Рішення

від 21.04.2025 по справі 381/168/25

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua

2/381/515/25

381/168/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21квітня 2025року м. Фастів

Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:

Головуючої судді Анапріюк С.П.,

з участю секретаря Куценко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявоюКредитної спілки «Профспілкова скарбниця» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Усічні 2025 року Кредитна спілка «Профспілкова скарбниця» звернулася до Фастівського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 205936,30 грн та судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 3089,05 грн.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 звернувся до КС «Профспілкова скарбниця» із заявою на вступ до кредитної спілки. Правління кредитної спілки цю його заяву розглянуло на засіданні та прийняло рішення про прийняття його до членів спілки. Того ж дня, відповідач сплатив внесок та обов`язковий пайовий внесок. Крім цього, відповідач ОСОБА_1 подав до позивача заяву про надання кредиту. Кредитний комітет прийняв рішення про надання йому кредиту.

29.02.2024 відповідач ОСОБА_1 та позивач уклали договір про споживчий кредит № 61-В, за яким надано грошові кошти у розмірі 200000,00 грн зі строком дії договору кредиту 36 місяців.

На забезпечення виконання зобов`язань відповідача ОСОБА_1 , до договору кредиту укладено договір поруки між позивачем та ОСОБА_2 .

Взяті на себе зобов`язання кредитор виконав та надав відповідачу ОСОБА_1 вказаний кредит у розмірі, встановленому договором.

Відповідач свої обов`язки за вказаним договором не виконав, не повернув кредит та проценти за користування кредитом.

У зв`язку з порушенням умов договору щодо своєчасного погашення кредиту згідно з графіком, позивач неодноразово нагадував позичальнику та поручителю про необхідність погашення кредиту, направляв листи нагадування, попередження про необхідність сплати заборгованості.

Оскільки відповідачі ухиляються від добровільного повернення вказаного боргу, тому позивач звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 14 лютого 2025 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.

Учасникам справи надіслано копію ухвали суду про відкриття провадження у справі, якою відповідачу надано встановлений законом строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

18.02.2025 відповідачі отримали ухвалу судді від 14 лютого 2025 року про відкриття провадження в справі, про що свідчать наявні в матеріалах справи довідки про доставку цієї ухвали до їхніх електронних кабінетів.

Відповідачі заяву із запереченнями про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позовну заяву до суду не подали.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про місце, день та час розгляду справи повідомлений належним чином. Надіслав до суду заяву в якій просив розгляд справи проводити за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідачі у судове засідання не з`явились вдруге, про день, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, шляхом доставки судових повісток до їхніх електронних кабінетів; водночас надіслана судом на адресу їхньої реєстрації кореспонденція повернулася до суду без вручення з відміткою уповноваженого працівника Укрпошти «адресат відсутній за вказаною адресою»; причини неявки суду не повідомили, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи до суду не подавали.

Процедура здійснення судових викликів та повідомлень врегульована главою 7 ЦПК України.

За змістом п. 2 ч. 7ст. 128 ЦПК Україниу разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Згідно з п. 3 ч. 8ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до п. 4 ч. 8ст. 128 ЦПК Україниднем вручення судової повістки є:день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Крім того, суд враховує, що Верховний Суд у постанові від 10.05.2023 року у справі № 755/17944/18зазначив, що довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважаєтьсяналежним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Також Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листарекомендованою кореспонденцієюна дійснуадресу єдостатнім длятого,щоб вважатиповідомлення належним,оскільки отриманнязазначеного листаадресатом перебуваєпоза межамиконтролю відправника,а,у даномувипадку,суду (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Відповідно дост. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнов проти України», вказано, що в силу вимог ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно з ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 223 ЦПК України).

Зважаючи на те, що суд вжив усі необхідні передбачені процесуальним законодавством заходи щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, у встановлений судом строк відповідач не подав до суду заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмовий відзив на позов, суд вирішує справу за наявними матеріалами, відповідно до правил частини п`ятої статті 279 та частини 8 статті 178 ЦПК України.

Згідно зі ст. 280 ЦПК України,суд може ухвалити заочне рішення у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, та не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи наявність передбачених до ст. 280 ЦПК України умов для цього, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

В судовому засіданні 10.04.2025 суд перейшов до стадії ухвалення рішення та відклав його ухвалення та проголошення на 21.04.2025 (з урахуванням вихідних днів).

