Постанова від 21.04.2025 по справі 133/153/25

Справа № 133/153/25

Провадження № 33/801/351/2025

Категорія: 136

Головуючий у суді 1-ї інстанції Пєтухова Н. О.

Доповідач: Голота Л. О.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2025 рокум. Вінниця

Суддя Вінницького апеляційного суду Голота Л. О.,

розглянувши апеляційну скаргу захисника Воробець Арсена Вікторовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 10.02.2025 по справі № 133/153/25 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 , за частиною четвертої статті 121 КУпАП,

в с т а н о в и в :

Постановою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 10.02.2025 по справі № 133/153/25 визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 121 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) місяці. Стягнуто з ОСОБА_1 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок судового збору на користь держави в особі Державної судової адміністрації України.

Як зазначено в постанові суду, ОСОБА_1 , який надає послуги з перевезення пасажирів, 11.01.2025 о 03 год. 44 хв. на а/д М21, 245 км. с. Махнівка, Хмільницького району, керував т/з «Mercedes Benz 0403», д.н.з. НОМЕР_1 , у якого не горіли лампи задніх габаритних ліхтарів у темну пору доби. ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 121 КУпАП, постановою ЕНА 3717993 від 24.12.2024. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 31.6б ПДР України.

Не погоджуючись з постановою суду, захисником Воробець А. В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подано апеляційну скаргу (вх № ЕП-713/25 від 21.03.2025), в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, неповноту з`ясування обставин справи, невідповідність висновків суду, викладених в постанові, фактичним обставинам справи, просить закрити провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП.

Основними доводами апеляційної скарги є те, що у справі відсутній відеозапис з місця події; сам по собі протокол про адміністративне правопорушення за відсутності будь-яких інших доказів вини особи не може бути доказом вчинення адміністративного правопорушення; судом першої інстанції не вирішено клопотання захисника про передачу справи до суду за місцем проживання ОСОБА_1 на підставі статті 276 КУпАП; робота ОСОБА_1 водієм автобуса є основним джерелом його доходу; позбавлення судом права керування ОСОБА_1 позбавить останнього можливості заробітку, можливості утримувати себе та свою сім`ю; ОСОБА_2 має на утриманні дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та дружину, яких утримує.

Також в апеляційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку на оскарження постанови суду першої інстанції з тих підстав, що постанова місцевого суду прийнята 10.02.2025 у відсутності ОСОБА_2 ; тільки 17.03.2025 до даної постанови забезпечено надання загального доступу в Єдиному державному реєстрі судових рішень та з цієї дати захисник та ОСОБА_1 дізнались про результати розгляду справи та зміст оскаржуваної постанови; апеляційну скаргу подано 21.03.2025, тобто протягом десяти днів з дня коли дізнались про оскаржувану постанову.

До апеляційної скарги додано копію наказу № 15-к від 5.06.2024 про прийняття на роботу ОСОБА_1 з 6.06.2024 водієм автобуса ТОВ «ЗГ Бус»; актовий запис про народження № 42 від 21.04.2021, номер свідоцтва НОМЕР_2 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; актовий запис про шлюб № 6 від 22.11.2019 (номер свідоцтва НОМЕР_3 ), укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 ; скрін-шот транспортного засобу, відомості про дату здійснення фіксації транспортного засобу.

Ознайомившись із доданими до апеляційної скарги документами, апеляційний суд вважає, що зазначені докази слід прийняти відповідно до частини сьомої статті 294 КУпАП, з метою забезпечення повного, всебічного та об`єктивного вирішення справи. ОСОБА_1 був відсутній при розгляді справи в суді першої інстанції.

18.04.2025 до Вінницького апеляційного суду надійшло клопотання/заява (вх № 4444) захисника Ватаманюка Ю. М., який діє в інтересах ОСОБА_1 , про відкладення розгляду справи, адже 18.04.2025 між захисником та ОСОБА_1 укладено угоду про надання правової допомоги та представництво, тому захиснику необхідний час ознайомлення з письмовими справи для складання відповідного процесуального документа по справі. До заяви захисником додано копію договору про надання правової допомоги та представництво від 17.04.2025, копію ордера серії № 1109734 від 18.04.2025, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Ознайомившись із клопотанням/заявою захисника Ватаманюка Ю. М., який діє в інтересах ОСОБА_1 , про відкладення розгляду справи апеляційний суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні з підстав, передбачених частиною четвертою статті 294 КУпАП. При цьому, апеляційний суд враховує те, що справа вже була призначена до розгляду на 9.04.2025 на 13:20 год, в судовому засідання був ОСОБА_1 та його захисник Воробець А. В., які надавали пояснення по суті справи, були ознайомленні з наданим відеозаписом. Та обставина, що ОСОБА_1 уклав договір про надання правової допомоги та представництво від 17.04.2025 з іншим захисником Ватаманюком Ю. М. не є поважною причиною неявки захисника у судове засідання та відкладення розгляду справи, оскільки права ОСОБА_1 на захист, а також, передбачені статтею 268 КУпАП забезпеченні під час апеляційного розгляду справи.

