Постанова від 15.04.2025 по справі 916/3470/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2025 рокум. ОдесаСправа № 916/3470/23Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Богацької Н.С.

суддів: Аленіна О.Ю., Принцевської Н.М.,

секретар судового засідання: Алієва К.О.,

за участю представників учасників справи:

від позивача Соколов Д.С.,

від відповідача Жорін В.П.,

від третьої особи (ОК «Кольоровий бульвар») Бочевар М.П.,

від третіх осіб (фізичних осіб) не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області

на рішення Господарського суду Одеської області від 16.01.2025, ухвалене суддею Гутом С.Ф., м. Одеса, повний текст рішення складено та підписано 27.01.2025

у справі № 916/3470/23

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Саймон»

до відповідача: Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача:

1. Обслуговуючого кооперативу «Кольоровий бульвар»,

2. ОСОБА_1 ,

3. ОСОБА_2 ,

4. ОСОБА_3 ,

5. ОСОБА_4 ,

6. ОСОБА_5 ,

7. ОСОБА_6 ,

8. ОСОБА_7 ,

9. ОСОБА_8 ,

10. ОСОБА_9 ,

11. ОСОБА_10 ,

12. ОСОБА_11 ,

13. ОСОБА_12 ,

14. ОСОБА_13 ,

15. ОСОБА_14 ,

16. ОСОБА_15 ,

17. ОСОБА_16 ,

18. ОСОБА_17 ,

19. ОСОБА_18 ,

20. ОСОБА_19 ,

21. ОСОБА_20 ,

22. ОСОБА_21 ,

23. ОСОБА_22 ,

24. ОСОБА_23 ,

25. ОСОБА_24 ,

26. ОСОБА_25 ,

27. ОСОБА_26 ,

28. ОСОБА_27 ,

29. ОСОБА_28 ,

30. ОСОБА_29 ,

31. ОСОБА_30 ,

32. ОСОБА_31 ,

33. ОСОБА_32 ,

34. ОСОБА_33 ,

35. ОСОБА_34 ,

36. ОСОБА_35 ,

37. ОСОБА_36 ,

38. ОСОБА_37 ,

39. ОСОБА_38 ,

40. ОСОБА_39 ,

41. ОСОБА_40 ,

42. Збруєву- ОСОБА_41 ,

43. ОСОБА_42 ,

44. ОСОБА_43 ,

45. ОСОБА_44 ,

46. ОСОБА_45 ,

47. ОСОБА_46 ,

48. ОСОБА_47 ,

49. ОСОБА_48 ,

50. ОСОБА_49 ,

51. ОСОБА_50 ,

52. ОСОБА_51 ,

53. ОСОБА_52 ,

54. ОСОБА_53 ,

55. ОСОБА_54 ,

56. ОСОБА_55 ,

57. ОСОБА_56 ,

58. ОСОБА_57 ,

59. ОСОБА_58 ,

60. ОСОБА_59 ,

61. ОСОБА_60 ,

62. ОСОБА_61 ,

63. ОСОБА_62 ,

64. ОСОБА_63 ,

65. ОСОБА_64 ,

66. ОСОБА_65 ,

67. ОСОБА_66 ,

68. ОСОБА_67 ,

69. ОСОБА_68 ,

70. ОСОБА_69 ,

71. ОСОБА_70 ,

72. ОСОБА_71 ,

73. ОСОБА_72 ,

74. ОСОБА_73 ,

75. ОСОБА_74 ,

76. ОСОБА_75 ,

77. ОСОБА_76 ,

78. ОСОБА_77 ,

79. ОСОБА_78 ,

80. ОСОБА_79 ,

81. ОСОБА_80 ,

82. ОСОБА_81 ,

83. ОСОБА_82 ,

84. ОСОБА_83

про: розірвання договору та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Саймон» (далі ТОВ «Саймон») звернулося до суду з позовом до Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області (далі Рада), в якому просило:

- розірвати укладений між сторонами договір оренди від 01.06.2013 № 97 (далі договір оренди);

- зобов`язати Раду здійснити перерахунок орендної плати за договором оренди на умовах звільнення ТОВ «Саймон» від сплати орендної плати за весь період знаходження земельної ділянки площею 6,0493 га, кадастровий номер 5110800000:02:019:0081, що знаходиться за адресою: м. Чорноморськ, 14 мікрорайон (далі земельна ділянка), під арештом, накладеним ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 08.12.2022 у справі №757/32808/22-к, тобто з 08.12.2022 до моменту закінчення дії арешту.