Дослідивши наявні у справі докази та з`ясувавши обставини справа, суд встановив таке.

29.02.2024 року ОСОБА_1 уклав з КС «Профспілкова скарбниця» договір про споживчий кредит № 61-В.

Відповідно до п. 2.1 договору, спілка надає позичальнику грошові кошти кредит у розмірі 200000,00 грн, а позичальник зобов`язується повернути отриманий кредит в строк та в порядку, визначеному цим договором. Строк дії договору становить 36 місяців з 29 лютого 2024 року до 28 лютого 2027 року.

Кредит надається позичальнику готівкою у касі кредитодавця або шляхом безготівкового перерахування суми кредиту на рахунок позичальника за стандартом IBAN НОМЕР_1 .

Позичальник сплачує проценти за користування кредитом в розмірі 38% річних на фактичний залишок основної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту. Тип процентної ставки фіксована. Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору становить 45,38% річних.

Згідно з додатком до Договору про споживчий кредит № 61-В від 29.02.2024, сторони кредитного договору погодили графік платежів, згідно з яким дата видачі кредиту 29.02.2024, сума кредиту 200000,00 грн, усього до сплати 28.02.2027 316273,14 грн (з урахуванням процентів за користування кредитом та комісії за надання кредиту). Додаток є невід`ємною частиною до договору фінансового кредиту № 61-В від 29.02.2021.

29.02.2024 КС «Профспілкова скарбниця» уклала з ОСОБА_2 договір поруки № 61-В.

На підтвердження зарахування кредитних коштів на рахунок відповідача позивач надав платіжну інструкцію №19 від 29.02.2024 року, в якій зазначено про перерахування 200000,00 грн. на рахунок НОМЕР_1 .

На підтвердження розміру заборгованості позивач надав до суду додаток 13 до договору про споживчий кредит №61-В від 29.02.2024, за відомостями якого станом на 02.01.2025 заборгованість по процентах становить 33698,66 грн, залишок заборгованості по сумі кредиту становить 172237,64 грн.

Нормативно-правове обґрунтування.

Згіднозі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюванних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно із ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ст. 525, 526, 546 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Згідно з ч. 1ст. 553 ЦК Україниза договором поруки поручитель поручається перед кредитором за виконання ним свого обов`язку та відповідає перед кредитором за порушення зобов`язань боржника.

Відповідно до ч. 2ст. 554 ЦК Українипоручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і Боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків , якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно дост. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

Згідно зі ст. 625 ЦК України,боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно достатті 639 ЦК України,договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно до ч. 1ст. 1049 ЦК України,позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За змістом ч. 1ст. 1048 ЦК України,позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно дост. 1054 ЦК України,за кредитним договором банк або інша фінансоваустанова (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зіст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Відповідно до ч. 2ст. 43 ЦПК України,обов`язок надання усіх наявних доказів до початку розгляду справи по суті покладається на осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За правилами ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Висновки суду.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, на предмет їх належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, надавши оцінку зібраним у справі доказам в цілому та кожному доказу окремо, суд дійшов до таких висновків.

Вирішуючи спір у цій справі, суду належить встановити чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси позивача і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд зазначає таке.

З матеріалів справи суд встановив, що у спірних правовідносинах кредитор свої зобов`язання за договором виконав та надав позичальнику кредит в обумовленому договором розмірі.

Водночас, за твердженням позивача, боржник не виконав свій обов`язок щодо повернення отриманої суми кредиту та сплати відсотків за користування ним.

Суд враховує, що у спірних правовідносинах виконання зобов`язання за кредитним договором забезпечено договором поруки.

Отже, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частини перша, друга статті 554 ЦК України).

На підтвердження існування у відповідача заборгованостіза кредитним договоромдо позовної заяви позивач надав розрахунок заборгованості.

Водночас в матеріалах справи відсутні та відповідачами не надані до суду докази виконання зобов`язання щодо повернення кредитних коштів та процентів за користування ними.

