Рішення

від 03.02.2025 по справі 160/30870/24

НЕ ВКАЗАНО

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2025 рокуСправа №160/30870/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рищенка А.Ю., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕНДІ ПАК» до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-

УСТАНОВИВ:

19.11.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕНДІ ПАК» (далі - Позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Дніпровської митниці (далі - Відповідач), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати Рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів від 27.08.2024 № UA110140/2024/000030/1.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Позивач зазначає, що ним було задекларовано митну вартість імпортованого товару (мішки пакувальні) за основним першим методом (за ціною договору), надавши всі необхідні документи відповідно до ст. 53 Митного кодексу України (далі МК України). Вважає, що Відповідач безпідставно витребував додаткові документи, оскільки надані Позивачем документи не містили розбіжностей чи ознак підробки. Зауваження митниці (щодо нумерації в контракті, умов поставки CIF в інвойсі, підтвердження 100% передоплати, порівняння з базою даних, надання доказів страхування) були необґрунтованими та спростовані поясненнями і документами, наданими декларантом. Особливо Позивач наголошує на тому, що Рішення про коригування митної вартості № UA110140/2024/000030/1 було отримано ним в електронному вигляді з незаповненою графою 33 «Обставини прийняття Рішення...», що є грубим порушенням форми та порядку його прийняття, встановлених наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012. Також Позивач вважає неправомірним посилання Відповідача на ст. 337 МК України, яка стосується контролю при переміщенні через пункти пропуску, а не при митному оформленні в режимі імпорту.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.12.2024 відкрито провадження у справі № 160/30870/24 та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач 24.12.2024 надав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує. Свою позицію Відповідач обґрунтовує тим, що під час перевірки документів виявлено розбіжності (нумерація контракту, умови CIF, підтвердження 100% передоплати, відсутність доказів страхування) та за результатами аналізу цінової інформації встановлено нижчий рівень заявленої вартості порівняно з вартістю подібних товарів. Це, на думку Відповідача, створило обґрунтовані сумніви та стало підставою для витребування додаткових документів згідно зі ст. 53 МК України. Оскільки декларант відмовився надати додаткові документи у встановлений строк, митний орган, відповідно до ст. 58 та п. 6 ст. 54 МК України, правомірно відмовив у застосуванні першого методу та скоригував митну вартість на підставі наявної інформації (МД № UA110140/2024/006102) до рівня 2,55 дол. США/кг. Щодо незаповненої графи 33 Рішення, Відповідач пояснює це технічними особливостями системи та стверджує, що інформація з цієї графи була направлена декларанту окремим електронним повідомленням.

Згідно положень ст. 262 КАС України, суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами. Суд також враховує заперечення Позивача щодо пропуску Відповідачем строку на подання відзиву, однак, з метою повного та всебічного розгляду справи, бере до уваги доводи відзиву.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «ДЕНДІ ПАК» імпортувало товар «мішки пакувальні...» за контрактом від 12.12.2022 № 2022-23/DP з «VEDHAA POLYPACK LLP» (Китай). 27.08.2024 декларантом ТОВ "ІНТЕР БРОК СЕРВІС" було подано ЕМД № 24UA110140006594U7, в якій митну вартість товару заявлено за основним (першим) методом на підставі інвойсу від 11.07.2024 № EXP/VP/17/2024-25. Умова поставки CIF Constanta.

Цього ж дня, 27.08.2024, декларантом отримано повідомлення Дніпровської митниці № 313562 про необхідність надання додаткових документів через виявлені невідповідності та сумніви.

Відповідачем зазначалось про виявлення під час контролю документів, поданих разом з митною декларацією № 24UA110140006594U7, обставин, які, на думку митного органу, свідчили про наявність розбіжностей та неповноту відомостей, що підтверджують заявлену митну вартість, а саме:

Порушення порядку нумерації у Контракті від 12.12.2022 № 2022-2023/DP (відсутність розділу « 3.5»).

Незазначення порту призначення в інвойсі від 11.07.2024 № EXP/VP/17/2024-25 при задекларованій умові поставки CIF.

Наявною розбіжністю між умовами оплати, зазначеними в Контракті (30% передплата, 70% післяплата), та умовами, зазначеними в інвойсі (100% передплата до завантаження), а також відсутністю, на думку митниці, відомостей у платіжних дорученнях, що підтверджують 100% передплату за товар.

Нижчим рівнем заявленої митної вартості товарів порівняно з наявною у митного органу ціновою інформацією щодо ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, що, на думку митниці, ставить під сумнів відповідність заявленої вартості дійсній вартості імпортованих товарів згідно зі статтею VII ГАТТ.