Позов мотивований тривалою бездіяльністю Ради з прийняття рішення про розірвання договору оренди, тоді як позивач вжив усіх для цього заходів. При цьому, орендована земельна ділянка з 08.12.2022 перебуває під арештом, що фактично унеможливлює її використання через обставини, за які позивач не відповідає. Це, на думку позивача, є підставою для звільнення його від сплати орендних платежів в порядку ч. 6 ст. 762 ЦК України.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 26.02.2024 у даній справі, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.06.2024, позов ТОВ «Саймон» задоволено в повному обсязі.

Задовольняючи позов, зокрема, про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок орендної плати, суди виходили з того, що накладення арешту на спірну земельну ділянку унеможливлює користування нею позивачем з метою, з якою був укладений договір оренди, та є підставою для звільнення позивача від сплати орендних платежів.

Постановою Верховного Суду від 04.09.2024 у даній справі рішення судів попередніх інстанцій скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Скасовуючи рішення судів, зокрема, в частині задоволення вимоги про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок орендної плати, суд касаційної інстанції вказав наступне:

- суди попередніх інстанції не врахували, що спірна земельна ділянка з 2014 року була передана позивачем в суборенду Обслуговуючому кооперативу «Кольоровий бульвар» (далі Кооператив). Отже, позивач майже одразу після укладення договору оренди, передав своє право користування спірною земельною ділянкою третій особі, яка таким чином і стала фактичним користувачем цієї земельної ділянки. Натомість позивач, будучи орендодавцем спірної земельної ділянки за договором суборенди, продовжив виконувати свої зобов`язання перед Радою у вигляді сплати орендної плати за рахунок коштів, отриманих від суборендаря;

- суди не з`ясували, що саме стало підставою для порушення кримінальної справи, у межах якої був накладений арешт на спірну земельну ділянку, тобто чиї саме дії стали причиною накладення обмежень на земельну ділянку, які, за доводами позивача, унеможливлюють користування саме ним цією земельною ділянкою;

- саме орендар передав спірну земельну ділянку в користування третій особі та, відповідно, несе відповідальність перед орендодавцем за наслідки дій суборендаря, пов`язані з користуванням ним об`єктом оренди.

За результатом нового розгляду справи, рішення Господарського суду Одеської області від 16.01.2025 позов задоволено частково (лише в частині зобов`язання відповідача здійснити перерахунок орендної плати). У задоволенні решти заявлених позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Задовольняючи позов в частині зобов`язання відповідача здійснити перерахунок орендної плати, місцевий господарський суд виходив з наступного:

- зі змісту ухвали (про накладення арешту на земельну ділянку у кримінальному провадженні) вбачається, що посадовими особами Обслуговуючого кооперативу «Кольоровий бульвар» використано документи, у які суб`єктами містобудування внесені недостовірні данні, в частині відповідності проектної документації вимогам містобудівної документації, внаслідок чого отримано дозвільні документи та здійснено будівництво на земельній ділянці шести багатоквартирних, багатоповерхових житлових будинків, один із яких знаходиться у недобудованому стані;

- з моменту отримання Кооперативом містобудівних умов та обмежень, дозволів на виконання будівельних робіт та проведення будівництва, до моменту постановлення ухвали про накладення арешту на земельну ділянку, позивач мав правомірні очікування (законні сподівання) на те, що забудова земельної ділянки відбувається із дотриманням приписів законодавства України.