Також у матеріалах справи відсутні заперечення позичальника щодо неотримання ним кредитних коштів чи часткове або у повному обсязі виконання зобов`язань по поверненню коштів позивачу.

Ураховуючи наведене суд вважає, що позивач довів невиконання відповідачем ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором.

При цьому суд враховує, що, відповідно до ч. 1, 3, 4 ст.12, ч. 1, 6 ст.81 ЦПК України,цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, саме на відповідачів покладено обов`язок спростувати вимоги позову шляхом надання доказів виконання зобов`язань за договором, однак таким процесуальним правом вони не скористались.

Вимогами статей19,21 Закону України «Про кредитні спілки»передбачено, що спілка надає кредитні кошти на умовах їх платності. Розмір плати (процентів) за надання кредиту кредитна спілка встановлює самостійно.

Суд встановив, що станом на час звернення позивача до суду з цим позовом час повернення грошових коштів не настав.

Водночас, відповідно до п. 10.2.3 договору, сторони домовились, що у разі затримання позичальником сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом на придбання житла щонайменше на три календарні місяці Кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, у повному обсязі.

Оскільки наданий позивачем Додаток №13 до договору кредиту містить відомості про припинення відповідачем ОСОБА_1 виконання зобов`язань у спірних правовідносинах і відсутність з його боку сплат за договором починаючи з 01.08.2024, тому суд дійшов висновку про наявність у позивача правових підстав для вимоги повернення цього споживчого кредиту у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що факт укладення означеного кредитного договору, його виконання кредитором і його невиконання боржником підтверджений належними доказами.

Докази, що спростовують позовні вимоги та розмір заборгованості перед позивачем за цим кредитним договором, відповідачі суду не надали, незважаючи на належне повідомлення про розгляд цього позову в суді.

Оскільки відповідачі не спростували розмір заявлених позовних вимог та наданий позивачем розрахунок заборгованості, тому у суду відсутні підстави ставити його під сумнів.

З огляду на встановлені судом обставини справи та приписи чинного законодавства, враховуючи, що матеріали справи містять належні докази того, що відповідач не повернув у добровільному прядку отримані та використані кошти, відмовився від виконання зобов`язань за договором в односторонньому порядку, що потягло невиконання його умов, внаслідок чого утворилась заборгованість та порушено права позивача, суд приходить до висновку про те, що така заборгованість підлягає стягненню судом з відповідача на користь позивача.

Отже, позов підлягає задоволенню.

Вирішуючи цю справу, суд враховує практику суду апеляційної інстанції щодо оцінки вказаних доказів (постанова Київського апеляційного суду від 13.07.2021 у справі № 761/32080/17). Хоча рішення апеляційного суду не є обов`язковими для суду першої інстанції, суд бере до уваги, що забезпечення єдності судової практики та однакове застосування закону є завданням всіх судів.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 , п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України,судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із п. 1 ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові на позивача; у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладених у п. 35 постанови №10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», при повному або частковому задоволенні позову майнового характеру до кількох відповідачів судовий збір, сплачений позивачем, відшкодовується ними пропорційно до розміру задоволених судом позовних вимог до кожного з відповідачів, адже солідарне відшкодування судових витрат процесуальним законодавством не передбачено.

З урахуваннямрезультату вирішенняцієї справи з кожного відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору розмірі 1544,53 грн (3089,05 : 2).

Керуючись ст. 259,263-265ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити позов Кредитної спілки «Профспілкова скарбниця» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 61-В від 29.02.2024.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Кредитної спілки «Профспілкова скарбниця» заборгованість за кредитним договором № 61-В від 29.02.2024 у розмірі 205936 (двісті п`ять тисяч дев`ятсот тридцять шість) гривень 30 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки «Профспілкова скарбниця» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1544 (одна тисяча п`ятсот сорок чотири) гривні 53 копійки.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Кредитної спілки «Профспілкова скарбниця» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1544 (одна тисяча п`ятсот сорок чотири) гривні 53 копійки.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, визначених Цивільним процесуальним кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне судове рішення складене 21.04.2025.

Суддя Сніжана АНАПРІЮК

Реквізити учасниківсправи:

Позивач: Кредитна спілка «Профспілкова скарбниця», код ЄДРПОУ 26194272, адреса: м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 16, офіс 407.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .