Ухвала

від 17.04.2025 по справі 755/5029/25

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/5029/25

Провадження №: 1-кс/755/1182/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" квітня 2025 р. Дніпровський районний суд міста Києва (далі - Суд) у складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 та слідчого ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві клопотання слідчого Дніпровського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_3 про арешт майна у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04 березня 2025 року за № 12025100040000796, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 Кримінального кодексу (далі КК) України, установив:

І. СУТЬ КЛОПОТАННЯ

До слідчого судді цього місцевого суду надійшло вказане клопотання, котре погоджене з прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4 про арешт майна у межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 04 березня 2025 року за № 12025100040000796, у порядку ст. 170 Кримінального процесуального кодексу (далі КПК) України.

У клопотанні вказується, що Дніпровським УП ГУ НП в м. Києві здійснюється досудове розслідування цього кримінального провадження за фактом державної реєстрації в Державному земельному кадастрі земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:90:457:0014, 8000000000:90:457:0017, 8000000000:90:457:0018, 8000000000:90:452:0088, 8000000000:90:452:0089, що розташовані за адресами: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 та по АДРЕСА_5, АДРЕСА_1 , а також реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно житлових будинків за адресами: АДРЕСА_6.

Зокрема, у ході якого встановлено, що рішеннями Київської міської ради від 24.12.09 №1249/3318, 24.12.09 №1245/3314, 24.12.09 №1243/3312 ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , виділені земельні ділянки 8000000000:90:457:0014, 8000000000:90:457:0017, 8000000000:90:457:0018, що розташовані за адресами: АДРЕСА_1, АДРЕСА_3 , для будівництва и обслуговування житлового будинку.

У той же час, рішеннями Київської міської ради від 22.09.11 №150/6366, 22.09.11 №147/6363, 22.09.11 №148/6364 вказані вище рішення Київської міської ради про виділення громадянам ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:90:457:0014, 8000000000:90:457:0017, 8000000000:90:457:0018, були відмінені.

Згідно інформації Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) державні акти на земельні ділянки з кадастровими номерами 8000000000:90:457:0014, 8000000000:90:457:0017, 8000000000:90:457:0018 не видавались, повторні рішення про передачу їх у власність чи користування Київською міською радою не приймались.

Відповідно, досудовим розслідуванням встановлено факт заволодіння вказаними вище земельними ділянками у шахрайський спосіб. Адже, достовірно знаючи про не чинність рішень Київської міської ради про виділення земельних ділянок у власність, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , маючи на меті заволодіти майном територіальної громади міста Києва у шахрайський спосіб, останні в у період часу з вересня 2021 року по січень 2022 року замовили технічні документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:90:457:0014, 8000000000:90:457:0017, 8000000000:90:457:0018 в натурі (на місцевості).

Як підстава для розробки технічної документації із землеустрою, вказані вище особи надали рішення Київської міської ради від 24.12.09 №1249/3318, 24.12.09 №1245/3314, 24.12.09 №1243/3312, які втратили чинність.

У подальшому, на підставі розробленої технічної документації із землеустрою, виготовленої на підставі нечинних рішень власника земельних ділянок, проведено їх формування та державну реєстрації ділянок в ДЗК як об`єктів речових прав з присвоєнням кадастрових номерів: 8000000000:90:457:0014, 8000000000:90:457:0017, 8000000000:90:457:0018.

13.10.2021 ОСОБА_6 діючи через представника за довіреністю - ОСОБА_8 , з використання копії не чинного рішення Київської міської ради від 24.12.2009 року №12545/3314, з метою обернення сформованої земельної ділянки на свою користь, звернулась до державного реєстратора - приватного нотаріуса КМНО ОСОБА_9 для державної реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:90:457:0018.

18.10.2021 державним реєстратором - приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_9 , проведено державну реєстрацію речового права - права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:90:457:0018 за ОСОБА_6 .

У подальшому, за для надання вигляду законності володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:90:457:0018, після її незаконного вибуття з комунальної власності, остання декілька разів перепродувалась на користь ОСОБА_10 , ТОВ «Скайпарк Груп», ТОВ «Смарт Ріелті».

У свою чергу земельні ділянки з кадастровими номерами 8000000000:90:457:0014, 8000000000:90:457:0017, на даний час є сформованими об`єктами речових прав та у будь-який час можуть вибути з комунальної власності.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з метою заволодіння земельними ділянками з кадастровими номерами 8000000000:90:452:0088, 8000000000:90:452:0089, вчинено дії з державної реєстрації речових прав на неіснуючі будинки, що начеб - то розташовані на вказаних вище ділянках, з адресою: АДРЕСА_4 .

Зокрема, 01.11.2019 державним реєстратором КП «Реєстраційне бюро» ОСОБА_11 здійснено державну реєстрацію за ОСОБА_12 , права власності на житловий будинок, загальною площею 48 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1951969080000). Підставою для державної реєстрації зазначено: довідка №496 від 29.10.2019 видана ФОП « ОСОБА_13 ».

01.11.2019 державним реєстратором КП «Реєстраційне бюро» ОСОБА_11 здійснено державну реєстрацію за ОСОБА_14 , права власності на житловий будинок, загальною площею 49 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_5 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1951974080000). Підставою для державної реєстрації зазначено: довідка №497 від 29.10.2019 видана ФОП « ОСОБА_13 ».

За інформацією ДЗК та Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), за вказаними адресами зареєстровані земельні ділянки з кадастровими номерами 8000000000:90:452:0088 та 8000000000:90:452:0089, які у власність чи користування не виділялись.

Натомість оглядом застосунку «Гугл Пленет» встановлено, що житлові будинки за адресою: АДРЕСА_7, АДРЕСА_1 , що начебто розміщені на земельних ділянках з кадастровими номерами 8000000000:90:452:0088, 8000000000:90:452:0089, ніколи не існували, у тому числі і на дату їх державної реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Постановою слідчого земельні ділянки з кадастровими номерами 8000000000:90:457:0014, 8000000000:90:457:0017, 8000000000:90:457:0018, 8000000000:90:452:0088, 8000000000:90:452:0089, що розташовані за адресами: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 та по АДРЕСА_5 , АДРЕСА_1 та житлові будинки, за адресами: АДРЕСА_5, АДРЕСА_1 , визнані речовим доказом.

Отже,наявні підстави передбачені п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК, для накладення арешту на вилучене майно.

ІІ. ПОЗИЦІЇ СТОРІН

Слідчий групи слідчих - слідча Дніпровського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_3 клопотання підтримала з наведених у ньому передумов.

Також, слідчим суддею, враховуючи норми ст. 22, 26, 172 КПК України, визнано за можливе провести цей судовий розгляд за даної явки.

ІІІ. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПИТАННЯ

Кримінальний процесуальний кодекс України

Стаття 170. Накладення арешту на майно

1. Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, […].

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

2. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів.

3. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

10. Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

11. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

ІV. ОЦІНКА СЛІДЧОГО СУДДІ

Вирішуючи питання про арешт майна з метою збереження речових доказів, слідчий суддя повинен встановити, чи єдостатні підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК.

Дана стаття КПК (ст. 98) регламентує, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ч. 1). Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в ч. 1 цієї статті.

При цьому, слушним буде зауважити, що кожна річ може бути, у порядку ст. 110 КПК, визнана речовим доказом, якщо має значення, на переконання слідчого або прокурора, для кримінального провадження, однак визнання компетентною особою того чи іншого предмета речовим доказом не визначає його як річ,що відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК, для цілей передбачених ч. 3 ст. 170 КПК, а лише вказує на його речове походження.

Питання відповідності майна критеріям ст. 98 КПК, для цілей визначених п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК, аналізується під час розгляду клопотання про арешт такого майна у порядку ст. 94 КПК слідчим суддею виходячи з фактичних обставин справи та суті вчинюваного кримінального правопорушення.

В цьому випадку, наведене майно, згідно постанови слідчого від 25 березня 2025року, визнано речовим доказом, у порядку ст. 98 КПК, з наведеним відповідних мотивів такого визнання.

В свою чергу, слідчим суддею шляхом дослідженні матеріалів провадження у порядку ст. 94 КПК встановлено, що це майно відповідає критеріям ст. 98 вказаного Кодексу, тобто існує дійсна сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, котре розслідується у межах кримінального провадження.

Відповідність критеріям ст. 98 КПК слідує і з встановленої нині моделі вчинення кримінального правопорушення за ст. 190КК, позаяк цей (- ці) матеріальний (- ні) об`єкт (- и) є власне об`єктом злочинного посягання.

Обставини передбачені абз. 2 ч. 3 ст. 170 КПК також є дійсними, враховуючи аргументи відображені у клопотанні щодо мети арешту.

Саме клопотання відповідає вимогам ст. 171 КПК України.

Зазначене у клопотанні майно відноситься до видів передбачених Главою 17 Розділу ІІ КПК України, на які може бути накладено арешт.

У судовому засіданні слідчим суддею не встановлено, що клопотання суперечить зазначеним вимогам КПК України, тобто не містить правових підстав для арешту майна, достатності доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, вказівки на розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження або не є пропорційним, тобто не відповідає тяжкості правопорушення і становитиме особистий і надмірний тягар для володільця майна.

З огляду на зазначене, слідчий суддя погоджується з позицією про те, що необхідно накласти арешт на майно, на підставі ст. 170 КПК, оскільки є достатні підстави вважати, що це майно відповідає критеріям, зазначеним у пункті першому частині другій статті 170 цього Кодексу.

При цьому, щодо способу звернення в частині права слідчого на звернення із клопотанням за його погодження з прокурором, то Суд зауважує, що таке звернення жодним чином не звузило права третьої особи, не змінило момент виникнення таких прав та не спричинило жодних негативних наслідків, а обраний прокурором спосіб звернення до суду з клопотанням через погодження дій слідчого не суперечить ч. 2 ст. 64-2 КПК.

Питання щодо того, хто має право на звернення із клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні, регулюється ст. 171 КПК.

Із клопотанням про арешт майна до слідчого судді має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором (ч. 1 ст. 171 КПК).

Клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, серед іншого, за участю слідчого та/або прокурора (ч. 1 ст. 172 КПК).

У свою чергу ч. 1, 2 ст. 64-2 КПК передбачають, що третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи. Третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна.

На думку слідчого судді, зміст наведених ч. 1 ст. 171 і ч. 1 ст. 172 КПК дозволяє дійти висновку, що слідчий на рівні із прокурором наділений правом на звернення до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, а також на участь у судовому засіданні під час розгляду такого клопотання. Єдиною особливістю, що відрізняє у такій ситуації подання клопотання слідчим від його подання прокурором є необхідність слідчому перед зверненням до слідчого судді з відповідним клопотанням отримати погодження прокурора.

Отже, ст. 64-2 КПК не є тією нормою, яка визначає належного суб`єкта на звернення із клопотанням про арешт майна, оскільки дане питання урегульовано ст. 171, 172 КПК.

Враховуючи зазначене, оскільки слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна за погодженням із прокурором, тому він мав право на відповідне звернення з таким клопотанням.

V. ВИСНОВОК СЛІДЧОГО СУДДІ

Отже, є дійсними обставини регламентовані п. 1 ч. 2, абз. 2 ч. 3 ст. 170 КПК України.

Вказане майно відповідає критеріям ч. 10 ст. 170 КПК України.

З огляду на зазначене, слідчий суддя враховуючи правову підставу для арешту майна; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню та, вважає за необхідне застосувати найменш обтяжливий спосіб арешту майна, тобто такий спосіб арешту майна, який не призведе до наслідків, які суттєво позначаються на інтересах осіб та накласти арешт саме на підставі ч. 2 ст. 170 КПК України, оскільки існує обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти з дотриманням відповідних положень національного законодавства та принципів верховенства права.

На підставі викладеного та керуючись статтями 131-132, 170-173, 309, 369-372, 376 Кримінального процесуального кодексу України, Суд постановив:

клопотання - задовольнити.

Накласти арешт на земельні ділянки з кадастровим номерами 8000000000:90:457:0014, 8000000000:90:457:0017, 8000000000:90:457:0018, 8000000000:90:452:0088, 8000000000:90:452:0089, що розташовані за адресами: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 та по АДРЕСА_5, АДРЕСА_1 та об`єкти нерухомості - житлові будинки, що зареєстровані за адресами: АДРЕСА_6 (реєстраційні номери об`єктів нерухомого майна 1951969080000 та 1951974080000), шляхом позбавлення права розпорядження та відчуження.

Ухвала підлягає негайному виконанню на всій території України.

В силу ст. 175 КПК України, негайне виконання ухвали про арешт майна покласти на слідчого Дніпровського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_3 .

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_15