У судовому засіданні, яке відбулось 9.04.2025 ОСОБА_2 та його захисник Воробець А. В., підтримали апеляційну скаргу та просили поновити строк на оскарження постанови суду першої інстанції та задовольнити апеляційну скаргу.

Допитаний 9.04.2025 в судовому засіданні поліцейський взводу № 1 роти № 2 БПП з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області ДПП Шевчук В. А. підтвердив обставини, викладені в протоколі. Поліцейський надав суду лист (вх № 4064) Департаменту патрульної поліції у Вінницькій області батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району до якого додано диск відеозапису, який зазначено як додаток до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕНР1 № 218016 від 11.01.2025 /а. с. 46-47/, який просив приєднати до матеріалів справи.

Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом (частина сьома статті 294 КУпАП).

Ознайомившись із відеозаписом та враховуючи доводи поліцейського Шевчука В.А., який у судовому засіданні пояснив, що помилково не долучив до матеріалів справи відеодоказ, приходить висновку про відмову у дослідженні даного відеодиску, як доказу.

У судове засідання, призначене на 21.04.2025 об 11:00 год, ОСОБА_1 та його захисники не з`явились, повідомлялись належним чином про дату, час і місце розгляду справи /а. с. 49, 51/. На відеозв`язок з апеляційним судом захисники не виходили.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вважаю, що пропущений строк на оскарження постанови суду підлягає поновленню, а апеляційна скарга - задоволенню частково, з огляду на наступне.

Щодо клопотання про поновлення строку на оскарження.

Відповідно до частини другої статті 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбаченихчастиною п`ятою статті 7тачастиною першою статті 287цього Кодексу.

НормиКУпАПне містять вичерпного переліку поважних причин, які можна враховувати при вирішенні питання про поновлення пропущеного процесуального строку, так як вони враховуються у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи. Поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьомуКУпАПне пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Наведені в клопотанні про поновлення строку причини пропускуоскарження постанови суду першої інстанції від 10.02.2025 (постанова місцевого суду прийнята 10.02.2025 у відсутності ОСОБА_2 ; тільки 17.03.2025 до даної постанови забезпечено надання загального доступу в Єдиному державному реєстрі судових рішень та з цієї дати захисник та ОСОБА_1 дізнались про результати розгляду справи та зміст оскаржуваної постанови; апеляційну скаргу подано 21.03.2025, тобто протягом десяти днів з дня коли дізнались про оскаржувану постанову) суд апеляційної інстанції вважає поважними та доходить висновку про поновлення строку на оскарження постанови суду, з метою забезпечення права особи на апеляційне оскарження.

Щодо перегляду справи по суті.

Згідно з частиною сьомою статті 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 121 КУпАП зроблено на підставі наступних доказів : протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 218016 від 11.01.2025 /а. с. 2/; рапорту поліцейського взводу 1 роти 2 БПП з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області ДПП В. Шевчука від 11.01.2025 /а. с. 3/; копії постанови серії ЕНА № 3717993 від 24.12.2024 за ч. 2 ст. 121 КУпАП відносно ОСОБА_1 /а. с. 5/.

Згідно з частиною другою статті 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Апеляційний суд вважає зазначені висновки суду першої інстанції такими, що зроблені за неповного з`ясування обставин справи, невідповідності висновків суду, викладеним в постанові, фактичним обставинам справи, з порушенням статей245, 280 КУпАП, що є обов`язковою підставою для скасування постанови суду першої інстанції з огляду на наступне.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що судом першої інстанції не надано належної оцінки тій обставині, що у справі на час прийняття постанови були відсутні докази на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, який використовувався ним для надання послуг з перевезення пасажирів, що мав несправності та порушення ним ПДР України, висновки суду в цій частині не відповідають фактичним обставинам справи.

Статтею 121 КУпАП передбачена відповідальність, зокрема, за : (ч. 1) керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів; (ч. 2) керування водієм транспортним засобом, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, що має несправності, передбачені частиною першою цієї статті, або технічний стан і обладнання якого не відповідають вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації; (ч. 3) керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов`язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов; (ч. 4) повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частинами першою - третьою цієї статті.

Забороняється подальший рух транспортних засобів, у яких у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості не горять лампи фар чи задніх габаритних ліхтарів (підпункт «б» пункту 31.6Правил дорожнього руху).

Темна пора доби - частина доби від заходу до сходу сонця (пункт 1.10 ПДР України).

Керування транспортним засобом слід розуміти як виконанняфункцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування (пункт 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» (далі постанова Пленуму № 14).

Водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм є також особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі (пункт 1.10ПДРУкраїни).

Само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування (рішення ВС від 20.02.2019 по справі №404/4467/16-а).

На час прийняття постанови судом першої інстанції у справі відсутні докази, які б (кожен окремо або ж у сукупності) підтверджували факт керування ОСОБА_1 11.01.2025 о 03 год. 44 хв. на а/д М21, 245 км. с. Махнівка, Хмільницького району, т/з «Mercedes Benz 0403», д.н.з. НОМЕР_1 , у якогоне горілилампи задніхгабаритних ліхтаріву темнупору доби та порушення ним пункту 31.6б ПДР України.

В розумінністатті 251 КУпАП, рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення (постанова ВС від 20.05.2020 у справі 524/5741/16).

У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі (частина перша статті 256 КУпАП).

До протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення). Протокол про адміністративне правопорушення та матеріали про вчинене адміністративне правопорушення відповідно достатті 257КУпАП надсилаються (надаються) органу (посадовій особі), уповноваженому(ій) розглядати справи про адміністративні правопорушення (пункт 15, 18 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України від 6.11.2015 № 1376).

У справі відсутні відомості про свідків-очевидців події, які б могли б підтвердити факт керування ОСОБА_1 11.01.2025 о 03 год. 44 хв. на а/д М21, 245 км. с. Махнівка, Хмільницького району, т/з «Mercedes Benz 0403», д.н.з. НОМЕР_1 , у якого не горіли лампи задніх габаритних ліхтарів у темну пору доби.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).

У відповідності до роз`яснень, які містяться в ч. 2 п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 1.11.1996 № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», - визнання особи винуватою, може мати місце лише за умови доведеності її вини.

Рішенням Конституційного Суду України від 26.05.2015 № 5-рп/2015 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачиться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

З огляду на це, належних доказів, які б підтверджували факт керування ОСОБА_1 автомобілем, до справи не долучення, а також факт, що 11.01.2025 о 03 год. 44 хв. на а/д М21, 245 км. с. Махнівка, Хмільницького району, у т/з «Mercedes Benz 0403», д.н.з. НОМЕР_1 , не горіли лампи задніх габаритних ліхтарів у темну пору доби та порушення ОСОБА_1 пункту 31.6б ПДР України.

Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з статтею 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суддя керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними статтею 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини і змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також статті 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов помилкових висновків про доведеність ( на час розгляду справи у суді першої інстанції) в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною четвертої статті 121 КУпАП.

Відповідно до вимог закону суддя зобов`язаний всебічно, повно і об`єктивно дослідити всі обставини справи, а в постанові проаналізувати досліджені докази і дати їм відповідну оцінку.

Неповнота і поверховість дослідження обставин справи є безумовною підставою для скасування постанови суду. З огляду на наведене, аргументи апеляційної скарги частково заслуговують на увагу, тому постанова місцевого суду підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю на підставі пункту 7 частини першоїстатті 247 КУпАП.

При цьому, суд апеляційної інстанції враховує правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 11.07.2018, справа № 308/8763/15-а, у якій Верховний Суд дійшов висновку, що пункт 7 частини першоїстатті 247 КУпАПне містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення. Крім того, логічне тлумачення абзацу першогостатті 247 КУпАПдозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні.

Таким чином, при вирішенні питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності, першочерговим є встановлення судом дотримання строку накладення адміністративного стягнення, за умови закінчення якого суд або уповноважений орган взагалі позбавлені можливості досліджувати та вирішувати питання про наявність в діях особи ознак адміністративного проступку.

Враховуючи те, що подія, яка інкримінується ОСОБА_1 мала місце 11.01.2025; постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з підстав неповного з`ясування усіх обставин справи; на час апеляційного розгляду пройшов тримісячний строк, встановлений частиною другоюстатті 38 КУпАП, з дня вчинення правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції вважає, що провадження у справі щодо ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі пункту 7 частини першоїстатті 247 КУпАП.

З огляду на зазначене, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, адже за умови закінчення строку накладення адміністративного стягнення (стаття 38 КУпАП) суд позбавлений можливості досліджувати та вирішувати питання про наявність в діях особи ознак адміністративного проступку.

Відповідно до пункту 2 частини восьмоїстатті 294 КУпАПза наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову суду та закрити провадження у справі.

Керуючись статтею 294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в :

Поновити ОСОБА_1 , в інтересах якого діє захисник Воробець Арсен Вікторович, строк на оскарження постанови Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 10.02.2025 по справі № 133/153/25.

Апеляційну скаргу захисника Воробець Арсена Вікторовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити частково.

Постанову Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 10.02.2025 по справі № 133/153/25 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за частиною четвертої статті 121 КУпАП скасувати, а провадження у справі закрити на підставі пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП у зв`язку із закінченням строку, передбаченого частиною другою статті 38 КУпАП.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Л. О. Голота