Рішення

від 21.04.2025 по справі 160/315/25

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2025 рокуСправа №160/315/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сластьон А.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат» до Синельниківського відділу державної виконавчої служби Синельниківського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови.

Суть спору: 06.01.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат» (надалі позивач, Демурінський ГЗК, боржник) до Синельниківського відділу державної виконавчої служби Синельниківського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (надалі відповідач, Синельниківське ВДВС), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_1 (надалі третя особа, стягувач), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 25.12.2024 у виконавчому провадженні №76493336, винесену старшим державним виконавцем Синельниківського відділу державної виконавчої служби Синельниківського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Кий Аліною Валентинівною.

Позовна заява обґрунтована тим, що 25.12.2024 відповідачем винесена постанова про накладення штрафу у виконавчому провадженні №76493336 за невиконання позивачем рішення суду від 31.01.2024 у справі №172/1351/23, яким зобов`язано позивача змінити формулювання причин звільнення в наказі Товариства з обмеженою відповідальністю «Демурінський ГЗК» №295к від 25.05.2023 (в редакції наказу №354к від 29.06.2023) «Про припинення трудового договору (контракту) ОСОБА_1 ». Позивач вказує, що рішення суду не може бути виконано ним з об`єктивних причин, які не залежать від його волевиявлення. Так, рішенням суду у справі №172/1351/23 зобов`язано позивача внести зміни до наказу №295к від 25.05.2023, який не стосується припинення трудового договору з ОСОБА_1 . Натомість, наказ про припинення трудових відносин має інші реквізити, зокрема, №293к від 25.05.2023. Позивач зауважує, що ухвалою Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 15.10.2024 у справі №172/1351/23 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення описки у судовому рішенні від 31.01.2024 у справі №172/1351/23. З цих підстав позивач заперечує правомірність постанови відповідача про накладення штрафу за невиконання позивачем рішення суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 січня 2025 року відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 січня 2025 року зупинено провадження у справі №160/315/25 до набрання законної сили ухвалою Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 09.12.2024 у справі №172/1351/23.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.03.2025 поновлено провадження у справі та залучено ОСОБА_1 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Відповідач повідомлявся про розгляд даної справи належним чином, проте заяви про визнання позову чи відзив на позовну заяву в строки, передбачені статтею 261 Кодексу адміністративного судочинства України, до суду не надав.

Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною другою статті 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

31.03.2025 через підсистему "Електронний суд" надійшли пояснення від третьої особи - ОСОБА_1 . Зокрема, ОСОБА_1 наполягає на тому, що Демурінським ГЗК не виконується рішення суду без поважних причин. Вказує, що позивачем не вживалося заходів з усуненню перешкод, що перешкоджали виконанню рішення. Так, позивач до суду із заявою про виправлення описок в судовому рішенні та виконавчому листі, а також за роз`ясненням рішення не звертався. Крім того, ТОВ "Демурінський ГЗК" не зверталося до суду із заявою про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. З цих підстав просить суд відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до п.1 наказу Фонду державного майна України №942 від 25.05.2023 «Про вирішення кадрових питань Товариства з обмеженою відповідальністю «Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат» припинено повноваження Генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Демурінський ГЗК» ОСОБА_1 , з дати видання цього наказу, без виплати вихідної допомоги у розмірі шестимісячного заробітку, на підставі пункту 9.8.5 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат».

На виконання наказу Фонду державного майна України №942 від 25.05.2023 позивачем видано наказ №293к від 25.05.2023, з урахуванням змін, внесених наказом №354к від 29.06.23, про припинення трудового договору (контракту) ОСОБА_1 , де в якості підстави звільнення зазначено наказ Фонду державного майна України від 25.05.2023р №942, причина звільнення припинення повноважень генерального директора, п.4 ч.1 ст. 36 (ч.1 ст.38) КЗпП України.

Рішенням Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 31.01.2024 у справі №172/1351/23 позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат» про внесення змін до наказу про звільнення задоволено. Зокрема, змінено наказ ТОВ «Демурінський ГЗК» №295к від 25.05.2023 (в редакції наказу №354к від 29.06.2023) «Про припинення трудового договору (контракту) ОСОБА_1 » в частині формулювання причини звільнення припинення повноважень генерального директора за п. 5 ч. 1 ст. 41 Кодексу законів про працю України. Постановою апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції залишено без змін.

На виконання зазначеного рішення судом 18.10.2024 видано виконавчий лист, на підставі якого 07.11.2024 державним виконавцем Синельниківського ВДВС Синельниківського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відкрито виконавче провадження №76493336.

З матеріалів справи вбачається, що 21 листопада 2024 року ТОВ «Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат» звернулося до Синельниківського ВДВС Синельниківського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Одеса) із листом, в якому вказало, що рішенням Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 31 січня 2024 року у справі №172/1351/23 зобов`язано позивача змінити формулювання причин звільнення ОСОБА_1 у наказі Товариства з обмеженою відповідальністю «Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат» №295к від 25.05.2023. При цьому, наказ №295к від 25.05.2023 стосується оплати надурочних робіт іншого працівника ТОВ «Демурінський ГЗК», а не припинення трудових відносин з ОСОБА_1 . Натомість, питання припинення трудового договору (контракту) є предметом наказу №293к від 25.05.2023, щодо якого судом не вирішувалося питання щодо внесення в нього змін. У зв`язку з чим виконати рішення суду у справі №172/1351/23 не вбачається можливим.

11 грудня 2024 року від Синельниківського ВДВС на адресу позивача надійшла вимога державного виконавця про зміну наказу ТОВ «Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат» №295к від 25.05.2023 (в редакції наказу №354к від 29.06.2023) «Про припинення трудового договору (контракту) ОСОБА_1 » частині формулювання причини звільнення припинення повноважень генерального директора за п. 5 ч.1 ст. 41 Кодексу законів про працю України протягом 10 робочих днів.

19 грудня 2024 року ТОВ «Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат» звернулося до Синельниківського ВДВС Синельниківського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Одеса) із листом, в якому вказало, що рішенням Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 31 січня 2024 року у справі №172/1351/23 змінено наказ Товариства з обмеженою відповідальністю «Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат» №295к від 25.05.2023. Зазначений у рішенні суду наказ стосується оплати надурочних робіт працівнику ТОВ «Демурінський ГЗК», а наказ №293к від 25.05.2023 про припинення трудового договору (контракту) ОСОБА_1 судом не змінювався. Вказане рішення суду набрало законної сили, у зв`язку з чим вимогу старшого державного виконавця про зміну наказу ТОВ «Демурінський ГЗК» №295к від 25.05.2023 (в редакції наказу №354к від 29.06.2023) «Про припинення трудового договору (контракту) ОСОБА_1 » в частині формулювання причини звільнення - припинення повноважень генерального директора за п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України виконати неможливо, оскільки змінений рішенням суду наказ прийнято щодо іншої особи та взагалі не стосується припинення трудового договору (контракту) з ОСОБА_1 .

25.12.2024 старший державний виконавець Синельниківського відділу державної виконавчої служби Синельниківського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Кий Аліна Валентинівна винесла постанову про накладення штрафу у виконавчому провадженні №76493336, а саме: за невиконання рішення щодо зміни наказу ТОВ «Демурінський ГЗК» №295к від 25.05.2023 «Про припинення трудового договору (контракту) ОСОБА_1 » в частині формулювання причини звільнення. Також, оскаржуваною постановою на позивача накладено штраф на користь держави у розмірі 5100,00 грн.

З матеріалів справи також вбачається, що третьою особою ОСОБА_1 вживалися заходи із виправлення описки в рішенні Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 31.01.2024 у справі №172/1351/23. Зокрема, в обґрунтування поданої заяви ОСОБА_1 зазначив, що судом допущена помилка в реквізитах наказу «Про припинення трудового договору (контракту) ОСОБА_1 ». Замість номера наказу 293к зазначено номер 295к.

Ухвалою Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 15.10.2024 у справі №172/1351/23 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення описки у судовому рішенні від 31.01.2024 відмовлено. Зазначена ухвала суду не оскаржувалася та набрала законної сили.

Ухвалою Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 09.12.2024 у справі №172/1351/23 роз`яснено, що рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 31.01.2023, на підставі якого судом 18.10.2024 видано виконавчий лист, підлягає виконанню в частині зміни наказу Товариства з обмеженою відповідальністю «Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат» №293к від 25.05.2023 (в редакції наказу №354к від 29.06.2023) «Про припинення трудового договору (контракту) ОСОБА_1 » щодо формулювання причини звільнення припинення повноважень генерального директора за п.5 ч.1 ст. 41 Кодексу законів про працю України.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 04.03.2025 скасовано ухвалу Васильківського районного суду Дніпропетрвської області від 09.12.2024, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 21.03.2025 відмовлено у задоволенні заяви начальника Синельниківського відділу державної виконавчої служби Синельниківського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про роз`яснення рішення суду у справі №172/1351/23.

Не погоджуючись з постановою про накладення штрафу, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регламентовані Законом України №1404-VIII від 02.06.2016 року «Про виконавче провадження» (надалі - Закон №1404-VIII).

Так статтею 1 Закону №1404-VIII визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно зі ст. 5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається, зокрема, на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Згідно частин 1, 2 статті 15 Закону №1404-VIII сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Статтею 18 Закону №1404-VIII встановлені обов`язки і права виконавців. Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно положень ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження», у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Частиною 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1 - 4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Згідно зі ст. 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

Відповідно до частини 1 статті 75 Закону №1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

З аналізу вищевикладених приписів Закону України «Про виконавче провадження» вбачається, що державному виконавцю надані повноваження щодо накладення стягнення у вигляді штрафу, проте постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише при умові, що судове рішення не виконано без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати судове рішення, проте, не зробив цього.

Відповідно до ч. 6 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення регламентований статтею 63 Закону України «Про виконавче провадження».

За рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження (ч. 1 ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження").

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (ч. 2 ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження").

Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання (виконати судове рішення).

Така відповідальність настає за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин і в строк, встановлений державним виконавцем. Тобто, даючи оцінку тому чи правомірно на боржника наклали штраф за невиконання/повторне невиконання судового рішення потрібно з`ясувати часові рамки, в межах яких боржник мав вчинити певні дії (за виконавчим листом) і в чому причина невиконання судового рішення у відведений йому строк. У цьому зв`язку варто зауважити, що сам факт невиконання судового рішення у визначений строк без з`ясування і оцінки причин цього невиконання не може вважатися підставою для відповідальності боржника відповідно до статті 75 Закону №1404-VIII.

Поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це (об`єктивно) перешкодило виконати судове рішення.

Як вже було встановлено судом, неможливість виконання рішення суду у справі №172/1351/23 позивач обґрунтував допущеною судом у рішенні від 31.01.2024 помилкою в реквізитах наказу про припинення трудового договору (контракту) з ОСОБА_1 . Зокрема, в рішенні суду зазначено, що зміни підлягають внесенню до наказу №295к від 25.05.2023. Натомість, трудові правовідносини з ОСОБА_1 було припинено на підставі наказу №293к від 25.05.2023 (з урахуванням змін внесених наказом № 354к від 29.06.23), що робить неможливим виконання рішення суду.

При цьому, матеріали справи не містять доказів виправлення помилки (описки) в судовому рішення від 31.01.2024 у справі №172/1351/23.

Так, ухвалою Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 15.10.2024 у справі №172/1351/23 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення описки у судовому рішенні від 31.01.2024 відмовлено. Проте, ОСОБА_1 зазначену ухвалу суду не оскаржено, відтак, вона набрала законної сили.

Також, в ході судового розгляду судом встановлено, що відповідачем оскаржувана постанова про накладення штрафу винесена 25.12.2024 за наслідками отриманого роз`яснення рішення суду, викладеного в ухвалі Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 09.12.2024 у справі №172/1351/23.

Проте, постановою Дніпровського апеляційного суду від 04.03.2025 скасовано ухвалу Васильківського районного суду Дніпропетрвської області від 09.12.2024, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В подальшому ухвалою Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 21.03.2025 відмовлено у задоволенні заяви начальника Синельниківського відділу державної виконавчої служби Синельниківського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про роз`яснення рішення суду у справі №172/1351/23.

Відтак, під час розгляду справи підтвердилися обставини неможливості виконання позивачем рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 31.01.2024 у справі №172/1351/23 з поважних причин, що виключає наявність підстав для накладення штрафу за невиконання рішення.

З огляду на те, що боржник не виконав рішення суду з поважних причин (в цій справі твердження позивача про їх поважність документально підтверджено), державний виконавцем неправомірно винесена постанова про накладення на боржника штрафу, що має наслідком її скасування.

Щодо доводів третьої особи про те, що позивачем не вживалося заходів з усуненню перешкод, що перешкоджали виконанню рішення. Так, ОСОБА_1 вказує в поясненнях, що позивач до суду із заявою про виправлення описок в судовому рішенні та виконавчому листі, а також за роз`ясненням рішення не звертався. Крім того, ТОВ "Демурінський ГЗК" не зверталося до суду із заявою про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.

Суд звертає увагу, що відповідно до положень статей 253, 254, 374 Кодексу адміністративного судочинства України ініціювання виправлення помилки у виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, є правом боржника, а не обов`язком, як і звернення за роз`ясненням судового рішення чи виправленням описки в судовому рішенні.

Нереалізація позивачем права не заперечує існування обставин, які унеможливлюють виконання рішення суду.

Натомість, відмова в задоволенні позову з підстав, викладених третьою особою у поясненнях, призведе до того, що суд витлумачить рішення суду у справі №172/1351/23 поза межами визначеної ст. 254 КАС України процедури та за відсутності факту виправлення описки у судовому рішенні тим судом, яким воно було ухвалено.

Відповідно до положень частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За правилами частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задволення позовних вимог.

Сплачений позивачем судовий збір у розмірі 3028,00 грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - Синельниківського відділу державної виконавчої служби Синельниківського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250, 255, 287 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат» (ідентифікаційний код: 30454644, місцезнаходження: 52635, Дніпропетовська область, Васильківський район, село Новоандріївка, вул. Гагаріна, будинок 2А, кімната 4) до Синельниківського відділу державної виконавчої служби Синельниківського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (ідентифікаційний код: 45090712, місцезнаходження: 52500, Дніпропетровська область, Синельниківський район, м.Синельникове, вул.Каштанова, буд.52), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови, - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову від 25.12.2024 про накладення штрафу у виконавчому провадженні №76493336, винесену старшим державним виконавцем Синельниківського відділу державної виконавчої служби Синельниківського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Кий Аліною Валентинівною.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат» (ідентифікаційний код: 30454644, місцезнаходження: 52635, Дніпропетовська область, Васильківський район, село Новоандріївка, вул. Гагаріна, будинок 2А, кімната 4) за рахунок бюджетних асигнувань Синельниківського відділу державної виконавчої служби Синельниківського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (ідентифікаційний код: 45090712, місцезнаходження: 52500, Дніпропетровська область, Синельниківський район, м.Синельникове, вул.Каштанова, буд.52) судові витрати у розмірі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя А.О. Сластьон