Рішення

від 03.04.2025 по справі 755/1854/24

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/1854/24

Провадження №: 2/755/607/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне рішення)

"03" квітня 2025 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Катющенко В.П.,

при секретарі - Онопрійчук Д.П.

за участю: позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Служба у справах дітей та сім`ї виконавчого комітету Фастівської міської ради, Служба у справах дітей та сім`ї Калинівської селищної ради Фастівського району Київської області про позбавлення батьківських прав, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1 , звернулася до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить суд: позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягнути з ОСОБА_2 на її користь судові витрати.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що вона, ОСОБА_1 (дівоче прізвище ОСОБА_4 ) перебувала з ОСОБА_5 (дошлюбне прізвище ОСОБА_6 ) у зареєстрованому шлюбі, який було укладено 29.08.2008. Від шлюбу вони мають спільну доньку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 09.12.2010 у справі № 2-4978/10 шлюб було розірвано. Цим же рішенням на її користь на утримання їх спільної дочки ОСОБА_7 з відповідача було стягнуто аліменти починаючи з 22.11.2010 до її повноліття. В подальшому, після розірвання шлюбу, відповідач змінив прізвище « ОСОБА_4 » на своє дошлюбне прізвище « ОСОБА_6 ». Колишній чоловік дитиною не цікавиться і не спілкується з нею. Не бачив її майже чотирнадцять років. Матеріально не підтримує, рішення суду про стягнення аліментів не виконує. Добровільно матеріальної допомоги на утримання дитини ніколи не надавав і не надає. Вихованням доньки, станом її здоров`я, її життям, друзями тощо не цікавиться, про фізичний і духовний розвиток не піклується. Дитина взагалі не пам`ятає свого біологічного батька. Навіть з початком війни в Україні у лютому 2022 року її колишній чоловік жодного разу не намагався зв`язатися з нею, не пропонував допомоги, ні фінансової, ні у виїзді з дитиною за кордон, не цікавився психологічним станом дитини. Їй допомагали батьки та нинішній чоловік, з яким вона на той момент ще не перебувала в зареєстрованому шлюбу. Вказане додатково підтверджує байдужість, безвідповідальність, цинізм відповідача до власної дитини. 18.01.2011 нею було відкрито виконавче провадження ВП № НОМЕР_1 про стягнення аліментів. Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 03.01.2024 за № 341 станом на 01.01.2024 заборгованість відповідача складає 424 904,00 грн. З 06.05.2023 вона перебуває у шлюбі з ОСОБА_8 , який виховує ОСОБА_7 як рідну доньку і вона ставиться до нього як до рідного батька. Завдяки йому дівчинка росте здоровою, психологічно врівноваженою, добре навчається в школі, скарг та нарікань з боку вчителів не має. Чоловік бере активну учать у житті дитини, її вихованні, супроводжує дитину до гімназії, де вона навчається. ОСОБА_3 створені гарні умови для проживання, навчання, дозвілля тощо. На разі вони проживають за адресою: АДРЕСА_1 . Вказане домоволодіння належить її чоловікові ОСОБА_8 на праві власності. Донька навчається у Данилівській гімназії, що розташована в с. Данилівна, Фастівського району. Відповідач жодного разу не намагався зустрітися із дитиною, ніколи не телефонував ні їй, ані позивачу, ніколи не приїздив її відвідати. Відповідач ніколи не дарував подарунків своїй дочці ні на день народження, ні на жодні свята (день святого Миколая, Новий рік тощо). Позовних заяв до суду з приводу усунення перешкод у спілкуванні з дитиною не подавав. До органів опіки та піклування не звертався.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 20.02.2024 відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження у підготовчому судовому засіданні; зобов`язано Зобов`язати Орган опіки та піклування Фастівської міської ради Київської області подати до суду письмовий висновок щодо розв`язання спору в строк до закінчення підготовчого судового засідання; сторонам роз`яснено їх процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.

Копію вказаної ухвали суду разом із копією позовної заяви з додатками відповідач не отримав, конверт із вказаними документами повернувся до суду з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 10.04.2024 залучено до участі в справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Служба у справах дітей та сім`ї виконавчого комітету Фастівської міської ради про позбавлення батьківських прав, в якості третьої особи, яке не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Службу у справах дітей та сім`ї Калинівської селищної ради Фастівського району Київської області; зобов`язано Службу у справах дітей та сім`ї Калинівської селищної ради Фастівського району Київської області подати до суду письмовий висновок щодо розв`язання спору в строк до закінчення підготовчого судового засідання.