Ненаданням до митного оформлення окремого документа, який підтверджує факт та вартість страхування (75 доларів США), при здійсненні перевезення на умовах поставки CIF, хоча ця вартість була включена до загальної вартості товару в інвойсі.

У відповідь на повідомлення митниці №1 від 27.08.2024 декларантом надіслано Лист від 27.08.2024 № 2708-1, в якому зазначено, що додаткові документи у десятиденний термін надаватись не будуть.

Також 27.08.2024 декларант отримав повідомлення № 313571 про відмову в застосуванні заявленого методу та формування рішення про коригування, а потім повідомлення № 313572, що містило Рішення про коригування митної вартості від 27.08.2024 №UA110140/2024/000030/1. У наданій Позивачем роздруківці цього Рішення графа 33 «Обставини прийняття Рішення...» не заповнена. Митна вартість була скоригована до 2,55 дол. США/кг на підставі МД № UA110140/2024/006102 від 06.08.2024.

27.08.2024 декларантом подано ЕМД № 24UA110140006626U0 зі сплатою митних платежів, виходячи зі скоригованої митної вартості, на загальну суму 627051,83 грн. Різниця між платежами, розрахованими за заявленою та скоригованою вартістю, становить 228505,42 грн.

При вирішені спору суд виходить із наступного.

Порядок визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, регулюється розділом III МК України. Відповідно до ст. 51 МК України, митна вартість визначається декларантом. Стаття 57 МК України встановлює ієрархію методів визначення митної вартості, де основним є метод за ціною договору (ст. 58 МК України).

Частиною 2 ст. 53 МК України визначено перелік основних документів, що підтверджують митну вартість. Суд констатує, що Позивач разом з ЕМД надав значний пакет документів, включаючи контракт, додатки, інвойси, платіжні доручення, коносамент, договори на експедирування та перевезення, CMR, заявки, довідки про витрати.

Право митного органу вимагати додаткові документи виникає лише за умов, визначених ч. 3 ст. 53 МК України: наявність розбіжностей, ознак підробки або неповнота відомостей. Суд вважає, що підстави, наведені Відповідачем у повідомленні № 313562, не є достатньо обґрунтованими для витребування додаткових документів:

Технічна помилка в нумерації розділів контракту (пропуск п. 3.5) не впливає на зміст прав та обов`язків сторін і не є розбіжністю, що стосується митної вартості.

Зазначення в інвойсі умови "CIF" без порту призначення, за наявності коносаменту та CMR, де порт/маршрут вказані (Mundra - Constanta - Дніпро), не є суттєвою розбіжністю, що унеможливлює визначення вартості.

Щодо 100% передоплати: Позивач надав платіжні доручення № 42 від 06.06.2024 та № 45 від 05.07.2024, які підтверджують оплату повної суми інвойсу (36573,00 дол. США) до моменту митного оформлення. Твердження митниці про відсутність відомостей щодо 100% передоплати є хибним.

Порівняння з ціновою інформацією в базах даних митниці саме по собі, без інших обґрунтованих сумнівів, не є достатньою підставою для відмови у першому методі, що неодноразово підтверджувалося Верховним Судом.

Щодо страхування: умова поставки CIF (Cost, Insurance and Freight) згідно з правилами Інкотермс передбачає, що продавець зобов`язаний за свій рахунок застрахувати вантаж. Вартість страхування включена до ціни CIF. Інвойс містить загальну вартість товару на умовах CIF та окремо вказану вартість страхування (75 дол. США). Відсутність страхових документів не є підставою для невизнання заявленої вартості, якщо ціна CIF підтверджена.

Таким чином, суд доходить висновку, що витребування Відповідачем додаткових документів було безпідставним, оскільки надані Позивачем документи були достатніми та не містили розбіжностей, які б ставили під сумнів заявлену митну вартість.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, обов`язок доказування правомірності оскаржуваного рішення покладається на суб`єкта владних повноважень. Суд вважає, що Відповідач не довів належними та допустимими доказами наявності підстав для витребування додаткових документів, правомірності відмови у визнанні митної вартості за першим методом та законності прийняття Рішення №UA110140/2024/000030/1 з дотриманням встановленої процедури та форми.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване Рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2742,06 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Оскільки позовні вимоги задовольняються повністю, сплачений Позивачем судовий збір підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Відповідача.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕНДІ ПАК» до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів від 27.08.2024 № UA110140/2024/000030/1.

Стягнути з Дніпровської митниці (код ЄДРПОУ 43971371) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕНДІ ПАК» (код ЄДРПОУ 43704891) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2742 (дві тисячі сімсот сорок дві) гривні 06 копійок.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені ст. 295 КАС України.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя А. Ю. Рищенко