2025 заяву ліквідатора Державного підприємства "Харківський завод шампанських вин" арбітражної керуючої Бідної Оксани Іванівни про проведення судового засідання дистанційно у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.

Ухвалено проведення судового засідання в режимі відеоконференції здійснити за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.

25. 21.03.2025 засобами електронного зв`язку на адресу Касаційного господарського суду від Головного управління ДПС у Харківській області, надійшли заяви про проведення судових засідань у справі № 5023/2756/11 в режимі відеоконференції.

26. Ухвалою Верховного Суду від 24.03.2025 заяву Головного управління ДПС у Харківській області про проведення судового засідання дистанційно у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.

Ухвалено проведення судового засідання в режимі відеоконференції здійснити за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.

27. Ухвалою Верховного Суду від 25.03.2025 відкладено розгляд касаційної скарги ліквідатора Державного підприємства "Харківський завод шампанських вин" арбітражної керуючої Бідної Оксани Іванівни у справі № 5023/2756/11. Судове засідання призначено на 15.04.2025, про що повідомлено всіх учасників судової справи.

28. В судовому засіданні 15.04.2025 (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.) ліквідатор ДП "Харківський завод шампанських вин" арбітражна керуюча Бідна Оксана Іванівна повністю підтримала вимоги касаційної скарги за доводами викладеними в ній. Втім просила Суд відкласти розгляд касаційної скарги.

29. Колегія суддів, порадившись на місці, дійшла висновку про відхилення клопотання про відкладення розгляду касаційної скарги з огляду на те, що згідно з частиною першою статті 301 ГПК України, у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням положень статті 300 цього Кодексу, явка представників учасників справи у судове засідання у суді касаційної інстанції обов`язковою не визнавалась; поважності підстав відкладення розгляду справи заявником не наведено; матеріали справи є достатніми для перевірки правильності застосування судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права.

30. Представниця ГУ ДПС у Харківській області в засіданні суду 15.04.2025 (в режимі відеоконференції) проти вимог та доводів скаржника заперечила з підстав викладених у відзиві на касаційну скаргу. Просила Суд ухвалу Господарського суду Харківської області від 02.10.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.01.2025 у справі №5023/2756/11 залишити без змін.

31. Представниця ОГП в залі судового засідання 15.04.2025 проти вимог касаційної скарги заперечила, підтримавши доводи Харківської обласної прокуратури викладені у відзиві на касаційну скаргу.

32. Представник ФДМ України в засіданні суду 15.04.2025 надав пояснення з приводу заявлених касаційних вимог ліквідатора Державного підприємства "Харківський завод шампанських вин" арбітражної керуючої Бідної Оксани Іванівни.

33. Інші учасники провадження у справі у судове засідання повноважених представників не направили.

Про дату, час та місце розгляду касаційної скарги учасники справи були повідомлені належним чином.

Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов`язковою, а ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду несе учасник справи, який подав відповідну заяву, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників учасників судового процесу, які не з`явились.

34. Враховуючи положення Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX), Указу Президента України від 14.01.2025 № 26/2025 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 15.01.2025 № 4220-IX), Верховний Суд розглядає справу № 5023/2756/11 у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника

(арбітражної керуючої Бідної Оксани Іванівни)

35. В обґрунтування підстав касаційного оскарження заявник, зокрема, зазначає про порушення положень ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства без урахування висновків Верховного Суду викладених у постанові від 26.02.2019 по справі № 908/710/18, постанові від 05.03.2019 по справі № 910/3353/16, постанові від 18.04.2019 по справі № 914/1126/14, постанові від 20.06.2019 по справі № 915/535/17, постанові від 25.06.2019 по справі № 922/116/18, постанові від 15.10.2019 по справі № 908/2189/17, постанові від 24.10.2019 по справі № 910/10542/18, постанові від 07.11.2019 по справі № 904/9024/16.

Доводи кредитора

(ГУ ДПС у Харківській області)

36. Кредитор доводить:

- касаційна інстанція не є додатковим етапом розгляду справи, а лише контролює законність і правильність рішень, ухвалених раніше. Таким чином, якщо сторона хоче, щоб її аргументи були враховані, вона повинна наводити їх ще в першій або апеляційній інстанції.

У своїй касаційній скарзі скаржник порушує ряд питань, які не були предметом розгляду в суді першої та апеляційної інстанцій;

- податкові зобов`язання виникають після відкриття справи про банкрутство (поточні зобов`язання), вони підлягають задоволенню через процедуру банкрутства. Тобто податковий орган має заявити свої вимоги в межах процедури банкрутства, а не шляхом направлення податкової вимоги, оскільки поточні вимоги сплачуються в межах поточної діяльності боржника;

- заявлені ГУ ДПС у Харківській області кредиторські вимоги є поточними та складаються із податкових зобов`язань, які виникли з 2018 року по 2023 рік, а отже строк давності не сплив, та відповідно заборгованість не є безнадійною.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

37. Відповідно до вимог статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

38. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

39. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

40. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

41. За змістом статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства (далі- КУзПБ) грошовим зобов`язанням є зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України, зокрема до грошових зобов`язань належать зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

42. Порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство (після відкриття провадження) та порядок розгляду судом відповідних заяв визначені, зокрема статтями 45, 46, 47 КУзПБ.

43. В силу вказаних вище норм, під час розгляду заявлених до боржника кредиторських вимог, суд має з`ясовувати правову природу таких вимог, надати правову оцінку доказам поданим заявником на підтвердження його вимог до боржника, аргументам та запереченням боржника чи інших кредиторів щодо задоволення таких вимог, перевірити дійсність заявлених вимог, з урахуванням чого встановити наявність підстав для їх визнання чи відхилення (повністю або частково).

44. Законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в цьому випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником; надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України).

45. Покладення обов`язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог (постанова від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18; від 13.09.2022 у справі № 904/6251/20).

46. Заявник самостійно визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги. Проте, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство.

47. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17.

48. Предметом перегляду, в цьому випадку, є правомірність визнання судами першої та апеляційної інстанції грошових вимог ГУ ДПС у Харківській області в загальному розмірі 31 946 035,69 грн.

49. З цього приводу колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне:

50. Порядок виникнення грошових зобов`язань щодо сплати податків та зборів визначений Податковим кодексом України (далі - ПК України), положеннями пунктів 1.1. та 1.3 статті 1 якого унормовано, що цей Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства, з банків, на які поширюються норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", проведення комплексних перевірок з метою виявлення фінансових рахунків та погашення зобов`язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (крім особливостей функціонування єдиного рахунку, подання звітності щодо суми нарахованого єдиного внеску), зборів на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

51. Верховний Суд у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 14.06.2023 у справі № 904/5743/20 дійшов висновку про те, що з огляду на положення статей 45 - 47 Кодексу України з процедур банкрутства, податковий орган, так само як і інші конкурсні кредитори, повинен подати до господарського суду вимоги до боржника щодо його грошових зобов`язань по сплаті податків і зборів, що виникли до дня відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство разом з документами, що ці зобов`язання підтверджують, а господарський суд зобов`язаний розглянути всі вимоги та заперечення проти них на підставі поданих кредитором і боржником документів, оцінити правомірність цих вимог незалежно від наявності в адміністративному суді спору щодо неузгодженого податкового зобов`язання, з якого сформована кредиторська вимога податкового органу.

52. Податковий кодекс України дає визначення грошового зобов`язання, яке є спеціальним для цілей податкового законодавства, а саме - грошове зобов`язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня (п. 14.1.39. ПКУ).

53. Пункт 14.1.156. ПК України визначає податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.

54. Податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

55. У постанові від 15.12.2020 у справі № 904/1693/19 Великою Палатою Верховного Суду викладено правовий висновок про те, що аналіз приписів податкового законодавства, в тому числі положень підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14, пункту 56.18 статті 56, пункту 57.3 статті 57 та інших положень ПК України, дає змогу дійти висновку про те, що грошове зобов`язання платника податків для цілей здійснення адміністрування податків та зборів може існувати як узгоджене зобов`язання, набувши статусу податкового боргу після настання моменту його сплати, що надає податковому органу можливість здійснення заходів щодо стягнення суми такого зобов`язання, а також як неузгоджене зобов`язання, коли грошове зобов`язання існує, але заходи щодо адміністрування податків та зборів податковими органами не вживаються. Однак неузгодженість суми грошового зобов`язання не означає, що зобов`язання не існує або може не враховуватися при зверненні із заявою про визнання кредиторських вимог відповідно до приписів законодавства про банкрутство.

56. У постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 17.01.2024 у справі №903/51/20 викладено такий правовий висновок: "положеннями податкового законодавства визначено обов`язок платника податків подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, за кожний встановлений Податковим кодексом України звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню та обов`язок самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПК України для подання податкової декларації. Отже, для цілей розгляду грошових вимог податкового органу до боржника у справі про банкрутство та кваліфікації їх як конкурсних чи поточних, моментом виникнення грошових вимог податкового органу в розумінні Кодексу України з процедур банкрутства слід вважати перший день несплати боржником податку, що настає за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Податковим кодексом України для подання податкової декларації за відповідним податком."

57. У цій справі провадження про банкрутство ДП "Харківський завод шампанських вин" було відкрито ухвалою суду першої інстанції 15.14.2011, а постановою місцевого господарського суду від 26.09.2023 боржника визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

58. Враховуючи дату порушення провадження у цій справі та дату виникнення заборгованості визначеної ГУ ДПС у Харківській області, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що заявлені грошові вимоги є поточним зобов`язанням.

59. Згідно з пунктом 31.1 статті 31 ПК України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

60. Строки сплати податкового зобов`язання встановлені статтею 57 ПК України, пунктом 57.3 якої передбачено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

61. Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з цим Кодексом, застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) (абзац перший пункту 111.2 статті 111 ПК України). Згідно з пунктом 112.5 статті 112 ПК України підставою для притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення та стягнення штрафу є податкове повідомлення-рішення, що відповідає вимогам, визначеним пунктом 58.1 статті 58 цього Кодексу.

62. Судами попередніх інстанцій встановлено, що боржником самостійно визначені податкові зобов`язання:

63. Акцизний податок на виноробну продукцію, для виробництва якої не використовується спирт етиловий (14020300) у сумі 13 986 814,00 грн. (основний платіж 13 984 892, 00 грн., штрафні санкції 1922,00 грн.), період виникнення податкового боргу з 02.03.2018 по 28.08.2023.

64. Відповідно до пп. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 ПК України платником податку є особа - суб`єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів (крім тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах). Особи - суб`єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, підлягають обов`язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням пункту продажу товарів не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому здійснюється господарська діяльність (пп.212.3.1-1, п. 212.1 ст. 212 ПК України).

65. Відповідно до пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Суми податку перераховуються до бюджету платниками акцизного податку протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації за місячний податковий період (пп. 222.1.1. п. 222.1 ст. 222 ПУ України).

66. Платники податку, визначені пунктом 212.1 статті 212 цього Кодексу (крім імпортерів підакцизних товарів, зазначених у підпунктах 215.3.4, 215.3.5, 215.3.5-1, 215.3.5-2, 215.3.6, 215.3.7, 215.3.8 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу), подають щомісяця не пізніше 20 числа наступного звітного (податкового) періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію з акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому статтею 46 цього Кодексу (п. 223.2 ПК України).

67. Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (14010100) у сумі 7155349,59 грн. (основний платіж 4093961,00 грн., штрафні санкції 3061388,59 грн.), період виникнення податкового боргу з 30.01.2019 по 30.08.2023.

68. За змістом п. 54.1 ст. 54 ПК України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання, яку зазначає у податковій (митній) декларації, а у випадках, передбачених п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, обов`язок визначення суми грошових зобов`язань платника податків покладено на контролюючий орган, який згідно зі ст. 58 ПК України реалізує такі повноваження шляхом надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення. Строки сплати сум податкового зобов`язання встановлені ст. 57 ПК України та складають 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку для подання податкової декларації, визначеного п. 49.18 ст. 48 ПК України, або протягом такого ж строку за днем отримання податкового повідомлення-рішення, а у випадку оскарження - за днем узгодження.

69. У відповідності до пунктів 203.1.та 203.2 статті 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку.

70. Земельний податок з юридичних осіб (18010500) у сумі 5988215,28 грн. (основний платіж 5988045,28 грн., штрафні санкції 170,00 грн.), період виникнення податкового боргу з 02.03.2018 по 30.01.2023.

71. Відповідно до пункту 286.2 статті 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

72. Згідно з п. 287.3 ст. 287 ПК України податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

73. Екологічний податок, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднених речовин стаціонарними джерелами забруднення (за винятком викидів в атмосферне повітря двоокису вуглецю (19010100) у сумі 693,14 грн. (основний платіж 693,14 грн.), період виникнення податкового боргу з 19.08.2018 по 19.11.2021.

74. Відповідно до п. 240.1. ст. 240 ПК України платниками податку є суб`єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються:

75. Платники податку складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації (п. 250.2. ст. 250 ПК України).

76. Єдиний внесок, нарахований роботодавцем на суми заробітної плати, винагороди за договором ЦИХ, допомоги по тимчасовій непрацездатності (КБК 71010000) у сумі 4304963,68 грн. (основний платіж), період виникнення податкового боргу з 20.04.2018 по 09.02.2022.

77. Відповідно до положень ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

78. Згідно з Порядком заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (в редакції від 01.01.2021) розрахунок подається окремо за кожний квартал (податковий період) з розбивкою по місяцях звітного кварталу протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу. Окремий Розрахунок за календарний рік не подається. Якщо останній день строку подання Розрахунку припадає на вихідний або святковий день, останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

79. Поміж іншим, грошові вимоги складаються з податкових зобов`язань щодо сплати адміністративних штрафів та штрафних санкцій за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну (21081500) у сумі 764603,40 грн. (штрафні санкції 764603,40 грн.).

80. Статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" передбачено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством. До суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів. Рішення про стягнення штрафів, приймаються податковими органами та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями і тютюновими виробами та пальним, зберігання пального, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції визначеної законами України.

81. Згідно з п. 10 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», у разі невиконання суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) рішення про застосування фінансових санкцій протягом 30 днів після його отримання сума санкцій стягується на підставі рішення суду.

82. Судами попередніх інстанцій встановлено, що надані ГУ ДПС у Харківські області рішення про застосування фінансових санкцій, на яких ґрунтуються грошові вимоги, згідно рекомендованих повідомлень, отримані боржником та не оскаржувались ним. Також, у підтвердження заявлених грошових вимог в цій частині ГУ ДПС у Харківські області надані акти перевірки №12367/20-40-09-01-08/30590422 від 16.07.2021 та №11919/20-40-09-01-03/30590422 від 02.05.2023.

83. Поряд з цим, судом апеляційної інстанції встановлено, що ГУ ДПС у Харківські області у 2022 році звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою про стягнення з ДП "Харківський завод шампанських вин" податкового бору у загальному розмірі 254603,40 грн, який ґрунтується на рішеннях про застосування фінансових санкцій № 0155880901 від 03.08.2021 у розмірі 17 000,00 грн. та №0155850901 від 03.08.2021 у розмірі 237603,40 грн.

84. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 16.09.2024 у справі №520/4367/22 за позовом Головного управління ДПС у Харківській області до ДП "Харківський завод шампанських вин" про стягнення податкового боргу прийнято заяву представника позивача про відмову від позову у справі №520/4367/22; закрито провадження у справі за позовом Головного управління ДПС у Харківській області до ДП «Харківський завод шампанських вин» про стягнення податкового боргу; роз`яснено позивачу, що повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.

85. З урахуванням встановленого та приписів статті 239 КАС України, колегія суддів дійшла вірного висновку про часткову відмову у визнанні вказаних кредиторських вимог у розмірі 254 603,40 грн.

86. Пунктами 95.1 та 95.2 статті 95 вказаного Кодексу визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

87. У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.1 статті 59 Податкового кодексу України).

88. Отже, нормами Податкового кодексу України встановлено чіткий порядок погашення заборгованості платників податків перед бюджетом та визначено перелік заходів, які повинен здійснити контролюючий орган для стягнення податкового боргу.

89. Податкова вимога - це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу (пп. 14.1.153 ПКУ).

90. З цього приводу колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне:

91. Провадження у справі про банкрутство за своєю суттю є конкурсним процесом, основною метою якого є, зокрема, почергове, пропорційне у межах черги і справедливе задоволення вимог всієї сукупності кредиторів неплатоспроможного боржника. Досягнення цієї мети є можливим за умови гарантування: 1) охорони інтересів кредиторів від протизаконних дій інших кредиторів; 2) охорони інтересів кредиторів від недобросовісних дій боржника; 3) охорони боржника від протизаконних дій кредиторів.

92. Унаслідок конкуренції прав кредиторів за умови недостатності майна боржника виникає необхідність у спеціальному правовому регулюванні.

93. Для належного забезпечення погашення різних категорій вимог у конкурсному процесі визначальним є саме принцип конкурсного імунітету, за якого після порушення справи про неплатоспроможність майнові активи боржника підпадають під захист закону від стягнень основної маси його кредиторів. За цим принципом забороняється задоволення вимог з майна боржника поза межами конкурсного процесу, а вимоги виявлених кредиторів задовольняються на колективній основі за правилами, що визначають пропорційний розподіл майнових активів боржника на користь усієї сукупності кредиторів з урахуванням черговості цих вимог.

94. Отже зміст конкурсного імунітету полягає в забезпеченні виключно колективного задоволення вимог сукупності усіх виявлених кредиторів та унеможливленні задоволення індивідуальних вимог окремих конкурсних кредиторів до неплатоспроможного боржника. Цей принцип закріплює усю конструкцію провадження у справі про банкрутство і спрямований на попередження або усунення будь-яких переваг або преференцій одних кредиторів на шкоду іншим. Колективний характер задоволення вимог сукупності кредиторів реалізується в межах та за правилами провадження у справі про банкрутство.

95. Тож принцип конкурсного імунітету полягає у недопущенні задоволення вимог одних кредиторів за рахунок майнових активів боржника на шкоду іншим кредиторам та поширюється на майно, що належить саме боржнику.

96. Забезпечення реалізації принципу конкурсного імунітету, а також судового контролю у відносинах неплатоспроможності та банкрутства, за яким усі рішення чи дії, що можуть вплинути на майнові активи боржника, мають бути підконтрольні суду, який здійснює провадження у справі про банкрутство, покликано нівелювати негативний вплив на зміну розміру або складу ліквідаційної маси боржника задля задоволення сукупності вимог кредиторів неплатоспроможного боржника.

97. А тому принцип конкурсного імунітету кредиторів означає, що кредитор не має права задовольнити свої вимоги до боржника інакше як у межах відкритого провадження у справі про банкрутство, кредитори можуть задовольнити свої вимоги за правилами конкретної конкурсної процедури, що здійснюється під судовим контролем суду, який здійснює провадження у справі про банкрутство відповідного боржника.

98. В свою чергу, статтею 59 КУзПБ передбачено, що з дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури строк виконання всіх грошових зобов`язань банкрута вважається таким, що настав.

99. Відтак, судом апеляційної інстанції вірно зауважено на тому, що існування та момент виникнення грошового зобов`язання боржника перед податковим органом не ставиться з залежність від направлення податкової вимоги та його узгодженості/неузгодженості.

100. Стаття 102 ПК України має універсальний характер, встановлює строки давності для визначення суми грошових зобов`язань контролюючим органом, стягнення податкового боргу, подання заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань та регулює порядок продовження граничних строків для подання податкової декларації, заяв про перегляд рішень контролюючих органів і заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань.

101. Пунктом 102.1 статті 102 ПК України надано право контролюючому органу, крім випадків, визначених п. 102.2 цієї статті, самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до ст. 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

102. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

103. У п. 102.4 ст.102 ПК України визначено, що у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

104. Пункт 101.1 статті 101 ПК України передбачає, що списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

105. Як зазначено в п. 101.2 ст.101 ПК України під терміном "безнадійний податковий борг" розуміється, зокрема, податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений п. 102.4 ст. 102 цього Кодексу.

106. Водночас, як про це вірно вказано судом апеляційної інстанції, у період виникнення спірних правовідносин застосування статті 102 ПК України мало свої особливості, а саме: пункт 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України встановив зупинення перебігу усіх строків давності, встановлених статтею 102 ПК України, на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

107. Водночас, 07 березня 2022 року набрав чинності Закон України № 2118-IX від 03 березня 2022 року, яким підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнено пунктом 69, зокрема, підпункт 69.9 якого встановив, що для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

108. Положення ПК України щодо зупинення усіх строків були чинними до 27 травня 2022 року (дата набрання чинності Законом України № 2260-IX від 12 травня 2022 року). З цього дня у податковому законодавстві з`явились винятки, на які зупинення строків не поширювалося, зокрема, щодо строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок.

109. Із системного аналізу пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" та пункту 102.9 статті 102 ПК України убачається, що зупинення перебігу зазначених строків розпочалося з 18.03.2020 та не припинилося у зв`язку із прийняттям Закону України № 2120-IX від 15.03.2022, з огляду на доповнення цим самим Законом статті 102 Податкового кодексу України пунктом 102.9, а тому не переривався і перебіг строку такого зупинення.

110. Разом з тим, слід вказати на те, що зміни до ПК України були внесенні 18.03.2020, 01.01.2021, 15.03.2022, відтак норми Кодексу, згідно з якими зупиняється перебіг строків давності, передбачених пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, п. п. 102.3.5 п. 102.3, п. 102.9 статті 102 цього Кодексу, не застосовують до податкових зобов`язань у яких 1095-денний строк сплив до внесення відповідних змін, тобто до 18.03.2020.

111. Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що, оскільки заявлені ГУ ДПС у Харківській області кредиторські вимоги складаються із податкових зобов`язань, які виникли з 2018 року по 2023 рік, відтак строк давності не сплив, та відповідно заборгованість не є безнадійною.

112. За наведеного вище, колегія суддів вважає, що судами попередніх інстанцій прийнято вірне рішення щодо визнання заявлених ГУ ДПС у Харківської області (в редакції постанови Східного апеляційного господарського суду від 07.01.2025) грошових вимог до боржника, доводи скаржника за змістом зводяться до незгоди з рішенням суду першої та апеляційної інстанції, а також до переоцінки доказів та встановлених обставин, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

113. Відповідно до пункту 1) частини 1 статті 308 ГПК України, суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

114. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 ГПК України).

115. Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.

116. Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації", у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації"), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

117. Враховуючи наведене вище, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав задоволення касаційної скарги та необхідність залишення ухвали Господарського суду Харківської області від 02.10.2024 (в редакції постанови Східного апеляційного господарського суду від 07.01.2025) та постанови Східного апеляційного господарського суду від 07.01.2025 у справі №5023/2756/11 щодо розгляду грошових вимог ГУ ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України, - без змін.

Судові витрати

118. У зв`язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги та залишенням без змін оскаржених судових рішень, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги, відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються на заявника.

На підставі викладеного та керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ліквідатора Державного підприємства "Харківський завод шампанських вин" арбітражної керуючої Бідної Оксани Іванівни - залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Харківської області від 02.10.2024 (в редакції постанови Східного апеляційного господарського суду від 07.01.2025) та постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.01.2025 у справі №5023/2756/11 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді К.М. Огороднік

С.В. Жуков