Відповідач не скористався правом на подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 05.09.2024 закрито підготовче провадження у справі, справа призначена до судового розгляду по суті, встановлено загальний порядок дослідження доказів у справі, в судове засідання викликано неповнолітню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та свідків: ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .

10.09.2024 до суду Службою у справах дітей та сім`ї Калинівської селищної ради Фастівського району Київської області подано висновок Служби про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно його неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , затверджений рішенням Калинівської селищної ради Фастівського району Київської області №158-09 від 25.07.2024.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала, просила суд їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала. Додатково пояснила, що з колишнім чоловіком розлучилася 14 років назад. Перші шість місяців він приходив до дитини, а потім став робити це все рідше і рідше. 10 років назад їй потрібен був дозвіл відповідача на виїзд дитини за кордон, на відпочинок, тоді відповідач бачив доньку останній раз. Після того, відповідач жодного разу не вийшов на зв`язок, не прийшов до дитини, і взагалі де він знаходиться їй не відомо. Нещодавно їй телефонували з поліції та розшукували відповідача у зв`язку із якимось кримінальним провадженням, але більше їй нічого не відомо. Також, позивач подала до суду заяву про відмову від допиту свідка ОСОБА_9 , яка з об`єктивних причин не має можливості з`явитися до суду.

Відповідач в судове засідання, повторно, не з`явився, судові повістки, що неодноразово направлявся за зареєстрованим місцем проживання відповідача, повернулися до суду неврученим, з відміткою поштового відділення про причини повернення/досилання - «за закінченням терміну зберігання».

Представники третіх осіб в судове засідання не з`явились, у поданих заявах просили справу розглянути у їх відсутність.

Відповідно до ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідача, та за згодою позивача ухвалити заочне рішення.

Будучи допитаним в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 пояснив, що сім`ю позивачки знає дуже давно, їх батьки разом проживали в будинку на Подолі, а поті в будинку по АДРЕСА_2 , де живе він, та жила раніше позивач. Після народження у позивача доньки ОСОБА_7 , її чоловік ОСОБА_11 бив її, а потім покинув родину коли ОСОБА_7 ще й ходити не навчилася. Відповідач ніколи не займався дитиною, не глядів її та не допомагав і у подальшому. З родиною позивачки він тісно спілкується, вона стали як рідрня. Відповідача він не бачив вже більше 10 років, і де він свідку не відомо.

У судовому засіданні неповнолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вислуховування думки якої по суті спору проведено за участю представника Служби у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, пояснила, що останній раз бачила батька коли їй було 5-6 років. Тоді просила маму щоб вона посприяла в їх спілкуванні, що мама і зробила. Однак батько більше в її житті не з`явився, ніколи не приходив, не дзвонив, і взагалі де він їй не відомо. Про батьків відповідача їй теж нічого не відомо, вони ніколи не підтримували з ними зв`язок. Наразі у неї відсутнє бажання спілкуватися з батьком, вона його не знає і не пам`ятає. На сьогоднішній день її батьком є чоловік матері, який її виховує і утримує, його вона називає батьком.

Представник Служби у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації Дяченко С.О., за результатом заслуховування у судовому засіданні думки ОСОБА_3 , зазначила, що порушень при опитуванні дитини не було.

Таким чином, суд, вислухавши пояснення учасників справи, свідка, вислухавши думку дитини, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, всебічно перевіривши обставини на яких вони ґрунтуються, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Як убачається із наданих до суду письмових доказів, ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася ОСОБА_3 , батьками якого записані ОСОБА_5 та ОСОБА_12 (а.с.22).

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 09.12.2010 у справі №2-4978/10, шлюб укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_12 у ВРАЦС Дніпровського РУЮ у м. Києві, за актовим записом № 1468, розірвано. Цим же рішенням стягнуто з ОСОБА_5 аліменти на користь ОСОБА_12 на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі частині зі всіх видів заробітку щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 22.11.2010 і до її повноліття (а.с.18).

Згідно свідоцтва про зміну імені ОСОБА_5 зміни ім`я на ОСОБА_2 , про що 07.06.2011 ВРАЦС Дніпровського РУЮ у м. Києві зроблено актовий запис 78 (а.с.19).

Як вбачається з довідки Калинівської селищної ради Варовицького Старостинського округу від 15.01.2024, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає, але не зареєстрована, за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.25).