- тобто арешт накладено внаслідок дій саме Обслуговуючого кооперативу «Кольоровий бульвар» та суб`єктів містобудування, в яких позивач не приймає участі, оскільки не погоджує та (або) затверджує відповідні документи, які надають право на забудову відповідної земельної ділянки;

- отже в процесі розгляду справи позивачем доведено наявність передбачених законом підстав для звільнення його від плати за весь час, протягом якого земельна ділянка не могла бути використана, через обставини, за які позивач не відповідає, адже накладений у кримінальному провадженні арешт передбачає заборону, в тому числі розпорядження та користування земельною ділянкою, а підставою накладення арешту стали не дії позивача (як орендаря), а дії Кооперативу (як забудовника), до яких позивач не має відношення.

Не погодившись з рішенням суду в частині задоволення позову, Рада подала на нього апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у позові в цій частині.

В обґрунтування доводів та вимог апеляційної скарги позивач посилається на наступне:

- висновки суду першої інстанції прямо суперечать висновкам Верховного Суду, викладених у постанові по даній справі;

- фактично позивач використовує вказану земельну ділянку шляхом передачі її в суборенду;

- на цій земельній ділянці розташовані житлові багатоквартирні будинки, Кооперативом надаються платні послуги з їх утримання, прибудинкових територій (прибирання, фарбування, ремонт, сплати послуг охорони та інше), відповідно й отримуються кошти за надані послуги, що прямим чином вказує на використання арештованої земельної ділянки Кооперативом.

- напротязі 2023-2024 року Кооперативом збудовано криті паркувальні місця для автомобілів, що підтверджує повне землі використання попри вимоги зазначених ухвал Печерського районного суду м. Києва.

- підстави для перерахунку розміру орендної плати відсутні, так як обмеження накладені не з ініціативи та не стосовно відповідача, а пов`язані з контрагентом позивача;

- помилкове застосування судом приписів ч. 6 ст. 762 ЦК України призведе до втрати бюджетом Чорноморської міської територіальної громади коштів у розмірі понад півтора мільйона гривень, з огляду на те, що надходження коштів від оренди земельних ділянок є основним джерелом надходження до місцевого бюджету.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України за результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, оформленого протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду справи визначено судову колегію у складі головуючого судді Богацької Н.С., Аленіна О.Ю., Принцевської Н.М.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.02.2025 витребувано у Господарського суду Одеської області матеріали справи № 916/3470/23, вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою відкладено до надходження матеріалів з Господарського суду Одеської області.

19.02.2025 до суду апеляційної інстанції надійшли матеріали цієї справи.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.02.2025 апеляційну скаргу Ради залишено без руху як таку, що не відповідає вимогам п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України, встановлено скаржнику 10-ти денний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання суду доказів надсилання копій скарги всім третім особам, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача.

06.03.2025 від Ради Одеського району Одеської області надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додано листи з описами вкладення на адреси третіх осіб.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.03.2025 за апеляційною скаргою Ради на рішення Господарського суду Одеської області від 16.01.2025 у справі № 916/3470/23 відкрито апеляційне провадження, встановлено іншим учасникам справи строк до 28.03.2025 для подання відзиву на апеляційну скаргу (з належними доказами його направлення іншим учасникам справи), роз`яснено учасникам справи про їх право в цей же строк подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, призначено справу № 916/3470/23 до розгляду на 15.04.2025 о 13:45 год.

27.03.2025 від ТОВ «Саймон» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач заперечував проти її задоволення, зазначаючи, зокрема, що:

- зі змісту ухвал про арешт земельної ділянки вбачається, що позивач та його посадові особи не є сторонами кримінального провадження, проте позивач фактично позбавлений можливості користуватися земельною ділянкою з незалежних від нього причин.

- суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про позивачем доведено наявність передбачених законом підстав для звільнення його від плати за весь час, протягом якого земельна ділянка не могла бути використана, через обставини, за які позивач не відповідає.

В письмових поясненнях від 02.04.2025 позивач наголошував, що:

- позивач не приймав участі як у погоджені дозволу на будівництво, так і у визначені переліку містобудівних умов і обмежень;

- позивач, маючи укладений із Радою договір оренди, мав правомірні очікування на наявність права використання переданої земельної ділянки у спосіб, не заборонений законом та передбачений договором.

Відзив на апеляційну скаргу від інших учасників справи не надходили.

В судове засідання 15.04.2025 з`явились представники ТОВ «Саймон», Ради та Кооперативу.

Представники третіх осіб, у тому числі і адвокат Лужанов С.В., який представляє інтереси деяких з них, в судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки не повідомили, у зв`язку з чим колегія суддів, керуючись приписами ст. 202 ГПК України, дійшла висновку про можливість розгляду справи за їх відсутності.

Дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в межах доводів апеляційної скарги, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі перегляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи приписи вищевказаної норми, а також доводи та вимоги апеляційної скарги, колегія суддів у даному випадку переглядає рішення Господарського суду Одеської області від 16.01.2025 у справі № 916/3470/23 лише в частині задоволення позову про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок орендної плати.

Як вбачається з матеріалів цієї справи та встановлено судом, 01.06.2013 між Радою (Орендодавець) та ТОВ «Саймон» (Орендар) укладено договір оренди землі № 97 (далі договір оренди), умовами пункту 1.1 якого передбачено, що Орендодавець надає, а Орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку площею 6,0493 га несільськогосподарського призначення, із земель житлової та громадської забудови (кадастровий номер 5110800000:02:019:0081). що знаходиться за адресою: м. Іллічівськ, 14 мікрорайон (далі земельна ділянка), згідно з планом земельної ділянки, який є невід`ємною частиною договору.

Земельна ділянка надається у користування Орендарю терміном на 49 років (п. 3.1. договору).

Розмір орендної плати визначений сторонами в п. 4.1. договору.

Орендована земельна ділянка або її частина може передаватися Орендарем у суборенду без зміни цільового призначення за письмовою згодою Орендодавця (пункт 8.1. договору).

Умови договору суборенди землі повинні обмежуватися умовами договору землі і не суперечити йому. Строк суборенди не може перевищувати строку, визначеного договором оренди землі. У разі припинення договору оренди чинність договору суборенди землі припиняється. Процедура оформлення договору суборенди здійснюється відповідно до законодавства (пункт 8.2. договору).

Договір суборенди землі підлягає державній реєстрації. За згодою сторін договір суборенди землі посвідчується нотаріально (пункт 8.3. договору).

Рішенням Ради від 14.11.2014 ТОВ «Саймон» надано дозвіл на передачу вищевказаної орендованої земельної ділянки (всієї її частини) в суборенду для часткової забудови 14 мікрорайону, без зміни цільового призначення земельної ділянки. Затверджено проект забудови частини 14 мікрорайону у складі комплексної забудови 14 мікрорайону м. Іллічівськ, Одеської області.

24.11.2014 між ТОВ «Саймон» (Орендар) та ОК «Кольоровий бульвар» (Суборендар) укладено договір суборенди землі (далі договір суборенди), за умовами п. 1.1 якого Орендар (на підставі рішення Ради від 14.11.2014 та договору оренди) передає, а Суборендар приймає у строкове платне користування вищевказану земельну ділянку.

Договір суборенди укладено на весь термін дії договору оренди до 01.06.2062 включно (пункт 3.1. договору суборенди).

Розмір суборендної плати визначений сторонами в п. 4.1. договору суборенди.

24.11.2014 між ТОВ «Саймон», Кооперативом та уповноваженої особою Ради підписано акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання. В цей же день, на виконання договору суборенди, 24.11.2014 між ТОВ «Саймон» та Кооперативом складено акт прийому-передачі земельної ділянки.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 13.06.2016 № 61298288, за міською радою 29.07.2013 зареєстровано право власності на земельну ділянку, 10.07.2013 внесено запис про право оренди вказаної земельної ділянки за ТОВ «Саймон» на підставі договору оренди, а 26.11.2014 - запис про право суборенди земельної ділянки за Кооперативом на підставі укладеного договору суборенди.

В подальшому, як вбачається з матеріалів цієї справи, у 2014-2016 роках Кооперативу були видані містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки з терміном дії - до завершення будівництва часткової забудови 14 мікрорайону житловими будинками з громадсько-побутовою сферою обслуговування, а в 2016-2021 роках Кооперативу (замовнику) були видані сертифікати, якими засвідчено відповідність закінченого будівництва об`єктів (5-ти житлових будинків) проектній документації та підтверджено їх готовність до експлуатації.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 08.12.2022 у справі № 757/32808/22-к накладено у кримінальному провадженні № 12022000000000506 арешт на земельну ділянку та незавершене будівництво на зазначеній земельній ділянці, шляхом заборони проведення будівельних робіт, земельних робіт, підготовчих робіт, розпорядження та користування.

28.04.2023 ТОВ «Саймон» звернулося до Ради з листом № 11, у якому просило здійснити перерахунок орендної плати та розірвати договір оренди з посиланням на неможливість виконувати свої зобов`язання за договором в частині сплати орендної плати.

У відповідь Рада листом від 02.06.2023 № 11 повідомила позивача про неможливість розірвання договору оренди через існування арешту у кримінальному провадженні.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від від 14.06.2023 у справі №757/24143/23-к арешт на спірну земельну ділянку був скасований в частині заборони розпорядження та користування земельною ділянкою, якщо метою такого розпорядження та користування є розірвання договору оренди. В іншій частині накладений ухвалою від 08.12.2022 арешт залишено без змін.

16.06.2023 ТОВ «Саймон» вчергове звернулося до Ради з проханням розірвати договір оренди та припинити нарахування орендної плати.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від від 12.07.2023 у справі №757/29205/23-к накладено арешт на спірну земельну ділянку та незавершене будівництво на цій земельній ділянці із забороною проведення будівельних робіт, земельних робіт, підготовчих робіт, розпоряджатися та використовувати майно, а також заборонено органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень вчиняти будь-які реєстраційні дії та нотаріальні дії щодо вищезазначених об`єктів нерухомого майна.

Предметом позову у даній справі (в оскаржуваній частині) є вимоги ТОВ «Саймон» зобов`язати Раду здійснити перерахунок орендної плати за договором оренди на умовах звільнення ТОВ «Саймон» від сплати орендної плати за весь період знаходження земельної ділянки під арештом, з 08.12.2022 до моменту закінчення дії арешту.

В якості підстав для задоволення позову позивач посилається на перебування орендованої земельної ділянки з 08.12.2022 під арештом, накладеним ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 08.12.2022 у справі № 757/32808/22-к у кримінальному провадженні № 12022000000000506, що відповідно до ч. 6 ст. 762 ЦК України є підставою для звільнення його від орендної плати за період з 08.12.2022 до моменту закінчення дії арешту.

Задовольняючи позов в цій частині, місцевий господарський суд, дослідивши зміст ухвали Печерського районного суду міста Києва від 08.12.2022 у справі № 757/32808/22-к, зазначив, зокрема, що позивачем доведено наявність передбачених законом підстав для звільнення його від плати за весь час, протягом якого земельна ділянка не могла бути використана, через обставини, за які позивач не відповідає, адже накладений у кримінальному провадженні арешт передбачає заборону, в тому числі розпорядження та користування земельною ділянкою, а підставою накладення арешту стали не дії позивача (як орендаря), а дії Кооперативу (як забудовника), до яких позивач не має відношення

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає наступне.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 910/7495/16 наведено висновок, відповідно до якого норма ч. 6 ст. 762 ЦК України (на яку на обґрунтування позову посилався позивач) визначає в якості підстави звільнення від зобов`язання сплатити орендну плату об`єктивну безпосередню неможливість використовувати передане у найм майно через обставини, за які орендар не відповідає.

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що відсутність у частині 6 статті 762 ЦК України вичерпного переліку обставин, які унеможливлюють використання орендарем майна, підстав виникнення таких обставин, засобів їх підтвердження свідчить про те, що підставою для застосування цієї норми є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством.

Тобто орендар повинен довести обставини, які свідчать про те, що майно не використовувалося або не могло бути використане, і він не відповідає за ці обставини.

При оцінці таких обставин презюмується незмінність умов господарювання (користування майном) чи стану об`єкта оренди, а орендар повинен подати докази наявності тих обставин, на які він посилається в обґрунтування своїх вимог, а також довести, що ці обставини виникли з незалежних від нього причин, зокрема, внаслідок зміни кон`юнктури на ринку товарів, робіт, послуг, з вини орендодавця, через дію непереборної сили, тощо. Якщо орендар з незалежних від нього обставин протягом певного часу був повністю позбавлений можливості користуватися орендованим майном, то на підставі цієї ж норми закону він вправі порушувати питання і про повне звільнення його від внесення орендної плати (постанови Верховного Суду у справах № 914/1248/18, № 914/2264/17, № 910/13158/20, № 911/3067/20, № 911/654/21).

Спірна земельна ділянка з 2014 року була передана позивачем в суборенду Кооперативу.

Отже, позивач майже одразу після укладення договору оренди передав своє право користування спірною земельною ділянкою третій особі, яка таким чином і стала фактичним користувачем цієї земельної ділянки.

Натомість позивач, будучи орендодавцем спірної земельної ділянки за договором суборенди, продовжив виконувати свої зобов`язання перед Радою у вигляді сплати орендної плати за рахунок коштів, отриманих від суборендаря.

Отже передача позивачем земельної ділянки в суборенду і є підтвердженням факту користування позивачем цією земельною ділянкою.

Договір суборенди, укладений між ТОВ «Саймон» та ОК «Кольоровий бульвар», є чинним.

Саме на це і вказував Верховний Суд у своїй постанові від 04.09.2024 у даній справі, скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій про задоволення позову в цій частині.

Також Верховний Суд звертав увагу, що саме орендар передав спірну земельну ділянку в користування третій особі та, відповідно, несе відповідальність перед орендодавцем за наслідки дій суборендаря, пов`язані з користуванням ним об`єктом оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ГПК України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Більш того, колегією суддів під час підготовки до розгляду даної справи, шляхом опрацювання інформаційних даних, що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, також встановлено, у липні 2023 року ТОВ «Саймон» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до ОК «Кольоровий бульвар» про стягнення з останнього заборгованості за договором суборенди за період 01.02.2022 по 30.04.2023 у загальному розмірі 2 181 833,89 грн. (справа № 916/3035/23).

На даний час провадження у справі № 916/3035/23 зупинено до набрання законної сили рішенням суду у даній справі № 916/3470/23.

Тобто період, за який ТОВ «Саймон» просить стягнути заборгованість з Кооперативу у справі № 916/3035/23 (з 01.02.2022 по 30.04.2023) збігається з періодом, за який ТОВ «Саймон» просить звільнити його від сплати оренди в межах даної справи (з 08.12.2022 по день закінчення дії арешту).

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується на римській максимі - «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium - принцип добросовісності.

Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Якщо особа, яка має право на оспорення документа чи юридичного факту, висловила безпосередньо або своєю поведінкою дала зрозуміти, що не буде реалізовувати своє право на оспорення, то така особа пов`язана своїм рішенням і не вправі його змінити згодом.

Спроба особи згодом здійснити право на оспорення суперечитиме попередній поведінці такої особи і має призводити до припинення зазначеного права (постанова Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 450/2286/16-ц).

За таких обставин, колегія суддів зазначає, що намагання позивача в межах цієї справи звільнити себе від сплати орендних платежів за договором оренди за певний період та одночасне намагання позивача в межах іншої справи за цей же період стягнути на свою користь заборгованість за договором суборенди - порушує принципи справедливості та добросовісності.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Підстави для часткового скасування судового рішення визначені статтею 277 ГПК України, відповідно до якої такими підставами є 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині, ухвалення нового рішення в цій частині про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати за подання апеляційною скарги покладаються на позивача.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 277, 281-284 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області задовольнити.

Рішення Господарського суду Одеської області від 16.01.2025 у справі № 916/3470/23 в частині задоволення позову скасувати. Ухвалити нове рішення в цій частині про відмову у задоволенні позову. В решті рішення суду залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Саймон» на користь Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області 4026 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити Господарському суду Одеської області видати відповідний наказ із зазначенням необхідних реквізитів.

Постанова, відповідно до вимог ст. 284 ГПК України, набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до ст. 288 ГПК України.

Повна постанова складена 17.04.2025.

Головуючий суддя Н.С. Богацька

суддіО.Ю. Аленін

Н.М. Принцевська