Згідно із характеристикою Данилівської гімназії Калинівської селищної ради Фастівського району Київської області від 10.01.2024 на ОСОБА_3 , учениці 9-А класу, ОСОБА_3 навчається в Данилівській гімназії з 2 класу. Під час навчання зарекомендувала себе як старанна, працелюбна, уважна учениця. Володіє навчальним матеріалом на середньому, достатньому та високому рівнях. Виявляє образне та творче мислення. Має здібності до вивчення літератури, географії . На уроках завжди зосереджує свою увагу на поясненні вчителя, не відволікається, хоч не завжди повною мірою проявляє свої можливості. Має добрий загальний та фізичний розвиток. Бере активну участь у громадському житті класу та школи, є учасником шкільної самодіяльності. Активна учасниця шкільних спортивних змагань. Весела, товариська, самостійна. Дотримується правил поведінки для учнів. Охоче вступає в контакт з оточуючими, любить працювати і відпочивати з іншими. З увагою вислуховує справедливу критику. Реально оцінює свої власні можливості, вибираючи завдання й справи під силу. Приділяє належну увагу навчанню та вихованню доньки мама ОСОБА_1 (а.с.26).

Також, судом встановлено, що на виконанні в Дніпровському ВДВС у місті Києві ЦМУ МЮ (м.Київ) перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа виданого Дніпровським районним судом м. Києва у справі 2-4978. Станом на 01.01.2024 заборгованість ОСОБА_2 зі сплати аліментів на користь ОСОБА_5 на утримання ОСОБА_7 , становить 424 904 грн (а.с.28-34).

06.05.2023 ОСОБА_12 уклала шлюб з ОСОБА_8 та змінила прізвище на ОСОБА_13 (а.с.35).

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Забезпечення найкращих інтересів дитини - дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити (абзац четвертий частини першої статті 1 Закону України «Про охорону дитинства»).

Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Частиною сьомою статті 7 СК України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності (частина перша статті 155 СК України).

Згідно з частинами другою, третьою статті 157 СК України той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона/він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини.

Аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку, що ухилення від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є винятковим заходом, який тягне за собою істотні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

У частині першій статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав та свобод людини та практику ЄСПЛ як джерело права.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і потрібно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до ч.4 ст. 19 Сімейного Кодексу України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав тощо обов`язковою є участь органу опіки та піклування, який згідно з ч.5 ст. 19 подає суду письмовий висновок щодо розв`язування спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Висновком Служби у справах дітей та сім`ї Калинівської селищної ради Фастівського району Київської області, затвердженим рішенням Калинівської селищної ради Фастівського району Київської області №158-09 від 25.07.2024, визначено за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно його неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.100-103).

Як роз`яснено у пунктах 16, 18 Постанови Пленуму Верховного Суду від 30.03.2007 №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

У постанові Верховного Суду від 26.09.2018 у справі № 724/743/15-ц (провадження № 61-16157св18) сформульовано висновки про те, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування потрібно вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема, не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частинами першою-третьою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Під час розгляду даного цивільного спору судом було установлено, що відповідач свої батьківські обов`язки щодо доньки не виконує, матеріальної допомоги не надає, не піклується про стан її здоров`я, фізичний, моральний і духовний розвиток, не цікавиться її життям та не спілкується з донькою. Відповідач фактично самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків.

Крім того, необхідно зазначити, що позбавлення батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє особу, яка позбавлена батьківських прав, на спілкування з дитиною і побачення з нею, а також права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Тобто, відповідач не позбавлений можливості все ж таки змінити своє ставлення до дитини та її виховання і у подальшому поставити питання про поновлення у батьківських правах (стаття 169 СК України), а також не позбавлений можливості звернутись до суду із заявою про надання йому права на побачення з дитиною (ст. 168 СК України).

Аналізуючи вищевикладені обставини, оцінюючи докази в їх сукупності, з позиції належності та допустимості кожного з них, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав відповідача ОСОБА_2 відносно його неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

У відповідності до положень ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.

Керуючись ст. 51 Конституції України, ст. ст. 7, 36, 51, 104, 105, 112, 114, 141, 155, 160, 161, 182, 183, 191 СК України, Конвенцією про права дитини, ратифікованою постановою Верховної Ради України від 27.02.1991, ЗУ «Про охорону дитинства», Постановою Пленуму Верховного Суду від 30.03.2007 №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ст.ст. 2, 10, 76, 77-81, 209, 210, 223, 247, 265, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_3 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Служба у справах дітей та сім`ї виконавчого комітету Фастівської міської ради (код ЄДРПОУ: 36491723, пл. Соборна,1 м. Фастів, Київська обл.), Служба у справах дітей та сім`ї Калинівської селищної ради Фастівського району Київської області (місцезнаходження: 08623, смт Калинівка, Фастівського району, Київської області, вул. Центральна, 57/3) про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянина України, батьківських прав відносно його неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1 211,20 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повний текст рішення складено 11.04.2025.

Суддя: